ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 628/1203/19
провадження № 61-8954св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Домагальський Віктор Миколайович, на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року у складі судді Майної Г. Є. та постанову Дніпровського апеляційного суду від28 травня 2024 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А.,
Красвітної Т. П., Свистунової О. В., і виходив з наступного.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У квітні 2019 року АТ "Універсал Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про стягнення безпідставно набутих коштів.
2. На обґрунтування позовних вимог АТ "Універсал Банк" зазначало, що
11 лютого 2019 року у Київському відділенні АТ "Універсал Банк", розташованому за адресою: проспект Героїв Сталінграду, буд.10-А, корпус 5, м. Київ, проведено ревізію 100 % перерахунків готівкових коштів в національній валюті, 100 % перерахунків готівкових коштів в іноземній валюті та інших цінностей операційної каси, за результатами якої виявлено нестачу готівкових коштів в національній валюті України у розмірі 273 000,00 грн.
3. Згідно з наданими старшим касиром-операціоністом ОСОБА_2 пояснень, при здійсненні клієнтом банку ОСОБА_1 платіжної операції з перерахування грошових коштів для оплати за нерухомість на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція ДБК Інвест", вона допустила помилку під час підрахунку готівкових грошових коштів, а саме не здійснила обнуління показників рахувальної машинки під час підрахунку купюр номіналом 100 грн, у результаті чого відповідач помилково отримав грошові кошти в сумі 273 000,00 грн, замість суми, що підлягала поверненню - 102,00 грн. Зазначене підтверджується також відеозаписами з камер спостереження.
4. З метою досудового врегулювання спору, на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога від 26 лютого 2019 року № 2807 про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 273 000,00 грн, однак відповідач грошові кошти, отримані ним внаслідок рахункової помилки, не повернув.
5. Враховуючи наведене, АТ "Універсал Банк" просило стягнути з відповідача безпідставно отримані ним грошові кошти у розмірі 273 000,00 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
6. ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зауважував, що він не знав точної суми, яку надав касиру для підрахунку, а також не перераховував отриману решту біля каси. Перерахувавши вдома виявив суму 8 000,00 грн. Акцентував увагу, що будь-яких квитанцій про видачу йому 273 102,00 грн не складалося. Під час проведення банківської операції касир відлучалася з його грошовими коштами з приміщення каси, робила незрозумілі маніпуляції з грошима під столом, що не дало можливості спостерігати за перерахуванням коштів. Посилався на те, що доводи позивача щодо помилкової видачі йому грошових коштів у більшому розмірі ґрунтуються на припущеннях та незрозумілих підрахунках корінців банкнот. Додатково зауважував, що банківська операції з його готівковими коштами була проведена о 12:54 год, а акт ревізії складений лише з 15:10 год до 18:00 год, що, на його думку, свідчить про можливість видачі недостачі іншим клієнтам банку.
Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області
від 19 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог АТ "Універсал Банк" відмовлено.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів факт недобросовісності відповідача та наявності рахункової помилки, а тому відсутні підстави для повернення спірного майна. Наданий позивачем оптичний диск та висновок експерта суд визнав неналежними доказами з посиланням на те, що ні оригінал запису, ні записуючий пристрій та їх місцезнаходження не встановлено, вважав висновок експерта таким, що ґрунтується на неправильних даних.
9. Постановою Харківського апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Універсал Банк" залишено без задоволення. Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року залишено без змін.
10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог. Зазначив, що у справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 безпідставно отримав кошти від касира АТ "Універсал Банк" у розмірі 273 000,00 грн. На наданому експерту та суду оптичному диску відображається лише копія відеозапису з камер спостережень, а тому експерт був позбавлений можливості встановити технологічні властивості відеозапису за відсутності оригіналу та оригінального пристрою, на який здійснювався відеозапис.
11. Постановою Верховного Суду від 24 березня 2021 року касаційну скаргу
АТ "Універсал Банк" задоволено. Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
12. Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки наявним у справі доказам, що свідчить про передчасність висновків судів по суті вирішення спору. Зокрема, не враховано процедуру подання електронних доказів, а також не надано оцінки поясненням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
13. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року позовні вимоги АТ "Універсал Банк" задоволено частково.
14. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" 270 198,00 грн безпідставно набутих грошових коштів. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
15. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані письмові та електронний докази, підтверджуються факт того, що ОСОБА_1 без відповідної правової підстави набув грошові кошти у розмірі 270 198,00 грн, які підлягають поверненню позивачу на підставі положень статті 1212 ЦК України. Надаючи оцінку відеозаписам обставин події 11 лютого 2019 року, суд зазначив, що інші банкноти, вкладені в сумку, було неможливо розпізнати.
16. Висновок №107/19 експертизи відеозапису, наданий ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" та виконаний судовим експертом першого кваліфікаційного класу ОСОБА_4, суд визнав недопустимим доказом, з огляду на відсутність у зазначеного експерта на момент проведення спірного дослідження і складання висновку свідоцтва про присвоєння Міністерством юстиції України кваліфікації судового експерта.
17. Постановою Дніпровського апеляційного суду від28 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року залишено без змін.
18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 без відповідної правової підстави набув грошові кошти у розмірі 270 198,00 грн (270 300 -102,00 грн, які підлягали поверненню). Надана судом першої інстанції оцінка наявним у матеріалах справи доказам є обґрунтованою, будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду, в апеляційній скарзі не наведено.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. 19 червня 2024 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат
Домагальський В. М.,звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою,
в якій просить скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2024 року, ухвалити нове судове рішення,
яким у задоволенні позовних вимог АТ"Універсал Банк" відмовити.
20. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування
норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014року у справі № 6-91цс14, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня
2019 року у справі № 390/34/17, у постановах Верховного Суду від 04 липня
2018 року у справі № 607/14161/16-ц, від 04 серпня 2021 року у справі
№ 185/446/18, від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21, від 31 січня 2024 року у справі № 640/17086/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що час проведення позивачем ревізії цінностей операційної каси свідчить про те, що спірну нестачу грошових коштів касир ОСОБА_2 могла видати іншим клієнтам банку.
22. Зауважує, що досліджений судами попередніх інстанцій відеозапис засвідчує факт видачі йому не грошових коштів, а сумки, вміст якої він не перевіряв, що спростовує твердження позивача про особисте отримання ним грошових коштів у заявленому розмірі.
23. Крім того, на такому відеозаписі відсутнє відображення на рахунковій машинці суми перерахованих грошових коштів, зокрема які суми коштів сформовані у корінці та якою є загальна сума.
24. Зауважує, що він ставив під сумнів надану позивачем копію відеозапису, однак позивачем не було надано відомостей щодо джерела походження відеозапису та оптичного диску з посиланням на наявність комерційної та банківської таємниці. Під час розгляду справи ні оригінал запису, ні записуючий пристрій та їх місцезнаходження встановлені не були. Вважає, що зазначене є підставою для відмови у прийнятті такого доказу.
25. Зосереджує увагу на відсутності у нього обов`язку зі сплати спірних коштів, а також на тому, що тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 628/1203/19, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Зауважено, що наведені у касаційній скарзі доводи свідчать про те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
27. 16 липня 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 628/1203/19.
28. Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Продовжено до 24 липня 2024 року АТ "Універсал Банк" строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
29. 24 липня 2024 року відповідач АТ "Універсал Банк" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить відмовити у її задоволенні.
30. Відзив обґрунтований посиланням на те, що судами попередніх інстанцій повно встановлено обставини справи та надано правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Зауважує, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язаний повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31. 11 лютого 2019 року у відділенні АТ "Універсал Банк", розташованому за адресою: просп. Героїв Сталінграду, 10-А, корпус 5, м. Київ, ОСОБА_1 здійснив переказ готівки на рахунок ТОВ "Агенція ДБК Інвест" в сумі
1 656 648,00 грн, призначення платежу: оплата за квартиру АДРЕСА_1 .
32. Відповідно до акту ревізії цінностей операційної каси від 11 лютого
2019 року у Київському відділенні АТ "Універсал Банк" № 26, проведеної у присутності відповідальних осіб сховища, виявлено недостачу готівкових коштів в національній валюті України - гривні, у розмірі 273 000,00 грн. Ревізію розпочато 11 лютого 2019 року о 15 год. 10 хв., закінчено 11 лютого 2019 року о 18 год. 00 хв.
33. Згідно з пояснювальною запискою старшого касира-операціоніста ОСОБА_2 від 12 лютого 2019 року, при здійсненні платіжної операції з перерахування грошових коштів для оплати за нерухомість на користь
ТОВ "Агенція ДБК Інвест" клієнтом банку ОСОБА_1 нею було допущено помилку під час рахування готівкових грошових коштів, а саме: не було здійснено обнуління показників рахувальної машинки після підрахунку купюр номіналом 100 грн, у результаті чого сума підрахунку купюр номіналом 200 грн була помилково здійснена з урахуванням попередньо перерахованих купюр номіналом 100 грн у загальному розмірі 273 000,00 грн. Внаслідок цього при перерахунку отриманих від відповідача готівкових коштів, що належали до сплати за грошовим переказом (1 656 648,00 грн), помилково було нараховано
1 930 000,00 грн, а тому суму, що перевищувала платіж (273 102, 00 грн), вона помилково видала ОСОБА_1 .
34. 26 лютого 2019 року АТ "Універсал Банк" на адресу ОСОБА_1 направило вимогу про повернення безпідставно отриманих ним коштів у розмірі 273 000,00 грн.
35. Відповідно до висновку експертизи відеозапису № 107/19 від 14 серпня
2019 року, підготовленого ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива":
1) на запитання: "Яку кількість грошових купюр із наданих у чорній сумці клієнтом ОСОБА_1 та яким номіналом було перераховано, яким чином сформовано кошти при підрахунку (корінці, пачки тощо), касиром ОСОБА_2 (каса № НОМЕР_1 ) у період часу з 12:00:00 год. до 12:54:06 год. 11 лютого
2019 року, при здійсненні платіжної операції з перерахування грошових коштів та обслуговування клієнта ОСОБА_1, згідно з відеозаписами за 11 лютого
2019 року з касового вузлу Київського відділення № 26 АТ "Універсал Банк" - каси № 2, розташованої за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 10а?", надано відповідь: "Під час подій, зафіксованих у досліджуваних відеозаписах № 103,
№ 106 та № 115, загалом було перераховано 27 корінців по 100 грн, 68 корінців по 200 грн, 4 корінці по 50 грн, одночасно з цим на робочому місці касира перебували грошові кошти кількістю у 1 розформований корінець, купюрами по 100 грн та
200 грн";
2) на запитання: "У якій сумі касиром було здійснено повернення клієнту ОСОБА_1 грошових коштів 11 лютого 2019 року (зазначити кількість корінців, номінал валюти) у період часу з 12:00:00 год. до 12:54:06 год. згідно з відеозаписами, які містяться на компакт диску, за 11 лютого 2019 року Київського відділення № 26 АТ "Універсал Банк", розташованого за адресою: м. Київ,
пр-т Героїв Сталінграду, 10а?", надано відповідь: "Під час подій, зафіксованих у досліджуваних відеозаписах № 103, № 106 та № 115 касиром для повернення клієнту було вкладено в сумку 13 корінців по 200 грн та 1 по 100 грн, а також невстановлена кількість купюр по 200 грн, 1 купюра номіналом 100 грн та
1 купюра невизначеного номіналу".
Позиція Верховного Суду
36. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
37. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
38. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
39. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
40. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
41. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
42. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
43. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
44. Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
45. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
46. Подібний висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15.
47. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
48. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
49. Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
50. Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19, від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 643/8385/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 639/6422/21.
51. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
52. Встановивши на підставівідеозаписів обставин події 11 лютого
2019 року, акту ревізії та пояснень працівників банку, що працівником АТ "Універсал Банк" було безпідставно видано ОСОБА_1. грошові кошти у сумі 270 300,00 грн, замість належних до виплати 102,00 грн, які не були повернуті на письмову вимогу позивача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення зазначених коштів в порядку статті 1212 ЦК України.
53. Посилання касаційної скарги на те, що позивач знав, що у нього відсутнє зобов`язання для видачі спірних коштів, проте здійснював таку видачу, а тому не має права згодом вимагати їх повернення, колегія суддів відхиляє.
54. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, спірні правовідносини виникли внаслідок рахункової помилки працівника АТ "Універсал Банк", яка при здійсненні платіжної операції з перерахування грошових коштів не здійснила обнуління показників рахувальної машинки після підрахунку купюр номіналом 100,00 грн, у результаті чого сума підрахунку купюр номіналом
200,00 грн була помилково здійснена з урахуванням попередньо перерахованих купюр номіналом 100,00 грн.
55. До лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування тощо. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп`ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.
56. Зазначене свідчить про те, що видача відповідачу коштів у розмірі 270 300,00 грн, замість належних до виплати у розмірі 102,00 грн, здійснена помилково, що спростовує доводи заявника про суперечливість поведінки АТ "Універсал Банк".
57. Колегія суддів додатково зауважує, що з аналізу положень статті 1215 ЦК України, яка визначає випадки неможливості повернення безпідставно набутих коштів, зокрема грошових сум, наданих фізичній особі як засіб для існування. Наявність рахункової помилки та недобросовісність дій відповідача є підставою для задоволення позову про повернення такого безпідставно набутого майна.
58. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
59. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
60. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
61. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
62. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
63. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
64. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
65. Суди попередніх інстанцій виконали вказівки суду касаційної інстанції, повно встановили фактичні обставини справи, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, та надавши обґрунтовану правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам на підтвердження факту безпідставного набуття відповідачем грошової суми у розмірі 270 198, 00 грн, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ "Універсал Банк".
66. Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності беззаперечних доказів отримання ним зазначеної позивачем грошової суми, можливості видачі спірних грошових коштів іншим клієнтам банку були обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з посиланням на досліджені в судовому засіданні відеозаписи події та положення Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої постановою ПравлінняНаціонального банку України
від 25 вересня 2018 року № 103.
67. Посилання заявника на недопустимість прийнятого судом доказу у справі, а саме відеозапису спірної події, є безпідставними, з огляду на те, що судом обґрунтовано підстави, за яких суд вважав такий доказ допустимим. Прийняття судом такого доказу було здійснено з урахуванням статті 100 ЦПК України, констатовано відсутність у суду сумніву у відповідності поданої копії електронного доказу його оригіналу.
68. Колегія суддів додатково звертає увагу на відсутність в матеріалах справи клопотань ОСОБА_1 про витребування у позивача оригіналу відповідного доказу, що спростовує доводи його касаційної скарги щодо наявності у нього обґрунтованого сумніву щодо зазначеної копії електронного доказу.
69. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.
70. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
71. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин та наданої правової оцінки доказам у їх сукупності, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
72. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
73. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Домагальський В. М., що стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду