ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 444/2538/23
провадження № 61-7113св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року у складі судді Оприска З. Л. тапостанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про визнання протиправним та скасування наказу в частині призупинення дії трудового договору, нарахування та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 2007 року перебуває у трудових відносинах з АТ "Укрзалізниця". Наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 18 серпня 2017 року № 1972/ос позивачка переведена на посаду старшого ревізора відділу внутрішнього аудиту управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії "Львівська залізниця" Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ПАТ "Укрзалізниця".
Починаючи з 24 лютого 2022 року для працівників апарату управління АТ "Укрзалізниця", в тому числі і для неї, встановлено режим простою.
Наказом АТ "Укрзалізниця" від 04 травня 2022 року № 483/ос "З особового складу" припинено простій введений працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю та призупинено дію трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю, в тому числі і з нею, чим фактично відсторонено її від роботи.
Вважала, що право роботодавця на призупинення трудового договору з працівником настає у випадку абсолютної неможливості через збройну агресію роботодавцем надати роботу, а працівником виконувати її, що повинно настати одночасно, а сам факт надання права на призупинення трудового договору є недостатнім, що за умови, коли працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.
Станом на час прийняття оскаржуваного наказу АТ "Укрзалізниця" не припиняло своєї діяльності у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, продовжує працювати, надаючи послуги з вантажних та пасажирських перевезень, оренди нерухомості, здійснює публічні закупівлі та приймає на роботу нових працівників, продовжує реалізацію програми з продажу непрофільних активів, а відтак є необхідність в організації та виконанні роботи, яку вона виконує як працівник Департаменту внутрішнього аудиту та контролю.
Посилалася на те, що має можливість виконувати свої посадові обов`язки, зважаючи на те, що знаходиться за місцем свого проживання у місті Львові, де не ведуться активні бойові дії, а підприємство має можливість надавати цю роботу, оскільки має виробничі, організаційні, технічні можливості та засоби виробництва.
Звертала увагу, що призупинення трудового договору з працівником хоч і не припиняє трудових відносин і не є звільненням в розумінні положень Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), однак фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював на своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки.
На думку позивачки, незаконні дії відповідача позбавили її можливості працювати, у зв`язку з чим є обґрунтованою вимога про стягнення з відповідача на її користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 06 травня 2022 року по день фактичного допуску до роботи.
Крім того, внаслідок незаконного призупинення з трудового договору, їй відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги і як одинокій матері, так і як малозабезпеченій сім`ї з причини, що за неї не сплачується в мінімальному розмірі ЄСВ.
З наведених підстав просила визнати незаконним та скасувати наказ АТ "Укрзалізниця" від 04 травня 2022 року № 483/ос "З особового складу" та додаток до нього в частині призупинення дії трудового договору зі старшим ревізором відділу внутрішнього аудиту Управління внутрішнього аудиту та контролю Регіональної філії "Львівська залізниця" Департаменту внутрішнього аудиту та контрою АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1.; зобов`язати АТ "Укрзалізниця" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 06 травня 2022 року до дня фактичного допуску до роботи як оплату за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ АТ "Укрзалізниця" від 04 травня 2022 року № 483/ос "З особового складу" та додаток до нього в частині призупинення дії трудового договору зі старшим ревізором відділу внутрішнього аудиту Управління внутрішнього аудиту та контролю Регіональної філії "Львівська залізниця" Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1.
Зобов`язано АТ "Укрзалізниця" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату в розмірі 442 805,00 грн за період з 06 травня 2022 року до 31 жовтня 2023 року, як оплату за час вимушеного прогулу.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 1 073,60 грн сплаченого позивачем судового збору.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" судовий збір в розмірі 4 428,05 грн, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для призупинення дії трудового договору саме з позивачкою, яка працювала на посаді старшого ревізора відділу внутрішнього аудиту управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії "Львівська залізниця" Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ПАТ "Укрзалізниця", як і не доведено тієї обставини, що на час видання оскаржуваного наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а у працівника її виконувати.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишено без задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Доводи апеляційної скарги жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
АТ "Укрзалізниця" у травні 2024 року через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 16 січня 2018 року у справі № 490/9707/14-ц, від 30 липня 2021 року у справі № 263/6538/18, від 31 жовтня 2019 року у справі 3 469/95/17 та постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 758/9773/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України у подібних правовідносинах(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що на даний час Верховним Судом не сформовано правовий висновок щодо питання застосування статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" в контексті наступного: чи передбачає дана норма, що неможливість надання роботи повинна містити виключно абсолютний характер та чи має право роботодавець прийняти рішення про запровадження заходів, необхідних для забезпечення функціонування підприємств в умовах воєнного стану та визначення переліку працівників з якими необхідно призупинити дії трудових договорів з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього; чи є обов`язковим одночасне настання самостійних обставин неможливості надати роботу та неможливості виконувати роботу працівником; відмінність між такими формами організації трудових правовідносин як призупинення дії трудового договору та простій, в якому працівник перебував до призупинення дії трудового договору та з яким погодився.
Судами не враховано, що призупиняючи дії трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ "Укрзалізниця", зокрема і з позивачкою, відповідач виходив з того, які категорії професій були першочергово необхідні для виконання перевізного процесу в період дії воєнного стану. Тому, факт того, що АТ "Укрзалізниця" у зв`язку з військовою агресією не припинило повністю своєї діяльності, не унеможливлює призупинення дії трудового договору з конкретними працівниками структурних підрозділів.
На думку заявника, стаття 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачає, що підставами призупинення дії трудового договору може бути не лише повна непрацездатність підприємства через його руйнування, а й інші, викликані збройною агресією, фактичні та економічні чинники, які не дозволяють забезпечити працівника роботою, яку він виконував раніше, наприклад: скорочення замовлень чи обсягу послуг, які надаються підприємством, суттєве зниження доходів підприємства, неможливість виконання роботодавцем перед працівником зобов`язань з виплати заробітної плати та страхових внесків, тощо.
Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 235 КЗпП України до правовідносин, які не пов`язані з незаконним звільненням працівника або переведенням його на іншу роботу, а саме: при визнанні незаконним та скасуванні наказу про призупинення дії трудового договору.
Звертає увагу, що в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просила: "зобов`язати АТ "Укрзалізниця" нарахувати та виплатити середню заробітну плату", водночас, суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки самостійно провів нарахування середньої заробітної плати позивачці.
Більше того, вважає, що частина друга статті 235 КЗпП України взагалі не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, оскільки регулює виключно правовідносини, пов`язані з незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу працівника.
Застосування судом першої інстанції аналогії закону заявник вважає невиправданим, та таким, що свідчить про застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.
Також суди не врахували, що до призупинення дії трудового договору з позивачкою вона перебувала у простої, який було скасовано у зв`язку з необхідністю призупинення дії трудового договору, тому період з 06 травня 2022 року до жовтня 2023 року не можна вважати вимушеним прогулом, оскільки якби з позивачкою не було призупинено дію трудового договору, вона би все одно не працювала, а перебувала у простої і отримував дві третини встановленого їй посадового окладу, а не середній заробіток.
Крім того, поза увагою судів залишився факт пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом, що встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України.
Також, у касаційній скарзі порушено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з вимогами частини п`ятої статті 403 ЦПК України, оскільки у справі наявна виключна правова проблема щодо застосування положень статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Окремо заявник звернувся до Верховного Суду із заявою про зупинення виконання рішення Жовківського районного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року, яке обґрунтовує тим, що поворот виконання оскаржуваних судових рішень буде неможливим, в силу частини другої статті 445 ЦПК України.
Позивачка своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" не скористалася.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 15 травня 2024 року касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Укрзалізниця" з підстав визначених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Жовківського районного суду Львівської області матеріали цивільної справи № 444/2538/23; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року заяву АТ "Укрзалізниця" про зупинення виконання рішення Жовківського районного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року задоволено частково. Зупинено виконання рішення Жовківського районного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року, в частині стягнення середньої заробітної плати, крім суми заробітної плати за один місяць.
У червні 2024 року матеріали справи № 444/2538/23 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ПАТ "Укрзалізниця" від 18 серпня 2017 року № 1972/ос ОСОБА_1 переведено на посаду старшого ревізора відділу внутрішнього аудиту управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії "Львівська залізниця" Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ПАТ "Укрзалізниця".
У зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року зупинена робота структурних підрозділів апарату управління АТ "Укрзалізниця", які не виконують критично важливі задачі.
Наказом AT "Укрзалізниця" від 24 лютого 2022 року № Ц-42/6-В встановлено режим простою з 24 лютого 2022 року до відміни для працівників апарату управління AT "Укрзалізниця" відповідно до додатка 1, у тому числі для позивачки, встановлено режим простою 24 лютого 2022 року - 28 лютого 2022 року.
Наказом AT "Укрзалізниця" від 24 березня 2022 року № Ц-42/12-В внесено зміни до додатку 1 до наказу від 24 лютого 2022 року № Ц-42/6-В "Про запровадження режиму простою", та викладено його у новій редакції. Згідно з додатком 1 до наказу від 24 лютого 2022 року № Ц-42/6-В (в редакції наказу від 24 березня 2022 року № Ц-42/12-В) позивачці встановлено режим простою 24 лютого 2022 року - 28 лютого 2022 року; 01 березня 2022 року - 31 березня 2022 року.
Наказом AT "Укрзалізниця" від 04 травня 2022 року № 483/ос припинено простій, введений наказом від 24 лютого 2022 року № Ц-42/6 (зі змінами) працівникам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю, з дати, зазначеної у додатку 1 до цього наказу, а також призупинено дію трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у додатку 1 до цього наказу, до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до додатку до вказаного наказу AT "Укрзалізниця" від 04 травня 2022 року № 483/ос, з позивачем призупинено дію трудового договору з 06 травня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні, чим фактично її відсторонено від роботи.
Згідно з листом AT "Укрзалізниця" від 20 червня 2023 року № ЦЦУП-13/150 навесні 2022 року через активні бойові дії на території України, ознайомлення з наказом про призупинення дії трудових договорів здійснювалось усіма доступними на той час способами оповіщення, відповідно до вимог частини другої статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", в редакції, що діяла на момент видання зазначеного наказу. Додатково повідомлено, що у зазначений період часу ознайомлення працівників Департаменту внутрішнього аудиту та контролю AT "Укрзалізниця" проводилось альтернативними способами з використанням особистих засобів електронних комунікацій, в тому числі - шляхом здійснення телефонних дзвінків.
Наказом AT "Укрзалізниця" від 11 липня 2022 року № Ц-42/38 внесено зміни до додатку 1 до наказу від 24 лютого 2022 року № Ц-42/6-В "Про запровадження режиму простою" (зі змінами), та викладено його у новій редакції. Згідно з додатком 1 до наказу від 24 лютого 2022 року № Ц-42/6-В (в редакції наказу від 11 липня 2022 року № Ц-42/38) позивачці встановлено режим простою 24 лютого 2022 року - 28 лютого 2022 року; 01 березня 2022 року - 31 березня 2022 року; 01 квітня 2022 року - 30 квітня 2022 року; 01 травня 2022 року - 05 травня 2022 року.
Положенням про Департамент внутрішнього аудиту та контролю AT "Укрзалізниця" встановлено, що Департамент внутрішнього аудиту та контролю є структурним підрозділом акціонерного товариства "Українська залізниця", який виконує функції підрозділу/служби внутрішнього аудиту Товариства, з метою надання незалежних, об`єктивних аудиторських послуг, спрямованих на збільшення вартості Товариства та вдосконалення його діяльності і процесів. Згідно з пунктом 4.1. вказаного положення, обсяг діяльності Департаменту включає, але не обмежується, неупереджений аналіз, оцінку адекватності та ефективності процесів управління Товариством, ризик-менеджменту та внутрішнього контролю, а також якості виконання покладених обов`язків для досягнення цілей і завдань Товариства. За пунктом 4.2. цього ж Положення, обсяг діяльності Департаменту включає: оцінку відповідності діяльності Товариства, дій його керівництва, працівників та контрагентів законам, положенням, стандартам, договірним зобов`язанням, а також політикам і процедурам Товариства (пункт 4.2.1. Положення); оцінку надійності та цілісності звітності Товариства, а також іншої інформації та засобів, що використовуються для ідентифікації, вимірювання, класифікації та відображення у звітності такої інформації (пункт 4.2.2.); оцінку стану збереження активів та, за необхідності, перевірку наявності таких активів, включаючи ефективність та результативність використання ресурсів (пункт 4.2.3.); оцінку ефективності, продуктивності та результатів діяльності і програм Товариства (пункт 4.2.4.); моніторинг та оцінку ефективності управління ризиками Товариства, зокрема, в частині визначення, оцінки та управління ризиками, пов`язаними із досягненням стратегічних та операційних цілей Товариства, а також виявлення потенційних фінансових втрат (пункт 4.2.5.); оцінку адекватності, надійності, цілісності та ефективності систем внутрішнього контролю Товариства у порівнянні з найкращими практиками (Закон Сарбейнза-Окслі) (пункт 4.2.6.); оцінку адекватності, надійності, цілісності та ефективності процесів корпоративного управління та інформаційних систем Товариства (пункт 4.2.7.); підготовку планів роботи Департаменту на підставі аналізу: раніше проведених аудитів, ключових ризиків бізнес-процесів, пропозицій від органів управління Товариства. Затверджені Наглядовою радою (Комітетом з аудиту) плани не підлягають розголошенню (пункт 4.2.8.); проведення позапланових аудитів на вимогу Наглядової ради (Комітету з аудиту) (пункт 4.2.9.); Департамент зобов`язаний позапланово виконувати завдання з аудиту ad-hoc за запитами голови правління Товариства без необгрунтованої затримки. У разі часового конфлікту, викликаного обмеженістю людських ресурсів, директор Департаменту оперативно ініціює врегулювання питання, залучивши до цього голову правління та голову Комітету з аудиту (пункт 4.2.10.); надання рекомендацій щодо усунення недоліків та порушень, виявлених під час аудитів у підрозділах Товариства, та покращення їх діяльності (пункт 4.2.11.).
Крім того, рішенням Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації від 30 січня 2023 року ОСОБА_1 не призначено державну соціальну допомогу, як одинокій матері ОСОБА_2, 2009 року народження, з причин: у складі сім`ї є працездатний, що не здійснює догляду, який не працював 3 місяці в періоді, за який враховується дохід.
Відповідно до листа від 07 листопада 2022 року № АЦКС-07/59 станом на 07 листопада 2022 року Плани внутрішніх аудитів на 2022 рік наглядовою радою не затверджувалися.
З інформації, що міститься в листі від 16 вересня 2022 року № ЦФЕ-7/477 з додатком до нього, вбачається, що відповідно до консолідованих фінансово-економічних показників AT "Укрзалізниця" у першому кварталі 2022 року збитки склали 2 034 230 грн, що на 247,9 % більше очікуваних показників і на 121 % більше, порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
10 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила поновити дію трудового договору, призупиненого відповідно до наказу від 04 травня 2022 року № 483/ос.
З витягу з протоколу № А-10/4-23 засідання наглядової ради АТ "Українська залізниця" від 23 лютого 2023 року вбачається, що прийнято рішення ліквідувати структурний підрозділ Департамент внутрішнього аудиту та контролю даного товариства.