ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 752/6186/16-ц
провадження № 61-1180св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Олійник А. С.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Акціонерне товариство "Альфа Банк" (після зміни назви - Акціонерне товариство "Сенс Банк") (відповідач за зустрічним позовом),
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом), ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за зустрічним позовом), Товариство з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" (позивач за зустрічним позовом),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" на постанову Київського апеляційного суду
від 1 листопада 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за первісним та зустрічним позовами
У квітні 2016 року Акціонерне товариство (далі - АТ) "Укрсоцбанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" (далі - ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг") про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування первісного позову вказувало, що 8 квітня 2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку (АКБ СР) "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк" (після зміни назви АТ "Сенс Банк"), та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 10-29/6230, відповідно до якого банк надав останній у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти
в сумі 138 971 доларів США зі сплатою 13,50 % річних та кінцевим терміном повернення до 7 квітня 2033 року.
Належне виконання зобов`язань позичальника за вказаним договором кредиту забезпечено порукою ОСОБА_2 та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" за укладеними ними з банком окремими договорами поруки від 8 квітня 2008 року № 02-10/1314 та № 02-10/1301 відповідно.
21 жовтня 2008 року АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк" (після зміни назви АТ "Сенс Банк") та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту, якою встановлено процентну ставку за користування кредитом - 14 % річних та дату початку дії підвищеної відсоткової ставки - з 3 листопада 2008 року.
31 березня 2011 року АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк" (після зміни назви АТ "Сенс Банк"), ОСОБА_1 та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" укладено договір про внесення змін до договору поруки № 02-10/1301
від 8 квітня 2008 року, за змістом якого у зв`язку з внесенням змін до договору кредиту № 10-29/6230 від 8 квітня 2008 року сторони домовилися
викласти підпункти 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 договору поруки в наступній редакції: "2.1.1 повернення кредиту у розмірі 138 971 доларів США з порядком погашення, що визначений договором кредиту, та кінцевим терміном погашення
не пізніше 7 квітня 2038 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту". "2.1.2 сплата процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному договором кредиту, а також додатковими угодами про внесення змін (доповнень) до договору кредиту, згідно з якими буде змінюватись розмір процентної ставки, а також сплата комісій у розмірі, строки та в порядку, що визначені договором кредиту".
5 квітня 2011 року банк уклав з ОСОБА_1 договір про внесення змін до договору кредиту, відповідно до якого сторонами узгоджено залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 132 951,34 доларів США та залишок заборгованості за нарахованими процентами станом на дату укладення цього договору про внесення змін у розмірі 29 952,29 доларів США, а також встановлено нову процентну ставку - 14,39% річних; визначено новий графік та кінцевий термін погашення заборгованості до 7 квітня 2038 року.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором кредиту
на 19 листопада 2015 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість
у розмірі 5 647 439,71 грн, яку банк просив стягнути солідарно з відповідачів за первісним позовом.
У листопаді 2017 року ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" звернулося із зустрічним позовом до АТ "Альфа Банк", ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою.
В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" зазначило, що
21 жовтня 2008 року банк уклав з позичальником додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту, якою підвищено процентну ставку за користування кредитом до 14% річних. Товариство не надавало згоду на збільшення розміру процентної ставки, тому вважало припиненою поруку на підставі частини першої статті 559 ЦК України.
За таких обставин просило визнати припиненою поруку ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" за договором поруки № 02-10/1301 від 8 квітня 2008 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року, ухваленим у складі судді Колдіної О. О., відмовлено у задоволенні первісного позову та задоволено зустрічний позов. Визнано припиненою з 21 жовтня 2008 року поруку ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", що виникла на підставі договору поруки № 02-10/1301 від 8 квітня 2008 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що 21 жовтня 2008 року банк змінив розмір процентної ставки шляхом укладення з позичальником додаткової угоди і без згоди поручителя збільшив обсяг його відповідальності, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.
Крім того, місцевий суд зазначив, що позичальник внесла останній платіж в рахунок погашення кредиту у травні 2005 року, тому з урахуванням
пункту 4.5 договору кредиту повинна була виконати свої зобов`язання в повному обсязі до вересні 2009 року. Оскільки строк виконання основного зобов`язання настав у вересні 2009 року, відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України кредитор мав право пред`явити вимоги до поручителя до 10 березня 2010 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про припинення поруки, тому задовольнив зустрічний позов та відмовив у задоволенні позову до
ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг".
Відмовляючи у задоволенні первісного позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив зі спливу позовної давності.
Постановою Київського апеляційного суду від 1 листопада 2022 року апеляційну скаргу АТ "Альфа Банк" задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення первісного позову.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" на користь АТ "Альфа Банк" заборгованість за кредитним договором
у розмірі 5 647 439,71 грн, визначивши розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з поручителів ОСОБА_2 і ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" солідарно з ОСОБА_1, у розмірі 5 304 306,62 грн.
Зустрічний позов задоволено частково.
Визнано припиненою поруку ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", що виникла на підставі договору поруки № 02-10/1301 від 8 квітня 2008 року щодо частини платежів за січень-жовтень 2015 року.
Відмовлено у задоволенні в іншій частині первісного та зустрічного позовів.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що 31 березня 2011 року АКБ СР "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" уклали договір про внесення змін до договору поруки № 02-10/1301 від 8 квітня 2008 року, в якому погодили можливість зміни розміру процентної ставки, тому підстави для припинення поруки товариства за частиною першою статті 559 ЦК України відсутні.
Також апеляційний суд зазначив, що останній платіж ОСОБА_1 здійснила
29 грудня 2014 року, а банк звернувся з цим позовом 19 квітня 2016 року, тому поручителі ОСОБА_2 та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" зобов`язані відповідати солідарно за виконання позичальником своїх зобов`язань з жовтня 2015 року до дня пред`явлення позову. В частині заборгованості, яка нарахована до 10 жовтня 2015 року, порука ОСОБА_2 та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" є припиненою, оскільки банк звернувся до поручителів після спливу шестимісячного строку для пред`явлення таких вимог за кожним періодичним платежем.
Також суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого суду про сплив позовної давності, зазначивши, що про порушене право банк
дізнався 29 грудня 2014 року (дата здійснення останнього платежу
ОСОБА_1 ), тому, звернувшись з позовом 19 квітня 2016 року банк, не пропустив загальну позовну давність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2023 року ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 1 листопада 2022 року і залишити в силі рішення Голосіївського районного суду міста Києва
від 10 листопада 2021 року. Вирішити питання про поворот виконання постанови апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 16 листопада 2016 року
у справі № 6-900цс16 та від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2875цс15, про те, що після зміни строку виконання зобов`язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою підпункту 4.5 договору позичальник був зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі протягом одного робочого дня після невиконання (неналежного виконання) зобов`язань щодо сплати кредиту або процентів протягом більше, ніж 90 календарних днів, а усі наступні щомісячні платежі за графіком після вказаної дати не підлягали виконанню.
Зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного
Суду України, викладених у постановах від 9 листопада 2016 року
у справах № 6-1457цс16 та № 6-2170цс16, про те, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. На думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про переривання позовної давності внесенням позичальником платежу в грудні 2014 року, оскільки матеріали справи не містять доказів внесення такого платежу.
Крім того, заявник вказує про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 грудня 2021 року
у справі № 908/1718/20, про те, що "тлумачення частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній до 4 лютого 2019 року) приводить до висновку, що порука припиняється за наявності двох умов: (1) внесення без згоди поручителя змін до основного зобов`язання; (2) ці зміни призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає у разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Для застосування цієї норми достатньо встановити такі зміни (збільшення обсягу відповідальності) в основному зобов`язанні. Тому обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов`язання). Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя".
Неврахованими апеляційним судом заявник вважає висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20 березня 2019 року
у справі № 1411/3467/12 (провадження № 14-594цс18), щодо застосування
у подібних правовідносинах статей 251 та 554 ЦК України.
Крім того, заявник вказує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи за відсутності представника
ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання. Зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково надсилав судові виклики за адресою: АДРЕСА_1, оскільки зареєстрованим місцезнаходженням товариства є кабінет
АДРЕСА_2 .
Позиція інших учасників справи
У квітні 2023 року представник АТ "Сенс Банк" - адвокат Гуйван І. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та правильність висновків суду апеляційної інстанції.
3 травня 2023 року (поза межами строку для подання відзиву) представник
АТ "Сенс Банк" - адвокат Гуйван І. В. подав додаткові пояснення.
Надаючи оцінку можливості врахування вказаних додаткових пояснень під час касаційного перегляду справи, колегія суддів виходить з наступного.
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне (частина п`ята статті 174 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Верховний Суд за межами строку для подання відзиву не визнавав подання додаткових пояснень необхідним, тому додаткові пояснення підлягають залишенню без розгляду.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах
від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21) та
від 4 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22).
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про:
- неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 1411/3467/12 (провадження № 14-594цс18), у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 908/1718/20, у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-900цс16, від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1457цс16,
від 8 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16, від 17 лютого 2016 року
у справі № 6-2875цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
- недослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів та розгляд справи за відсутності заявника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 8 квітня 2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку (АКБ СР) "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк" (після зміни назви - АТ "Сенс Банк"), та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 10-29/6230, відповідно до якого банк надав останній у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 138 971 доларів США зі сплатою 13,50 % річних та кінцевим терміном повернення до 7 квітня 2033 року.
Належне виконання зобов`язань позичальника за вказаним договором кредиту забезпечено порукою ОСОБА_2 та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" за укладеними ними з банком окремими договорами поруки від 8 квітня 2008 року № 02-10/1314 та № 02-10/1301 відповідно.
21 жовтня 2008 року АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк" (після зміни назви - АТ "Сенс Банк") та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту, якою встановлено процентну ставку за користування кредитом - 14 % річних та дату початку дії підвищеної відсоткової ставки - з 3 листопада 2008 року.
31 березня 2011 року АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк" (після зміни назви - АТ "Сенс Банк"), ОСОБА_1 та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" укладено договір про внесення змін до договору поруки № 02-10/1301
від 8 квітня 2008 року, за змістом якого у зв`язку з внесенням змін до договору кредиту № 10-29/6230 від 8 квітня 2008 року сторони домовилися
викласти підпункти 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 договору поруки в наступній редакції: "2.1.1 повернення кредиту у розмірі 138 971 доларів США з порядком погашення, що визначений договором кредиту, та кінцевим терміном погашення
не пізніше 7 квітня 2038 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту". "2.1.2 сплата процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному договором кредиту, а також додатковими угодами про внесення змін (доповнень) до договору кредиту, згідно з якими буде змінюватись розмір процентної ставки, а також сплата комісій у розмірі, строки та в порядку, що визначені договором кредиту".
5 квітня 2011 року банк уклав з ОСОБА_1 договір про внесення змін до договору кредиту, відповідно до якого сторонами узгоджено залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 132 951,34 доларів США та залишок заборгованості за нарахованими процентами станом на дату укладення цього договору про внесення змін у розмірі 29 952,29 доларів США, а також встановлено нову процентну ставку - 14,39% річних; визначено новий графік та кінцевий термін погашення заборгованості до 7 квітня 2038 року.
З поданого банком розрахунку суди встановили, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором кредиту на 19 листопада 2015 року у ОСОБА_1 існує заборгованість у розмірі 5 647 439,71 грн.