ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 361/895/23
провадження № 61-8960св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне некомерційне підприємство "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Петришин Н. М.
від 13 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Нежури В. А., Кулікової С. В., від 01 листопада 2023 року, і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених позовних вимог і заперечень на них
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що19 січня 2023 року наказом директора КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" ініційована перевірка дотримання нею вимог відомчих інструкцій з приводу призначення антимікробних препаратів в пологовому відділенні, у якому вона обіймає посаду завідуючої. За наслідками проведення цієї перевірки директором КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" ОСОБА_2 27 січня 2023 року видано наказ про оголошення їй догани.
3. ОСОБА_1 вказувала, що 31 січня 2023 року заступником директора КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" з медичної частини хірургічного профілю подано на ім`я директора рапорт про її неадекватну поведінку, що виразилася у висловлюванні нецензурними словами на адресу директора, потерпанні від неї трудового колективу, приниженні професіоналів та погрози розправою працівникам пологового відділення, яке вона очолює.
4. 01 лютого 2023 року директором КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" видано наказ № 54-к "Про оголошення догани завідувачу пологового відділення ОСОБА_1". Підставою для цього рапорту стали численні звернення та рапорти від медичних працівників та пацієнтів про порушення нею професійної етики та деонтології.
5. Позивачка відмітила, що вона була ознайомлена лише з рапортом
від 30 січня 2023 року та наказом від 01 лютого 2023 року, інші документи, що стали підставою для винесення догани, у неї відсутні.
6. З урахуванням викладеного, позивачка просила позов задовольнити, визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області від 01 лютого 2023 року № 54-к "Про оголошення догани завідувачу пологового відділення ОСОБА_1" та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
7. У березні 2023 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач вказував, що позивачці оголошено догану у зв`язку з численними зверненнями та рапортами працівників та пацієнтів про порушення вимог професійної етики та деонтології.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 13 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
9. Визнанонезаконним та скасовано наказ директора КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" від 01 лютого 2023 року № 54-к "Про оголошення догани завідувачу пологового відділення ОСОБА_1". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем, як роботодавцем, не доведена ані подія дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1, ані об`єктивна та суб`єктивна сторона такого проступку. Відповідачем при притягненні позивачки до дисциплінарної відповідальності порушено вимоги статей 148, 149 Кодексу законів про працю України.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" залишено без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2023 року залишено без змін.
12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуваний позивачкою наказ про накладення дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства. У ньому не зазначено всіх обставин вчинення працівником дисциплінарного проступку, зокрема коли саме він мав місце та в чому він полягав. Суд першої інстанції правильно відмітив, що надані відповідачем заяви працівників лікарні, складені у березні 2023 року щодо загального враження про роботу під керівництвом ОСОБА_1 та новим завідуючим пологового відділення, не стосуються предмету спору, як не підтверджують, так і не спростовують правомірність оскаржуваної догани.
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. 21 червня 2024 року КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада
2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
14. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами
норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що
суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування
норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17,
від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 464/3942/19, від 23 лютого 2021 року у справі № 145/1238/19,
від 27 квітня 2021 року у справі № 461/8132/17, від 13 травня 2022 року у справі № 331/2395/20, від 06 грудня 2023 року у справі № 363/183/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Заявник вважає, що спірний наказ щодо ОСОБА_1 винесено через системне, триваюче порушення позивачкою професійної дисципліни, деонтологічних та етичних правил лікаря, що підтверджується скаргами її колег на неї про приниження честі та гідності, погроз розправою, зухвале поводження, висловлення нецензурними словами при персоналі лікарні, хворих, спілкування з колегами у зневажливому підвищеному тоні, утиски, створення ворожої атмосфери, небажання дослухатися до думки інших кваліфікованих спеціалістів, тощо. Дана системність порушень, скоєних ОСОБА_1, та їх триваючий характер виявлені на засіданні комісії з питань етики, деонтології та дисциплінарних норм КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня"
31 січня 2023 року, де розглядалися рапорти щодо ОСОБА_1, подані її колегами у 2022-2023 роках, у зв`язку з чим комісія рекомендувала оголосити догану позивачці за порушення деонтології, етики та субординації.
16. Згідно з доводами касаційної скарги, під час вирішення справи суди не змогли встановити основного, за що конкретно позивачка отримала догану. Разом з тим, позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за триваючий дисциплінарний проступок, порушення професійної дисципліни, деонтології та етичних правил лікаря, який мав систематичний характер протягом тривалого часу. Вказані обставини підтверджуються відповідними рапортами працівників установи, які були розглянуті на засіданні комісії з питань етики, деонтології та дисциплінарних норм в КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" 31 січня 2023 року.
17. Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій, не врахували, що крім разового порушення позивачкою лікарських етичних та деонтологічних норм, підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності була триваюча неетична поведінка. Суди не змогли оцінити, що психологічний тиск на колег позивачкою вчинявся, починаючи з 16 лютого 2022 року та припинився 31 січня 2023 року під час засідання комісії з питань етики, деонтології та дисциплінарних норм КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 361/895/23.
19. Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
20. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень. Вважає, що суди на підставі належним чином оцінених доказів дійшли цілком об`єктивних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог. З протоколу № 1 від 31 січня 2023 року неможливо встановити систематичність безперервність порушення правил медичної етики. Відповідно до порядку денного засідання комісії розглядався виключно рапорт заступника директора медичної частини хірургічного профілю лікарні ОСОБА_3 від 30 січня 2023 року, з якого, як правильно зауважили суди попередніх інстанцій, неможливо встановити, яка подія мала місце, яку можна було б вважати вчиненням працівником дисциплінарного проступку. Доводи касаційної скарги в основному зводяться до переоцінки доказів у справі, а саме лише прагнення скаржника здійснити нову переоцінку наявних у матеріалах справи доказів та перевірку обставин цієї справи з урахуванням його власних висновків щодо поданих доказів, не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21. ОСОБА_4 подала рапорт від 27 січня 2023 року, у якому повідомила, що 23 січня 2023 року до неї звернулися працівники пологового відділення (прізвища яких вона відмовляється вказати), які повідомили, що позивачка у спілкуванні з керівництвом, персоналом та пацієнтами лікарні застосовувала нецензурну лайку.
22. 30 січня 2023 року заступником директора з медичної частини хірургічного профілю КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" ОСОБА_3 складено рапорт на ім`я директора КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" ОСОБА_2 про те, що надійшов черговий рапорт від голови РПОПОЗ ОСОБА_4 на завідувача пологового відділення ОСОБА_1 . У ньому йдеться про неадекватну поведінку ОСОБА_1 . Вона висловлюється нецензурними словами як при директорові, так і при жінках, які лежать на операційному столі під спинномозковою анестезією. Від неї потерпають її співробітники, про що свідчать численні скарги як в усній, так і в письмовій формі. Позивачка принижує професіоналів і погрожує розправою, викликає знервованість всього колективу. Колектив просить адміністрацію відгородити його від ОСОБА_1 .
23. Відповідно до акту від 31 січня 2023 року ОСОБА_1 не надала пояснень щодо рапорту заступника директора медичної частини хірургічного профілю ОСОБА_3 .
24. Згідно з протоколом № 1 від 31 січня 2023 року рапорт заступника директора КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" з медичної частини хірургічного профілю ОСОБА_3 був предметом розгляду засідання комісії з питань етики, деонтології та дисциплінарних норм в КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня". За результатами розгляду у зв`язку з багаточисельними скаргами та рапортами від колег, співробітників, пацієнтів рекомендовано оголосити позивачці догану.
25. Відповідно до наказу № 54-к від 01 лютого 2023 року КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" "Про оголошення догани завідувачу полового відділення ОСОБА_1" у зв`язку з багаточисельними зверненнями та рапортами (як в усній, так і в письмовій формі) від медичних працівників та пацієнтів про порушення вимог професійної етики та деонтології завідувачем пологового відділення ОСОБА_1, а саме одне із звернень 23 січня 2023 року працівників пологового відділення до голови Броварської профспілкової організації ОСОБА_4, порушення пункту 1, пункту 2 наказу № 103 від 09 квітня 2019 року, пункту 1.3, пункту 2.1 посадової інструкції, ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання своїх посадових обов`язків.
26. Відповідно до наказу № 54-к від 01 лютого 2023 року про оголошення догани, підставами для оголошення догани були наступні документи: рапорт заступника директора медичної частини хірургічного профілю ОСОБА_3
від 30 січня 2023 року; копія протоколу № 1 (комісії етики, деонтології та дисціплінарних норм) від 31 січня 2023 року; акт від 31 січня 2023 року.
27. 01 лютого 2023 року складено акт про відмову підписувати
ОСОБА_1 наказ про оголошення останній догани, акт підписаний начальником відділу кадрів та інспекторами відділу кадрів.
28. У рапорті медичних працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6
від 27 січня 2023 року (у судовому засідання представник відповідача пояснила, що насправді такий рапорт складений 27 лютого 2023 року) зазначено, що ці працівники 23 січня 2023 року підходили до ОСОБА_4 та в особистій розмові розповіли, що ОСОБА_1 вела себе зухвало, висловлювалась нецензурними словами при персоналі лікарні, хворих.
29. Згідно з рапортом працівників пологового відділення, працівники висловлюють незгоду з рапортом ОСОБА_4 . Інформація, викладена в рапорті, ними не підтверджується. У рапорті значено 47 прізвищ та ініціалів з підписами від 31 січня 2023 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
31. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
32. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
33. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
34. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
35. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
36. Відповідно до статті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
37. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
38. Відповідно до пункту г) статті 78 Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров`я" серед обов`язків медичного працівника визначено обов`язок дотримувати вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю.
39. Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
40. Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
41. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
42. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
43. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
44. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
45. Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
46. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
47. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
48. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18), від 28 лютого 2024 року у справі № 299/2637/21 (провадження № 61-10779св22).
49. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
50. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
51. Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
52. У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
53. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановив обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надав належну оцінку поданим доказам й обґрунтовано виходив з того, що роботодавцем не доведено наявності складу дисциплінарного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
54. У наказі про оголошення догани № 54-к від 01 лютого 2023 року КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" завідувачу пологового відділення ОСОБА_1 вказано підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності: рапорт заступника директора медичної частини хірургічного профілю ОСОБА_3 від 30 січня 2023 року; копія протоколу № 1 (комісії етики, деонтології та дисціплінарних норм) від 31 січня 2023 року; акт від 31 січня 2023 року, звернення і рапорти (як в усній, так і в письмовій формі), зокрема одне із звернень 23 січня 2023 року працівників пологового відділення до голови Броварської профспілкової організаціях ОСОБА_4 .
55. Наголошено на порушенні пункту 1, пункту 2 наказу № 103
від 09 квітня 2019 року, пунктів 1.3, 2.1 посадової інструкції, зокрема порушенні вимог професійної етики та деонтології завідувачем пологового відділення ОСОБА_1 .
56. У пунктах 1, 2 наказу № 103 від 09 квітня 2019 року про дотримання вимог етики та деонтології медичним персоналом КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" наказано заступникам директора та завідувачам відділень сприяти створенню оптимальної обстановки в лікарні, високої службової та професійної дисципліни, дотримання деонтологічних правил, збереження таємниці хворого. Лікарям постійно працювати над собою в професійному та моральному плані, в роботі керуватися принципами професійної часті, гуманізму, людської порядності та відповідальності.
57. У пунктах 1.3, 2.1 посадової інструкції завідувача акушерсько-фізіологічного відділення КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" ОСОБА_1 визначено, що завідувач акушерсько-фізіологічного відділення у своїй роботі керується Положенням про відділення, де вона працює, чинним законодавством, наказами та інструкціями органів охорони здоров`я, даною посадовою інструкцією. Здійснює керівництво структурним підрозділом медичного закладу відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів, що визначають діяльність підприємств, установ і організацій охорони здоров`я.
58. При вирішенні спору суди попередніх інстанцій надали належну оцінку обґрунтованості об`єктивної сторони дисциплінарного проступку і об`єктивно наголосили на недоведеності фактів порушення позивачкою пунктів 1, 2 наказу № 103 від 09 квітня 2019 року, а також пунктів 1.3, 2.1 посадової інструкції завідувача акушерсько-фізіологічного відділення КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня".
59. Зміст рапорту заступника директора медичної частини хірургічного профілю ОСОБА_3 від 30 січня 2023 року має відсилання до рапорту ОСОБА_4 від 27 січня 2023 року.
60. Судами попередніх інстанцій досліджено рапорт ОСОБА_4
від 27 січня 2023 року та встановлено, що зазначений рапорт не містить даних про те, що ОСОБА_4 особисто була учасником подій, при яких ОСОБА_1 застосовувала у спілкуванні нецензурну лайку, принижувала інших працівників. З наведеного рапорту неможливо встановити, чи дійсно така подія мала місце, оскільки остання не вказала прізвища осіб, які були свідками чи об`єктом протиправної поведінки.
61. Слід також врахувати, що матеріали справи містять рапорт працівників пологового відділення лікарні, у якому вони висловили категоричну незгоду з рапортом ОСОБА_4 . Інформацію, викладену в рапорті, не підтвердили. У рапорті значено 47 прізвищ та ініціалів з підписами, проставленими 31 січня 2023 року.
62. Протокол № 1 засідання комісії з питань етики, деонтології та дисциплінарних норм в КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" від 31 січня 2023 року містить посилання на застосування ОСОБА_1 нецензурної лайки, тиск на персонал. Водночас у протоколі не вказані конкретні обставини про місце, час, об`єктивні ознаки конкретних порушень посадових обов`язків, допущених позивачкою.
63. Враховуючи те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стали саме рапорт заступника директора медичної частини хірургічного профілю ОСОБА_3 від 30 січня 2023 року і копія протоколу
№ 1 комісії з питань етики, деонтології та дисциплінарних норм
КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" від 31 січня 2023 року, які не містять належного відображення конкретних обставин та підтвердження фактів порушення позивачкою покладених на неї трудових обов`язків, зокрема застосування нецензурної лайки чи тиску відносно конкретних осіб, які б це підтвердили, суди попередніх інстанцій дійшли загалом обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.
64. Посилання заявника на інші рапорти, датовані 2022 та 2023 роками, не є підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності 01 лютого 2023 року, оскільки про них не йшлося в оскаржуваному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
65. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків суду першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судами сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
66. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанційне спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів.
67. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
68. Слід також зазначити, що висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які послався заявник у касаційній скарзі, не входять у суперечність з висновками судів попередніх інстанцій.
69. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду