ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ДОДАТКОВА)
18 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 758/15666/16
провадження № 61-16835св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності на гаражний бокс
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління житлового забезпечення від 12 березня 2010 року № -С/ГК; визнати недійсним свідоцтво про право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі "Барвінок", який розташований на вул. Новомостицькій, 25 у м. Києві, від 19 березня 2010 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради.
Подільський районний суд міста Києва рішенням від 19 липня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фумельова І. О. залишив без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року залишив без змін.
Київський апеляційний суд додатковою постановою від 17 жовтня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Єкимова І. С. про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнив частково. Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Верховний Суд постановою від 31 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року змінив, збільшив розмір стягнутих витрат на правничу допомогу з 5 000,00 грн до 10 000,00 грн.
У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідачка просила стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, понесених в суді касаційної інстанції. Також просила поновити строк на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас згідно з частиною четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судо