ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 991/4379/23 (№ 11-кп/991/89/24)
провадження № 51-1990 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_7 .
У підготовчому судовому засіданні ВАКС ухвалою від 22 квітня 2024 року клопотання захисників про закриття кримінального провадження № 12014000000000496 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишив без задоволення.
30 квітня 2024 року захисник ОСОБА_5 звернувся до ВАКС із заявою про роз`яснення ухвали від 22 квітня 2024 року.
10 травня 2024 року ВАКС своєю ухвалою відмовив у задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали від 22 квітня 2024 року.
Не погодившись із цим рішенням, захисник ОСОБА_5 оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
21 травня 2024 року суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) своєю ухвалою повернув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу ВАКС від 10 травня 2024 року про відмову в роз`ясненні ухвали цього ж суду від 22 квітня 2024 року.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник ОСОБА_5, не погодившись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просив її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивував тим, що суддя суду апеляційної інстанції:
- безпідставно повернув подану ним апеляційну скаргу на підставі ст. 399 КПК;
- на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, без проведення судового засідання, проаналізував доводи апеляційної скарги по суті;
- постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисники підтримали доводи касаційної скарги, просили скасувати оскаржуване судове рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
За змістом ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Положенням ч. 1 ст. 438 КПК визначено, що підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 цього Кодексу перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_5 про безпідставне повернення суддею суду апеляційної інстанції поданої ним апеляційної скарги колегія суддів касаційного суду вважає слушними з огляду на таке.
Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 3 ст. 399 КПК встановлено, що апеляційна скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Так, із матеріалів провадження убачається, що ухвалою ВАКС від 10 травня 2024 року захиснику ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали цього ж суду від 22 квітня 2024 року.
Захисник ОСОБА_5, не погодившись із указаною ухвалою, на підставі ч. 4 ст. 380 КПК подав апеляційну скаргу, в якій із наведенням відповідних обґрунтувань, просив її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя АП ВАКС ухвалою від 21 травня 2024 року повернув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу ВАКС від 10 травня 2024 року про відмову в роз`ясненні ухвали цього ж суду від 22 квітня 2024 року, проте у своєму рішенні не навів жодної підстави, передбаченої ч. 3 ст. 399 КПК, для її повернення.
При цьому, як убачається з мотивувальної частини ухвали, суддя, повертаючи апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5, проаналізував доводи заяви про роз`яснення ухвали та апеляційної скарги, чого не міг зробити без проведення судового засідання.
Крім того, колегія суддів звертає увагу й на те, що суддя-доповідач допустив суперечності, а саме: повертаючи апеляційну скаргу, послався на ч. 4 ст. 399 КПК, яка стосується відкриття/відмови у відкритті апеляційного провадження, та на ч. 6 ст. 399 цього Кодексу, яка передбачає право на касаційне оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, зазначивши про неможливість її касаційного оскарження.
Відтак, Суд констатує допущене суддею апеляційного суду істотне порушення норм кримінального процесуального закону у зв`язку з обмеженням прав захисника ОСОБА_5 на апеляційне оскарження судового рішення.
З огляду на викладене касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене й ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд