ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/1955/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (у складі колегії суддів: Савицький Я. Ф. (головуючий), Діброва Г. І., Принцевська Н. М.)
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.05.2024 (суддя Погребна К. Ф.) про застосування заходів забезпечення позову
у справі № 916/1955/24
за заявою Компанії TINKA SHIPPING S.A.
до Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ"
про накладення арешту на суховантажний теплохід "Mystic Mariner",
ВСТАНОВИВ:
У травні 2024 року Компанія TINKA SHIPPING S.A. звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ" (далі - ПП "ЛАРУС ШИППІНГ"), в якій просив суд:
- накласти арешт на суховантажний теплохід "Mystic Mariner" (інша назва ТINKA (попередня назва Mamba B)), ІМО №9189706, рік побудови 1998, тимчасовий прапор Коморських островів;
- заборонити капітану морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України оформлювати і надавати дозвіл на вихід вказаного судна з акваторії морського порту Рені.
В обґрунтування цієї заяви заявник посилався на те, що Компанія TINKA SHIPPING S.A. є власником судна "Mystic Mariner" (інша назва ТINKA (попередня назва Mamba B)) і у нього наявна морська вимога до ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" на суму 7 395 697,00 грн, яка виникла на підставі незаконної передачі спірного судна (в результаті прилюдних торгів ціна продажу даного судна, відповідно до відомостей з веб-сторінки ДП "СЕТАМ" за лотом № 537791 (уцінено лот 521540, уцінено лот № 520147) (https://setam.net.ua/auction/534853), становить 7 395 697,00 грн) останньому у рахунок погашення боргу у рамках виконавчого провадження № 64598543. Заявник зауважив, що станом на час звернення до суду із відповідною заявою, суховантажний теплохід "Mystic Mariner" (інша назва ТINKA (попередня назва Mamba B)), ІМО №9189706, тимчасовий прапор Коморських островів, знаходиться в акваторії порту Рені.
У відзиві на зазначену заяву, ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" просило суд, у разі задоволення заяви про забезпечення позову, застосувати до Компанії TINKA SHIPPING S.A. зустрічне забезпечення у розмірі 7 395 697,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.05.2024 заяву Компанії TINKA SHIPPING S.A. про забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено частково. Накладено арешт на суховантажний теплохід "Mystic Mariner" (інша назва ТINKA (попередня назва Mamba B)), ІМО № 9189706, рік побудови 1998, тимчасовий прапор Коморських островів. В решті заяви відмовлено.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості вимог заявника та наявності підстав для забезпечення позову у визначений ним спосіб. Ураховуючи підстави та предмет позову, з яким заявник має намір звернутись до суду, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зробить неможливим відновлення порушеного права Компанії TINKA SHІPPING S.A. у разі задоволення такого позову.
Разом з тим, з огляду на відсутність доказів, які б свідчили про намір здійснити дії щодо виходу судна з акваторії морського порту Рені, враховуючи що судно з 2017 року знаходиться без експлуатації та без виконання будь яких-рейсів, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про забезпечення позову шляхом заборони капітану Порта оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна з акваторії морського порту Рені.
Крім того, ураховуючи відсутність доказів щодо можливих збитків відповідача та їх розміру, суд першої інстанцій дійшов висновку про відсутність правових підстав для зустрічного забезпечення.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.05.2024 залишено без змін.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у липні 2024 року ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського кодексу України (далі - ГПК України)), просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.05.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного перегляду суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про накладення арешту на суховантажний теплохід "Mystic Mariner".
Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні питання про забезпечення позову неправильно застосовано положення пункту 3 частини 3 статті 139 ГПК України, не враховано положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та порушено норми статей 73, 74, 76, 77, 79, 86, 236 ГПК України. Крім того, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.202 у справі № 921/40/20, від 30.10.2029 у справі № 683/2694/16-ц, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18, від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23, від 06.09.2023 у справі № 911/365/23, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20, постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15.
За доводами касаційної скарги, судами попередніх інстанцій не враховано, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, та не містить розміру і суті морської вимоги. Також скаржник посилається на відсутність між сторонами спору про право власності, недоведеність позивачем існування морської угоди та права власності на морське судно.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 916/1955/24 за касаційною скаргою року ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 та ухвали Господарського суду Одеської області від 03.05.2024 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Компанії TINKA SHIPPING S.A. у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням дати надходження матеріалів справи № 916/1955/24 до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2).
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
У частині 3 статті 139 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна.
Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.10.2019 у справі № 915/1301/19, обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову не є обов`язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу пункту 3 частини 3 статті 139 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту (частина 2 статті 138 ГПК України).
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 365 ГПК України).
Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 (далі - Конвенція), до якої приєдналася Україна та яка набула чинності для України 16.05.2012, морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов`язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.
За змістом статті 4 Конвенції на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.
У частині 2 статті 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути у зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.
Згідно з частиною 2 статті 8 Конвенції судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої із морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення морської вимоги, Компанія TINKA SHIPPING S.A. (покупець) зазначила про наявність підстав для її задоволення, виходячи з того, що 03.07.2017 вона придбала у Компанії BYO LTD (продавець) спірне судно, факт чого засвідчено укладеною між заявником та Компанії BYO LTD купчею (акт передачі права власності на судно), на якій було проставлено апостиль відповідно до Гаазької Конвенції 1961, № 24371 від 12.07.2017.
У подальшому, 28.08.2023 Компанія TINKA SHIPPING S.A. додатково звернулась до турецького нотаріуса, а саме Шостої нотаріальної контори Бешікташ у Стамбулі (тобто нотаріальної контори, яка реєструвала нотаріальний правочин) з метою отримання підтвердження щодо належного нотаріального засвідчення угоди купівлі-продажу судна TINKA (попередня назва Mamba B), ІМО № 9189706; після додаткового підтвердження (проставлення нотаріальної печатки та підпису нотаріуса 28.08.2023) на купчій було проставлено апостиль відповідно до Гаазької Конвенції 1961 № 94624 від 28.08.2023.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що назву судна з Mamba B на нову - TINKA та національність прапору з Панамського прапору на прапор Республіки Молдова було змінено, про що свідчить інформація з відкритих джерел, зокрема бази даних суден Еквазіс/Equasis та підтверджено свідоцтвом з державного реєстру суден Панами про виключення з реєстру суден Панами та тимчасовим свідоцтвом про право плавання спірного судна під прапором республіки Молдова.
Як зазначив заявник у заяві про забезпечення позову, у грудні 2022 року, йому стало відомо, що 28.12.2022 відбудеться електронний аукціон з примусового продажу майна суховантажного теплоходу Mamba B, ІМО № 9189706, за реєстраційним номером лота: 520147 у об`єднаному виконавчому провадженні № 69962380, боржником в якому є Компанія BYO LTD (продавець).
Оскільки зазначене судно належить Компанії TINKA SHІPPING S.A. на праві власності, останнє звернулось до суду для захисту своїх прав.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2022 у справі № 916/3638/22 було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення реалізації на електронних торгах судна Mamba B (ІМО №9189706), рік побудови 1998, заборонено продавцю приватному виконавцю Колечку Дмитру Миколайовичу вчиняти будь-які дії та заходи, направлені на реалізацію будь-яким способом, звернення стягнення, призначення та проведення прилюдних торгів (аукціонів), оформлення, переоформлення права власності на спірне судно та заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно або рухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме або рухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме або рухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо судна Mamba B (ІМО №9189706).
Згодом, Компанія TINKA SHІPPING S.A. звернулась до суду з позовом про визнання права власності на судно TINKA (попередня назва Mamba B), який ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2023 у справі № 916/3638/22 було залишено без розгляду.
13.12.2023 Компанія TINKA SHIPPING S.A. звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою відносно осіб, що можуть набути статус учасника справи (відповідачів) ПП "ЛАРУС ШИППІНГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" та Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про забезпечення позову (до його подання), у якій просило суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: зупинити реалізацію на електронних торгах Державного підприємства "СЕТАМ" судна, суховантажного теплоходу Mamba B (ІМО № 9189706), реєстраційний номер лота: 537791 (уцінено лот 521540) до набуття чинності рішенням по справі за позовом Компанії TINKA SHIPPING S.A. про визнання права власності на судно суховантажний теплохід Mamba B (ІМО № 9189706) та зняття арешту; заборонити продавцю - приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитру Миколайовичу вчиняти будь-які дії та заходи, направлені на реалізацію будь-яким способом, звернення стягнення, призначення та проведення прилюдних торгів (аукціонів) з реалізації, оформлення, переоформлення права власності на судно Mamba B (ІМО № 9189706) до набуття чинності рішенням по справі; заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно або рухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме або рухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме або рухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо судна суховантажний теплохід Mamba B (ІМО № 9189706) до набуття чинності рішенням по справі за позовом Компанії TINKA SHIPPING S.A. про визнання права власності на судно суховантажний теплохід Mamba B (ІМО № 9189706) та зняття арешту.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 у справі № 916/5383/23 заяву компанії TINKA SHIPPING S.A. про вжиття заходів забезпечення позову (до його подання) задоволено; вжито заходи забезпечення позову за заявою Компанії TINKA SHIPPING S.A.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 було відкрито провадження у справі № 916/5631/23 за позовом компанії TINKA SHIPPING S.A. до ПП "ЛАРУС ШИППІНГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕН", Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Одеської області), треті особи: приватний виконавець Колечко Дмитро Миколайович (м. Чорноморськ Одеської області); приватний виконавець Парфьонов Георгій Володимирович (м. Одеса); GEMINI HOLDING LIMITED (Об`єднані Арабські Емірати), про визнання права власності на судно, зняття арешту та витребування судна. У подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 провадження у справі № 916/5631/23 було закрито, оскільки позов Компанії TINKA SHIPPING S.A. не підлягає розгляду в господарських судах України.
Разом з тим, під час розгляду справи № 916/5631/23 заявнику стало відомо, що всі виконавчі дії в рамках зведеного виконавчого провадження № 69962380 (№ 69962458, № 69962333, № 64598543) закінчені, електроні торги з продажу судна Mamba B (ІМО № 9189706), були закінчені до звернення позивача до господарського суду, всі арешти та інші заходи примусового виконання, були припинені та скасовані до звернення позивача до господарського суду. Так, спірне майно було передано одному із стягувачів - ПП "ЛАРУС ШИППІНГ", арешт з майна знято (постанова від 15.12.2024 про зняття арешту з реалізованого майна у виконавчому провадженні № 64598543).
Крім того, відповідно до листа Капітана морського порту Ізмаїл від 23.04.2024 за № 14-06-01/1/67, станом на 23.04.2024 судно ІМО № 9189706 знаходиться в акваторії порту Рені, має назву "Mystic Mariner" та прапор Union of Comoros; щодо власника судна ІМО № 9189706 капітаном порту у цьому листі зазначено, що у його розпорядженні знаходиться, зокрема, копія листа ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" від 11.03.2024 вих. № 11-3/03, згідно з яким ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" з 27.02.2024 є володільцем судна "Mystic Mariner", ІМО № 9189706 на підставі свідоцтва тимчасової реєстрації судна під прапором Коморських островів.
У поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, Компанія TINKA SHIPPING S.A. зазначає, що володіння ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" судном "Mystic Mariner" (ІМО № 9189706) на підставі свідоцтва тимчасової реєстрації судна під прапором Коморських островів, є недобросовісним у зв`язку з чим заявник має намір звернутись до суду з позовом з метою визнання за Компанією TINKA SHIPPING S.A. права власності на судно "Mystic Mariner" (інша назва ТINKA/Mamba B), ІМО № 9189706 та витребування відповідного майна із незаконного володіння ПП "ЛАРУС ШИППІНГ".
Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам та доводам сторін, встановив обставини виникнення у заявника права морської вимоги до ПП "ЛАРУС ШИППІНГ", враховуючи положення законодавства, критерії розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутнього позову, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно значно утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви Компанії TINKA SHIPPING S.A. про забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірне морське судно.
При цьому, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, вжиття таких заходів забезпечення позову не призведе до зупинення господарської діяльності відповідача та не є порушенням майнових прав відповідача.
Доводи скаржника про необґрунтованість заяви Компанія TINKA SHIPPING S.A. про забезпечення позову, та те, що зазначена заява не містить розміру і суті морської вимоги, спростовуються змістом такої заяви та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами.
Крім того, суд касаційної інстанції не бере до уваги посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо вирішення питання про забезпечення позову, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.202 у справі № 921/40/20, від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23, від 06.09.2023 у справі № 911/365/23, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20, оскільки наведені скаржником висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у зазначених вище справах, носять загальний характер, а висновки судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, таким висновками не суперечать, а зроблені з урахуванням обставин справи.
Посилання ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" у поданій касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 щодо застосування судами стандартів доказування, та у постановах від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18 щодо оцінки доказів, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки зміст оскаржуваних судових рішень у справі, що розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у наведених вище постановах. Оцінка доказів у наведеній справі здійснена судом з урахуванням обставин справи та сукупності наданих сторонами доказів.
Решта доводів скаржника щодо відсутності спору про право власності, щодо доказів існування морської угоди, щодо доведеності заявником його права власності зводяться до незгоди скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями, фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться у цих рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
За таких обставин, безпідставними є посилання скаржника на висновки щодо порядку набуття права власності, викладені у постанові Верховного Суду від 30.10.2029 у справі № 683/2694/16-ц та постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм процесуального права, тому відсутні підстави для їх скасування.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд