ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа №806/3370/18
касаційне провадження № К/9901/6682/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 (головуючий суддя - Біла Л.М., судді - Граб Л.С., Гонтарук В.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Малинський каменедробильний завод" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі у тексті - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 №0007241404.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у нього відсутній обов`язок з подання такої звітності, оскільки розділом ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у 2014 році звіт про контрольовані операції подається лише за період з 01.09.2013 по 31.12.2013, а за вказаний період загальна сума операцій позивача з контрагентом-нерезидентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Атенор" не була рівною та не перевищувала 50 мільйонів гривень. Також позивач зауважує, що він не був ознайомлений у встановлений законом спосіб з наказом про проведення перевірки, відомостями про дату та місце проведення перевірки до її початку, ним лише 01.03.2018 отримано повідомлення Управління від 21.02.2018 №214/06-30-14-04 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 26.02.2018 на підставі наказу №403 від 21.02.2018 з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині не подання звіту про контрольовані операції за 2013 рік, що, в свою чергу, є порушенням вимог статті 78 ПК України та відповідно до статті 79 ПК України є підставою для визнання перевірки незаконною та такою, що не тягне правових наслідків.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 09.10.2018 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 30.03.2018 №0007241404.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в розмірі 344100,00 грн, що в свою чергу є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2018 №0007241404.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.02.2019 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що дії щодо складання акту та сам акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача. Акт є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючим органом в повній мірі доведено правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги, відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: положень підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39, статті 79, пункту 120.3 статті 120, пункту 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи). Також скаржник посилається на незастосування до спірних правовідносин положень підпункту 56.2.1 пункту 56.2 статті 56 ПК України. Зауважує, що його не було ознайомлено належним чином про проведення перевірки. Скаржник зазначає про неврахування судами, що операції платника податків за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 не перевищували 50 мільйонів гривень, тому він не повинен був надавати до контролюючого органу звіт про контрольовані операції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.03.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції про правомірність застосування до платника фінансових санкцій за неподання звіту про контрольовані операції за 2013 рік, просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою 24.09.2024 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до касаційного розгляду на 25.09.2024.
Переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що начальником Управління у зв`язку з недотриманням Товариством вимог пункту 39.4 статті 39 ПК України та неподання звітності про контрольовані операції за 2013 рік, згідно з підпунктами 78.1.2, 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 ПК України був прийнятий наказ "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Малинський каменедробний завод" від 21.02.2018 №403.
Відповідно до повідомлення від 21.02.2018 №214/6/06-30-14-04-10 було проінформовано Товариство, що на підставі підпунктів 78.1.2, 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 ПК України та наказу від 21.02.2018 №403 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Малинський каменедробильний завод" Управлінням з 26.02.2018 буде проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства за адресою: 10003, м. Житомир, вул. Ю. Тютюнника, 7.
У подальшому Управлінням проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань неподання ним звіту про контрольовані операції за 2013 рік, за результатами якої складено акт від 07.03.2018 №292/06-30-14-04/04011905 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в частині неподання звіту про контрольовані операції за звітний 2013 рік.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 №0007241404, яким до позивача застосвано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в розмірі 344100,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження прийнятого рішення, рішенням ДФС України від 11.06.2018 №20019/6/99-99-1103-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
01.09.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" від 04.07.2013 №408-VІІ, яким внесено зміни, зокрема, до статті 39 ПК України.