П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 202/3/23
провадження № 51-7850км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисниці ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисниці ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091010001740, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Красного Лиману Донецької області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 13червня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська визнав винуватим і засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна; вирішив питання про речові докази.
2. Суд установив, що ОСОБА_7, будучи працівником правоохоронного органу, в першій половині червня 2022 року, маючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, діючи в інтересах держави агресора, перебуваючи біля будівлі КЗ "Лиманський центр безпеки громадян" за адресою: АДРЕСА_2, зустрівся з представниками так званої "ДНР", які є частиною окупаційної адміністрації рф, та добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану. Під час цієї зустрічі ОСОБА_7 надав згоду представникам рф на добровільний вступ на посаду до структурного підрозділу окупаційної адміністрації рф - незаконного органу так званого "МЧС ДНР" на тимчасово окупованій території м. Лиману Краматорського району Донецької області.
3. Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.
4. 25 вересня 2023 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
5. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
6. У касаційній скарзі захисниця ОСОБА_6, не погоджуючись із судовими рішеннями щодо ОСОБА_7 і вважаючи, що перевірені та досліджені судом докази не дають підстав для постановлення обґрунтованого та вмотивованого висновку про винуватість її підзахисного, ставить вимогу скасувати вирок та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
7. На обґрунтування своєї вимоги наводить такі доводи:
7.1. обвинувальний вирок ґрунтується на суперечливих показаннях свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які не були очевидцями співпраці ОСОБА_7 з представниками окупаційних військ. На відеозаписі судових засідань під час допиту цих свідків частково відсутній звук та відеозапис, а в журналі судового засідання не відображено повної інформації, повідомленої свідками, що є безумовною підставою для скасування судових рішень відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК;
7.2. апеляційний суд не проаналізував та не зіставив усіх доводів, наведених в апеляційній скарзі захисниці, і не надав на них відповідей. В ухвалі суду наведено лише перелік доказів без належної їх перевірки на предмет підтвердження правильності кваліфікації дій ОСОБА_7 .
Позиції учасників судового провадження
8. Захисниця частково підтримала доводи своєї касаційної скарги та відмовилась від доводу про неякісний звук та відеозапис судового засідання від 25 травня 2023 року, просила скасувати судові рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
9. Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
10. За правилами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
12. У касаційній скарзі захисниця, не погоджуючись із судовими рішеннями і вважаючи, що ОСОБА_7 засуджено необґрунтовано, посилається, серед іншого, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, зокрема ставить під сумнів показання свідків, оскільки вважає, що звукозапис судового засідання не якісний, а відтак просить призначити новий судовий розгляд для повторного допиту свідків.
13. У зв`язку з цим колегія суддів наголошує на тому, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
14. Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_7, з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.