ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 487/2134/22
провадження № 61-14265св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "ПроКредит Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня
2023 року у складі колегії суддів Коломієць В. В., Самчишиної В. В., Серебрякової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
10 червня 2022 року Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі -
АТ "ПроКредит Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 26 березня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (далі - ПАТ "ПроКредит Банк"), правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", і
ОСОБА_3 було укладено рамкову угоду № FW3001.16 зі змінами, відповідно до умов якої позичальниці було надано кредит в розмірі
856 000,00 грн із сплатою 12 % річних строком на 62 місяці.
На забезпечення виконання зобов`язань за рамковою угодою між позивачем
і ОСОБА_2 26 березня 2010 року було укладено договір поруки. Також між позивачем і ОСОБА_3 було укладено договори застави: від 31 березня 2010 року № 111940-Д31 щодо транспортного
засобу - вантажний сідловий тягач-Е, марка DAF, модель ТЕ 95 XF, 2002 року випуску, колір зелений, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та від 30 листопада 2010 року № 111940-Д32 щодо транспортного засобу - вантажний сідловий тягач-Е, марка DAF, модель
XF 95 430 F, 2003 року випуску, колір білий, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 . 27 жовтня 2010 року між позивачем і ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № Ш940-ДІ1, за яким в іпотеку банку передано житловий будинок, загальною площею 117,6 кв. м, житловою площею 84,9 кв. м, з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, реєстраційний номер 13011214, номер запису 21528, в книзі 129, місцезнаходження:
АДРЕСА_1 .
24 травня 2022 року на адресу банку надійшов лист від Першої миколаївської нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про те, що на майно боржника ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, було видано свідоцтво про спадщину за законом від 22 травня 2022 року за реєстровим № 1-50 на ім`я ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_3 мала кредитну заборгованість у розмірі 871 988,68 грн, на підставі статті 1282 ЦК України, банк вважав, що спадкоємці боржника зобов`язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
АТ "ПроКредит Банк" просило стягнути солідарно з ОСОБА_1
і ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за рамковою угодою
від 26 березня 2010 року № FW3001.16 зі змінами, договором про надання траншу від 30 листопада 2010 року № 3001.41394/FW3001/16 зі змінами,
у загальному розмірі 871 988,68 грн, а саме заборгованість за тілом кредиту
в розмірі 519 410,15 грн, проценти - 8 845,09 грн, проценти за неправомірне користування кредитом - 17 605,11 грн, пеню - 326 128,33 грн.
Аргументи сторони відповідача
У відзиві на позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили відмовити
в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що зобов`язання поручителя ОСОБА_2 припинились на підставі закону одночасно із смертю боржника. Також посилались на те, що між банком та позичальником було укладено угоди про збільшення ліміту кредитування та збільшення відсоткової ставки, і ці зміни не були узгоджені з поручителем, що також
є підставою для відмови в позові. Щодо вимог до ОСОБА_1 відповідачі вважали, що кредитором пропущено строк пред`явлення вимог до спадкоємця боржника, просили застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ "ПроКредит Банк" в межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість за рамковою угодою від
26 березня 2010 року № FWFW001.16 зі змінами, договором про надання траншу від 30 листопада 2010 року № 3001.41394/FW3001.16 зі змінами, станом на 04 квітня 2016 року в розмірі 871 988,68 грн, яка
складається з: капіталу - 519 410,15 грн, процентів - 8 845,09 грн, процентів за неправомірне користування кредитом - 17 605,11 грн, пені -
326 128,33 грн.
У задоволенні позовних вимог АТ "ПроКредит Банк" до ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Стягуючи з ОСОБА_1 на користь АТ "ПроКредит Банк" кредитну заборгованість в межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не пропустив строк для пред`явлення вимоги до спадкоємця позичальника, а тому відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах позовної давності, наслідки пропуску якого просила застосувати ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ "ПроКредит Банк" до ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався тим, що на поручителя може бути покладено обов`язок щодо належного виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності
в позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника, зафіксованої, в тому числі
й у договорі поруки, як згоди відповідати за виконання зобов`язання перед будь-яким боржником у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов`язанням. Взявши до уваги те, що у договорі поруки, укладеному між
АТ "ПроКредит Банк" і ОСОБА_2, відсутнє відповідне застереження (згода відповідати за виконання зобов`язання у разі переведення боргу), оскільки позичальник ОСОБА_3 померла
ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого була припинена її правоздатність, а позов банк пред`явив у липні 2022 року, підстав для стягнення кредитної заборгованості
з поручителя немає.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 Ремешевського Є. А. задоволено.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2023 року
в частині вирішення позовних вимог АТ "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову
у задоволенні цих вимог.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ "ПроКредит Банк" до
ОСОБА_1, апеляційний суд керувався тим, що позивач пропустив позовну давність, встановлену статтею 257 ЦК України, про застосування якої заявила відповідачка, оскільки строк позовної давності банку до спадкоємця боржника розпочав свій перебіг з моменту прийняття спадщини, у цьому випадку з 04 квітня 2016 року, так як ОСОБА_1 станом на час смерті спадкодавиці ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була малолітньою та була зареєстрована за однією адресою із спадкодавицею.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
29 вересня 2023 року представник АТ "ПроКредит Банк" адвокат Бура А. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2023 року.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У спірних правовідносинах початок перебігу позовної давності не міг бути визначений раніше, незважаючи на те, що банку було відомо про прострочення виконання та існування заборгованості за кредитним договором, так як до моменту отримання інформації від нотаріуса про прийняття спадщини ОСОБА_1 йому не була відома особа, до якої безпосередньо необхідно звернутися з відповідною вимогою.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 688/353/15-ц, від 13 червня 2018 року у справі
№ 320/9961/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
19 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Ремешевський Є. А. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Миколаївського апеляційного суду від
04 вересня 2023 року - без змін.
Відзив мотивовано тим, що позивач не навів жодної підстави поважності пропуску строку позовної давності, а вимоги касаційної скарги ґрунтуються лише на власній позиції позивача щодо початку обчислення строку позовної давності.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Миколаєва.
18 грудня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
26 березня 2010 року між ОСОБА_3 ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено рамкову угоду № FW3001.16, за умовами якої кредитор зобов`язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку та на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов`язується належно виконувати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати всі інші зобов`язання, передбачені угодою та кредитними договорами.
Згідно з пунктом 2.2 рамкової угоди № FW3001.16 встановлюються такі ліміти умов кредитування позичальника: ліміт суми кредитування - еквівалент 600 000,00 грн, ліміт строку кредитування - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних.
26 березня 2010 року між ОСОБА_2 і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір поруки
№ 119351-ДП1, згідно з умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника ОСОБА_3 у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник. Розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з рамкової угоди від 26 березня 2010 року № FWFW3001.16 і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з урахуванням всіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - сума еквівалентів 600 000,00 грн, ліміт строку кредитування - до 26 березня 2020 року, максимальний розмір процентів - 40 % річних.
22 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір № 1 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди, відповідно до якого ліміт суми кредитування збільшено до 1 180 000,00 грн.
27 жовтня 2010 року між ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого
є АТ "ПроКредит Банк", і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № Ш940-ДІ1, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р. В., за яким в іпотеку банку передано житловий будинок, загальною площею 117,6 кв. м, житловою площею 84,9 кв. м, з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, реєстраційний номер 13011214, номер запису 21528, в книзі 129, місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Заставна вартість - 526 441,58 грн.
31 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір застави рухомого майна № 111940-ДЗ1, відповідно до умов якого для забезпечення повного виконання основних зобов`язань та вимог заставодержателя ПАТ "ПроКредит Банк" заставодавець ОСОБА_3 передає в заставу майно, яке належить їй на праві власності: транспортний засіб, тип - вантажний сідловий тягач-Е, марка DAF, модель
ТЕ 95 XF, 2002 року випуску, колір зелений, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, загальна заставна вартість - 124 800,00 грн.
30 листопада 2010 року між ОСОБА_3 і і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір застави рухомого майна № 111940-Д32, відповідно до умов якого для забезпечення повного виконання основних зобов`язань та вимог заставодержателя ПАТ "ПроКредит Банк" заставодавець ОСОБА_3 передає в заставу майно, яке належить їй на праві власності: транспортний засіб, тип - вантажний сідловий тягач-Е, марка DAF, модель XF 95 430F, 2003 року випуску, колір білий, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, загальна заставна вартість - 120 000,00 грн.
30 листопада 2010 року між ОСОБА_3 і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір про надання траншу № 3001.41394/FW3001.16-ДТЗ, за умовами якого кредитор на підставі та умовах рамкової угоди від 26 березня 2010 року № FW3001.16 надає позичальнику кредит в розмірі 250 000,00 грн на строк 36 місяців зі сплатою 23 % річних.
16 листопада 2012 року між ОСОБА_3 і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір № 1 про внесення змін до договору траншу від 30 листопада 2010 року
№ 3001.41394/FW3001.16-ДТЗ, яким сторони вирішили змінити процентну ставку за договором про надання траншу на 15 % річних.
25 квітня 2014 року між ОСОБА_3 і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір № 3 про внесення змін до договору траншу від 30 листопада 2010 року
№ 3001.41394/FW3001.16-ДТЗ, а саме змінено строк користування кредитом - 45 календарних місяців від дати видачі кредиту включно, викладено графік повернення кредиту в новій редакції.
01 серпня 2014 року між ОСОБА_3 і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір № 4 про внесення змін до договору траншу від 30 листопада 2010 року
№ 3001.41394/FW3001.16-ДТЗ, згідно з яким змінено строк користування кредитом - 49 календарних місяців від дати видачі кредиту включно, та розмір процентів за користування кредитом - 12 % річних.
01 грудня 2014 року між ОСОБА_3 і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір № 5 про внесення змін до договору траншу від 30 листопада 2010 року
№ 3001.41394/FW3001.16-ДТЗ, яким змінено строк користування кредитом - 54 календарних місяці від дати видачі кредиту включно.
06 травня 2015 року між ОСОБА_3 і ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", укладено договір № 6 про внесення змін до договору траншу від 30 листопада 2010 року
№ 3001.41394/FW3001.16-ДТЗ, яким змінено строк користування кредитом - 66 календарних місяців від дати видачі кредиту включно.
04 квітня 2016 року ОСОБА_3 померла.
17 травня 2016 року АТ "ПроКредит Банк" звернулось до Першої миколаївської державної нотаріальної контори із вимогою кредитора спадкодавця, у якій просило нотаріуса поінформувати спадкоємців ОСОБА_3 про її борг перед АТ "ПроКредит Банк"; поінформувати АТ "ПроКредит Банк" про спадкоємців, які прийняли спадщину.
За заявою АТ "ПроКредит Банк" Першою миколаївською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 446/2016 до майна спадкодавиці ОСОБА_3
11 травня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Першої миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про те, що на частку у спільному майні подружжя він не претендує, спадщину не прийняв та не претендує на неї.
12 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Першої миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
12 травня 2022 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 1-50.
12 травня 2022 року листом Першої миколаївської державної нотаріальної контори повідомлено АТ "ПроКредит Банк" про видачу свідоцтва про прийняття спадщини на ім?я ОСОБА_1 .