ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/2450/22(914/3502/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог
(колегія суддів: Матущак О. І. - головуючий, Кравчук Н. М., Скрипчук О. С.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД"
про стягнення 1 637 516,69 грн
у межах справи № 914/2450/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"
Учасники справи:
ТОВ "БНК-Україна": Соловйова А.І.;
Арбітражний керуючий: не з`явився;
ТОВ "Параллель-М ЛТД": не з`явився;
1. Стислий зміст заявлених позовних вимог
1.1. У вересні 2023 року ТОВ "БНК-Україна" в особі ліквідатора Коваля Віталія Валерійовича подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з ТОВ "Параллель-М ЛТД" про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.05.2021 №511-А92-21/Д, яка складається з 845107,57 грн основного боргу, 39940,01 грн 3% річних за період з 29.04.2022 по 24.11.2023, 148828,47 грн інфляційних втрат за період з 01.05.2022 по 31.10.2023 та 603640,64 грн пені.
В процесі судового розгляду позивачем було зменшено розмір заявленої до стягнення суми основного боргу на 100000 грн, у зв`язку зі сплатою відповідачем вказаної суми боргу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано умови додатковї угоди №1 від 28.12.2022 до договору поставки в частині здійснення оплати остаточної ціни за поставлений товар (бензин неетильований АИ-92-К5-Євро виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ"), що й призвело до виникнення заборгованості.
2. Стислий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.02.2024 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача 745107,57 грн основного боргу, 39940,01 грн 3% річних, 148828,47 грн втрат від інфляції, 603640,64 грн пені та 18449,57 грн судового збору.
2.2. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем доведено факт поставки товару, однак в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми остаточної ціни за вказаний товар. Відтак обґрунтованим та правомірним є нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені на суму основного боргу.
3. Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи
3.1. 12.05.2021 між ТОВ "БНК-Україна" (постачальник) та ТОВ "Параллель-М ЛТД" (покупець) укладено Договір №511-А92-21/Д поставки товару (далі - Договір поставки).
3.2. 28.12.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки (далі - Додаткова угода), за умовами пункту 1 якої передбачалося, що постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти бензин неетильований АИ-92-К5-Євро виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" (далі - товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п.1 Додаткової угоди №1.
3.3. До матеріалів справи долучено копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.03.2022 по 21.04.2022, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб 21.04.2022. Відповідачем не заперечується факт підписання вказаного акту звіряння взаємних розрахунків.
3.4. Кінцевим днем терміну оплати заборгованості відповідача на користь позивача з врахуванням підпункту "а" пункту 3.16 Договору поставки за Додатковою угодою №1 було 28.04.2022, але у вказаний строк зобов`язання відповідачем не виконане, заборгованість не повернута. Відповідно саме з 29.04.2022 починала обліковуватися заборгованість.
3.5. Суд відхилив заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не доведено належним чином, що акт звіряння взаємних розрахунків складено саме 21.04.2022, оскільки акт містить лише інформацію щодо певного періоду та дати, станом на яку перевірялась наявність заборгованості, яка визнавалась сторонами. За висновком суду в акті звіряння взаємних розрахунків вказано дату його складання - 21.04.2022.
3.6. Відносно посилання відповідача на пункти 9.9, 9.10 Договору поставки про обов`язкове складання та обмін документів у паперовій формі та надсилання рахунку, суд зазначив наступне:
- в пункті 2.3 Договору поставки визначено умови оплати: 100% передоплата протягом п`яти банківських днів від дати виставлення Продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії Товару. У разі відсутності 100% передоплати протягом п`яти банківських днів від дати виставлення Продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії Товару, Продавець має право скасувати номінацію неоплаченої партії (частини партії) і перепродати даний обсяг. Згідно з пункту 2.4 договору підставою для здійснення оплати за Товар, що поставляється у відповідності до цього договору, є рахунок-фактура Постачальника;
- на підставі рахунку відповідачем здійснена передоплата за отримай товар. Умовами договору поставки не передбачено виставлення рахунка продавцем в разі встановлення нестачі при звірці взаємних розрахунків;
- згідно з підпункту "а" пункту 3.16 Договору поставки, якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за Товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого Товару, Покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання сторонами Акта звіряння взаєморозрахунків Перерахувати суму нестачі;
- 10.11.2023 позивачем на електронну адресу відповідача відправлена вимога вих.№01-27/914/2450/22/324 про сплату заборгованості у розмірі 845 107,57 грн протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вказаної вимоги, однак вказана вимога не виконана.
3.7. Твердження відповідача про те, що він не мав можливості виконати свої грошові зобов`язання перед позивачем у зв`язку з тим, що засновниками ТОВ "БНК-УКРАЇНА" є юридичні особи, які є резидентами Республіки Білорусь, і відповідно до положень пункту 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (з врахуванням змін, внесених постановою правління Національного банку України №44 від 08.03.2022), починаючи з 24.02.2022, відповідачу заборонено здійснювати платежі на користь позивача, відхилені судом, оскільки обмеження, встановлені у вищезгаданому пункті 15 постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 стосуються саме видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки Білорусь. Таким чином, обмеження, встановлені пунктом 15 постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, не розповсюджуються на правовідносини сторін у даній справі.
4. Стислий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2024 у цій справі в частині стягнення 39940,01 грн 3% річних, 148828,47 грн втрат від інфляції, 603640,64 грн пені. У цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. У решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
4.2. Постанова апеляційного суду мотивована наступним:
- за умовами підпункту "а" пункту 3.16 Договору поставки датою підписання акту звірки взаєморозрахунків є дата підписання його покупцем;
- задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції визначив початок періоду їх нарахування з 29.04.2022, оскільки встановив дату підписання акту звірки взаєморозрахунків - 21.04.2022;
- згідно з наявною в матеріалах справи копією акту звірки взаєморозрахунків останній складено за період з 01.03.2022 по 21.04.2022, підписано уповноваженими представниками обох сторін та завірений печатками;
- в наданому позивачем примірнику акта звірки датою його складання зазначено 21.04.2022. Разом з тим, позивач не надав доказів надіслання вказаного акту ні електронним, ні поштовим засобами зв`язку на адресу відповідача відповідно до умов пункту 3.15 Договору поставки, так як і не надано доказів його отримання відповідачем;
- в наданому позивачем акті звірки 21.04.2022 визначено як дата складання акту, а не дата його підписання;
- окремі відомості у копіях примірників спірного акту взаєморозрахунків, який наявний в матеріалах справи та який є у відповідача, не співпадають. Так, у наявній в матеріалах справи копії акту звіряння взаєморозрахунків, яка надана позивачем, на відбитку печатки під підписом представника позивача міститься інформація: "Дата складання документа 21.04.2022", в той час, як на копії акту, наданого відповідачем така інформація відсутня;
- суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.04.2024 зобов`язав сторін надати для огляду в судовому засіданні оригінали примірників акту звіряння взаєморозрахунків за період 01.03.2022-21.04.2022, який наявний у кожної зі сторін;
- на виконання вимог вказаної ухвали відповідач надав копію акту взаєморозрахунків та письмові пояснення, в яких зазначив, що у нього відсутня можливість надати для огляду оригінал акту звіряння, оскільки станом на дату подання таких оригінал вказаного акту звіряння відповідачем від позивача так і не отримано. Вказує, що у відповідача наявна лише електронна копія спірного акту, яку він отримав на електронну пошту разом із вимогою про сплату заборгованості лише 10.11.2023;
- позивач в судовому засіданні 23.05.2022 вказав, що у нього відсутній оригінал зазначеного акту звіряння;
- враховуючи положення частини шостої статті 91 ГПК України, а також те, що на виконання вимог ухвали суду позивач не надав оригіналу спірного акту звіряння для огляду в судовому засіданні, за відсутності інших доказів отримання та підписання вказаного акту відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість прийняття вказаного доказу як належного, а відповідно і неможливість встановити дату підписання такого відповідачем, відтак і визначити початок періоду прострочення виконання зобов`язання та нарахування пені, 3 % річних та втрат від інфляції. З огляду на зазначене, позовні вимоги про нарахування пені, 3 % річних та втрат від інфляції задоволенню не підлягають.
5. Стислий зміст касаційної скарги
5.1. ТОВ "БНК-Україна" в особі ліквідатора звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних і пені, та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2024 в цій частині позовних вимог.
6. Узагальнені доводи касаційної скарги
6.1. Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність в матеріалах справи відомостей щодо дати підписання акту звірки взаємних розрахунків між сторонами, оскільки наданий позивачем акт містить лише дату його складання, що не свідчить про його підписання, не відповідає дійсним обставинам справи та наданим доказам. При цьому судом апеляційної інстанції не враховано аргументи позивача про те, що у даному випадку дата складання акту звірки і є датою його підписання.
6.2. Судом апеляційної інстанції не було застосовано до спірних правовідносин сторін положення пункту 1 Розділу 5 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 (із наступними змінами і доповненнями), відповідно до якого датою документа є відповідно дата його підписання. Висновок Верховного Суду щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах наразі відсутній.
6.3. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишено суперечливу поведінку відповідача, яка полягає в тому, що відповідачем визнано факт підписання акту звірки та дату його складання, однак в подальшому відповідач стверджував про порушення процедури підписання акту звірки та про те, що дата підписання цього акту невідома, а тому штрафні санкції невірно обраховані. Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 13.02.2024 у справі №917/272/23, від 17.11.2018 у справі №911/205/18, від 31.01.2024 у справі №910/6753/20, від 02.07.2019 у справі №916/1004/18 (щодо суперечливої поведінки).
7. Позиція інших часників щодо касаційної скарги
7.1. ТОВ "Параллель-М ЛТД" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило Суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалене судом апеляційної інстанції рішення залишити без змін, зазначаючи наступне:
- сторони у договірному порядку домовились про обов`язкове складання та обмін документів у паперовій формі. На виконання умов договору поставки № 511-А92-21/Д від 12.05.2021, додаткової Угоди №1 від 28.12.2021, по теперішній час від Позивача так і не було надано (надіслано) відповідний рахунок у будь якій формі;
- відповідно до умов договору було узгоджено певну процедуру підписання актів звіряння взаєморозрахунків. Відповідно до цієї процедури було визначено в обов`язковому порядку надіслання актів на адресу електронної пошти, які визначені у договорі із обов`язковим відправленням за поштовими адресами, які також визначені у цьому договорі;
- датою підписання акту, відповідно до договору, визначено або дату отримання його покупцем, або сплив строку (2 робочі дні із дати отримання), для надання заперечень. Позивач, у супереч п.3.15 договору поставки № 511-А92-21/Д від 12.05.2021 не здійснив відправлення цього акту будь яким чином. Навіть на теперішній час відповідач не має у наявності цей акт у паперовій формі - як документ первинного бухгалтерського обліку, із власноручним підписом уповноваженої особи позивача;
- суд апеляційної інстанції належним чином дослідив надані докази, пояснення сторін та враховуючи обставини справи прийняв повністю обґрунтоване судове рішення;
- обслуговуючий банк ТОВ "Параллель-М ЛТД" не приймав жодного платежу на користь ТОВ "БНК-Україна" через наявність у складі кінцевих бенефіціарних власників резидентів Республіки Білорусь;
- через введення державними органами обмежувальних заходів, а саме через дію рішення РНБО України від 19.10.2022, та Указу Президента України №726/2022 від 19.10.2022, ТОВ "Параллель-М ЛТД" було позбавлено будь якої можливості здійснити погашення заборгованості через наявність існуючої заборони.
8. Касаційне провадження
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "БНК-Україна" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.08.2024 - 15:15.
8.2. 26.08.2024 до Верховного Суду надійшла заява ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" Коваля В. В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8.3. Ухвалою Верховного Суду від 26.08.2024 вказану заяву задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 914/2450/22(914/3502/23) за участю ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" Коваля В.В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
8.4. В судовому засіданні 27.08.2024 представник ТОВ "БНК-Україна" підтримала касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити. Решта учасників справи явку своїх представників не забезпечили.
8.5. Розпорядник майна ТОВ "БНК-Україна" арбітражний керуючий Коваль В. В., який подавав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, не приєднався до відеоконференції. Водночас, відповідно до частини п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.
8.6. Згідно з частиною п`ятою статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистеми відеоконференцзв`язку, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, крім випадку, коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
8.7. В судовому засіданні 27.08.2024 оголошено перерву до 03.09.2024 - 14:30.
8.8. В судовому засіданні 03.09.2024 представник ТОВ "БНК-Україна" підтримала раніше надані пояснення, просила Суд касаційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду в частині ухваленого рішення про відмову у позові та залишити в силі рішення місцевого господарського суду в цій частині.
8.9. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про поважність причин нез`явлення Суд не повідомили.
8.10. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
9. Позиція Верховного Суду
9.1. Ліквідатор ТОВ "БНК-УКРАЇНА" звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Параллель-М ЛТД" заборгованості за договором поставки, яка включає в себе суми основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені. Заявлені вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати остаточної ціни за поставлений товар.
9.2. Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю, присудив до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення з відповідача 745107,57 грн основного боргу, 39940,01 грн 3% річних, 148828,47 грн втрат від інфляції, 603640,64 грн пені та 18449,57 грн судового збору.
9.3. Апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції в частині вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, відмовивши у їх задоволенні з підстав неможливості встановлення за наявними у справі матеріалами початку періоду прострочення виконання зобов`язання, а відтак і визначення періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
9.4. Згідно з наведеним у касаційній скарзі обґрунтуванням, ліквідатором ТОВ "БНК-УКРАЇНА" заперечуються висновки суду апеляційної інстанції саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог з підстав порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, а також неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
9.5. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
9.6. Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
9.7. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
9.8. Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 ЦК України).
9.9. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 ЦК України).
9.10. Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
9.11. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції:
- 12.05.2021 між сторонами було укладено договір №511-А92-21/Д поставки товару (нафтопродуктів);
- за умовами Додаткової угоди №1 від 28.12.2021 до Договору поставки ТОВ "БНК-Україна" зобов`язалося передати у власність ТОВ "Параллель-М ЛТД" товар (бензин неетильований АИ-92-К5-Євро виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ"), а ТОВ "Параллель-М ЛТД" в свою чергу зобов`язалося прийняти товар та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці пункту 1 Додаткової угоди;
- на підставі рахунку, виставленого позивачем відповідно до умов пунктів 2.3, 2.4 Договору поставки, відповідачем здійснена передоплата за отримай товар;
- позивачем надано до матеріалів справи копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.03.2022 по 21.04.2022, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, за змістом якого заборгованість ТОВ "Параллель-М ЛТД" перед ТОВ "БНК-Україна" за договором поставки від 12.05.2021 №511-А92-21/Д станом на 21.04.2022 складає 845107,57 грн;
- в акті звіряння взаємних розрахунків вказано дату його складання - 21.04.2022;
- відповідачем не заперечується факт підписання вищезгаданого акту звіряння взаємних розрахунків;
- умовами Договору поставки не передбачено виставлення рахунка продавцем в разі встановлення нестачі при звірці взаємних розрахунків;
- за умовами підпункту "а" пункту 3.16 Договору поставки, у разі якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за Товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого Товару, Покупець зобов`язаний протягом 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами Акта звіряння взаєморозрахунків Перерахувати суму нестачі;
- 10.11.2023 позивач відправив на електронну адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості у розмірі 845107,57 грн протягом 3-х банківських днів з моменту отримання вказаної вимоги, однак вказана вимога не виконана;
- під час розгляду справи місцевим господарським судом ТОВ "Параллель-М ЛТД" надало до матеріалів справи платіжну інструкцію від 30.11.2023 №А251315, згідно з якою відповідачем перераховано на користь позивача 100000 грн заборгованості за товар, поставлений по договору від 12.05.2021 №511-А92-21/Д. У зв`язку з наведеним ТОВ "БНК-Україна" було подано до місцевого господарського суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог на вищевказану суму сплаченого основного боргу.
9.12. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 745107,57 грн основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "БНК-Україна" виконано умови договору поставки в рамках додаткової угоди №1 від 28.12.2021, але відповідач не здійснив повний розрахунок вартості отриманого товару, у зв`язку з чим заборгованість у сумі 745107,57 грн підлягає стягненню з ТОВ "Параллель-М ЛТД" на користь ТОВ "БНК-Україна".
9.13. Вказавши про доведеність та обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу, місцевий господарський суд також задовольнив решту вимог позивача про стягнення з відповідача 39940,01 грн 3% річних,148828,47 грн інфляційних втрат та 603640,64 грн пені.
9.14. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема апеляційної скарги ТОВ "Параллель-М ЛТД", останнє оскаржило рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позову про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені. В частині задоволення позовних вимог про стягнення 745107,57 грн основного боргу рішення місцевого господарського суду відповідачем не оскаржувалося.
9.15. Наведене відповідає змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови, в якій зазначено про те, що апеляційний господарський суд досліджує рішення суду першої інстанції лише в частині наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.
9.16. За умовами укладеного між сторонами Договору поставки, а саме підпункту 4.2.2 пункту 4.2, на який міститься посилання у позовній заяві, у разі порушення покупцем терміну перерахування грошових коштів, що узгоджений сторонами в договорі та відповідній додатковій угоді, покупець зобов`язаний на вимогу постачальника сплатити пеню в розмірі до 0,05% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати, включаючи день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, а при прострочення платежу понад 50 банківських днів від дати відвантаження - розмір пені становить 2% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати.
9.17. Сторони узгодили, що до нарахування штрафних санкцій діє подовжений строк нарахування 3 роки. Також Сторонами погоджено, що строк позовної давності по стягненню штрафних санкцій становить 3 роки (пункт 4.4 Договору поставки).
9.18. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
9.19. За висновком суду першої інстанції, з урахуванням дати складання акту звірки взаєморозрахунків, а також умов підпункту "а" пункту 3.16 Договору поставки, за Додатковою угодою №1 від 28.12.2021 кінцевим днем терміну оплати заборгованості відповідача на користь позивача було 28.04.2022. Оскільки у вказаний строк зобов`язання відповідачем не виконане, з 29.04.2022 починала обліковуватися заборгованість за відповідачем.
9.20. Відтак з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, у позивача виникло право на здійснення відповідних нарахувань за статтею 625 ЦК України та штрафних санкцій, передбачених Договором поставки.
9.21. Суд апеляційної інстанції не погодився з визначеною місцевим господарським судом датою початку прострочення відповідача щодо виконання вищевказаних грошових зобов`язань, з огляду на наступне:
- в наявному у матеріалах справи копії акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2022 по 21.04.2022, вказано датою складання цього акту - 21.04.2022;
- докази надіслання акту звірки відповідачеві або отримання ним такого акту позивачем не надано;
- в акті звірки вказано саме дату його складання, а не дату підписання;
- в судовому засіданні 18.04.2024, враховуючи пояснення представника відповідача (апелянта), судом апеляційної інстанції встановлено не співпадіння окремих відомостей у копіях примірників спірного акту взаєморозрахунків, який наявний в матеріалах справи та який є у відповідача. Вказані розбіжності (не співпадіння) полягають у відсутності на примірнику акта звірки, наданого відповідачем напису "Дата складання документа 21.04.2022";
- ухвалою апеляційного господарського суду від 18.04.2024 було зобов`язано сторони надати для огляду в наступному судовому засіданні оригінали наявних у них примірників акту звіряння взаєморозрахунків;
- відповідач надав копію акту звірки та повідомив про відсутність у нього оригіналу такого акту. Позивач також зазначив про відсутність у нього оригіналу акту звірки взаєморозрахунків сторін за період з 01.03.2022 по 21.04.2022.
9.22. Зважаючи на ненадання позивачем оригіналу акту звірки та відсутності доказів його надіслання відповідачеві, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення частини шостої статті 91 ГПК України, дійшов висновку про неможливість прийняття вказаного доказу як належного, а відповідно і про неможливість встановлення початку прострочення відповідача.
9.23. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
9.24. Передусім, необхідно зазначити про те, що за змістом статті 165 ГПК України заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві, який серед іншого має містити: заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання (частина перша, пункти 5, 6 частини третьої статті 165 ГПК України).
9.25. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем (пункт 1 частини шостої статті 165 ГПК України).
9.26. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (частина четверта статті 165 ГПК України).
9.27. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав суду першої інстанції відзив на позов та додаткові письмові пояснення, в яких висловив свої заперечення проти позову. Водночас, ані у відзиві, ані у додаткових поясненнях не міститься вказівки на існування будь-яких розбіжностей у примірниках акту звірки взаєморозрахунків сторін за період з 01.03.2022 по 21.04.2022. Копія вказаного акту, наявна у відповідача, останнім також не надавалася суду першої інстанції.
9.28. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що в судовому засіданні 18.04.2024 суд апеляційної інстанції встановив не співпадіння (розбіжності) окремих відомостей, які вказані у копіях примірників акту взаєморозрахунків, наявних у позивача та у відповідача.
9.29. Наведене дає підстави для висновку про те, що судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Параллель-М ЛТД" досліджувався доказ, який не надавався ТОВ "Параллель-М ЛТД" місцевому господарському суду. Разом з цим, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові послався на надані відповідачем пояснення, згідно з якими у відповідача наявна лише електронна копія спірного акту, яку він отримав на електронну пошту разом із вимогою про сплату заборгованості лише 10.11.2023.
9.30. З матеріалів справи вбачається, що позов ТОВ "БНК-Україна", який розглядається у цій справі, сформовано позивачем в системі "Електронний суд" 24.11.2023 та зареєстровано в канцелярії Господарського суду Львівської області 29.11.2023 (т.с.1, а.с.1). Тобто, примірник акту звірки взаєморозрахунків, який відповідач не подавав місцевому господарському суду, але натомість надав суду апеляційної інстанції вже після ухвалення рішення по суті заявлених позивачем вимог, був у нього в наявності ще до подання позову ТОВ "БНК-Україна" до господарського суду.
9.31. При цьому в матеріалах справи відсутні заяви чи клопотання про приєднання вказаного доказу до матеріалів справи з наведенням відповідного обґрунтування підстав неподання цього доказу до суду першої інстанції.
9.32. Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц, згідно з якою апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.
9.33. Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
9.34. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).
9.35. Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).
9.36. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача) (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).
9.37. Зважаючи на те, що відповідачем не обґрунтовано неможливості надання суду першої інстанції наявного у нього примірнику акту звірки взаєморозрахунків сторін, який відповідач надав лише на стадії апеляційного розгляду, з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а також неповідомлення суду першої інстанції обставин щодо наявності будь-яких розбіжностей у доданому до позову примірнику акту звірки та у наявному у відповідача примірнику такого акту, колегія суддів дійшла висновку про те, що у суду апеляційної інстанції були відсутні законні підстави для прийняття вказаного доказу до розгляду і відповідно його врахування під час перегляду рішення місцевого господарського суду у цій справі.
9.38. Відносно висновків апеляційного господарського суду про неможливість визначення початку прострочення відповідача та не надання доказів надіслання або вручення акту звірки відповідачеві, колегія суддів зазначає наступне.
9.39. За умовами укладеного між сторонами Договору поставки передбачено здійснення покупцем 100% передоплати протягом п`яти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії товару. Підставою для здійснення оплати за товар, що поставляється у відповідності до цього договору, є рахунок-фактура постачальника (пункти 2.3, 2.4 Договору поставки).
9.40. При цьому у пунктах 2.7, 2.8 Договору поставки вказано, що ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з Додатковою угодою, і остаточною, згідно з Доповненням до відповідної Додаткової угоди. Попередня ціна визначається і фіксується сторонами у Додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки товару постачальником. Розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення котирувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.
9.41. З доданих до позову Додаткової угоди №1 від 28.12.2021 та Доповнення № 1 до цієї угоди, які містять підписи керівників сторін та відбитки печаток товариств, вбачається, що в Додатковій угоді сторонами погоджено попередню вартість, а у Доповненні - остаточну вартість товару, який поставлено за цим доповненням.
9.42. Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами на підставі виставленого рахунку відповідачем здійснена передоплата за отримай товар. Факт отримання товару відповідачем не заперечувався.
9.43. Відповідно до пункту 3.15 Договору поставки ведення бухгалтерського обліку здійснюється в розрізі Додаткових угод, а не за Договором в цілому. Щомісяця в термін до 18 числа та/або після відвантаження в повному обсязі місячної партії товару та формування остаточної ціни, постачальник складає в двох екземплярах акт звіряння взаєморозрахунків, який підписується уповноваженою особою і завіряється круглою печаткою постачальника, та надсилає його електронним поштовим відправленням з подальшим направленням покупцю за допомогою поштового відправлення відповідно до пунктів 9.9 та 9.11 даного Договору. Покупець не пізніше 2-х робочих днів від дати отримання акту звірки взаєморозрахунків на електронну поштову адресу зобов`язаний забезпечити його підписання уповноваженою особою, завірити круглою печаткою та надіслати постачальнику електронним поштовим відправленням з подальшим направленням за допомогою поштового відправлення відповідно до пунктів 9.9 та 9.11 даного Договору. Покупець має право в ті ж терміни надіслати свої заперечення щодо надісланого постачальником акту звірки взаєморозрахунків. Датою підписання акту звірки взаєморозрахунків є дата підписання його покупцем. Акт звіряння є документом, що підтверджує стан взаємних фінансових зобов`язань між сторонами станом на кінець звітного періоду, зазначеному в акті.
9.44. Згідно з підпунктом "а" пункту 3.16 Договору поставки у разі, якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого товару, покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання сторонами Акта звіряння взаєморозрахунків перерахувати суму нестачі.
9.45. За змістом встановлених судами попередніх інстанцій обставин відповідачем не заперечувалися обставини щодо узгодження остаточної вартості поставленого товару між сторонами, отримання товару, підписання уповноваженою особою відповідача Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2022 по 21.04.2022 та не проведення повного розрахунку за отриманий від позивача товар.
9.46. За правилами частини першої статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.
9.47. По суті, відповідач заперечував лише проти стверджуваної позивачем дати підписання вищевказаного Акту звірки.
9.48. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
9.49. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина третя статті 13, частина перша статті 74 ГПК України).
9.50. Згідно з частиною третьою статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
9.51. З наведеного слідує, що як позивач повинен довести обґрунтованість заявлених ним вимог, так і відповідач, заперечуючи ті чи інші обставини, вказані позивачем, має не лише висловити свої заперечення, але й надати суду докази, які ці заперечення підтверджують.
9.52. У даній справі відповідачем не було у встановленому ГПК України порядку і строки надано належні і допустимі докази на підтвердження власних заперечень проти заявлених позивачем вимог в частині, що розглядається у даному касаційному провадженні.
9.53. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував. Як і не прийняв до уваги пояснення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, за змістом яких складанню та підписанню Акту звірки взаєморозрахунків сторін передував лист відповідача вих№1 від 20.04.2022, адресований позивачеві (т.с.1, а.с.39).
9.54. Як вбачається з матеріалів справи, у вищезгаданому листі відповідач звертається до позивача щодо погодження про зарахування його заборгованості, в тому числі за Додатковою угодою №1 від 28.12.2022 до Договору поставки № 511-А92-21/Д від 12.05.2021, стягнення боргу за якими є предметом розгляду у даній справі.
9.55. Згідно з поясненнями позивача, наданими суду першої інстанції та які відображені у рішенні місцевого господарського суду, а також у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Параллель-М ЛТД", перевіривши оригінали документів, переданих попереднім керівництвом ТОВ "БНК-Україна", ліквідатором останнього встановлено, що Акт звірки взаємних розрахунків від 21.04.2022 та лист ТОВ "Параллель-М ЛТД" вих№1 від 20.04.2022 передані ліквідатору лише в електронній (сканованій) формі. При чому ці документи отримані ТОВ "БНК-Україна" з електронної пошти ТОВ "Параллель-М ЛТД".
9.56. Наведені аргументи відповідачем не спростовані. Докази які б свідчили про підписання Акту звірки в іншу дату, ніж стверджує позивач, відповідачем на надано.
9.57. Відтак, не заперечуючи факт підписання уповноваженою особою товариства відповідача Акту звірки взаєморозрахунків, в якому зафіксовано суму боргу по оплаті за поставлений позивачем товар, відповідач водночас вказує про відсутність доказів надіслання позивачем цього Акту у визначеному Договором поставки порядку і строки, а також не наводить власної позиції щодо того, в яку ж саме дату відповідач отримав та підписав Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2022 по 21.04.2022.
9.58. При цьому колегія суддів враховує, що підписання відповідачем Акту звірки взаєморозрахунків з проставленням відбитку власної печатки на Акті, без зазначення іншої дати, аніж та, що вже вказана в Акті, підтверджує аргументи позивача про те, що дата складання Акту звірки і є датою його підписання сторонами, зокрема відповідачем.
9.59. Проставивши підпис на Акті звірки та відповідно підтвердивши наявність заборгованості перед позивачем, за умовами підпункту "а" пункту 3.16 Договору поставки, у відповідача виникло зобов`язання протягом 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами Акта звіряння взаєморозрахунків перерахувати суму нестачі.
9.60. При чому, як вірно зазначив суд першої інстанції, виставлення відповідного рахунку на оплату вищезгаданим пунктом Договору поставки не передбачено, що спростовує протилежні аргументи відповідача.
9.61. Не виконавши своє договірне зобов`язання по перерахуванню суми нестачі, яка згідно з Актом звірки взаєморозрахунків становить 845 107,57 грн, відповідач допустив прострочення, у зв`язку з чим у позивача виникло право на застосування передбаченої Договором поставки та статтею 625 ЦК України відповідальності до ТОВ "Параллель-М ЛТД".
9.62. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, у зв`язку з чим висновки місцевого господарського суду щодо дати підписання Акту звірки і відповідно початку перебігу прострочення відповідача не знайшли свого спростування в оскаржуваній постанові апеляційного суду.
9.63. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги в цій частині.
9.64. Посилання відповідача на те, що він не здійснив розрахунки з позивачем з огляду на обмеження, застосовані пунктом 15 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 (у редакції станом на 08.03.2022) "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", у зв`язку з чим обслуговуючий банк ТОВ "Параллель-М ЛТД" не приймав жодного платежу на користь ТОВ "БНК-УКРАЇНА" через наявність у складі кінцевих бенефіциарних власників резидентів Республіки Білорусь, правомірно відхилено судом першої інстанції, адже вищезгадані обмеження не розповсюджуються на правовідносини сторін у даній справі. Протилежного відповідачем не доведено.
9.65. Також колегія суддів погоджується з аргументами касаційної скарги про те, що поведінка відповідача не в повній мірі відповідає принципу добросовісності учасника цивільних відносин.
9.66. Решта аргументів касаційної скарги не змінює суті викладених у цій постанові обставин та висновків в оскаржуваній частині позовних вимог.
9.67. При цьому Суд враховує висновки, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", згідно з якими пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
9.68. Наведене вище у сукупності свідчить про те, що переглядаючи рішення місцевого господарського суду в частині позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат і пені та ухвалюючи нове рішення по суті цих вимог, судом апеляційної інстанції не спростовані висновки місцевого господарського суду щодо наявності прострочення відповідача, визначення початку перебігу такого прострочення та обґрунтованості заявлених позивачем вимог у вищезгаданій частині.
9.69. Очевидним є те, що скасувавши рішення місцевого господарського суду в частині позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат і пені, суд апеляційної інстанції у своїй постанові повинен був навести більш аргументовані доводи, аніж ті, що їх наведено судом першої інстанції, чого у даному випадку не було зроблено, про що свідчить аналіз мотивувальної частини оскарженої постанови.
9.70. З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає помилковим скасування апеляційним судом законного і обґрунтованого рішення місцевого господарського суду про задоволення вищезгаданих позовних вимог.
9.71. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
9.72. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідає, що підтверджує аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, що призвело до скасування законного рішення місцевого господарського суду у цій справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат і пені.