ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 2-705/11
Провадження № 61-7603св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова Володимира Олексійовича на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2023 року в складі судді Адамова А. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року в складі колегії суддів Лозко Ю. П., Кострицького В. В., Назарової М. В.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіра Артема Дмитровича та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії головного державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Ізмаїльський ВДВС) Парапіра А. Д. щодо винесення постанови від 25 травня 2023 року про накладення штрафу в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та скасувати постанову головного державного виконавця від 25 травня 2023 року про накладення штрафу в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Зазначила, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року в справі № 2-705/11 її зобов`язано знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель та з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2, ОСОБА_3, (правонаступником якої є ОСОБА_2 ); зобов`язано відновити межові знаки; демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ).
23 червня 2021 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист у справі № 2-705/11, на підставі якого в провадженні Ізмаїльського ВДВС перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1.
22 квітня 2021 року постановою Одеського апеляційного суду рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ) про визнання недійсним державного акта серії НОМЕР_8 від 11 січня 2007 року на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_4 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ), зобов`язано ОСОБА_1 відновити межові знаки та демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3, незаконно встановлену 01 червня 2009 року ОСОБА_1, під керівництвом виконавчої служби під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2005 року.
Ухвалено нове судове рішення у скасованій частині, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишено без задоволення.
Задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ) про визнання недійсним державного акта серії НОМЕР_8 від 11 січня 2007 року на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, виданого на ім`я ОСОБА_1, зобов`язано ОСОБА_1 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ), зобов`язано ОСОБА_1 відновити межові знаки та зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ), незаконно встановлену 01 червня 2009 року ОСОБА_1, під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду 23 березня 2005 року. У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ) відмовлено.
03 серпня 2021 року ухвалою Верховного Суду в справі № 2-705/11 зупинено виконання постанови Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження.
16 серпня 2021 року на підставі ухвали Верховного Суду в справі № 2-705/11 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
22 лютого 2023 року постановою Верховного Суду в справі № 2-705/11 її касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року залишено без змін.
24 травня 2023 року постановою головного державного виконавця поновлено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
25 травня 2023 року постановою головного державного виконавця за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено на неї штраф у розмірі 1 700,00 грн.
Вважає постанову про накладення штрафу неправомірною, оскільки у виконавчому листі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2021 року в справі № 2-705/11 її зобов`язано знести самовільні будівлі, однак у неї немає самовільних будівель.
Усі будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, належать їй на праві власності, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 20 серпня 2009 року № 1085, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 07 грудня 2012 року № 1626, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11 грудня 2012 року № 1265, витягом про державну реєстрацію прав від 23 листопада 2012 року.
Наведені документи скасовані рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року в справі № 500/1288/18, однак ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 липня 2021 року в справі № 500/1288/18 відкрито апеляційне провадження в справі та зупинено дію рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року до розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Справа № 500/1288/18 знаходиться на розгляді в Одеському апеляційному суді, тому зазначені реєстраційні документи є чинними, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року в справі № 2-705/11 у частині зобов`язання знести самовільні споруди виконати неможливо, оскільки самовільних споруд не існує.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
05 липня 2023 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1
16 квітня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2023 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що обґрунтування скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди із судовим рішенням, за яким видано виконавчий лист у справі № 2-705/11, водночас доказів протиправності дій виконавця та незаконності оскаржуваної постанови судам не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронков В. О. через систему "Електронний суд" звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2023 року, постанову Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального права України (далі - ЦПК України) особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що судами порушено норми процесуального права і що правові підстави для відмови в задоволенні її скарги на дії державного виконавця були відсутні.
Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 75 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права та наявності суперечностей між двома судовими рішеннями, що унеможливлює виконання одного з них.
Доводи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу не надходило
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
01 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її матеріали із Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
18 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 липня 2013 року рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області в справі № 2-705/11 (провадження № 2/500/89/13) зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 у користуванні земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до додатку № 3 до висновку експерта № 50 судової будівельно-технічної експертизі від 19 березня 2013 року); зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до додатку № 3 до висновку експерта № 50 судової будівельно-технічної експертизи від 19 березня 2013 року); зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановити межовий знак у поворотній точці № 7 (місце розташування якої відносно державної геодезичної мережі визначається координатами: Х, м. - НОМЕР_2 Y, м. - НОМЕР_3) між їхніми земельними ділянками та земельною ділянкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_3 встановити 1/2 частину межі між її земельною ділянкою і земельною ділянкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 у вигляді твердої межі в напрямку від поворотної точки № 7 (місце розташування якої відносно державної геодезичної мережі визначається координатами: Х, м. - НОМЕР_2 Y, м. - НОМЕР_3) до поворотної точки № 4 (місце розташування якої відносно державної геодезичної мережі визначається координатами: Х, м. - НОМЕР_4; Y, м. - НОМЕР_5) згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 і координат даних точок у державній геодезичній мережі (лінія ВГ); зобов`язано ОСОБА_2 встановити частину межі між її земельною ділянкою і земельною ділянкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 у вигляді твердої межі від поворотної точки № 7 (місце розташування якої відносно державної геодезичної мережі визначається координатами: Х, м. - НОМЕР_2 Y, м. - НОМЕР_3) до початку лінійної споруди - цегляної огорожі, яка визначає суміжну межу землевласників у напрямку до поворотної точки № 1 (місце розташування якої відносно державної геодезичної мережі визначається координатами: Х, м. - НОМЕР_6; Y, м. - НОМЕР_7) згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 і координат даних точок у державній геодезичній мережі (лінія ГА).
22 квітня 2021 року постановою Одеського апеляційного суду рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року скасовано у частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про визнання недійсним державного акта серії НОМЕР_8 від 11 січня 2007 року на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язання ОСОБА_4 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ), зобов`язання ОСОБА_1 відновити межові знаки та демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3, незаконно встановлену 01 червня 2009 року ОСОБА_1, під керівництвом ВДВС під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2005 року.
Ухвалено нове судове рішення у скасованій частині, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишено без задоволення.
Задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про визнання недійсним державного актуа серії НОМЕР_8 від 11 січня 2007 року на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, виданого на ім`я ОСОБА_1, зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ), зобов`язано ОСОБА_1 відновити межові знаки та зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ), незаконно встановлену 01 червня 2009 року ОСОБА_1, під керівництвом ВДВС під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 23 березня 2005 року.
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) відмовлено.
23 червня 2021 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист у справі № 2-705/11.
16 липня 2021 року постановою державного виконавця Ізмаїльського ВДВС Парапіра А. Д. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, виданого 23 червня 2021 року в справі № 2-705/11.
03 серпня 2021 року ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду в справі № 2-705/11 зупинено виконання постанови Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження.
16 серпня 2021 року на підставі ухвали Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду в справі № 2-705/11 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
22 лютого 2023 року постановою Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду в справі № 2-705/11 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова В. О. залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року залишено без змін.
24 травня 2023 року державний виконавець Ізмаїльського ВДВС Парапір А. Д. прийняв постанову про поновлення вчинення виконавчих дій за виконавчим листом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, виданим 23 червня 2021року в справі № 2-705/11.
25 травня 2023 року державний виконавець Ізмаїльського ВДВС Парапір А. Д. прийняв постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу на користь держави в розмірі 1 700,00 грн та зобов`язано ОСОБА_1 виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.