ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 317/814/22
провадження № 51-629км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілої ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
представника
потерпілої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082230000541, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 119 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно з вироком суду 5 листопада 2021 року приблизно о 02:00 ОСОБА_8, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи вдома ( АДРЕСА_2 ), під час побутової сварки зі своєю дружиною ОСОБА_10, вимагав у останньої ключі від їх спільного автомобіля щоб поїхати з дому, проте отримав відмову. Тоді він виказав намір спалити автомобіль та направився до приміщення гаражу, а дружина пішла за ним.
Знаходячись поруч з автомобілем та ОСОБА_10, ОСОБА_8 взяв в руки пластикову ємкість об`ємом п`ять літрів, повністю заповнену бензином, відкрив її та, стиснувши обома руками, виплеснув бензин на дах і капот автомобіля, внаслідок чого бризки потрапили на тіло та одяг дружини. При цьому, в роті ОСОБА_8 тримав запалену цигарку, від якої сталося займання бензину та загорівся одяг на ОСОБА_10, від чого вона отримала тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків полум`ям обличчя, шиї та кінцівок.
Таким чином ОСОБА_8, діючи с кримінальною протиправною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, вчинив дії, направлені на підпал майна, внаслідок чого потерпілій були завдані тілесні ушкодження.
Цього ж дня ОСОБА_10 було госпіталізовано до лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона померла під наглядом лікарів. Причиною її смерті є термічні опіки полум`ям обличчя, шиї та кінцівок II АБ - III ступеня із залученням 46 % поверхні тіла, що ускладнилися розвитком опікової хвороби з розвитком сепсису в стадії септикотоксемії та поліорганної недостатності.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку засудженого, судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки його вина у вчинені інкримінованого злочину не доведена поза розумним сумнівом. Стверджує, що суди не врахували його послідовні показання про пролиття бензину саме від дій потерпілої, та надали перевагу доказам сторони обвинувачення. Вважає, що він не міг передбачити наслідки дій іншої особи чи розраховувати на їх відвернення, тобто діяти с протиправною самовпевненістю. Крім того зазначає, що місцевим судом не встановлено причинно наслідковий зв`язок між діями та наслідком у вигляді смерті потерпілої, а також не зазначено, від чиїх дій у останньої утворилися тілесні ушкодження та їх ступінь тяжкості. В свою чергу, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги захисника та не спростував їх. Таким чином, судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 419 КПК і підлягають скасуванню.
У запереченнях на касаційну скаргу засудженого, представник потерпілої просить залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити. Потерпіла, її представник і прокурор заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Згідно зі ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок.
Як визначено у ст. 419 КПК, в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.
Разом з тим, як убачається з вироку засуджений ОСОБА_8 у суді вину у вчиненому не визнав та пояснив, що в день події він разом з дружиною, її сестрою ( ОСОБА_11 ) та чоловіком останньої ( ОСОБА_12 ) вживали алкогольні напої, а потім пішли спати. Приблизно о 02:00 його розбудила дружина з криками, почала бити, щоб він збирав речі і уходив, що він і почав робити. Сестра намагалась їх заспокоїти, однак дружина кидалася на нього, та конфлікт продовжився на вулиці. Пояснив, що вимагав у ОСОБА_10 ключі від автомобіля, щоб уїхати і десь переночувати. Перебуваючи в гаражі він просив віддати ключі, але дружина відмовила посилаючись на те, що він у нетверезому стані, та продовжила обзивати його та його батьків. Тоді він взяв баклажку з бензином і поставив її на капот автомобіля, щоб налякати ОСОБА_10 і щоб вона віддала ключі. Коли дружина почала підходити він тримав баклажку в руці за ручку, вона схопила баклажку, але він її не віддав, і на них вилився бензин. Потім все спалахнуло, оскільки у нього в руках була запалена сигарета. Також зазначив, що ОСОБА_11 і ОСОБА_12 питали у нього "що ти робиш?". Він не пам`ятає, що казав фразу "тут буде усе палати" та про погрози ОСОБА_12, проте додав, що виказував погрози спалити перед тим, як піти до гаражу. Також не пам`ятає щоб він лив бензин на автомобіль і стискав баклажку, як і хто саме її відкрив. Пояснив, що міг вийти з гаражу, але вирішив злякати дружину баклажкою з бензином. Зазначив, що винен лише в тому, що зайшов до гаражу і взяв баклажку.
Як слідує з касаційної скарги засудженого, останній стверджує, що пляшку з бензином у нього вихопила потерпіла, і саме від її дій вилився бензин, а тому він не міг передбачити наслідки дій іншої особи, чи розраховувати на їх відвернення, тобто діяти з протиправною самовпевненістю. Також зазначає, що аналогічні пояснення він надав під час слідчого експерименту, а відповідно до висновку експертизи механізм потрапляння бензину на потерпілу за вказаних обставин не виключається. Враховуючи викладене, на думку ОСОБА_8 судом було неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність в частині кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 119 КК.
Разом з тим, версія розвитку подій, на якій наполягав засуджений, не знайшла свого підтвердження в ході дослідження доказів судом першої інстанції.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу засудженого та на підтвердження його винуватості у вбивстві, вчиненому через необережність, обґрунтовано послався на показання: свідка ОСОБА_12, котрий детально розповів про обставини конфлікту між засудженим і його дружиною в день події та зазначив, що перебуваючи в гаражі, ОСОБА_8 бив руками по кузову автомобіля, вимагаючи ключі. Погрожував всім, що спалить усе в гаражі, і що все буде палати. Потім він схопив п`яти-літровий бутиль з бензином, відчинив кришку, нажав на нього двома руками і виплиснув бензин на автомобіль у напрямку ОСОБА_10, свідка та його дружини ОСОБА_11 . При цьому він тримав у роті запалену цигарку та бензин спалахнув. Після чого ОСОБА_8 відразу вибіг з гаражу, покинувши їх трьох у приміщенні. Загорівся автомобіль, перед ним стояла потерпіла, біля дзеркала водійських дверей, вона горіла. Свідок з дружиною витягнули ОСОБА_10 на подвір`я і почали гасити пожежу на її одязі (тілі), а ОСОБА_8 перебував в хаті та дивився на свої руки. Зазначив, що ОСОБА_8 запалив цигарку у гаражі, за дві хвилини до пожежі, погрожував він і на вулиці і в гаражі, бризки бензину попали на нього та на ОСОБА_10 . Коли ОСОБА_8 виплиснув бензин, він кинув бутиль в бік ОСОБА_11, а коли баклажка летіла вже горіло, потерпіла горіла. ОСОБА_8 не намагався допомогти дружині, ОСОБА_10 впала, коли почалася пожежа; свідка ОСОБА_11, котра розповіла про обставини, які відбувались у день події та підтвердила, що ОСОБА_8 вимагав ключі від автомобіля і погрожував, що якщо їх не віддадуть, то зараз усе тут буде палати. ОСОБА_8 був дуже розлючений, бив кулаком по автомобілю, він стояв між вхідними дверима і заднім крилом автомобіля, а потерпіла - між переднім крилом і дзеркалом заднього виду (обличчям один до одного). Засуджений взяв ємкість з бензином (5-6 літрів), відкрив кришку та обома руками, стисканням ємкості почав обливати автомобіль бензином, струм з каністри був з даху на капот. Свідок з чоловіком застерігали ОСОБА_8, що може спалахнути, баклажка з залишками бензину перелетіла через автомобіль і впала біля її ніг. Вона підняла баклажку, поставила на підлогу і крикнула "що ти твориш?", та в цей час стався спалах. ОСОБА_12 курткою намагався збити полум`я і почав витягувати потерпілу. Потім вони витягли ОСОБА_10 і завели до будинку, а засуджений сидів на сходах до будинку і розглядав свої руки. Спроб допомогти дружині останній не робив, продовжував сидіти на сходах; потерпілої ОСОБА_6, мати потерпілої, котра пояснила, що про обставини події дізналась від ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Також ОСОБА_10 у лікарні казала, що ОСОБА_8 погрожував у кухні (перед тим як зайти в гараж), що усе буде палати. Дочка прожила ще два тижні, розказала їй, що усі гроші (заощадження) та ювелірні прикраси забрав ОСОБА_8 Повідомила, що засуджений поводив себе агресивно, адже вона з ним проживала.
Показання потерпілої та свідків є логічними, послідовними, не викликають сумнівів у їх достовірності, вони узгоджуються між собою та з іншими доказами.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що в основу вироку були покладені належні та допустимі докази, а саме: протокол огляду місця події з фототаблицями (оглянуто приміщення гаражу, виявлено пластикову ємкість, автомобіль, на якому є пошкодження внаслідок термічного впливу, кузов вкритий нагаром); акт про пожежу (виявлено пожежу в гаражі, внаслідок якої пошкоджено приміщення, автомобіль, були травмовані ОСОБА_10 та ОСОБА_8 Найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі є занос джерела запалювання ззовні (підпал)); висновок судової хімічної експертизи (на полімерній пляшці з ознаками термічного впливу, вилученої в ході огляду місця події, виявлено сліди нафтопродуктів); протоколи слідчих експериментів проведених за участю свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 (було відтворено обстановку та обставини вчинення злочину, свідки показали місце та пояснили механізм його вчинення в приміщенні гаражу. Зазначили, що ОСОБА_8 виказав намір спалити автомобіль сказавши, що "зараз все буде палати", свідки намагались його зупинити, але він виплеснув бензин, після чого перекинув пляшку на перед автомобіля. ОСОБА_10, яка стояла перед засудженим, запалала).
Таким чином показання свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12, надані ними у суді, узгоджуються з даними слідчих експериментів, проведених за їх участю.
Крім того, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи (№ 185/к від 28 лютого 2022 року), при аналізі даних допитів і слідчих експериментів за участю вказаних свідків не виявлено суттєвих розбіжностей. При цьому всі учасники події розташовувались таким чином, що ОСОБА_8, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 стояли вздовж лівої частини автомобіля в наведеній послідовності від задньої частини автомобіля до передньої, а ОСОБА_11 знаходилась з іншого боку автомобіля у передній частині. ОСОБА_8 виливав бензин вздовж лівого боку автомобіля аж до капоту, тримаючи в роті запалену цигарку, внаслідок чого сталося займання палива. Виходячи з наведеного слід вважати, що найближчими до місця займання були ОСОБА_10 і ОСОБА_8, що передбачає в них найбільш виражену опікову травму. Порівнюючи наведені дані, можна вважати, що можливість спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 за умов і обставин, зазначених в матеріалах допитів і слідчих експериментів за участю ОСОБА_11 і ОСОБА_12, не виключається.
Дослідженим у суді висновком судово-медичної експертизи трупа встановлено, що смерть ОСОБА_10 настала від термічних опіків полум`ям обличчя, шиї та кінцівок II АБ - III ступеня із залученням 46 % поверхні тіла, що ускладнилися розвитком опікової хвороби з розвитком сепсису в стадії септикотоксемії та поліорганної недостатності. Вказані ушкодження утворилися від дії високої температури полум`ям, незадовго до надходження в стаціонар. Як небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.
З урахуванням зроблених експертом висновків, а також інших доказів, наявних у справі, що були предметом безпосереднього дослідження суду першої інстанції, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження ОСОБА_8 про те, що судом не встановлено причинно наслідкового зв`язку між його діями і наслідками у вигляді смерті потерпілої.
Так само є безпідставними твердження ОСОБА_8 про те, що не зазначено від чиїх дій утворилися у потерпілої тілесні ушкодження, оскільки судом у вироку було встановлено, що саме засуджений взяв до рук ємкість з бензином, відкрив її та стиснувши двома руками вплеснув бензин на дах і капот автомобіля, внаслідок чого бризки потрапили на одяг і тіло ОСОБА_10 .
При цьому, в роті ОСОБА_8 тримав запалену цигарку, від якої сталося займання вилитого бензину, внаслідок чого загорівся одяг на ОСОБА_10 і нею були отримані тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків полум`ям обличчя, шиї та кінцівок. Після отримання вказаних тілесних ушкоджень, 5 листопада 2021 року ОСОБА_10 була госпіталізована до лікарні, де 16 листопада померла.
Доводи засудженого про те, що не встановлено ступінь тяжкості отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, спростовуються наявним у справі висновком експертизи, відповідно до якого виявлені у потерпілої тілесні ушкодження є тяжкими і знаходяться в прямому причинному зв`язку з її смертю. Інших об`єктивних доказів відносно причини смерті ОСОБА_10 суду надано не було, як і клопотань про проведення судових експертиз для вирішення цього питання у судовому засіданні не заявлялось.
В супереч твердженням засудженого, судом було надано оцінку його показанням про те, що пролиття бензину відбулось саме від дій потерпілої (котра схопила пластикову ємкість та обома руками виплеснула бензин на себе і на нього), які суд оцінив критично, як спосіб захисту від обвинувачення та намагання уникнути відповідальності.
При цьому суд звернув увагу, що сам ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснював, що погано пам`ятає деякі обставини, а саме чи виплескував він бензин на автомобіль і чи стискав ємкість, хто саме відкрив її та інші. Крім того, твердження засудженого спростовуються показаннями допитаних у суді свідків та дослідженими письмовими доказами.
Доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого злочину суд визнав безпідставними зазначивши, що в суді доведено та об`єктивно підтверджується, що саме в наслідок активних дій ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_10 були завдані тілесні ушкодження від яких вона померла.
У підсумку, колегія суддів вважає, що суд, оцінивши у сукупності всі докази у справі, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_8 у вбивстві потерпілої ОСОБА_10, вчиненому через необережність.
Водночас, ч. 2 ст. 17 КПК передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді першої інстанції, можливо дійти висновку про те, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Зазначене у вироку формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, відповідає диспозиції норми кримінального закону, якою встановлено кримінальну відповідальність за вчинені засудженим дії, які суд правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 119 КК.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що всупереч твердженням засудженого, вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника, належним чином перевірив викладені в ній доводи (про незаконність та необґрунтованість вироку), аналогічні тим, що викладені в касаційній скарзі засудженого, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
При цьому, суд зазначив, що сукупність досліджених доказів у логічному їх поєднанні не викликає жодного сумніву у доведеності вини ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК, а також те, що його винуватість доведена за критерієм "поза розумним сумнівом". Водночас жодних процесуальних порушень при збиранні, досліджені та оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчинені цього злочину, колегія суддів не встановила.
Разом з тим, судом були перевірені доводи сторони захисту про те, що потерпіла намагаючись вирвати з рук засудженого ємкість з бензином, стиснула її знизу і бензин потрапив на них. Суд визнав вказані твердження неспроможними зазначивши, що вони повністю спростовуються показаннями допитаних у суді свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12, а також висновком комісійної судово-медичної експертизи № 185/к від 28 лютого 2022 року. Суд наголосив на тому, що зміст показань вищезгаданих свідків вказує на усвідомлену поведінку засудженого ОСОБА_8 .
Крім того, суд звернув увагу на те, що сам ОСОБА_8 у суді першої інстанції зазначав, що він погано пам`ятає деякі обставини, а саме чи виплескував він бензин на автомобіль і чи стискав ємкість, хто саме її відкрив тощо, а тому пояснення останнього стосовно механізму вчинення злочину, колегія суддів визнала обраною ним лінією захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин.
Предметом ретельної перевірки апеляційного суду були доводи сторони захисту про те, що дії ОСОБА_8 повинні кваліфікуватися за ст. 128 КК, оскільки внаслідок його та потерпілої дій, останній було завдано тяжких тілесних ушкоджень, а на наслідки у вигляді смерті ОСОБА_10 вплинула наявність у неї хвороб.
Вказані твердження суд визнав безпідставними зазначивши, що вони спростовуються висновком судово-медичної експертизи трупа, яким встановлено, що смерть ОСОБА_10 настала саме від термічних опіків полум`ям обличчя, шиї та кінцівок II АБ - III ступеня із залученням 46 % поверхні тіла, що утворилися від локальної дії високої температури полум`я, незадовго до надходження в стаціонар. Ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.
Також судом перевірялись доводи сторони захисту про недоведеність наявності в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого кримінального правопорушення, які він визнав необґрунтованими, виходячи з нижченаведеного.
Так, об`єктивна сторона вчиненого ОСОБА_8 злочину характеризується посяганням на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком. З суб`єктивної сторони злочин характеризується необережністю у виді злочинної самовпевненості, оскільки при вбивстві внаслідок злочинної самовпевненості винний передбачає можливість настання смерті іншої особи від вчинюваної ним дії (бездіяльності), але легковажно розраховує на її відвернення. Саме такі складові об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення притаманні кримінальному правопорушенню, передбаченому ст. 119 КК.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначив, що в діях ОСОБА_8 наявний склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК, оскільки саме внаслідок активних дій обвинуваченого, який, знаходячись в гаражі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, виказуючи погрози підпалу, тримав у руках легкозаймисту речовину - бензин поруч з джерелом вогню, вчинив усвідомлені та цілеспрямовані дії щодо відкриття пластикової ємності із бензином, його виплеску, тобто діяв з кримінальною протиправною самовпевненістю, передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховував на їх відвернення, вчинив дії, направлені на підпал майна, у зв`язку з чим потерпілій ОСОБА_10, яка знаходилась поруч з ним, були завдані тілесні ушкодження від яких вона померла.
З наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції погоджується й колегія суддів касаційного суду, та вважає, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі засудженого. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим доказам.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, судові рішення слід залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд