ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 380/194/24
адміністративне провадження № К/990/26249/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Прокопенка О.Б.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року (суддя-доповідач - Гудим Л.Я., судді - Качмар В.Я., Кузьмич С.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У січні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") звернулося до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову відповідача від 08 грудня 2023 року №3 про вчинення АТ "Українська залізниця" правопорушення, пов`язаного з міжнародними пасажирськими перевезеннями, передбаченого частиною першою статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" та застосування до позивача штрафу у розмірі 126 148,00 гривень.
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року адміністративну справу № 380/194/24 за позовом АТ "Українська залізниця" до 7 прикордонного Карпатського загону ( АДРЕСА_1 ) про скасування постанови передано до Личаківського районного суду м.Львова за предметною підсудністю.
3. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2024 року в позові відмовлено.
4. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 20 травня 2024 року АТ "Українська залізниця" через підсистему "Електронний суд" подало апеляційну скаргу, в якій, зокрема. просило поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року визнано неповажними, указані заявником причини пропуску строку, апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку. Заявнику установлено десятиденний строк з дня вручення копії судового рішення для усунення недоліків скарги.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року визнано неповажними, указані заявником причини пропуску процесуального строку, відмовлено у задоволенні заяви військової АТ "Українська залізниця" про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
7. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. 04 липня 2024 року АТ "Українська залізниця" надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просило переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.
9. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, так як позивач не мав можливості вчасно оскаржити рішення суду першої інстанції, у зв`язку зтим,, що повний текст судового рішення не було йому вручене в день проголошення.
9.1. Представниця заявника - адвокат Онищенко О.Ф. не заперечує, що судове рішення було направлене до Електронного кабінету АТ "Українська залізниця" через підсистему "Електронний суд", проте наголошує, що їй, як представнику позивача, не було надано доступу до електронної справи № 380/194/24 в системі "Електронний суд" на підставі її заяви від 21 лютого 2024 року. Тому слідкувати за повідомленнями у цій справі, з використанням указаної підсистеми та ознайомитися з текстом рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2024 року в електронному вигляді вона не мала можливості. Водночас інші особи, які мають доступ до Електронного кабінету АТ "Українська залізниця" про надходження рішення суду першої інстанції їй не повідомили.
9.2. Про існування рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2024 року представниці АТ "Українська залізниця" стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим 17 квітня 2024 року вона звернулася до суду першої інстанції із заявою про направлення на її адресу судового рішення, текст якого вона отримала лише 07 травня 2024 року. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду (справа № 454/1883/22) з приводу надсилання судового рішення на електронну адресу, АТ "Українська залізниця" вважає, що строки на апеляційне оскарження було пропущено за поважних причин.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
11. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
12. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 24 липня 2024 року направлено учасникам справи та отримано ними через підсистему "Електронний суд", проте відзив на касаційну скаргу від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) не надійшов.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
13. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
14. Відповідно до частин першої, четвертої статті 18 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення оскарженої ухвали) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
15. За правилами частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
15.1. Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
16. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України).
17. Отже, АТ "Українська залізниця" було зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), як юридична особа, зареєстрована за законодавством України.
18. За приписами частин сьомої, восьмої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
19. За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України ( у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
20. За визначенням наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
20.1. Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.
20.2. Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми "Електронний кабінет" визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
20.3. Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання документів у справах до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).
21. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд указує, що аналіз наведених норм, у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то день отримання копії судового рішення за допомогою підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет" та "Електронний суд" (з урахуванням часу їх надсилання) є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
22. Порядок вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України.
22.1. Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
22.2. За правилами частини одинадцятої статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
23. Відповідно до пункту 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.
24. Отже, з огляду на запровадження підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет" та "Електронний суд", що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України щодо надсилання судового рішення у паперовій формі, мають імперативний характер лише у випадку відсутності Електронного кабінету.
25. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
26. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
27. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
27.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
28. Поважність причин пропуску процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою АТ "Українська залізниця" в апеляційній скарзі обґрунтувало тим, що про рішення суду першої інстанції від 11 березня 2024 року стало відомо лише після моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки указане судове рішення на адресу позивача не надходило. Водночас 21 лютого 2024 року представницею АТ "Українська залізниця" через підсистему "Електронний суд" направлено заяву про залучення її до участі у справі та надання їй доступу до матеріалів справи в електронному вигляді.
29. Також у матеріалах справи є заява, в якій, за твердженням представниці позивача, ні у паперовій, ні в електронній формі рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 березня 2024 року позивачу не надсилалося (а.с. 74 - 75).
30. Натомість, постановляючи ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржене судове рішення від 11 березня 2024 року було доставлено до Електронного кабінету АТ "Українська залізниця" - 14 березня 2024 року о 1:15:26 год. Ураховуючи те, що судове рішення доставлено після 17:00 год, то за приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України судове рішення вручене відповідачу 15 березня 2024 року.
Водночас апеляційну скаргу подано лише 21 травня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
31. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29 травня 2024 року АТ "Українська залізниця" через підсистему "Електронний суд" подало заяву про поновлення строку, повторно обґрунтовану тим, що повний текст судового рішення його представниці - адвокату Онищук О.Ф. не надіслано, а особи що мають доступ до Електронного кабінету позивача саме їй про це рішення не повідомили. Тому, на думку, заявника є підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки лише 07 травня 2024 року представниця позивача отримала повний текст судового рішення.
32. Разом з тим, постановляючи 13 червня 2024 року ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обмежився лише констатацією факту подання скаржником до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, з посиланням на те, що "апелянт не отримав вчасно оскаржене рішення суду попередньої інстанції". Жодного аргументу щодо суті клопотання та мотивів щодо оцінки доводів заявника щодо поважності причин пропуску строку та підстав їхнього відхилення в ухвалі суду не наведено. Тобто суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки, заявленим представником АТ "Українська залізниця" причинам пропуску процесуального строку, викладеним ним у заяві, що призвело до ухвалення судового рішення, що не відповідає умовам вмотивованості (обґрунтованості).
33. Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша); обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина третя).
34. Вимоги до змісту ухвали визначені статтею 248 КАС України, згідно з частиною першою якої, в описовій частині ухвали, зокрема, має бути зазначено суть клопотання, а в мотивувальній - мотиви, з яких суд дійшов висновків, постановляючи таку ухвалу.
35. Отже, зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 242, 248 КАС України.
35.1. Також Верховний Суд зауважує, що таке судове рішення є ухвалою, що перешкоджає подальшому розгляду справи, тому, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстави пропуску строку, суд обов`язково має навести відповідне обґрунтування, спираючись на оцінку аргументів заявника та наданих ним доказів, що підтверджують або спростовують певні обставини, через які учасник справи обмежений в праві оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
36. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновків про передчасність застосування судом апеляційної інстанції приписів до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження через необґрунтованість судового рішення.
37. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
38. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
39. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення заяви про поновлення пропущеного строку на предмет оцінки наявності/відсутності підстав для його поновлення, зазначених у цій заяві.
40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
41. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд