Постанова суду № 824/104/23 від 19.09.2024 про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 824/104/23

провадження № 61-7959ав24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крічфалуши С. С.,

учасники справи:

позивач в арбітражному спорі (стягувач, заявник): представник YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD - адвокат Анісова О. І.,

відповідач в арбітражному спорі (боржник): представник Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" - адвокат Заверюха К. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника компанії Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" - адвоката Заверюхи Костянтина Олександровича на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року в складі судді Березовенко Р. В.

у справі за заявою YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022 за позовом YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD до Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

26 червня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD (Китайська Народна Республіка), подана представником - адвокатом Анісовою О. І., про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022 за позовом YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD (Китайська Народна Республіка) до Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" (далі - ПАТ "НКМЗ") (Україна) про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що рішенням МКАС при ТПП України в складі одноособового арбітра Інни Ємельянової від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022, ухваленим у м. Києві (Україна), за позовом YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD (Китайська Народна Республіка) до ПАТ "НКМЗ" (Україна) задоволено позовні вимоги та стягнено з ПАТ "НКМЗ" на користь YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD 142 164,74 дол. США пені, 12 168,06 дол. США - 3 % річних та 15 669,86 дол. США в рахунок відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, всього - 170 002,66 дол. США.

Рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року набирає законної сили з дати його ухвалення, є остаточним та підлягає негайному виконанню.

ПАТ "НКМЗ" добровільно не виконало вказане рішення МКАС при ТПП України та не вчинило жодних дій, які б свідчили про наявність наміру його виконувати.

Позивач вживав заходи щодо досудового врегулювання питання з виконання вказаного рішення МКАС при ТПП України, зокрема 19 травня 2023 року YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO, LTD звернулося до ПАТ "НКМЗ" з листом, в якому просило виконати рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року в добровільному порядку. Однак вказаний лист відповідачем було проігноровано.

Наведені обставини щодо набрання рішенням МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року законної сили, його невиконання відповідачем, а також чинні законодавчі приписи стосовно того, що таке рішення є остаточним та підлягає негайному виконанню, обумовили звернення до суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022 та видачу виконавчого листа з примусового виконання останнього.

Короткий зміст ухвали Київського апеляційного суду як суду першої інстанції

29 квітня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду, з урахуванням ухвали від 01 липня 2024 року про виправлення описки, заяву YINGKOU BOMAFENGFAN INDUSTRYCO., LTD про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022 за позовом YINGKOUBOMA FENGFANINDUSTRY CO., LTD до ПАТ "НКМЗ" про стягнення заборгованості задоволено.

Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022 за позовом YINGKOUBOMA FENGFANINDUSTRY CO., LTD до ПАТ "НКМЗ" про стягнення заборгованості.

Видано виконавчий лист про стягнення з ПАТ "НКМЗ" на користь YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD 142 164,74 дол. США - пені; 12 168,06 дол. США - 3 % річних та 15 669,86 дол. США відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 170 006,66 дол. США.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвала мотивована тим, що 21 вересня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду в справі № 824/99/23, залишеною без змін ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року, відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "НКМЗ" про скасування рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022 за позовом YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD до ПАТ "НКМЗ" про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та арбітражного збору.

Надані на підтвердження дії форс-мажорних обставин та неможливості виконання своїх зобов`язань за контрактом від 22 липня 2021 року № 029/145-21 ПАТ "НКМЗ" не підтверджують виникнення форс-мажорних обставин, які перебувають у причинному зв`язку із неможливістю виконання саме зобов`язань з оплати поставленої продукції, оскільки сертифікатом Донецької ТПП України від 29 грудня 2022 року № 1400-22-2066 підтверджено форс-мажорні обставини лише щодо зобов`язання в частині проведення випробувань вогнетривких матеріалів. Розпорядження ТПП України від 25 лютого 2022 року № 3 та лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, якими визнано форс-мажорною обставиною військову агресію рф проти України, є загальними офіційними документами та не містять ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорну обставину - військову агресію рф проти України, сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання / неналежне виконання договірних зобов`язань.

За наведених обставин судом не встановлено підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, визначених статтею 478 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

28 травня 2024 року представник ПАТ "НКМЗ" - адвокат Заверюха К. О. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року скасувати та відмовити в задоволенні заяви YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що арбітражне рішення ухвалено з підстав неналежного виконання боржником зобов`язань за контрактом № 029/145-21 щодо своєчасності оплати за поставлений товар, тобто в зв`язку з порушенням відповідних договірних зобов`язань. Вимога про стягнення пені та 3 % відсотків річних пов`язана саме з порушенням боржником своїх зобов`язань щодо виконання контракту та є правовим наслідком його неналежного виконання (невиконання).

Однак пункт 9.1 контракту не містить умови щодо будь-якого спору, розбіжності у зв`язку з виконанням та/або невиконанням контракту, а включає у себе лише будь-який спір, розбіжність, що стосується його укладення, дійсності або припинення.

Арбітражним застереженням не передбачено, що воно стосується "будь-яких правових наслідків у зв`язку з його неналежним виконанням".

Враховуючи буквальне значення тексту договору, зміст арбітражних застережень, викладених в інших контрактах боржника, заявник вважає, що відсутнє волевиявлення сторін про передачу на розгляд у МКАС при ТПП України спору в зв`язку з виконанням контракту.

Рішенням МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року стягнуто з боржника штрафні санкції (пеню) та 3 % річних у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань з оплати товару згідно з контрактом від 22 липня 2021 року № 029/145-21, строк виконання яких настав 28 лютого, 10, 16, 29, 30 березня 2022 року, тобто вже після запровадження в Україні воєнного стану.

Боржник ПАТ "НКМЗ" розташований в м. Краматорську Донецької області, Краматорська міська територіальна громада включена до переліку територіальних громад, що розташовані в зоні проведення бойових дій з 24 лютого 2024 року.

Проте всупереч встановленому в Україні публічному порядку в умовах воєнного стану міжнародний арбітраж необґрунтовано відкинув низку обставин, що об`єктивно підтверджують те, що зобов`язання не виконано в зв`язку з обставинами непереборної сили, а, отже, підстави для застосування відповідних штрафних санкцій відсутні.

Доводи інших учасників справи

17 червня 2024 року електронною поштою представник YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD - адвокат Анісова О. І. подала до Верховного Суду відзив, в якому просила залишити ухвалу Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Послалася на те, що пункти 9.1, 9.2 контракту № 029/145-21 відповідають визначенню арбітражного застереження в тексті договору в розумінні регламенту МКАС та однозначно визначають компетенцію МКАС при ТПП України на розгляд будь-яких спорів, які пов`язані та виникають з контракту.

Уточнення "що стосується його укладення, дійсності або припинення" стосується іменника "розбіжність", безпосередньо після якого таке уточнення вжите, що відповідає правилам побудови складнопідрядного речення, в якому підрядне означальне речення вжито після слова, якого воно стосується.

Той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорну обставину - військову агресію РФ проти України, сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання / неналежне виконання договірних зобов`язань.

Рух справи

03 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито апеляційне провадження в справі, витребувано її із Київського апеляційного суду.

26 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду закінчено підготовчі дії в справі та призначено її до розгляду в судове засідання на 19 вересня 2024 рокуоб 11 год. 00 хв.

Фактичні обставини справи

22 липня 2021 року між ПАТ "НКМЗ" як покупцем та компанією YINGKOU ВОМА FENGFAN INDUSTRY CO., LTD як продавцем укладено контракт № 029/145-21 (т. 1, а. с. 33-43).

У пункті 1.1 контракту передбачено, що продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах DAP-Краматорськ (Україна) відповідно до правил Інкотермс-2010 наступний товар: вогнетривкі матеріали для футерування металургійного обладнання, визначені у додатку № 1, додатку № 3, додатку № 4 до контракту, які є його невід`ємною частиною.

Правила арбітражу визначені в пункті 9 контракту.

Відповідно до пункту 9.1 контракту будь-який спір, розбіжність у зв`язку з цим контрактом, що стосується його укладення, дійсності або припинення, передаватиметься на розгляд МКАС при ТПП (м. Київ) відповідно до його регламенту.

За вимогами пункту 9.2 контракту арбітражний суд складається із одного арбітра. Місце проведення засідань арбітражу - м. Київ. Мова арбітражного розгляду - російська. Цей контракт регулюється нормами матеріального права України.

У строки, передбачені контрактом, ПАТ "НКМЗ" не здійснило оплату за поставлений товар, YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD на підставі арбітражного застереження, передбаченого розділом 9 вказаного вище контракту, 22 вересня 2022 року звернулося до МКАС про ТПП з позовом до ПАТ "НКМЗ" про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та арбітражного збору.

09 травня 2023 року рішенням МКАС про ТПП у справі № 167/2022 стягнуто з ПАТ "НКМЗ" на користь YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD пеню в розмірі 142 164,74 дол. США, 3 % річних у розмірі 12 168,06 дол. США, витрати зі сплати арбітражного збору у розмірі 15 669,86 дол. США, а всього - 170 002,66 дол. США (т. 1, а. с. 9-32).

Арбітражне провадження в частині стягнення 784 779,08 дол. США основного боргу, 29,83 дол. США пені, 2,62 дол. США 3 % річних припинено.

21 вересня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду в справі № 824/99/23, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18 січня 2024 року, відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "НКМЗ" про скасування рішення МКАС при ТПП від 09 травня 2023 року в справі №167/2022 за позовом YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD до ПАТ "НКМЗ" про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та арбітражного збору (т. 1, а. с. 153-170).

У справі № 824/99/23 суди встановили, що на підтвердження дії форс-мажорних обставин та неможливості виконання своїх зобов`язань за контрактом від 22 липня 2021 року № 029/145-21 надано суду докази: розпорядження ТПП України від 25 лютого 2022 року № 3 "Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України", лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 та сертифікат Донецької ТПП України від 29 грудня 2022 року № 1400-22-2066.

Оцінивши належність та допустимість таких доказів у справі, Київський апеляційний суд встановив, що вони не підтверджують виникнення форс- мажорних обставин, які перебувають у причинному зв`язку із неможливістю виконання саме зобов`язань з оплати поставленої продукції, оскільки сертифікатом Донецької ТПП України від 29 грудня 2022 року № 1400-22-2066 підтверджено форс-мажорні обставини лише щодо зобов`язання в частині проведення випробувань вогнетривких матеріалів.

Водночас, розпорядження ТПП України від 25 лютого 2022 року № 3 та лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, якими визнано форс-мажорною обставиною військову агресію рф проти України, є загальними офіційними документами та не містять ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права особи на апеляційний перегляд справи (пункт 8 статті 129 Конституції України).

За вимогами частини другої статті 24, частини другої статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарг.

Згідно з частиною першою статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою 3 Розділу IX ЦПК України, та з особливостями, передбаченими цією статтею.

За частиною першою статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до глави 3 Розділу IX ЦПК України, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.

Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем (частина третя статті 475 ЦПК України).

До міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, застосовується Закон України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" (далі - Закон № 4002-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 4002-XII до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зав`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб`єктами права України.

Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 (частина перша статті 35 Закону № 4002-XII).

У статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону № 4002-XII визначено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і примусовому виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Відповідно до частини третьої статті 482 ЦПК України до постановлення ухвали по суті поданої заяви про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу будь-яка сторона арбітражного розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що арбітражне рішення винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору, оскільки, враховуючи буквальне значення тексту договору, зміст арбітражних застережень, викладених в інших контрактах заявника, відсутність в пункті 9.1 контракту від 22 липня 2021 року № 029/145-21 термінів "виконання", "порушення", "будь-яких правових наслідків у зв`язку з його неналежним виконанням", відсутнє волевиявлення сторін про передачу на розгляд до МКАС при ТПП спору в зв`язку з виконанням контракту.

Зазначене питання було предметом дослідження в справі № 824/99/2321 за заявою ПАТ "НКМЗ" про скасування рішення МКАС при ТПП від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022 за позовом YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD до ПАТ "НКМЗ" про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та арбітражного збору, в якій Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року (провадження № 61-14919ав23) відхилив ці доводи, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 4002-ХІІ арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до статті 1 Регламенту МКАС при ТПП затвердженого Рішення Президії ТПП України від 27 липня 2017 року № 25(6), зі змінами, внесеними Рішеннями Президії ТПП України від 17 вересня 2020 року № 2(2), від 01 липня 2022 року № 9 (3.2) (далі - Регламент, в редакції, чинній на час звернення заявника із позовною заявою до МКАС при ТПП України) МКАС про ТПП є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність відповідно до Закону № 4002-XII.

Арбітражний розгляд справ у МКАС здійснюється відповідно до Регламенту МКАС. Якщо сторони домовилися про передачу спору до МКАС, вони ipso facto вважаються такими, що погодилися письмово на застосування Регламенту МКАС. У всіх випадках, коли сторони домовилися про розгляд спору відповідно до цього Регламенту, але не зазначили арбітражну установу або неточно/неповно зазначили найменування МКАС, вважається, що сторони погодилися на передачу спору на розгляд МКАС (статті 2 Регламенту).

За вимогами статті 3 Регламенту до МКАС при ТПП за угодою сторін можуть передаватися:

- спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків між юридичними особами, у тому числі особами публічного права, та/або фізичними особами, якщо за кордоном на момент укладення арбітражної угоди знаходиться місцезнаходження/постійне місце проживання хоча б однієї зі сторін або місце виконання значної частини зобов`язання, або місце, з яким найбільш тісно пов`язаний предмет спору; чи місце арбітражу знаходиться за межами держави місця знаходження/ постійного місця проживання хоча б однієї із сторін;

- спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а так само їхні спори з іншими суб`єктами права України.

До компетенції МКАС при ТПП відносяться, зокрема:

- спори, які випливають з відносин комерційного характеру, включаючи наступні угоди і не обмежуючись ними: купівля-продаж (поставка) товарів, виконання робіт, надання послуг, обмін товарами та/або послугами, перевезення вантажів та пасажирів, торгове представництво і посередництво, оренда (лізинг), науково-технічний обмін, обмін іншими результатами творчої діяльності, будівництво промислових та інших об`єктів, ліцензійні операції, інвестиції, кредитно-розрахункові операції, страхування, спільне підприємництво та інші форми промислової і підприємницької кооперації, концесії; у тому числі з відносин щодо здійснення та захисту права власності або іншого речового права, включаючи майнові права інтелектуальної власності; з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою і її учасником (засновником, акціонером, членом), а також угод щодо акцій, паїв, інших корпоративних прав або цінних паперів.

Відповідно до частини першої статті 4 Регламенту МКАС приймає до свого розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу йому усіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв`язку із будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається у письмовій формі. Угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, яка міститься у них, доступна для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу, факсу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, а також шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, у яких одна із сторін стверджує про наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання у договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що договір укладено у письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною договору.

Арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, яка не залежить від інших умов договору. Винесення рішення складом Арбітражного суду про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.

Відповідно до статті ІІ Нью-Йоркської конвенції 1958 року, яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.

Нью-Йоркська конвенція закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина перша статті II конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.

За змістом конвенції кожна Договірна Держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

Схожі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року в справі № 920/241/19, від 27 липня 2023 року в справі № 824/140/22.

Із матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2021 року між YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD та ПАТ "НКМЗ" укладено контракт № 029/145-21, за умовами якого YINGKOU BOMA FENGFAN INDUSTRY CO., LTD зобов`язалося поставити товар (вогнетривкі матеріали для футеровки металургійного обладнання), а ПАТ "НКМЗ" зобов`язалося прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, передбачених контрактом.

Пунктом 9 вказаного вище контракту передбачені правила арбітражу. Зокрема, визначено, що будь-який спір, розбіжність у зв`язку з цим контрактом, що стосується його укладення, дійсності або припинення, передаватиметься на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (місто Київ) відповідно до його регламенту. Арбітражний суд складається із одного арбітра. Місце проведення засідань арбітражу - місто Київ. Мова арбітражного розгляду - російська. Цей контракт регулюється нормами матеріального права України.

Верховний Суд погоджується з висновком Київського апеляційного суду про те, що положення цього пункту контракту відповідають визначенню арбітражного застереження в тексті договору в розумінні Регламенту МКАС та однозначно визначають компетенцію МКАС при ТПП України на розгляд будь-яких спорів, які пов`язані та випливають із контракту від 22 липня 2021 року № 029/145-21.

Посилання заявника на те, що в арбітражному застереженні передбачено домовленість про передачу на розгляд арбітражного суду будь-якого спору лише щодо розгляду спорів з приводу питань укладення, дійсності та припинення контракту, що не охоплює питань неналежного виконання зобов`язань за контрактом про своєчасну оплату товару, є безпідставними та необґрунтованими.

Лексично-граматичний аналіз пункту 9 контракту дає підстави для висновку, що словосполучення "будь-який спір" для визначення спорів, що передаються на розгляд МКАС при ТПП України, чітко та беззаперечно ідентифікує волевиявлення сторін на передачу до арбітражного суду саме необмеженого кола спорів, що випливають із контракту від 22 липня 2021 року № 029/145-21.

Крім того, протягом усього часу розгляду арбітражним судом справи № 167/2022 ПАТ "НКМЗ" не заперечувало наявність відповідної компетенції у МКАС при ТПП України, а, навпаки, подавало процесуальні документи по суті арбітражного розгляду, чим фактично визнало чинність арбітражного застереження.

Такі висновки встановлені в постанові Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 824/99/23 (провадження № 61-14919ав23), а відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПКУкраїни обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, такий спір міг бути переданий до міжнародного комерційного арбітражу, про що правильно вказав суд першої інстанції.

Також необґрунтованими є посилання ПАТ "НКМЗ" в апеляційній скарзі на те, що рішення МКАС при ТПП порушує публічний порядок в умовах воєнного стану.

У постановах Верховного Суду від 16 березня 2023 року в справі №824/146/22, від 23 липня 2018 року в справі № 796/3/2018 визначено, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.

Рішення МКАС при ТПП від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022 ухвалено в спорі, передбаченому арбітражною угодою, та щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, не загрожує її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям.

У пункті 8 контракту від 22 липня 2021 року № 029/145-21 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за контрактом при виникненні форс-мажорних зобов`язань: військові дії, блокади, ембарго, аварії і катастрофи при транспортуванні вантажа, стихійні лиха. Перелік форс-мажорних обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Належним доказом дії форс-мажорних обставин є акт ТПП країни покупця або продавця чи іншого компетентного органу.

Сторона, для якої виникла неможливість виконання умов контракту, повинна протягом п`яти днів у письмовій формі повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин та їх припинення.

У постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21, від 22 червня 2022 року в справі № 904/5328/21 визначено, що ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується ТПП України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати України" (далі - Закон № 671/97-ВР) шляхом видачі сертифіката.

У статті 141 Закону № 671/97-ВР вказано, що ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року в справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

На підтвердження дії форс-мажорних обставин та неможливості виконання своїх зобов`язань за контрактом від 22 липня 2021 року № 029/145-21 надано суду докази: розпорядження ТПП України від 25 лютого 2022 року № 3 "Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України", лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 та сертифікат Донецької ТПП України від 29 грудня 2022 року № 1400-22-2066.

Водночас розпорядження ТПП України від 25 лютого 2022 року № 3 та лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, якими визнано форс-мажорною обставиною військову агресію рф проти України, є загальними офіційними документами та не містять ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Верховний Суд погоджується з висновком Київського апеляційного суду про те, що ПАТ "НКМЗ" не надало суду доказів на підтвердження того, що рішення МКАС при ТПП України від 09 травня 2023 року в справі № 167/2022 стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави або ж спрямоване на втручання в публічний порядок держави Україна. Указане рішення ухвалено в спорі, передбаченому арбітражною угодою, та щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, не загрожує її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям.

Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 18 січня 2024 року в справі № 824/99/23 (провадження № 61-14919ав23).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01, пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00, пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення заяви, тому оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

................

Перейти до повного тексту