ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 528/618/22
провадження № 61-14048св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Гребінківська міська рада Полтавської області,
третя особа- ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2023 року в складі судді Сайко О. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року в складі колегії суддів Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на будівлю, споруди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гребінківської міської ради Полтавської області (далі - Гребінківська міська рада), третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на будівлю, споруди у порядку статті 392 ЦК України.
Позов мотивувала тим, що її родина в травні 2016 року на підставі усної домовленості придбала в ОСОБА_2 аварійний глиняний будинок "А-1", 1941 року забудови, розташований на АДРЕСА_1 . Письмовий договір купівлі-продажу укладений не був у зв`язку з відсутністю необхідних документів на земельну ділянку.
На ділянці, крім будинку "А-1", знаходився також безхазяйний, недобудований та не введений в експлуатацію аварійний будинок "В-1", який будувався з 1988 року на підставі рішення Гребінківської міської ради народних депутатів від 23 серпня 1988 року та дозволу на початок проведення робіт від 14 вересня 1988 року, виданих на ім`я ОСОБА_3 . Водночас, надаючи дозвіл на будівництво будинку "В-1" у 1988 році на ім`я ОСОБА_3, Гребінківська міська рада народних депутатів, земельну ділянку під будівництво за вказаною адресою не надавала, адресу не присвоювала. Державний акт на право власності чи на право користування на земельну ділянку на АДРЕСА_1 не видавався. Відповідно, земельна ділянка не успадковувалася і не могла бути успадкована за вказаною адресою.
Оскільки правовстановлюючих документів на будинок "В-1" та на земельну ділянку під цим будинком ні ОСОБА_2, ні інші особи не мали, то ОСОБА_2 передав вказаний будинок родині позивача як будівельні матеріали під реконструкцію.
Вказувала, що з 15 червня 2016 року родина позивача на земельній ділянці на АДРЕСА_1 побудувала та ввела в експлуатацію наступні споруди та конструкції: житловий будинок "Л-1", літню кухня "Ж", сарай "К", погріб "К", літній душ "Е", вбиральня "З", вимощення 1, огорожа № 1, колодязь № 4, ворота № 5, колонка питна № 6, вигрібна яма № 7, опорна колона № 8, електроопора № 9, огорожа № 10, металева конструкція № 11, водогін № 12.
При цьому позивач разом із родиною здійснила реконструктивну перебудову існуючої аварійної, недобудованої та не введеної в експлуатацію будівлі "В-1", а не глиняного будинку "А-1", який загрожував обвалом та демонтований ще до підписання акта прийому-передачі нерухомого майна в червні 2016 року.
Позивач зазначала, що вона була інвестором при будівництві будівель та споруд на АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 20 червня 2016 року № 27, укладеного з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, а тому вона має право на ці об`єкти, що підтверджується судовим рішенням Гребінського районного суду від 11 листопада 2021 року в справі № 528/406/21.
Вказувала, що під час підготовки документів для введення в експлуатацію вказаного житлового будинку та споруд на зазначеній ділянці, позивачу стало відомо, що рішенням Гребінківського міськвиконкому від 23 червня 2010 року № 383 спірна земельна ділянка, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,08 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1084 га, передана у власність ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погодившись з вказаним рішенням Гребінківського міськвиконкому від 23 червня 2010 року № 383, позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва, справа № 640/16773/20, яка на час подачі позову судом ще не розглянута.
Також позивач зазначала, що вона зверталася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Гребінківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії (справа № 640/27891/20), за результатом розгляду якої позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 40 сесії VII скликання Гребінківської міської ради Полтавської області № 1357 "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1". Зобов`язано Гребінківську міську раду Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) орієнтовною площею 768 кв. м з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої на АДРЕСА_1, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви, зареєстрованої 20 жовтня 2020 року за № К-262. Визнано протиправним та скасовано рішення 40 сесії VII скликання Гребінківської міської ради Полтавської області № 1358 "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1". Зобов`язано Гребінківську міську ради Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) орієнтовною площею 1061 кв. м з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви, зареєстрованої 20 жовтня 2020 року за № К-263.
Вказувала на те, що під час розгляду зазначених справ, суди не встановили належність земельної ділянки на АДРЕСА_1 будь-кому, отримання державного акта чи свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
У зв`язку з чим, позивачка вважала, що належним способом захисту її прав та інтересів у цій справі відповідає вимога про визнання права власності на будівлю, споруди, оскільки судове рішення про визнання права власності на будівлю, споруди є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем, якщо на момент такої реєстрації власником земельної ділянки, на якій розміщена будівля та споруди, є відповідач, а право власності на будівлю, споруди ні за ким не зареєстроване.
Враховуючи викладене, позивач просила суд:
- визнати за нею право власності на будівлі, споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які побудовані у 2016 році та введені в експлуатацію шляхом реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ІУ101220330658, та складаються з: житлового будинку "Л-1", літньої кухні "Ж", сараю "К", погрібу "К", літнього душу "Е", вбиральні "З", вимощення № 1, огорожа № 1, колодязь № 4, ворота № 5, колонка питна № 6, вигрібна яма № 7, опорна колона № 8, електроопора № 9, огорожа № 10, металева конструкція № 11, водогін № 12, та побудовані без фундаменту після 03 травня 2019 року: навіс "Л-1", навіс "К", сарай "М", теплиця "Н", бесідка "О", навіс "П", яма компосна "№ 13", які не підлягають прийняттю в експлуатацію;
- визнати, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року в справі № 640/27891/20 набрало законної сили, яке станом на 20 липня 2022 року відповідач не виконав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 31 березня 2023 року Пирятинський районний суд Полтавської області відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не довела належними доказами ті обставини, що вона в установленому законом порядку отримала у власність об`єкт незавершеного будівництва та провела його реконструкцію. На земельній ділянці, яка знаходиться на АДРЕСА_1 зареєстрований об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 23,2 кв. м. Складовими частинами об`єкту нерухомого майна є житловий будинок "А", сарай "Б", вбиральня "Г", сарай "Д", огорожа № 2, колодязь № 3. Власником вказаної садиби є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 788, виданого 17 грудня 2013 року. Жодних документів, щодо переходу права власності у передбачений законом спосіб, на зазначені забудови від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 позивач не надала. Усні домовленості між особами не породжують право власності позивача на нерухоме майно.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року у справі № 640/27891/20, яке набрало законної сили, відповідно до якого зобов`язано Гребінківську міську раду надати позивачу дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за вказаною адресою не виконане. Однак указане рішення не є правовстановлюючим документом на землю. У поданій позивачем декларації про готовність об`єкта до експлуатації, позивач зазначає про відсутність будь-яких документів, що засвідчують право власності чи користування указаною земельною ділянкою. Дозвіл на проведення будівельних робіт, на який також посилається у вказаній декларації позивач, надавався померлій ОСОБА_3 і втратив свою чинність з часу її смерті, як правовий акт індивідуальної дії. Дозволу на проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці позивач не має.
Недобудований житловий будинок "В-1", що знаходився на земельній ділянці на АДРЕСА_1, не був введений в експлуатацію. Таким чином, доводи позивача про необхідність віднесення спірного будівництва до реконструкції, суд визнав безпідставними.
Врахувавши те, що спірний об`єкт будівництва в установленому законом порядку не введений в експлуатацію, а тому він вважається незавершеним, суд вважав, що відсутні підстави для визнання права власності на нього за рішенням суду на підставі статті 392 ЦК України. При цьому суд послався на висновки Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 760/21223/17.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в справі № 640/27891/20 таким, що набрало законної сили та не виконане відповідачем, суд керувався тим, що не є встановленим законом способом захисту порушеного права.
Постановою від 05 вересня 2023 року Полтавський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, вказавши про те, що, з урахуванням встановлених обставин справи, відсутні передбачені законом підстави для визнання за позивачем права власності на будівлю, споруду у судовому порядку.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
28 вересня 2023 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2023 року і постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суди застосували висновки Верховного Суду в справі № 760/21223/17, які не є подібними та не підлягали застосуванню у цій справі, при цьому не врахували висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року в справі № 910/719/19, від 19 червня 2018 року в справі № 922/2383/16, від 16 січня 2019 року в справі № 757/31606/15, відповідно до яких під судовим рішенням у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Заявник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що спірний об`єкт не введений в експлуатацію в установленому законом порядку, а тому він вважається незавершеним і на нього не може бути визнано право власності. Зазначає, що спірний житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами побудовані та 28 березня 2022 року введені в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації № ІУ101220330658.
Також зазначає, що суди не врахували заяву, якою позивач уточнив свої позовні вимоги, та просив визнати за ним право власності на будівлі, споруди, які побудовані у 2016 році та введені в експлуатацію, і разом складають 24 об`єкти, а деякі з них не підлягають прийняттю в експлуатацію. Також суди не врахували, що частина будівель та споруд, які потребували введення в експлуатацію, були відображені в технічному паспорті від 03 травня 2019 року № 271 та вже введені в експлуатацію декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 28 березня 2022 року № ІУ101220330658 і прийняття судом рішення з цього приводу не потребували, оскільки позивач вже набула права на будівлі та споруди на підставі зазначеної декларації. А друга частина будівель та споруд (7 об`єктів), які побудовані без фундаменту після 03 травня 2019 року, не відображені в технічному паспорті, які не підлягають введенню в експлуатацію, залишилися поза межами списку в декларації всіх побудованих позивачем з 2016 року будівель та споруд на спірній земельній ділянці, що і слугувало підставою звернення до суду з позовом про визнання права власності на 24 будівлі, споруди, які не співпадали з загальним списком всіх 24 наявних на ділянці будівель, споруд. Однак при державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем, в розділі "опис нерухомого майна" повинні бути перераховані, які побудовані позивачем на ділянці та відображені в електронному доказі, з посиланням у позовній заяві на реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Единої державної електронної системи у сфері будівництва ТІ01:1581-4695-6899-3249.
Вказує на те, що суди не перевірили та не визначили правовий статус земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що позивач не надала доказів, які б підтверджували набуття нею права власності чи права користування на спірну земельну ділянку, а також доказів набуття нею незавершеного будівництва та проведення реконструкції, суди не врахували, що правовстановлюючі документи на спірні об`єкти взагалі відсутні у будь-кого.
Спірна земельна ділянка не під будинок "А-1" 1941 року забудови, не під будівництво нового будинку нікому не відводилася. Державний акт на право власності чи на право користування спірною земельною ділянкою не видавався.
Суди не взяли до уваги висновки та вже встановлені обставини у справі № 640/16773/20.
Також заявник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року в справі № 640/27891/20 таким, що набрало законної сили та станом на 20 липня 2022 року не виконане відповідачем. Вказує на те, що при оцінці вказаної вимоги, суди повинні були виходити з факту не виконання вказаного рішення, яке тягне за собою порушення права позивача на узаконення земельної ділянки під збудованими нею об`єктами. Висновок судів є перешкодою в доступі до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 55, 124 Конституції України.
Посилається також на порушення судами таємниці нарадчої кімнати.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою від 01 листопада 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Пирятинського районного суду Полтавської області.
У листопаді 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини, з`ясовані судами
Рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради народних депутатів Гребінківського району Полтавської області від 23 серпня 1988 року № 460 ОСОБА_6 дозволено будувати новий житловий будинок замість старого, який прийшов у непридатність, господарський сарай, гараж, шахтний колодязь, надвірну вбиральню з вигрібною ямою на АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 66).
Відповідно до дозволу на проведення робіт, який видано виконкомом Гребінківської міської ради народних депутатів Гребінківського району Полтавської області 14 вересня 1988 року, ОСОБА_3 дозволено будівництво нового житлового будинку на підставі рішення від 23 серпня 1988 року № 460, генплану, термін закінчення робіт - серпень 1991 року (т. 1, а. с. 66 зв.).
Станом на 29 грудня 1995 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, виготовлено технічний паспорт. Власником зазначено ОСОБА_7 . За даними технічного паспорта на земельній ділянці на АДРЕСА_1 містяться такі забудови: "А-1" - житловий будинок 1941 року побудови; "Б" - сарай; огорожа № 2; "В-1" - будується житловий будинок (т. 1, а. с. 72-74).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н. В., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, успадкував майно ОСОБА_7, 1943 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 35).
23 червня 2010 року на підставі рішення виконавчого комітету Гребінківської міської ради № 383 ОСОБА_5 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 61, 62).
Відповідно до акта прийому - передачі від 15 червня 2016 року ОСОБА_4 отримав, а ОСОБА_8, на підставі довіреності від 19 грудня 2013 року № 801, передала йому майно згідно списку, яке належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2013, року, а саме домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 27, 28).
20 червня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (продавець) укладено договір купівлі-продажу (предметом якого є фактично виконання будівельних робіт) від 20 червня 2021 року № 27. Відповідно до вказаного договору продавець зобов`язується прийняти на себе виконання будівельних робіт, збудувати та продати покупцю створені нові речі на АДРЕСА_1, у вигляді будівельних виробів, об`єктів, виконаних робіт та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння, а покупець зобов`язується прийняти у власність та сплати повну вартість побудованих будівельних конструкцій, споруд, об`єктів та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 48-53).
Того ж дня між ОСОБА_1 та суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 укладено договір на охорону, розбирання та вивезення аварійного глиняного житлового будинку "А-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( т. 1, а. с. 31).
15 липня 2016 року за прибутковим касовим ордером № 17 позивач сплатила ФОП ОСОБА_4 460 000,00 грн (т. 1, а. с. 60).
До договору купівлі-продажу від 20 червня 2016 року № 27 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 укладено додаткову угоду від 27 грудня 2017 року, якою збільшено суму договору до 1 015 939,19 грн (т. 1, а. с. 34).
24 лютого 2017 року начальником відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА Охріменко О. Ф. на запит ОСОБА_4 надана відповідь про те, що при огляді домоволодіння АДРЕСА_1 встановлено, що аварійний глиняний житловий будинок "А-1" побудований у 1941 році, а також глиняні сараї побудовані в 1941 і 1995 роках "Б, Д", на ділянці відсутні (т. 1, а. с. 20).
Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт, будівельних виробів та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння на АДРЕСА_1 від 01 травня 2017 року передано у власність покупцю (позивачу) всього виконаних робіт, будівельних виробів та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння на суму 785 138,14 грн (т. 1, а. с. 40-47).
07 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 підписано акт прийому-передачі робіт, зведених конструкцій, об`єктів та виробів на АДРЕСА_1 (додаток № 3 до договору купівлі-продажу № 27) на загальну суму 230 801,25 грн (т. 1, а. с. 38, 39).
У матеріалах справи міститься копія розписки ФОП ОСОБА_4 від 12 листопада 2007 року, якою він підтверджував, що взяв у борг у ОСОБА_1 для розвитку підприємницької діяльності 20 000,00 доларів США, що складає 101 000,00 грн, який зобов`язувався повернути 21 листопада 2013 року, шляхом оплати придбання невеликого будинку в регіоні з природним газом, будматеріалів для будівництва або ремонту будинку в межах вказаної суми за курсом на день повернення боргу (т. 1, а. с. 63).
21 грудня 2017 року між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 51 про взаємозалік однорідних зустрічних вимог (т. 1, а. с. 33).
29 грудня 2017 року начальником відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА Охріменко О. Ф. за № 01-12/51 надано відповідь ОСОБА_4, що згідно з рішенням Гребінківської міської ради від 23 серпня 1988 року № 460 ОСОБА_3 дозволено будувати за адресою: АДРЕСА_1, новий житловий будинок "В-1" замість старого житлового будинку, який став непридатним та новий господарський сарай, гараж, шахтний колодязь та каналізаційний септик. По закінченню будівництва нових будівель старі будівлі демонтувати (т. 1, а. с. 26).
Відповідно до копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться такі будівлі та споруди: житловий будинок "Л-1"; літня кухня "Ж"; сарай "К"; погріб під "К"; літній душ "Е"; вбиральня "З"; вимощення 1; огорожа № 1; колодязь № 4; ворота № 5; колонка питна № 6; вигрібна яма № 7; опорна колона № 8; електроопора № 9; огорожа № 10; металева конструкція № 11; водогін № 12. Замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1, паспорт виготовлено станом на 03 травня 2019 року (т. 1, а. с. 75-78).
Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17 лютого 2020 року № 107/120-20, яка надана на запит ОСОБА_4, державна реєстрація земельної ділянки на АДРЕСА_1, не здійснювалася, кадастровий номер не присвоювався, поземельна книга не відкривалася (т. 1, а. с. 37).
13 жовтня 2020 року виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області надав відповідь ОСОБА_4 на його запит від 14 вересня 2020 року щодо визнання незаконним та скасування пункту 31 рішення виконавчого комітету Гребінківської міської ради від 23 червня 2010 року № 383 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність мешканцям міста", в якій повідомлено, що у Гребінківському районному суді Полтавської області перебуває на розгляді справа № 528/1084/20 за позовом ОСОБА_4 до Гребінківської міської ради Полтавської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування, тому рішення щодо доцільності винесення питання на розгляд сесії міської ради буде розглянуто після набрання чинності рішення суду у вказаній справі (т. 1, а. с. 24).
Згідно з актом обстеження домоволодіння на АДРЕСА_1 від 05 вересня 2020 року за підписами ОСОБА_4, ОСОБА_1, який складено в присутності депутата міської ради ОСОБА_9, сусідів ОСОБА_10, ОСОБА_11, подружжя ОСОБА_12 за власні кошти збудували та користуються з весни 2016 року земельною ділянкою 1829 кв. м за вказаною адресою. Під час збирання подружжям документів для введення в експлуатацію вказаного житлового будинку на зазначеній ділянці, з`ясувалося, що рішенням Гребінківського міськвиконкому від 23 червня 2010 року № 383 земельна ділянка передана у власність ОСОБА_5, в тому числі, для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,08 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1084 га, разом 0,1884 га.
Відповідно до відповіді ДРАЦСГ від 27 лютого 2020 року № 12 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Особи, які підписали акт підтверджують, що ОСОБА_5 не проживав і не був власником чи користувачем будівель та земельної ділянки на АДРЕСА_1 . ОСОБА_3, яка проживала за вказаною адресою, була матір`ю ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1, а. с. 23). Актовий запис про смерть від 19 квітня 1990 року № 18 на громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, складений виконавчим комітетом Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області (т. 1 а. с. 55).
Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер ІУ 101220330658) 17 травня 2022 року ДІАМ зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта будинку садибного типу, площею 62,1 кв. м на АДРЕСА_1 . Заявник - ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 166-169).