ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 363/1043/23
провадження № 61-13593св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Олійник А. С.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
стягувач - Вишгородське районне комунальне підприємство "Вишгородтепломережа",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2023 року у складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у складі колегії суддів Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст скарги
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії органу примусового виконання, в якій просив:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яремчука О. І. (далі - державний виконавець) про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2023 року № НОМЕР_1 з виконання судового наказу, виданого 29 грудня 2018 року Вишгородським районним судом Київської області у справі № 363/987/18;
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2023 року № НОМЕР_1;
- визнати неправомірними дії державного виконавця з винесення постанови від 06 лютого 2023 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 06 лютого 2023 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- визнати неправомірними дії державного виконавця з винесення постанови від 06 лютого 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_1;
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 06 лютого 2023 року про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- визнати неправомірними дії державного виконавця з винесення постанови від 06 лютого 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 06 лютого 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- зобов`язати Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити порушені права ОСОБА_1, а саме:
зняти арешти з майна (банківських рахунків) заявника, що були накладені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
скасувати прийняті у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 рішення;
здійснити усі необхідні дії щодо виключення ОСОБА_1 з реєстру боржників.
Крім того, заявник просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця в частині ненадіслання на його адресу постанов у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Скаргу мотивовано тим, що 27 квітня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в порядку наказного провадження у справі № 363/987/18 видав судовий наказ про стягнення із заявника на користь Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" (далі - КП "Вишгородтепломережа") 743,00 грн заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та 176,20 грн витрат зі сплати судового збору. Судовий наказ набрав законної сили 09 липня 2018 року та був виданий КП "Вишгородтепломережа" 29 грудня 2018 року, строк пред`явлення його до виконання становив три роки.
06 лютого 2023 року державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яремчук О. І. за вказаним вище судовим наказом виніс постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Заявник зазначав, що вказані вище постанови не були направлені на його адресу, про судовий наказ та винесені державним виконавцем постанови у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 він дізнався у зв`язку з накладенням арешту на його банківські рахунки. Про неправомірність дій державного виконавця також свідчить відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу, термін пред`явлення якого до виконання закінчився.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2023 року скаргу задоволено частково.
Визнані неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2023 року № НОМЕР_1 з виконання судового наказу, виданого 29 грудня 2018 року Вишгородським районним судом Київської області у справі № 363/987/18.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2023 року № НОМЕР_1.
Визнані неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 06 лютого 2023 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця від 06 лютого 2023 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнані неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 06 лютого 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця від 06 лютого 2023 року про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнані неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 06 лютого 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця від 06 лютого 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Зобов`язано державного виконавця вчинити дії щодо зняття арешту з майна (банківських рахунків) ОСОБА_1, що були накладені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та здійснити дії щодо виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
У решті заявлених вимог скарги відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 винесена державним виконавцем 06 лютого 2023 року після пропущення встановленого законом трирічного строку пред`явлення виконавчого листа (судового наказу від 29 грудня 2018 року) до виконання. Суд вважав посилання стягувача на вчасне пред`явлення виконавчого листа до виконання у квітні 2019 року та порушення органом примусового виконання рішень правил реєстрації кореспонденції та строків відкриття виконавчого провадження як підставу для відмови в задоволенні скарги такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону України "Про виконавче провадження" та обставинах скарги, оскільки з матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 видно, що виконання судового наказу Вишгородського районного суду Київської області у справі № 363/987/18розпочато лише 06 лютого 2023 року згідно з заявою стягувача, поданою 03 лютого 2023 року. З огляду на це відкриття виконавчого провадження та початок примусового виконання судового наказу мало місце без дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження", тому дії державного виконавця з винесення оскаржуваних постанов є неправомірними. Враховуючи це, постанова про відкриття виконавчого провадження та інші похідні від неї постанови також є неправомірними та підлягають скасуванню.
Також суд першої інстанції вважав наявними підстави для задоволення вимог скарги в частині зняття арешту з майна боржника (банківських рахунків) та виключення його з реєстру боржників.
Крім того, суд дійшов висновку, що в матеріалах скарги відсутні відомості про дотримання державним виконавцем вимог статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині надіслання боржнику оскаржуваних постанов у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Щодо решти заявлених вимог, то суд вважав, що підстава для зобов`язання органу примусового виконання скасування всіх прийнятих рішень є недостатньо визначеною. Тим більше вона не підлягає задоволенню з огляду на висновок суду про наявність підстав для скасування всіх постанов у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу КП "Вишгородтепломережа" задоволено. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2023 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що у матеріалах справи наявна копія заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження від 15 березня 2019 року № 327/08. З огляду на це судовий наказ, виданий Вишгородським районним судом Київської області 29 грудня 2018 року у справі № 363/987/18, пред`явлений стягувачем до виконання у межах встановленого частиною першою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строку. Дії державного виконавця з винесення постанов у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та підстав для визнання їх неправомірними немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
16 вересня 2023 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить змінити ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2023 року та скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності заявника, якого належним чином не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Заявник вважає, що не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права висновок суду апеляційної інстанції про пред`явлення стягувачем судового наказу до виконання в межах строку, передбаченого Законом України "Про виконавче провадження".
Також апеляційний суд не надав належної правової оцінки доводам скарги ОСОБА_1 про порушення його прав оскаржуваними постановами, винесеними у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, та діям державного виконавця щодо їх винесення.
Крім того, заявник просить змінити ухвалу суду першої інстанції, доповнивши її резолютивну частину визнанням неправомірною бездіяльності державного виконавця, яка полягає у ненадісланні йому постанови про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу КП "Вишгородтепломережа" вважає висновки суду апеляційної інстанції обґрунтованими й такими, що відповідають встановленим у справі обставинам, а тому просить залишити постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
16 вересня 2023 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 23 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року, витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
08 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року справу призначено судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
27 квітня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в порядку наказного провадження у справі № 363/987/18 видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" 743,00 грн заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та 176,20 грн витрат зі сплати судового збору.
Судовий наказ набрав законної сили 09 липня 2018 року та був виданий КП "Вишгородтепломережа" 29 грудня 2018 року.
06 лютого 2023 року державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яремчук О. І. в порядку примусового виконання судового наказу у справі № 363/987/18 виніс постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Указані постанови є предметом оскарження у цій справі, як і дії державного виконавця з їх винесення, а також бездіяльність державного виконавця щодо надсилання цих постанов на адресу боржника.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, у частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У частині першій статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.