Постанова
Іменем України
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 514/1206/21
провадження № 61-8439св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний нотаріус Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидова Наталя Георгіївна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником Шаховським Олексієм Олександровичем, на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 24 січня 2022 року в складі судді Тончевої Н. М., та постанову Одеського апеляційного суду від 07 березня 2024 року в складі колегії суддів Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.,
Історія справи
Короткий зміст позову
16 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. про визнання неправомірними дій державного нотаріуса та скасування заяви.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із права власності на земельну ділянку загальною площею 7.28 га, яка розташована на території Березинської селищної ради Тарутинського району Одеської області.
За заявою позивачки ОСОБА_1 від 15 травня 2012 року № 299 відкрита спадкова справа № 123/2012.
05 листопада 2019 року ОСОБА_4, який є племінником ОСОБА_3, звернувся до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. із заявою № 901 про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3
05 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 надала згоду на включення ОСОБА_4 до кола спадкоємців за законом та видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом.
Постановою державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. від 05 листопада 2019 року ОСОБА_4 відмовлено у видачу свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із неможливістю встановити ступінь споріднення між спадкодавцем та спадкоємцем.
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 20 січня 2020 року №514/1896/19 встановлено факт родинних відносин ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є племінником ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.
У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. із заявою про відкликання згоди на включення ОСОБА_4 до кола спадкоємців за законом. Проте, нотаріус усно відмовила у прийнятті такої заяви. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
ОСОБА_1 просила:
визнати протиправною відмову державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. прийняти заяву ОСОБА_1 про відкликання її заяви від 05 листопада 2019 року б/н у спадковій справі № 123/2012, заведеній після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання згоди на включення до кола спадкоємців іншого племінника спадкодавця ОСОБА_4, який пропустив шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини;
скасувати заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2019 року б/н у спадковій справі № 123/2012, заведеній після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання згоди на включення до кола спадкоємців іншого племінника спадкодавця ОСОБА_4, який пропустив шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 24 січня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
суду не надано доказів, які підтверджували б зазначені позивачем у позовній заяві обставини, а саме докази звернення позивача ОСОБА_1 до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. із заявою про відкликання згоди на включення ОСОБА_4 до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 та докази відмови в прийнятті такої заяви;
надані докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України вони не встановлюють факту вини відповідача у порушенні прав позивача, тобто, у порушення вимог частини першої статті 81 ЦПК України, стороною позивача не доведено ті обставини, на які вона посилалася у позові як на підставу своїх вимог. Тому суд зробив висновок про неможливість задоволення заявлених вимог, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували наведені останнім обставини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 березня 2024 року
апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Шахновський О. О. задоволено частково;
рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 24 січня 2022 року, змінено в його мотивувальній частині та залишено без змін в його резолютивній частині.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
ОСОБА_4 пропустив строк для прийняття спадщини щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . При цьому, відповідно до вимог статті 1272 ЦК України, ОСОБА_1, як єдина спадкоємиця щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, яка прийняла спадщину, подала нотаріусу письмову згоду на включення ОСОБА_4 до кола спадкоємців за законом та видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом;
тому, подавши до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. 05 листопада 2019 року заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3, ОСОБА_4, вважається таким, що прийняв спадщину, відповідно до положень ЦК України, не зважаючи на відсутність свідоцтва про право на спадщину;
апеляційний суд вважав безпідставними вимоги позовної заяви ОСОБА_1, оскільки чинним законодавством не передбачено право спадкоємця, який прийняв спадщину, відкликати свою добровільно подану заяву про надання згоди на включення до кола спадкоємців інших спадкоємців, які пропустили шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини. Не передбачено такого права, після того спадкоємець, якому надано згоду на включення його до кола спадкоємців, прийняв спадщину в порядку положень ЦК України.
письмова згода спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви нотаріусу про прийняття спадщини, є добровільним погодженим рішенням спадкоємців.
оскільки висновок суду першої інстанції, про те, що суду не надано доказів звернення позивача ОСОБА_1 до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. із заявою про відкликання згоди на включення ОСОБА_4 до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 й доказів відмови в прийнятті такої заяви, не відповідає фактичним обставинам справи та з урахуванням відповіді державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г., на постановлені позивачем питання, колегія суддів зробила висновок про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку із їх необґрунтованістю;
оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, однак не спростували висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд на підставі статті 376 ЦПК України вважав за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу та змінити рішення суду першої інстанції в частині мотивування.
Аргументи учасників справи
10 червня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подала касаційну скаргу, яка підписана представником Шаховським О. О., на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 24 січня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 березня 2024 року (повне судове рішення складено 18 березня 2024 року), у якій просила:
скасувати оскаржені судові рішення;
ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
звернення заявника до Верховного Суду з касаційною скаргою викликане саме необхідністю надання правового висновку щодо тлумачення та застосування норм права, які передбачені статтями 6, 214 ЦК України до спірних правовідносин, а саме наявність у спадкоємця відкликати раніше надану згоду на включення до кола спадкоємців інших спадкоємців, які пропустили шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини. Відсутність правового висновку Верховного Суду з цього питання унеможливлює надання оцінки законності та правомірності оскаржуваного рішення апеляційного суду.
особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Для приватного права апріорі притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема, в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року в справі № 303/2983/19 (провадження № 61-4745св21);
по своїй суті згода спадкоємця на включення до кола спадкоємців, спадкоємця, який пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини є одностороннім правочином. При вчиненні такого правочину воля виражається (виходить) від однієї сторони. Одним із ключових питань в цій справі є те, чи може особа, яка вчинила односторонній правочин відмовитися від нього і коли така відмова від правочину породжує правові наслідки;
особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту (частина перша статті 214 ЦК України);
за загальним правилом, особа, яка вчинила односторонній правочин, може від нього відмовитися, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані; - перешкодою для відмови від одностороннього правочину є заборона, яка визначена нормою закону; - особа, яка вчинила згоду спадкоємця може від неї відмовитися. Заборони для відмови від такого одностороннього правочину на рівні норми закону не передбачено; відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
суди не врахували, що особа, яка вчинила згоду на включення до кола спадкоємців спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини може від неї відмовитися; суди не з`ясували доводи, якими обґрунтовувалися позовні вимоги ОСОБА_1, зокрема, що право на відмову від одностороннього правочину, передбачено статтею 214 ЦК України. За таких обставин висновок судів про необґрунтованість позовних вимог є хибним;
висновок апеляційного суду, що чинним законодавством не передбачено право спадкоємця, який прийняв спадщину, відкликати свою добровільно подану заяву про надання згоди на включення до кола спадкоємців інших спадкоємців, які пропустили шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини, суперечить положенням статей 6, 214 ЦК України, чим фактично порушуються права та інтереси позивача вільно розпоряджатись цивільними правами та вчиняти на власний розсуд правочини або відмовлятись від них;
відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд не вмотивував чому обмежується право позивача в цій справі на вчинення одностороннього правочину, навіть не передбаченого актами цивільного законодавства, не встановив чи відповідає така відмова позивача від раніше наданої згоди загальним засадам цивільного законодавства та чи порушуються при цьому права або інтереси третіх осіб;
апеляційним судом не розглянуто позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. прийняти заяву ОСОБА_1 про відкликання її заяви від 05 листопада 2019 року б/н у спадковій справі №123/2012, заведеній після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання згоди на включення до кола спадкоємців іншого племінника спадкодавця ОСОБА_4, який пропустив шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
10 вересня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 19 серпня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження:
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3
15 травня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області, із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3
15 травня 2012 року Тарутинською районною державною нотаріальною конторою Одеської області була відкрита спадкова справа № 123/2012 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
05 листопада 2019 року ОСОБА_4 звернувся до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. із заявою № 901 про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3
05 листопада 2019 року ОСОБА_1 надала письмову згоду на включення ОСОБА_4 до кола спадкоємців за законом та видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із пропущенням ним встановленого статтею 1270 ЦК України строку на прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. від 05 листопада 2019 року ОСОБА_4 було відмовлено у видачу свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з неможливістю встановити ступінь споріднення між спадкодавцем та спадкоємцем.
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 20 січня 2020 року № 514/1896/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87020718):
заяву ОСОБА_4, представником якого є адвокат Шахновський О. О., заінтересовані особи: ОСОБА_1, державний нотаріус Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидова Н. Г., про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено;
встановлено факт родинних відносин, а саме той факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є племінником ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень").
У справі № 514/1896/19 встановлено, що:
заявник ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 року
рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2013 року встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 є племінницею ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
оскільки ОСОБА_1, яка є рідною сестрою ОСОБА_4, є також племінницею ОСОБА_3, то і ОСОБА_4 також є племінником ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.
Апеляційний суд встановив, що подавши до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н. Г. 05 листопада 2019 року заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3, ОСОБА_4, вважається таким, що прийняв спадщину, не зважаючи на відсутність свідоцтва про право на спадщину.
Позиція Верховного Суду
У цій справі як перед касаційний судом так і перед судами постало кілька ключових питань:
чи допускає ЦК України можливість вчиняти такий правочин як згода спадкоємця, який прийняв спадщину, спадкоємцю, що пропустив строк для прийняття спадщини, подати заяву про прийняття спадщини?
чи може спадкоємець, який надав письмову згоду на подання заяви про прийняття спадщини відмовитися від неї і хто має сприйняти таку відмову від правочину?
Щодо згоди спадкоємця на прийняття спадщини
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України).
Касаційний суд вже звертав увагу, що автономія волі та приватний інтерес є "підвалинами" сучасного приватного права. Завдання приватного права полягає у "напрацюванні" таких правил, які максимальною мірою забезпечують автономію волі та реалізацію приватного інтересу кожної особи, без порушення прав і інтересів інших осіб (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року в справі № 601/1396/21 (провадження № 61-6001св23)).
Правочин є найбільш поширеним юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються, або припиняються права та обов`язки учасників цивільних правовідносин. До односторонніх правочинів, зокрема, відноситься: видача довіреності, відмова від права власності, складання заповіту, публічна обіцянка винагороди, прийняття спадщини, згода іншого співвласника на розпорядження спільним майном, одностороння відмова від договору. При вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) від однієї сторони. Між цим така сторона може бути представлена декількома особами, прикладом чого може виступати видання довіреності двома та більше особами, спільний заповіт подружжя та ін. Аналіз розуміння як правочину, так і одностороннього правочину свідчить, що односторонні правочини: є вольовими діями суб`єкта; вчиняються суб`єктами для здійснення своїх цивільних прав і виконання обов`язків; спрямовані на настання правових наслідків (набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків) (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2024 року в справі № 712/3590/22 (провадження № 61-14297сво23)).
Вчинення згоди - односторонній правочин, оскільки особа тим самим реалізує своє право та робить це можливим для інших осіб здійснити своє право. Згода може бути: (а) передумовою для встановлення правовідносин між особою, яка надала цю згоду, та адресатом згоди або між останнім та іншими особами; (б) юридичним фактом у вже існуючих правовідносинах, що дозволяє або обумовлює ті чи інші етапи їх існування; (в) дією, спрямованою на припинення правовідносин (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2024 року в справі № 712/3590/22 (провадження № 61-14297сво23)).
Касаційний суд зауважує, що:
як свідчить буквальне тлумачення положень частини другої статті 1272 ЦК законодавець конструює загальне правило так, що допускає надання письмової згоди на прийняття спадщини саме кількома спадкоємцями, для спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини;
натомість врахування засади розумності дозволяє стверджувати й про те, що навіть один спадкоємець, який прийняв спадщину, може надати письмову згоду на прийняття спадщину для спадкоємця, який пропустив строк на прийняття
спадщини;
в тому разі, якщо один спадкоємець, який прийняв спадщину, надає письмову згоду на прийняття спадщину, то в такому разі згода є одностороннім
правочином.