ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа №0540/5308/18-а
касаційне провадження № К/9901/9686/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР І Ко" на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді - Гаврищук Т.Г., Казначеєв Е.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР І Ко" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР І Ко" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2018 №0004671403.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими і помилковими з підстав того, що він не повинен подавати звіт про контрольовані операції. На думку позивача, притягнення його до фінансової відповідальності, передбаченої пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є протиправним.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 20.11.2018 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 14.06.2018 №0004671403.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що законодавцем відокремлені такі порушення податкового законодавства, як неподання звіту та його несвоєчасне подання, тобто з порушенням граничних термінів подання та відповідальність за них. Склад порушень пункту 120.3 статті 120 ПК України та пункту 120.4 статті 120 ПК України не передбачає одночасне застосування зазначених норм, що свідчить про те, що у випадку подання до початку перевірки платником податків спірного звіту з порушенням граничних термінів, застосовуються положення пункту 120.4 статті 120 ПК України, а у випадку його неподання застосовуються положення пункту 120.3 статті 120 ПК України.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 05.03.2019, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що операції між позивачем та його контрагентом за наслідками звітного періоду підпадають під визначення контрольованих операцій, з огляду на що у позивача наявний обов`язок звітування про ці операції в порядку та строки, визначені податковим законодавством, відтак застосування штрафних санкцій до позивача є правомірним, внаслідок чого відсутні підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що його протиправно було притягнуто до відповідальності відповідно до пункту 120.3 статті 120 ПК України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.04.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просив залишити його без змін, а скаргу позивача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.09.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 25.09.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариством 13.09.2017 подано до податкового органу звіт про контрольовані операції за 2016 рік (отриманий податковим органом 14.09.2017), в якому зазначено одного суб`єкта господарювання - сторону контрольованої операції - Skyster Triding LTD.
Контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017, за результатами якої складено акт перевірки від 01.02.2018 №81/05-99-14-15/31297266, яким встановлено що платником податків на порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України не відображено у звіті про контрольовані операції за 2016 рік взаємовідносини з нерезидентом Conyork LTD на загальну суму 22562393,00 грн.
На підставі висновків цього акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2018 №0001201403, яким до платника за порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.3 статті 120 ПК України застосовано штраф у розмірі 225624,00 грн.
Товариство самостійно сплатило до бюджету зазначену суму штрафу платіжним дорученням від 01.03.2018.
В подальшому, контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік після застосування штрафних санкцій, за результатами якої складено акт від 18.05.2018 №558/05-9914-03/31297266 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України з урахуванням положень абзаців 5, 6, 7 пункту 120.3 статті 120 ПК України в частині не надання звіту про контрольовані операції за 2016 рік до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.
При цьому в акті зазначено, що граничний термін сплати штрафу становив 04.03.2018.
Однак на час проведення перевірки та складання акту перевірки (18.05.2018) позивач не надав уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2016 рік, термін склав 45 календарних днів (з 04.04.2018 по 18.05.2018).
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.06.2018 №0004671403, яким до платника за порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.3 статті 120 ПК України застосовано штраф у розмірі 310050,00 грн.
Уточнюючий звіт про контрольовані операції за 2016 рік позивачем подано 21.05.2018 (отримано податковим органом 22.05.2018), в якому відображено взаємовідносини з нерезидентом Conyork LTD на загальну суму 22562393,00 грн.
Фактичною підставою для прийняття спірного рішення слугували висновки податкового органу про неподання позивачем уточнюючого звіту за 2016 рік про контрольовані операції.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Склад податкового правопорушення, покладений в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, визначений контролюючим органом як неподання товариством уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2016 рік після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, застосованого за не включення до звіту про контрольовані операції за 2016 рік інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції установив, що на час подання позивачем звіту про контрольовані операції за 2016 рік, проведення документальної планової перевірки податковим органом в лютому 2018 року та документальної позапланової перевірки в травні 2018 року, прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення норми статті 39 ПК України діяли в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016.