ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 826/19630/16
касаційне провадження № К/9901/15629/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2019 (суддя - Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 (головуючий суддя - Горяйнов А.М., судді - Коротких А.Ю., Файдюк В.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило:
- визнати протиправними дії Відділу митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 28.06.2015 №500040403/2015/002704;
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.06.2015 №500040403/2015/000014/2;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28.06.2015 №500040403/2015/00020.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 11.01.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019, позов задовольнив частково: скасував рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.06.2015 №500040403/2015/000014/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28.06.2015 №500040403/2015/00020. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги у визначеній частині, суди дійшли висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості, а відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.
Митниця, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в цій частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Відповідач зазначає, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було ним скориговано у зв`язку із непідтвердженням платником правильності обраного методу визначення їх митної вартості та її складових, наявності розбіжностей в числових значеннях вартості оцінюваних товарів у поданих платником до митного органу документах, ненадання платником витребуваних митним органом документів.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.09.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.09.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 25.09.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між Товариством та IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) від 13.01.2015 №СТ20-001/1501 (далі - Контракт), предметом якого є поставка мінеральної води "Боржомі" в асортименті на умовах СІР Одеса Західна, згідно ІНКОТЕРМС 2010.
Відповідно до п. 2.1 вказаного контракту вартість на умовах СІР Одеса Західна при поставці товару у звичайних вагонах або контейнерах складає: за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,33 л - 0,43 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л - 0,51 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л - 0,40 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,75 л - 0,58 доларів США.
Також між зазначеними сторонами 02.03.2015 укладено додаткову угоду №1, яка передбачала зміну вартості товару. Згідно з указаною угодою вартість товару за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,33 л - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,75 л - 0,50 доларів США.
Товариство 28.06.2015 подало до митного органу митну декларацію № 500040403/2015/002704 для здійснення митного оформлення товару "Вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", сильногазована. Виготовлена та розлита в період з 05 по 13 червня 2015 року. Розфасована: 12 скляних пляшок по 0,5 л у 55404 поліетиленових упаковках (664848 скляних пляшок). Виготовлена та розлита в період з 16 по 21 жовтня 2015 року. Термін придатності 24 місяці. Відповідає вимогам ДСТУ 878-93 та СТГ 50:2010. Виробник - IDS Borjomi Georgia, а Georgian Branch of IDS Borjomi Beverages Co.N.V. Країна виробництва: GE. Надійшла у залізничних вагонах №21136130, №21177605, №21159280, №21784640, №21166038, №24377434, №22047906, №22545966, №22872527.
Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 28.06.2015 №500040403/2015/000014/2, а також надала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28.06.2015 №500040403/2015/00020.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до,