ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 755/9271/21
Провадження № 61-7462св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Грушицького А. І., Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Батюсь Тетяни Василівни на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року в складі колегії суддів Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання права власності, витребування майна в незаконного володільця, визнання договору недійсним, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати за ним право власності на ПЛ-10 кВ "Підгірці-Безрадичі";
- витребувати ПЛ-10 кВ "Підгірці-Безрадичі" в незаконного володільця ОСОБА_1 ;
- визнати недійним договір від 23 травня 2018 року № УЗ/ЕЕЦ/К-18-01/010152/1712 про постачання електричної енергії між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця");
- визнати недійсним договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 18 вересня 2020 року № ЕЕЦ 20010101 між фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 та АТ "Укрзалізниця";
- зобов`язати АТ "Укрзалізниця" укласти з ОСОБА_2 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;
- зобов`язати АТ "Укрзалізниця" відключити електроустановки ОСОБА_1, що підключені до ПЛ-10 кВ "Підгірці-Безрадичі".
Вказував, що на його замовлення і за його рахунок було збудовано електричні мережі, що являє собою: кабельно-повітряну лінію напругою 10 кВ від БРУН-10 кВ ПС 110/27/10 Підгірці. ОСОБА_1, користуючись його довірою, використовуючи його проєктну документацію, сформував пакет документів та передав його до Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-Західна залізниця") для укладення договору про постачання електричної енергії. За інформацією, якою він володіє, лінія електропередач перебуває у володінні ОСОБА_1
05 вересня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Новіцький Є. Ю. подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просив вилучити позовні вимоги про:
- визнання недійсним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 18 вересня 2020 року № ЕЕЦ 20010101 між ФОП ОСОБА_1 та АТ "Укрзалізниця";
- зобов`язання АТ "Українська залізниця" укласти з ним договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Також просив доповнити позовні вимоги новими вимогами:
- визнати його замовником рішення від 06 лютого 2007 року за проєктом ТУ № Е-01/319/1.ТУ.07;
- визнати його замовником рішення за проєктом від 29 грудня 2008 року № 277-КП, виданим ДТГО "Південного-Західна залізниця";
- визнати його замовником в акті технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкта 29 грудня 2008 року;
- визнати його замовником в акті підтвердження готовності до роботи електроустановки від 29 грудня 2008 року № 741, виданому Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області (Держенергонагляд);
- визнати його замовником в акті обстеження електроустановки після виконання будівельно-монтажних робіт та налагоджувальних робіт від 05 лютого 2009 року № 16-О в, виданому Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Київській області та м. Києву Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в енергетиці;
- визнати недійсним договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 10 серпня 2021 року № 20010101121876, укладений між ФОП ОСОБА_1 та АТ "Укрзалізниця";
- визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (від 19 лютого 2021 року, індексний номер 56719073) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є.;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 1/2 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2261972732231, номер запису про право власності 40646347 від 19 лютого 2021 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (від 19 лютого 2021 року, індексний номер 56719073) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є.;
- визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (від 29 грудня 2020 року, індексний номер 55984566) державного реєстратора Першотравенської сільської ради Київської області Корнієнка А. В.;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 1/2 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2261972732231, номер запису про право власності від 18 грудня 2020 року 39972560, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (від 29 грудня 2020 року, індексний номер 55984566) державного реєстратора Першотравенської сільської ради Київської області Корнієнка А. В.;
- визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (від 19 лютого 2021 року, індексний номер 56720415) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є.;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації договору іпотеки від 19 лютого 2021 року № 526, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є., про іпотеку від 19 лютого 2021 року, номер запису 40647623, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (від 19 лютого 2021 року, індексний номер 56720415) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є.;
- визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (від 19 лютого 2021 року, індексний номер 56720391) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є.;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації обтяжень за договором іпотеки від 19 лютого 2021 року № 526, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є., номер запису про обтяження 40647601, від 19 лютого 2021 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (від 19 лютого 2021 року, індексний номер 56720415) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є.;
- зобов`язати АТ "Укрзалізниця" укласти з ним договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах ТУ № Е-01/319/1.ТУ.07 від 06 лютого 2007 року та рішення за проєктом від 29 грудня 2008 року № 277-ЕП, видане ДТГО "Південного-Західна залізниця" дозволеною потужністю 9 990 кВт;
- зобов`язати АТ "Укрзалізниця" відключити електроустановки ФОП ОСОБА_1 від ПЛ-10 кВ "Підгірці-Безрадичі" (КТП-176).
Зазначав, що з відзиву на позовну заяву представника АТ "Укрзалізниця" йому стало відомо, що між ФОП ОСОБА_1 та АТ "Укрзалізниця" не існує договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 18 вересня 2020 року № ЕЕЦ 20010101. Водночас між ФОП ОСОБА_1 та АТ "Укрзалізниця" укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 10 серпня 2021 року № 20010101121876.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
07 листопада 2023 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області заяву про зміну предмета позову повернуто без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що зі змісту первинного позову вбачається, що підставою, якою позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, є укладання договору підряду від 11 січня 2008 року, а норми права, на які він посилався, були статті 316, 328, 331, 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
У поданій заяві про зміну предмета позову позивач зазначає не лише 17 нових позовних вимог, але й нові правові підстави позову, зокрема: посилається на Закон України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику", Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 грудня 2005 року № 1137, Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, Наказ Міністерства палива та енергетики України від 29 грудня 2006 року № 540 Про затвердження та введення в дію нормативного документа "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (150) кВ. Настанова", статтю 190 ЦК України, Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Також у заяві про зміну предмета позову представник позивача наводить нові обставини, які не були викладені в первинному позові, змінюючи підстави позову. Крім того, в заяві про зміну предмета позивач просить скасувати ряд рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, зокрема державного реєстратора Першотравенської сільської ради Київської області Корнієнка А. В. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є.
Дослідивши редакцію первісного позову та заяву представника позивача про зміну предмета позову, суд виснував про відмову в прийнятті заяви представника позивача про зміну предмета позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
08 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в заяві про зміну предмета позову позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тими самими обставинами, а саме створення спірного об`єкта електроенергетики на його замовлення підрядником ТОВ "Фірма "Енергія" ЛТД" на підставі договору на капітальне будівництво від 11 січня 2008 року, яке вибуло з його володіння поза його волею, доповнив обраний ним спосіб захисту новими додатковими вимогами та вилучив деякі із позовних вимог. Підставою цих вимог позивач також обґрунтовував порушенням його права власності на спірний об`єкт електроенергетики.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Батюсь Т. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року скасувати, ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року залишити в силі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення за пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права і що правові підстави для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції про залишення заяви про зміну предмета позову без розгляду відсутні.
Вказала, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15, від 03 липня 2019 року в справі № 916/1261/18, у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року в справі № 370/2201/15-ц, від 22 липня 2021 року в справі № 910/18389/20, від 10 листопада 2021 року в справі № 916/1988/20, про те, що одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Доводи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
01 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду поновлено строк касаційного оскарження, відкрито касаційне провадження в цивільній справі та витребувано її матеріали із Обухівського районного суду Київської області .
У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
09 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані в пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя.
Право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення основних прав, наданих конституцією або законом, а також право на доступ до правосуддя та справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом є одними із невід`ємних прав людини, які закріплені в Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 10 грудня 1948 року (статті 8, 10).
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року в справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France"), заява № 23805/94).
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективногозахисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 13 зазначеного Кодексувизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частина третя цієї ж статті прямо декларує, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Велика Палата Верховного Суду у свої постановах неодноразово зазначала, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу (див. постанови 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 24 квітня 2024 року в справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23)).
Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (юридичне обґрунтування позову) - юридичну кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин неє підставою для відмови в позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно надати правову кваліфікацію спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15, від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц, від 04 вересня 2019 року в справі № 265/6582/16-ц, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17, від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, від 08 червня 2021 року в справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року в справі № 916/585/18 та в справі № 904/5726/19, від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20, від 22 вересня 2021 року в справі № 904/2258/20, від 12 жовтня 2021 року в справі № 910/17324/19).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (постанови Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року в справі № 759/17146/20 (провадження № 61-7914св23), від 22 травня 2024 року в справі № 128/285/18 (провадження № 61-15740св23), Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 01 липня 2024 року в cправі № 908/1884/23, від 25 квітня 2024 року в cправі № 927/977/23 та інші.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року в справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) виснувала, що в разі надходження до суду такої заяви, суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Водночас під час подання такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Стаття 188 ЦПК Українимістить правила об`єднання і роз`єднання позовів.
Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК Українив одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року в справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви в підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати за ним право власності на ПЛ-10 кВ "Підгірці-Безрадичі" і витребувати це майно в незаконного, на його думку, володільця ОСОБА_1 .
Крім цього просив визнати недійсними договори: від 23 травня 2018 року № УЗ/ЕЕЦ/К-18-01/010152/1712 про постачання електричної енергії; від 18 вересня 2020 року № ЕЕЦ 20010101 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а також зобов`язати АТ "Укрзалізниця" укласти з ним договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; та відключити електроустановки ОСОБА_1, що підключені до ПЛ-10 кВ "Підгірці-Безрадичі".
Позовні вимоги обґрунтовувались статтями 316, 328, 331, 387 ЦК України.
Звертаючись до суду із заявою про зміну предмета позову, позивач, з посиланням на інформацію, про яку він дізнався з відзиву на позовну заяву, просив змінити предмет позову, а саме просив вилучити вимоги про визнання недійсним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 18 вересня 2020 року № ЕЕЦ 20010101 та зобов`язання АТ "Українська залізниця" укласти з ним такий договір.
Водночас заявив нові позовні вимоги, а саме просив визнати його замовником рішень за проєктами, виданими ДТГО "Південного-Західна залізниця", замовником в актах: технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкта 29 грудня 2008 року, підтвердження готовності до роботи електроустановки від 29 грудня 2008 року, обстеження електроустановки після виконання будівельно-монтажних робіт та налагоджувальних робіт від 05 лютого 2009 року № 16-О в; визнати недійсним договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 10 серпня 2021 року № 20010101121876, укладений між ФОП ОСОБА_1 та АТ "Укрзалізниця", зобов`язати АТ "Укрзалізниця" укласти з позивачем договір та відключити електроустановки ФОП ОСОБА_1 .
Також позивач заявив вимоги до осіб, які не залучені відповідачами в справі, а саме до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є., державного реєстратора Першотравенської сільської ради Київської області Корнієнка А. В. про визнання недійсними рішень про державну реєстрацію та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації прав на нерухоме майно.
За такої умови правовими підставами звернення до суду за захистом порушених прав позивач уже визначено Закон України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику", Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 грудня 2005 року № 1137, Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, Наказ Міністерства палива та енергетики України від 29 грудня 2006 року № 540 "Про затвердження та введення в дію нормативного документа "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (150) кВ. Настанова", статтю 190 ЦК України, Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Отже, позивачем змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог, заявлено вимоги до інших осіб, про що правильно вказав суд першої інстанції.
Заява про зміну предмета або підстав позову за своєю суттю є новим позовом, оскільки в ній зазначені самостійні матеріально-правові вимоги та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, що сукупно дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою в постанові від 24 квітня 2024 року в справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23), яка є обов`язковою для застосування всіма судами.
Незалежно від того, чи перераховані усі постанови, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18).
Отже, суд першої інстанції правильно відмовив у прийнятті заяви про зміну предмета позову.
Суд апеляційної інстанції порушив норми цивільного процесуального права та скасовував судове рішення, яке відповідає закону.