Постанова суду № 635/881/17 від 20.09.2024 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку спадкування

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 635/881/17

провадження № 61-12699св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 ;

відповідачі: ОСОБА_3, яка є правонаступником ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Павлова Олена Олександрівна, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області;

третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради;

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_3, яка є правонаступником ОСОБА_4 ;

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 ;

треті особи: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Павлова Олена Олександрівна, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2021 року у складі судді Пілюгіної О. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Карпушина Г. Л., Хіль Л. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Павлової О. О. (далі - приватний нотаріус Павлова О. О.), Височанської селищної ради Харківського району Харківської області (далі - Височанська селищна рада), третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку спадкування.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щоїї баба - ОСОБА_6 була власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а її спадкоємцями були: син ОСОБА_4 (дядько позивача) та дочка - ОСОБА_7 (матір позивача). ОСОБА_7 звернулася до державної нотаріальної контори Харківського району із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6, але свої спадкові права не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, а спадкоємцями першої черги після її смерті залишилися чоловік померлої (батько позивача) - ОСОБА_8, син померлої (брат позивача) - ОСОБА_9 та донька померлої, позивач по справі ОСОБА_1 . На момент смерті ОСОБА_7 її спадкоємці були зареєстровані та проживали разом з нею за однією адресою. Спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Наприкінці березня 2016 року позивачу стало відомо, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Павловою О. О. Також позивачу стало відомо, що у 2008 році дядько позивача - ОСОБА_4 заборгував ОСОБА_5 певну незначну суму грошей (меншу за вартість спірної квартири приблизно в десять разів), яку у подальшому повернув. У забезпечення повернення боргу він передав правовстановлюючі документи на квартиру своєї матері - ОСОБА_6 . Після повернення боргу він просив повернути йому документи, але ОСОБА_5 посилалася на те, що вони знаходяться у її сина у сейфі та постійно відкладала вирішення цього питання.

У 2011 році до ОСОБА_4 пред`явив позов про виселення, з якого він дізнався, що квартира покійної матері ОСОБА_6 переоформлена на ОСОБА_5 . Для оскарження вказаного підробленого договору ОСОБА_4 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з відповідним позовом. В рамках вказаної цивільного справи проведено судово-почеркознавчу експертизу, за результатами якої встановлено, що підпис у договорі купівлі-продажу ОСОБА_6 не належить. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності відмовлено через некоректне формулювання позовних вимог та неправильне визначення кола відповідачів.

Крім того, ОСОБА_4 звертався до поліції із заявою про підробку підпису ОСОБА_6 у договорі купівлі-продажу квартири від 20 жовтня 2008 року, відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР за частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України). В провадженні Слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області перебувало об`єднане кримінальне провадження за заявами потерпілих у кількості приблизно 15 осіб про вчинення відносно останніх шахрайських дій по заволодінню їх нерухомим майном з боку ОСОБА_10 та інших. На думку позивачів, договір купівлі-продажу квартири від 20 жовтня 2008 року має бути визнаний судом недійсним, оскільки ОСОБА_6 не укладала та не підписувала його, що також підтверджує вищевказаний висновок судово-почеркознавчої експертизи від 20 січня 2016 року № 12578.

Квартиру АДРЕСА_1 мали успадкувати спадкоємці ОСОБА_6 наступним чином: 1/2 частина квартири - ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті матері, оскільки він постійно проживав разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та вважається таким, що прийняв спадщину, однак не оформлював право на спадщину через перехід права власності на спадкове майно за підробленими документами до ОСОБА_5 ; 1/2 частини квартири - ОСОБА_7, яка за життя не оформила свої спадкові права, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначено вище, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є її чоловік (батько позивача) - ОСОБА_8, син (брат позивача) - ОСОБА_9 та дочка - позивач ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, у зв`язку з чим 14 березня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трофименко Є. В. було відкрито спадкову справу № 12/2019. Спадкоємцями ОСОБА_8 за законом є його діти: ОСОБА_9 та ОСОБА_1, які звернулися до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини на користь онука спадкодавця - ОСОБА_2 (сина позивача). ОСОБА_1 як законний представник малолітнього ОСОБА_2 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини її сином.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат позивача ОСОБА_9, у зв`язку з чим 29 вересня 2020 року Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 443/2020. Єдиним спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_9 є його сестра - позивач по справі ОСОБА_1 .

Отже, після визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2008 року, спірну квартиру мають право успадкувати її спадкоємці на підставі спадкової трансмісії: 1/2 частина квартири, яка мала належати ОСОБА_7, розподіляється між її спадкоємцями наступним чином: 1/6 - ОСОБА_2 та 2/6 частини ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Павловою О. О.; визнати за нею право власності на 2/6 частини та за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину зазначеної квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 .

04 травня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до ОСОБА_5, ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Павлова О. О., Височанська селищна рада, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку спадкування.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що його матір ОСОБА_6 не укладала та не підписувала договір від 20 жовтня 2008 року щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, а її підпис в цьому договорі є підробленим, що підтверджується висновками судово-почеркознавчих експертиз № 12578 від 20 січня 2016 року та № 28882 від 12 березня 2020 року.

Раніше ОСОБА_4 вже звертався до суду з позовом щодо захисту права власності на вказану квартиру, але йому було відмовлено через неправильне формулювання позовних вимог та визначення кола осіб, що мають брати участь у справі.

Щодо укладеного договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2008 року позивач за зустрічним позовом пояснив, що у 2008 році він позичив гроші у ОСОБА_5, про що написав та передав останній розписку. Як гарантію повернення грошей ОСОБА_5 вимагала від нього правовстановлюючі документи на квартиру. Він був змушений погодитися на вказані вимоги, бо на той час доглядав за хворою матір`ю та не мав можливості працювати, у зв`язку з чим дуже потребував грошей. Він своєчасно сплачував проценти ОСОБА_5 та повернув всю суму боргу, але ОСОБА_5 зволікала з поверненням документів на квартиру, а через деякий час він отримав позовну заяву до нього про виселення.

Також він визнаний потерпілим у кримінальній справі, яка перебуває у провадженні обласного слідчого управління. В рамках цього кримінального провадження накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та ще на 20 об`єктів нерухомого майна інших потерпілих осіб.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_6 не укладала та не підписувала договір від 20 жовтня 2008 року щодо купівлі-продажу зазначеної квартири, а право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_5 шахрайським шляхом, то є всі підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2008 року.

Він є спадкоємцем першої черги на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_6, заяву про прийняття спадщини до нотаріуса він не подавав, оскільки проживав та був зареєстрований за однією адресою разом зі спадкодавцем.

Він не заперечує проти задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання за нею та її сином ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 . Його рідна сестра ОСОБА_7 також була спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_6, у встановлений законом строк звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але за життя свої спадкові права не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, а спадкоємцями першої черги після її смерті залишилися її чоловік - ОСОБА_8 та діти ОСОБА_1 та ОСОБА_9, які у порядку спадкової трансмісії мали право на частину квартири, яка б належала ОСОБА_7 у порядку спадкування після смерті матері на час відкриття спадщини.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, його правонаступником є онук - ОСОБА_2, який має право на 1/6 частини спірної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_9, його правонаступником є ОСОБА_1, яка за вказаних обставин має право на 2/6 частини спірної квартири.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Павловою О. О.; визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеної квартири в порядку спадкування після ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, а також у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, а також ОСОБА_4 звернулися до суду з позовами як спадкоємці ОСОБА_6, однак квартира АДРЕСА_1 не входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_6, оскільки на момент відкриття спадщини вона не була власницею квартири, тому спадкові права позивачів не порушені.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 оскаржили його в апеляційному порядку.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)" змінено територіальну підсудність судових справ Харківського апеляційного суду та визначено її Полтавському апеляційному суду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено у зв`язку зі спливом позовної давності.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновками судово-почеркознавчих експертиз № 12578 від 20 січня 2016 року та № 28882 від 12 березня 2020 року підтверджено, що підпис в договорі від 20 жовтня 2008 року щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, виконано не ОСОБА_6, а іншою особою. Тому вказаний договір не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та відповідно до приписів статті 215 ЦК України є недійсним.

Оскільки спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_6 поза її волею, то спадкоємці мають юридичний інтерес до спірного договору і їм належить право на його оскарження в судовому порядку.

Таким чином, місцевий суд дійшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як спадкоємці після смерті ОСОБА_6 не наділені правом оскарження вищевказаного договору купівлі-продажу квартири від 20 жовтня 2008 року.

Разом з тим, ОСОБА_5 та приватний нотаріус Павлова О. О. в суді першої інстанції заявили про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності.

Матір позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, тобто після 27 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 мала можливість звернутися із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_7, однак спадкова справ після смерті ОСОБА_7 не заводилася, свідоцтво про право власності не видавалося.

Отже, при належному виконанні ОСОБА_1 обов`язку щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, вона могла б своєчасно довідатися про порушення свого права, однак після закінчення строку на прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася до суду лише 13 лютого 2017 року (через 4 роки та 3 місяці), тобто з пропуском трирічної позовної давності.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року у справі № 635/10430/13-ц було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Павлова О. О. про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави шляхом скасування державної реєстрації права власності.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2016 року було скасовано рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 з інших підстав, а саме у зв`язку з тим, що до участі у справі не залучені відповідні компетентні органи, які уповноважені на скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно і з ними у позивача на час звернення до суду не існувало спору.

При зверненні до суду з позовом у справі № 635/104/13-ц, ОСОБА_4 зазначив, що навесні 2013 року на його адресу надійшла ухвала про відкриття провадження у справі № 2034/1406/2012 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про виселення з квартири, з якої він дізнався про укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Із зустрічним позовом в цій справі ОСОБА_4 звернувся 04 травня 2017 року, тобто також пропустив трирічну позовну давність.

Таким чином апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2022 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги та вимоги зустрічного позову ОСОБА_4 задовольнити.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_12, судді, які входять до складу колегії: Антоненко Н. О., Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду ОСОБА_12 від 22 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року повернуто заявнику, оскільки ОСОБА_1 не підтвердила свої повноваження на представництво інтересів ОСОБА_4 і не мала права подавати та підписувати від його імені касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду ОСОБА_12 від 22 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, запропоновано особі, яка подала касаційну скаргу, надіслати уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав касаційного оскарження з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи та документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У січні 2023 рокуОСОБА_1 усунула вищевказані недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_12 (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О. від 02 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Харківського районного суду Харківської області.

20 березня 2023 року справа № 635/881/17 надійшла до Верховного Суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 22 грудня 2023 року, на підставі службової записки судді ОСОБА_12 призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи в частині заміни судді, що не входить до складу постійної колегії суддів.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_12, судді, які входять до складу колегії: Гудима Д. А., Краснощоков Є. В.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_12(суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. від 10 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

17 січня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду додаткові пояснення, в яких повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер, на підтвердження таких обставин надала копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, видане 29 вересня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 22 квітня 2024 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_12, на підставі службової записки Секретаря Другої судової палати Червинської М. Є., призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.

За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року справу передано судді-доповідачу Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2024 року справу розподілено судді-доповідачу Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю., Синельников Є. В., Шипович В. В.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2024 року зупинено провадження в цій справі до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_4 та витребувано з Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області відповідну інформацію.

На виконання вищевказаної ухвали 10 та 26 червня 2024 року до Верховного Суду надійшли відповідні листи Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області.

Крім того, 11 червня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_3 про залучення її до участі у справі як правонаступника позивача за зустрічним позовом.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року поновлено провадження в цій справі та залучено до участі в ній правонаступника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, -ОСОБА_3 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують, що підпис в договорі від 20 жовтня 2008 року щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, виконано не ОСОБА_6, а іншою особою, що згідно зі статтями 203, 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним. Також місцевий суд не дав належної оцінки тим обставинам, що у порядку спадкової трансмісії вона та її син ОСОБА_2 мали право на частину квартири АДРЕСА_1, тобто як спадкоємці можуть оскаржувати в судовому порядку цей договір.

Наведені обставини та докази були враховані апеляційним судом, який дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених в цій справі позовних вимог, однак помилково застосував позовну давність та з цих підстав відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

В оскаржуваній постанові апеляційний суд послався на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20), однак цей висновок був зроблений при перегляді господарського спору між господарюючими суб`єктами, який стосувався стягнення заборгованості за договором про спільне використання технологічних електричних мереж. Тому вказані правові висновки не підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Натомість правового висновку Верховного Суду по справі, як ця, не існує, тобто відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_6 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_2, виданим 02 жовтня 2008 року відділом приватизації Харківського районного бюро технічної інвентаризації згідно з розпорядженням Відділу приватизації КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" № 17829 від 13 червня 2008 року, зареєстрованим в Харківському районному бюро технічної інвентаризації за реєстровим№ 1634/2 від 02 жовтня2008 року вреєстрову книгу за №10 (т.2 а.с.57)

На підставі договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Павловою О. О. за реєстровим № 2748, в КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" було зареєстровано право власності ОСОБА_5 на вищезазначену квартиру (т.2 а.с.56).

Вказані обставини були також встановлені у цивільній справі № 635/10430/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Павлова О. О., про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави шляхом скасування державної реєстрації права власності.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року у справі № 635/10430/13-ц було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Павлова О. О., про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави шляхом скасування державної реєстрації права власності.

Під час апеляційного розгляду цивільної справи № 635/10430/13-ц було проведено судово-почеркознавчу експертизу та судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надано висновок № 12578 від 20 січня 2016 року, згідно з яким підпис від імені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у договорі б/н від 20 жовтня 2008 року купівлі-продажу квартири, укладеному між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стосовно квартири АДРЕСА_1, розташований в рядку "ПІДПИСИ; продавець", - виконаний не ОСОБА_6, цей підпис виконаний іншою особою. Рукописний запис: " ОСОБА_13" у договорі б/н від 20 жовтня 2008 року купівлі-продажу квартири, укладеному між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стосовно квартири АДРЕСА_1, розташований в рядку "ПІДПИСИ; продавець", - виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Також за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у вищевказаній справі складено висновок № 28882 від 12 березня 2020 року, згідно з яким підпис від імені ОСОБА_6 у договорі купівлі-продажу квартири б/н від 20 жовтня 2008 року, посвідченому приватним нотаріусом Павловою О. О., реєстр № 2748, розташований у рядку "ПІДПИСИ: продавець" виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою. Питання про виконання вказаного вище підпису під впливом природних збиваючих факторів не вирішувалося. Рукописний запис " ОСОБА_13" у договорі купівлі-продажу квартири б/н від 20 жовтня 2008 року, посвідченому приватним нотаріусом Павловою О. О., реєстр № 2748, розташований у рядку "ПІДПИСИ: продавець" виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою (т.2 а.с.136-144).

Крім того, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2016 року у справі № 635/10430/13-ц встановлено, що у листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про скасування реєстрації права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, здійснену КП "Харківським районним бюро технічної інвентаризації" за № 24913409 на підставі договору купівлі-продажу даної квартири від 20 жовтня 2008 року. Вказав, що ця квартира належала його матері ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, а навесні 2013 року на адресу позивача надійшла ухвала про відкриття провадження у справі № 2034/1406/2012 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про виселення з квартири, з чого він дізнався про укладення договору купівлі-продажу.

В лютому 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа - Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу даної квартири від 20 жовтня 2008 року.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06 червня 2013 року у справі № 2034/1406/2012 позов ОСОБА_5 було задоволено частково. Усунуто перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_5 шляхом виселення ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2016 року у справі № 2034/1406/2012 рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 червня 2013 року змінено. Позов ОСОБА_5 задоволено частково. Усунуто перешкоди в користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Після її смерті до Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області 06 квітня 2009 року із заявою про прийняття спадщини звернулася донька ОСОБА_6 - ОСОБА_7 (т.1 а.с.177-178).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Покотилівської селищної ради від 31 серпня 2006 року № 1816, виданої ОСОБА_8, члени його сімʼї: дружина ОСОБА_7, син ОСОБА_9 та донька ОСОБА_1 проживали з 28 травня 1998 року по 10 травня 2006 року в АДРЕСА_2 по догляду за ОСОБА_6 (т.1 а.с.24).

За довідкою Виконавчого комітету Покотилівської селищної ради від 20 жовтня 2008 року № 1402, виданою ОСОБА_6, до складу її сім`ї входить син ОСОБА_4 (т.2 а.с.61).

Таким чином, спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 (т.1 а.с.30).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є чоловік (батько позивача) - ОСОБА_8, син (брат позивача) - ОСОБА_9 та дочка (позивач) - ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося. На момент смерті останньої її спадкоємці були зареєстровані та проживали разом з нею за однією адресою, тому прийняли спадщину.

................

Перейти до повного тексту