ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 188/556/23
провадження № 61-9210св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ;
відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод";
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Ольховик-Красільнікової Любові Павлівни
на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2024 року у складі судді Місюра К. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (далі - ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод") про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що з 01 серпня 2006 року ОСОБА_1 було прийнято плавильником металу сплавів другого розряду до цеху литва поковок та арочного кріплення до ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод". З 05 червня 2012 року до 07 березня 2023 року працював вальцювальником з п`ятиденним робочим днем та двома вихідними.
Наказом директора від 24 лютого 2023 року № 81-ЗД "Про роботу у вихідний день" зобов`язано працівників цеху металоконструкцій вийти на роботу в першу та другу зміну 25 лютого 2023 року, тобто в суботу, що є вихідним днем, з яким ОСОБА_1 було ознайомлено 24 лютого 2023 року під підпис, де було зазначено позивачем "не згоден".
В результаті чого, 25 лютого 2023 року позивач не вийшов на роботу у першу зміну. Наказом директора від 07 березня 2023 року ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з прогулом без поважних причин, відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП).
Вважає своє звільнення незаконним, оскільки робота у вихідний день забороняється. Зазначає, що він відпрацював останню зміну 24 лютого 2023 року, тому наступний день - 25 лютого 2023 року є його законним вихідним днем відповідно до табелю обліку робочого часу.
Відповідно до наказу директора "Про роботу у вихідний день" від 24 лютого 2023 року № 81-ЗД працівники мали виконувати надурочні роботи, тобто роботи понад встановлений робочий час, при цьому, як він вважає, відсутні виняткові підстави для виходу працівника на роботу у вихідний день, а також нагальна необхідність для виходу працівника у вихідний на роботу.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати наказ № 143-к від 07 березня 2023 року ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" про його звільнення, поновити його на посаді вальцювальника 4 розряду бригади з виготовлення металевої крепі цеха металоконструкцій служби заступника директора з виробництва з 08 березня 2023 року, стягнути з ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів, а також понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області
від 14 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що відповідачем не було порушено жодної правової норми при прийнятті оспорюваного наказу від 24 лютого 2023 року № 81-ЗД "Про роботу у вихідний день" та організації робочого процесу для працівників 25 лютого 2023 року, ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" не було порушено жодної правової норми при прийнятті оспорюваного наказу від 24 лютого 2023 року
№ 81-ЗД "Про роботу у вихідний день" та організації робочого процесу для працівників 25 лютого 2023 року, права яких було захищено в повному обсязі.
07 березня 2023 року ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, поважних причин для невиходу на роботу 25 лютого 2023 року у ОСОБА_1 не було.
Розірвання трудового договору з ОСОБА_1 з підстав, пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, було проведено за попередньою згодою первинної профспілкової організації профспілки працівників вугільної промисловості України ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" за попереднім поданням на звільнення від 28 лютого 2023 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ольховик-Красільнікова Л. П. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 662/959/16-ц, від 17 липня 2019 року у справі № 509/271/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 753/17720/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 493/2031/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 642/1491/17, від 21 липня 2021 року у справі № 761/47244/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 743/1036/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 761/20094/19, від 13 липня 2022 року у справі № 734/1505/20, від 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/16, від 26 жовтня 2022 року у справі № 947/6744/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 686/31234/19, від 21 березня 2024 року у справі № 946/133/20, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.
31 липня 2024 року справа № 188/556/23 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ольховик-Красільнікової Л. П. мотивована тим, що відповідно до табеля обліку робочого часу ОСОБА_1, працівник має п`ятиденний робочий день на підприємстві з фіксованими двома вихідними, тобто субота та неділя - вихідні дні для працівників бригади з виготовлення металевої крепи цеху металоконструкцій.
Зазначає, що останню зміну позивач відпрацював 24 лютого 2023 року, тому наступний день, а саме 25 лютого 2023 року є вихідним днем відповідно до табеля обліку робочого часу ОСОБА_1 .
Звертає увагу, що відповідно до наказу директора ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" "Про роботу у вихідний день" від 24 лютого 2023 року № 81-ЗД, працівники мали виконувати надурочні роботи, тобто роботи понад встановлений робочий час.
Вважає, що відсутні виняткові підстави для виходу працівника на роботу у вихідний день, а враховуючи те, що є вичерпний перелік підстав для виходу працівника на роботу у вихідний день, нагальної необхідності для виходу працівника у вихідний на роботу не було.
Зауважує, що при п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.
Вважає, що при підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно з положеннями статті 106 КЗпП України.
Отже, робочим тижнем позивача є тиждень, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод", з понеділка по п`ятницю з двома вихідними (субота та неділя), вихід на роботу 25 лютого 2023 року (в суботу) є не чим іншим, як роботою понад встановлений робочий час, що підтверджується табелем обліку робочого часу за лютий 2023 року, у якому "25 лютого 2023 року" не фіксувалося в табелі робочого часу позивача як робочі години.
Враховуючи вище наведене, прогулом вважається відсутність працівника як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин, а надурочною роботою є робота понад встановлений робочий час, то відповідно і звільнити працівника за прогул у зв`язку з невиконання надурочних робіт є неможливим та таким, що не відповідає нормам трудового законодавства.
Звертає увагу, що з наданого на адвокатський запит витягу з табелю обліку робочого часу за лютий 2023 року ОСОБА_1, 25 лютого 2023 року у рядку "графік" позначено як "В1", що відповідно до наказу Державного комітету статистики України "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" позначається як основна щорічна відпустка, а в рядку "факт" зафіксовано як "П", що згідно з вище зазначеним наказом означає простої.
Однак, керуючись умовними позначеннями, що містяться в табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 "В" - вихідний день згідно з графіком", "П" - прогул, що не відповідає типовій формі № П-5 "Табель обліку використання робочого часу", затвердженій наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року № 489.
Вважає, що відповідно до витягу з табелю обліку робочого часу вбачається, що вальцювальник четвертого розряду ОСОБА_1 за графіком роботи на лютий 2023 року мав відпрацювати 20 днів (графа 7 табелю обліку робочого часу), 160 годин (графа 8 табелю обліку робочого часу), фактично позивач протягом облікового робочого часу за лютий 2023 року відпрацював 20 днів, 160 годин.
Отже, керуючись локальним нормативним актом ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод", а саме Колективним договором, про графіки змінності працівника має бути доведено не пізніше, ніж за тиждень до їх введення в дію. Однак, як вбачається з наданої відповідачем копії зміни графіку роботи за лютий 2023 року, з яким позивача не ознайомлено, дані зміни графіку було затверджено 24 лютого 2023 року, позивач мав вийти на роботу у вихідний день
25 лютого 2023 року (суботу), тобто позивача було повідомлено за день до введення даних змін в дію, що є порушенням локального нормативного акту та чинного законодавства України.
Зауважує, що фактично позивач відпрацював в лютому 2023 року 20 днів, що становить 160 годин. Графіком роботи на лютий 2023 року для позивача передбачено 20 днів роботи, що становить 160 годин протягом облікового періоду, що відповідно свідчить про відсутність прогулу в лютому 2023 року, оскільки весь встановлений роботодавцем робочий час позивач відпрацював у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2024 року ТОВ " Першотравенський ремонтно-механічний завод" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушено норми процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_1 01 серпня 2006 року відповідно до наказу № 1 було прийнято плавильником металів та сплавів другого розряду до цеху литва поковок та арочного кріплення до ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод".
01 вересня 2006 року ОСОБА_1 надано третій розряд плавильника металу та сплавів.
05 березня 2012 року присвоєно суміжну професію - вальцювальник другого розряду.
05 червня 2012 року переведений вальцювальником другого розряду цеху литва, поковок та виготовлення арочного кріплення.
17 жовтня 2013 року присвоєний третій розряд вальцювальника.
04 грудня 2014 року присвоєний четвертий розряд вальцювальника.
01 січня 2015 року переміщений вальцювальником четвертого розряду до цеху металоконструкцій, у якого, відповідно до табеля обліку робочого часу, встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (субота та неділя).
Наказом директора ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод"
від 24 лютого 2023 року № 81-ЗД "Про роботу у вихідний день" зобов`язано працівників цеху металоконструкцій вийти на роботу в першу та другу зміну 25 лютого 2023 року, тобто в суботу, що є вихідним днем.
Вказаний наказ мотивований необхідністю своєчасного виготовлення арочного кріплення, відповідно до укладеного договору з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".
З наказом від 24 лютого 2023 року № 81-ЗД "Про роботу у вихідний день" 25 лютого 2023 року ОСОБА_1 був ознайомлений 24 лютого 2023 року, де зробив напис "не згоден".
25 лютого 2023 року ОСОБА_1 на роботу в першу зміну не вийшов, у своїх письмових поясненнях 27 лютого 2023 року зазначив, що субота є вихідним днем, нагальної потреби для виходу у вихідний день не було.
В подальшому, в зв`язку з прогулом без поважних причин ОСОБА_1 наказом
від 07 березня 2023 року № 143-к звільнено за прогули без поважної причини на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ольховик-Красільнікової Л. П. задоволенню не підлягає.