ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07 серпня 2024 року
справа № 759/2620/22
провадження № 61-12245св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючої - Фаловської І. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі:Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Крижов Максим Олександрович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва у складі судді П`ятничук І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві), ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, про визнання незаконним рішення та його скасування, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення.
Позов обґрунтованим тим, що він є користувачем (наймачем) приміщення (квартири) АДРЕСА_1 згідно з ордером № 131, виданим на підставі спільного рішення керівництва та протоколу засідання житлової комісії ГУ МНС України у м. Києві від 01 серпня 2008 року (далі - № 131). За цією адресою також зареєстровані ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_6 Ордер № 131 є чинним.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2020 року у справі № 759/14973/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, задоволено позов ГУ ДСНС України у м. Києві та визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 . Постановою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року ці рішення судів скасовано та у позові відмовлено. Тому на цей час право користування квартирою належить позивачеві та третім особам.
Верховний Суд ухвалою від 30 листопада 2020 року у справі № 759/14973/17 задовольнив клопотання представника позивача та зупинив дію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року.
У подальшому йому стало відомо, що на підставі протоколу засідання комісії з житлово-побутової роботи ГУ ДСНС України у м. Києві від 10 листопада 2020 року № 9 належну позивачу та членам його сім`ї на праві користування квартиру надано в користування іншій особі - ОСОБА_2 та членам його сім`ї. Це відбулося у проміжок часу, коли рішення суду апеляційної інстанцій у справі № 759/14973/17 було чинним до зупинення його дії судом касаційної інстанції. Відповідачі проживають у спірній квартирі на підставі договору найму житлового приміщення (ліжкомісця) від 11 листопада 2020 року.
Позивач є єдиним законним користувачем квартири, проте не може реалізувати свої права, зокрема щодо володіння та проживання, оскільки у спірному приміщенні зареєстровані та проживають відповідачі та їхня дитина.
ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення, прийняте на підставі протоколу № 9 засідання комісії з житлово-побутової роботи ГУ ДСНС України у м. Києві від 10 листопада 2020 року щодо надання у користування житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та членам його сім`ї: дружині ОСОБА_3 та неповнолітньому сину ОСОБА_4, договір найму житлового приміщення (ліжко-місця) від 11 листопада 2020 року № 34/20, а також інші документи щодо права володіння квартирою зазначеними особами, усунути перешкоди у користуванні вказаним житловим приміщенням шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зняття їх з реєстрації.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 лютого 2023 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ГУ ДСНС України у м. Києві, видавши ордер на ім`я ОСОБА_2, діяв у спосіб та в межах, визначених законодавством України. На час отримання відповідачем ордера, спірне житлове приміщення було вільним, тому надання ОСОБА_2 ордера на житлову площу в гуртожитку не порушує прав позивача, оскільки той не був законним користувачем спірного нерухомого майна.
Оскільки ГУ ДСНС України у м. Києві є титульним володільцем спірної кімнати, а позивач не надав доказів, що він має право володіти спірним житлом, то у ОСОБА_1 немає правових підстав звертатись до суду з негаторним позовом.
Враховуючи, що відповідачі вселились у житлове приміщення на підставі ордера на законних підставах, позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом їх виселення та зняття з реєстрації не підлягають задоволенню.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Крижовий М. О., залишено без задоволення, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 лютого 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ГУ ДСНС України у м. Києві видало ордер на ім`я ОСОБА_2 та уклало з ним договір найму спірного житлового приміщення, яке було вільним відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 759/14973/17. Надання ОСОБА_2 ордера не порушує прав ОСОБА_1, оскільки той не надав доказів на підтвердження того, що має право володіти спірним житлом.
Відповідачі вселилися в спірне житлове приміщення на підставі ордера, який не визнавався недійсним, на законних підставах, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог в частині усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення відповідачів та зняття їх з реєстрації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Крижов М. О., направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що необхідно відступити від висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду України від 19 червня 2019 року у справі № 925/180/18, від 30 червня 2021 року у справі № 661/1702/17.
Суди попередніх інстанцій, відмовивши у позові, зазначили, що ОСОБА_1 не є користувачем спірного житла, тому не може звертатися до суду із негаторним позовом відповідно до частини першої статті 391 ЦК України.
Заявник зазначає, що у цій справі він є титульним володільцем спірного житлового приміщення, оскільки право користування спірним приміщенням у нього виникло ще у 2008 року і він відновив свій правовий стан, який існував до звернення ГУ ДСНС України у м. Києві до суду у справі № 759/14973/17.
Суди першої та апеляційної інстанцій посилалися на те, що відповідач набув право користування спірною квартирою на законних підставах, це право є непорушним, тому житлові права позивача не підлягають поновленню.
Проте суди не врахували, що позивач втратив право користування квартирою на підставі рішення, яке в подальшому було скасоване, однак не може поновити свої житлові права на спірне приміщення, оскільки відповідач набув право користування на це майно.
У цій справі, на думку заявника, існує два титульних володільця квартирою, які мають право на захист своїх прав.
На час розгляду справи відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 391 ЦК України у подібних правовідносинах, за умови коли право користування житловим приміщенням належить одночасно двом особам.
Аргументи інших учасників справи
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах яких діє адвокат Бублик А. В., подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що він продовжує спільно проживати разом зі своєю дружиною та сином, після офіційного розірвання шлюбу. Тому у разі задоволення позову позивач одноособово набуде право користування квартирою, яка призначена для проживання трьох осіб. Також задоволення позову призведе до виселення із спірної квартири сім`ї із малолітньою дитиною, що не відповідатиме статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить визнати його титульним володільцем спірної квартири, проте такі вимоги позивач не заявляв у судах першої та апеляційної інстанцій.
У матеріалах справи немає доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняв неправомірні дії спрямовані на позбавлення позивача права користуватися спірною квартирою.
У жовтні 2023 року ГУ ДСНС України у м. Києві подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що позивач не є титульним користувачем спірної квартири, оскільки ордер на підставі якого він був вселений у 2008 році вже не діє, також є недійсними інші правовстановлюючі документи на право користування квартирою, укладені між позивачем та ГУ ДСНС України у м. Києві.
Надання ОСОБА_2 ордера не порушує прав позивача, оскільки він на момент надання ордера не був законним користувачем спірного приміщення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У жовтні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 2, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження за касаційною відкрито з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 31 січня 2008 року № 87 затверджений реєстр житлових будинків, які використовуються як гуртожитки у АДРЕСА_2, балансоутримувачем якого є підпорядкована державна пожежна частина № 18 (далі - 18-ПДПЧ) ГУ МНС України у м. Києві.
Відповідно до довідки ГУ ДСНС України у м. Києві від 14 вересня 2017 року на його балансі обліковується будівля 18-ПДПЧ ГУ ДСНС України у м. Києві на вул. Пшеничній, 3 у м. Києві.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будинок АДРЕСА_2 зареєстрований на праві оперативного управління за ГУ ДСНС України у м. Києві.
Згідно з довідкою ГУ ДСНС України у м. Києві від 18 вересня 2017 року № 402 ОСОБА_1 проходив службу в органах та підрозділах цивільного захисту з 06 червня 2005 року до 06 січня 2016 року, звільнений зі служби та виключений з кадрів ДСНС України у відставку за підпунктом 3 пункту 176 (за станом здоров`я), із зняттям з військового обліку згідно з наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 06 січня 2016 року № 7 о/с. Вислуга років станом на 06 січня 2016 року становить 17 років 05 місяців 13 днів.
Протоколом № 7 засідання житлової комісії ГУ МНС України в м. Києві від 01 серпня 2008 року постановлено надати двокімнатне житлове приміщення № 10 у гуртожитку сімейного типу при 18-ПДПЧ, яке звільняє ОСОБА_7, ОСОБА_1, начальнику відділу взаємодії з органами державної влади управління організаційно-контрольної роботи та взаємодії з органами державної влади (далі - начальник ВВОДВ) ГУМНС України у м. Києві на сім`ю з трьох осіб.
На підставі спільного рішення керівництва та протоколу засідання житлової комісії ГУ МНС України у м. Києві від 01 серпня 2008 року ОСОБА_1, який працював начальником ВВОДВ ГУ МНС України у м. Києві, видано ордер № 131 на право зайняття житлового приміщення в гуртожитку сімейного типу при 18-ПДПЧ на АДРЕСА_3 на сім`ю з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1, його дружину ОСОБА_8, дочку ОСОБА_9 . В ордері зазначено строк його дійсності - 30 днів.
Відповідно до протоколу засідання комісії з житлово-побутової роботи ГУ ДСНС України у м. Києві від 24 грудня 2014 року № 9 постановлено зареєструвати дружину ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та дитину ОСОБА_6 за місцем проживання в гуртожитку при 18-ДПРЧ.
Згідно з листом Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві від 12 листопада 2022 року за результатами перевірки виявлено актовий запис про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 23 липня 2014 року № 37, складений виконавчим комітетом Великоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області, а також актовий запис про розірвання цього шлюбу від 23 березня 2019 року № 95, складений Святошинським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального МРУЮ (м. Київ).
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2020 року у справі № 759/14973/17 позов ГУ ДСНС України у м. Києві про визнання особі такими, що втратили право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2020 року змінено у частині розподілу судових витрат, в іншій частині рішення залишено без змін.
Згідно з довідкою з місця проживання сім`ї та прописки від 13 вересня 2017 року ОСОБА_1 проживає постійно, прописаний на АДРЕСА_3, яка складається з окремої кімнати житловою площею 30,7 кв. м, у житловому приміщенні проживає троє членів сім`ї: ОСОБА_1 (з 2008 року), дружина ОСОБА_5, син ОСОБА_6 (з 2015 року).
Відповідно до копії довідок про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, з 16 серпня 2008 року до 20 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - з 22 січня 2015 року до 20 жовтня 2020 року.
Згідно з довідкою ГУ ДСНС України у м. Києві від 20 травня 2022 року № 151/03 ОСОБА_2 дійсно знаходиться на службі в ГУ ДСНС України у м. Києві з 14 червня 2014 року до цього часу.
У рапорті на ім`я начальника ГУ ДСНС України у м. Києві ОСОБА_2 просив посприяти йому у поліпшенні житлових умов, надавши житлове приміщення в одному з гуртожитків столичного гарнізону.
Відповідно до протоколу засідання комісії з житлово-побутової роботи ГУ ДСНС України у м. Києві від 10 листопада 2020 року № 9 щодо розподілу окремого ізольованого житлового приміщення в гуртожитку заступник голови комісії доповів, що постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 759/14973/17 визнано таким, що втратив право користування службовим житловим приміщенням у гуртожитку при 18-ДПРЧ Святошинського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві ОСОБА_1, та разом із сім`єю знятий з реєстрації місця проживання на АДРЕСА_2 . Постановлено, враховуючи вагомий внесок у розвиток 18-ДПРЧ Святошинського РУ ГУ, надати для проживання двокімнатне окреме ізольоване житлове приміщення з усіма зручностями № 10, у гуртожитку при 18-ДПРЧ Святошинського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві на вул. Пшеничній, 3 начальнику 18-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві ОСОБА_2 для проживання разом з дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4, 2018 року народження, за умови укладення договору найму.
На підставі спільного рішення керівництва та протоколу засідання житлової комісії ГУ МНС України у м. Києві від 10 листопада 2020 року № 9 ОСОБА_2, начальнику 18-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, виданий ордер № 49/20 на право зайняття жилої площі в гуртожитку сімейного типу на АДРЕСА_3, розміром 48,3 кв. м. Склад сім`ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_4 - син. В ордері зазначено строк його дійсності - 30 днів.
11 листопада 2020 року ГУ ДСНС України у м. Києві та ОСОБА_2 уклали договір № 34/20 найму житлового приміщення (ліжко-місця), за умовами якого наймодавець передає наймачеві в користування на строковій основі службове житлове приміщення для подальшого проживання у ньому. Предметом договору найму за цим договором є двокімнатне ізольоване жиле приміщення у гуртожитку № 10 загальною площею 48,3 кв. м на АДРЕСА_2, при 18-ДПРЧ. Відповідно до договору разом з наймачем в житловому приміщенні постійно проживатимуть дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4, які мають з наймачем рівні права та обов`язки щодо користування житловим приміщенням. Договір укладено строком на 36 місяців на умовах автоматичної пролонгації.
Відповідно до довідки ГУ ДСНС України у м. Києві від 17 грудня 2020 року ОСОБА_2 дійсно проживає в гуртожитку при 18-ДПРЧ Святошинського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві на вул. Пшеничній, 3, житлове приміщення № 10, та відкрито особовий рахунок в КП "ГІОЦ" для оплати житлово-комунальних послуг з 11 листопада 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 759/14973/17, відкрито касаційне провадження у справі за позовом ГУ ДСНС України у м. Києві до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зупинено дію рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2020 року.
Постановою Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 759/14973/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року скасовано. У позовaГУ ДСНС України у м. Києві до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовлено.