ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 334/5135/23
провадження № 61-7640св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яку подано адвокатом Вельможко Анною Ігорівною, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя в складі судді Новікова Н. В. від 22 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду в складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Кочеткової І. В. від 17 квітня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування позову зазначив, що перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" (далі - ПрАТ Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна") з 08 листопада 2018 року по 12 жовтня 2020 року, працюючи електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування СПЦ-3.
Розпорядженням заступника голови правління ПрАТ "Дніпроспецсталь" від 12 жовтня 2020 року № 3573-к позивача було звільнено внаслідок виявленої невідповідності виконуваній роботі за станом здоров`я згідно із пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України.
Із змісту Розпорядження від 12 жовтня 2020 року вбачається, що невідповідність ОСОБА_1 виконуваній роботі за станом здоров`я визначена відповідачем на підставі довідки до акта огляду МСЕК 12ААБ № 657713 від 07 жовтня 2020 року про встановлення 3 групи інвалідності та індивідуальної програми реабілітації від 07 жовтня 2020 року № 509, згідно із якими працездатність позивача обмежена, він може працювати без значних тривалих статико-динамічних навантажень.
Позивач із розпорядженням від 12 жовтня 2020 року не погоджується та вважає його незаконним, оскільки звільнення відбулось за відсутності законних підстав для цього та без дотримання визначеної законодавством процедури.
Посилаючись на норми діючого законодавства, вважає, що доказами невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі через стан здоров`я можуть бути відповідні медичні висновки МСЕК, якими працівника визнано інвалідом і йому рекомендовано роботу іншу, ніж та, яку він виконує.
Згідно з довідкою МСЕК позивачу з 07 жовтня 2020 року по 01 листопада 2021 року встановлена 3 група інвалідності з причини загального захворювання. Індивідуальна програма реабілітації інваліда (позивача) від 07 жовтня 2020 року № 509 містить ту саму інформацію, що і довідка МСЕК: обмежено працездатний, без значних фізичних тривалих статико-динамічних навантажень (Розділ І, пункт 4 "Професійна реабілітація"). Отже, зазначені документи не містять інформації про неможливість позивача виконувати роботу за професією електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, а також не містить рекомендацій іншої роботи, ніж та, яку він виконував, тому не можуть бути доказом невідповідності позивача займаній посаді чи виконуваній роботі через стан здоров`я.
Позивач зазначає, що відповідачем не виконано вимоги частини другої статті 40 КЗпП України, а саме не було запропоновано всіх наявних н момент його звільнення вакансій. Також, ОСОБА_1 був у складі цехової профспілкової організації СПЦ-3 ПО ПМГУ "Дніпроспецсталь" з 08 листопада 2018 року до моменту звільнення 12 жовтня 2020 року.
У порушення частини другої, третьої статті 43 КЗпП України, статті 39 Закону України "Про професійні профспілки, їх права та гарантії діяльності" профспілковим органом подання відповідача щодо надання згоди на звільнення позивача було розглянуто без його участі та за відсутності письмової заяви позивача про розгляд відповідного подання за його відсутності.
Позивач вважає, що має право на отримання від відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У зв`язку із незаконним звільненням позивач пережив сильні душевні хвилювання та стрес через відчуття несподіваності звільнення, неготовності до нього, реальної незахищеності від свавільного звільнення на тлі декларованих законодавством гарантій захисту від нього. Протиправні дії відповідача спровокували у позивача відчуття неповноцінності, непридатності, в той час як медичні документи свідчать про зворотне. У зв`язку із цим, позивач оцінює спричинену йому моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача відбулося без порушення норм трудового законодавства, тому підстави для поновлення позивача на роботі відсутні. Інші вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про скасування розпорядження та поновлення позивача на роботі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2024 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, немає.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
24 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вельможко А. І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 травня 2023 року в справі № 177/1120/21, від 25 листопада 2020 року в справі № 621/704/17, від 08 липня 2022 року в справ № 466/4558/20, від 08 серпня 2018 року в справі № 725/1303/17, від 07 квітня 2021 року в справі № 946/6628/19, від 21 квітня 2021 року в справі № 723/822/20, від 27 червня 2018 року в справі № 212/6883/16-ц та постанові Верховного Суду України від 18 жовтня 2017 року в справі № 577/3997/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У липні 2024 року ПрАТ Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" подало до суду відзив на вищезазначену касаційну скаргу, у якому просить в її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що на момент звільнення позивача у відповідача були наявні документи, що вказували на його обмежену працездатність, і не було підстав для направлення позивача на позачерговий медичний огляд для отримання висновку про його придатність за професією електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування СПЦ-3, оскільки МСЕК про це вже зазначив, що також підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інвалідів № 509.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 334/5135/23 з Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 08 листопада 2018 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до ПрАТ Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування по п`ятому розряду в СПЦ-3, що підтверджується записом 30 в Трудовій книжці позивача.
Відповідно до довідки МСЕК 12 ААБ № 657713 ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності, причина інвалідності: загальне захворювання, дата чергового огляду: жовтень 2021 року.
Відповідно до Переліку робочих місць, професій, посад, працівниками яких підтверджено право пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 та Картою умов праці посада, яку обіймав ОСОБА_1 - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування відноситься до Списку № 1 та надає право на пільгове призначення пенсії, а важкість праці (пункт 12 Картки умов праці), в тому числі, визнається і зовнішнім фізичним динамічним навантаженням при загальному навантаженні та статичним навантаженням при утриманні вантажу, докладанні зусиль однією рукою.
Відповідно до Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ N 657713 від 07 жовтня 2020 року (за формою 157-1/о) позивачу з 07 жовтня 2020 року встановлена ІІІ група інвалідності; причина інвалідності загальне захворювання. Відповідно до пункту 13 вказаної Виписки "Висновок про умови та характер праці" зазначено, що позивач обмежено працездатний, без тяжких фізичних та тривалих статико-динамічних навантажень.
Відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 509, ОСОБА_1, який працює електриком (пункт 7) встановлена І ступінь обмеження до самообслуговування, пересування, трудової діяльності.
Відповідно до записів МСЕК в індивідуальній програмі реабілітації інваліда № 509 від 07 жовтня 2020 року в пункті 4 "професійна реабілітація" наявний запис відділ кадрів "обмежено працездатний без значних динамічних, тривалих статико-динамічних навантажень - електрик, слюсар".
Відповідно до акту від 08 жовтня 2020 року вбачається, що електромонтеру з ремонту та обслуговування електроустаткування 5 розряду СПЦ-3 ОСОБА_1 згідно з довідкою МСЕК 12 ААБ № 657713 встановлена 3 група інвалідності. Згідно з індивідуальною програмою реабілітації позивача визнано обмежено працездатним, без значних фізичних, тривалих статично-динамічних навантажень. Від усіх наявних на підприємстві вакансій ОСОБА_1 відмовляється за станом свого здоров`я. З даним актом ОСОБА_1 був ознайомлений про що свідчить його власноручний підпис.
До матеріалів додано "Зведення про комплектацію персоналу на 08 жовтня 2020", в якій зазначено перелік вакансій, які є на підприємстві станом на 08 жовтня 2020 року.
09 жовтня 2020 року за вихідним № 125-579 заступником Голови Правління директора з персоналу ОСОБА_2 та начальником ВН та РП ОСОБА_3 було направлено лист до цехкому СПЦ-3, щодо розгляду питання про розірвання трудового договору з ініціативи власника та надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 40 КЗпП України внаслідок виявленої невідповідності виконуваній роботі за станом здоров`я. До листа додатна копія Довідки МСЕК та акт.
Відповідно до виписки з протоколу цехового комітету СПЦ-3 № 10 від 09 жовтня 2020 року вбачається, що члени цехкому ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_1 одноголосно прийняли рішення, яким дали згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до Акту від 12 жовтня 2020 року наявність вакансій, які були запропоновані ОСОБА_1 08 жовтня 2020 року станом на 12 жовтня 2020 року не змінилися.
Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Правління ПрАТ "Дніпроспецсталь" від 12 жовтня 2020 року № 3573-к "Про звільнення за станом здоров`я", Електромонтеру з ремонту та обслуговування електроустаткування 5 розряду СПЦ-3 ОСОБА_1 згідно з довідкою МСЕК 12 ААБ № 657713 встановлена 3 група інвалідності. Згідно з індивідуальною програмою реабілітації позивача визнано обмежено працездатним, без значних фізичних, тривалих статично-динамічних навантажень. Від усіх наявних на підприємстві вакансій позивач відмовляється за станом свого здоров`я, та на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України позивач звільнений з 12 жовтня 2020 року згідно пункту 2 статті 40 КЗпП України внаслідок виявленої невідповідності виконуваній роботі за станом здоров`я з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку, що підтверджується копією розпорядження від 12 жовтня 2020 року № 3573-к.
Відповідно до довідки МСЕК від 11 жовтня 2022 року серії 12 ААГ за № 151296, ОСОБА_1 установлена 2 група інвалідності безтерміново.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.
Частина друга статті 40 КЗпП України передбачає звільнення з підстав, зазначених у пункті 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Так, невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - це документально підтверджена можливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров`я.
Згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, МСЕК проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Тобто МСЕК вирішує питання встановлення інвалідності за наявності стійкого порушення функцій організму, стійкої втрати працездатності (встановлює відсотки), профзахворювання. Доказами невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі через сан здоров`я можуть бути відповідні медичні висновки МСЕК, якими працівника визнано інвалідом і йому рекомендовано роботу іншу, ніж та, яку він виконує.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", індивідуальна програма реабілітації є обов`язковою для виконання державними органами, підприємствами (об`єднаннями), установами і організаціями.
Статтею 17 Закону встановлено, що за ініціативою адміністрації, переведення інвалідів на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком МСЕК стан здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміни її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я інваліда.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач працював в ПрАТ "Дніпроспецсталь" з 08 листопада 2018 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування по п`ятому розряду СПЦ-3 що підтверджується записом 30 в Трудовій книжці позивача. Номер робочого місця 03-126. Відноситься до чергового персоналу з безперервним 2-х змінним 4-х бригадним графіком з роботою в нічний час, тривалість роботи - 12 годин.
Відповідно до Переліку робочих місць, професій, посад, працівниками яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком N 1 та Картою умов праці, посада яку обіймав ОСОБА_1, - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування відноситься до Списку N 1 та надає право на пільгове призначення пенсії, а важкість праці (пункт 12 Картки умов праці), в тому числі, визначається і зовнішнім фізичним динамічним навантаженням при загальному навантаженні та статичним навантаженням при утриманні вантажу, докладанні зусиль однієї рукою.
Відповідно до карти умов праці дане робоче місце передбачає наявність шкідливих і небезпечних факторів, що надає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком N 1 (копії наказу від 02.07.2020 N 160 Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільги і компенсації, карти умов праці, акту визначення категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду додаються).
Відповідно до Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ N 657713 від 07 жовтня 2020 року (за формою 157-1/о) позивачу з 07 жовтня 2020 року встановлена III група інвалідності; причина інвалідності загальне захворювання.
Відповідно до пункту 13 вказаної Виписки "Висновок про умови та характер праці" зазначено, що позивач обмежено працездатний, без тяжких фізичних та тривалих статико-динамічних навантажень.
Відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда N 509, ОСОБА_1, який працює електриком (пункт 7) встановлена І ступінь обмеження до самообслуговування, пересування, трудової діяльності (пункти 13.1, 13.2, 13.6).
Відповідно до пункту 4 Індивідуальної програми інвалідів із зазначенням відділ кадрів: ОСОБА_1 визнано обмежено працездатним без значних фізичних, тривалих статико-динамічних навантажень електрик, слюсар.
Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що саме в Індивідуальної програми реабілітації інваліда N 509, яка відповідно до статті 5 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" є обов`язковою для виконання установами, ОСОБА_1 визнано обмежено працездатним без значних фізичних, тривалих статико-динамічних навантажень та визначені професії за таким обмеженням електрик та слюсар. Посаду електрика і займав позивач, а тому доводи представника позивача, що на момент звільнення у відповідачів були відсутні документи, що вказували на обмежену працездатність позивача, є безпідставними.
Колегія суддів суду касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача не було підстав для направлення позивача на позачерговий медогляд для отримання висновку про його придатність за професією електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування СПЦ-3, оскільки МСЕК про це вже зазначив, що підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інвалідів № 509.
Відповідно до акту від 08 жовтня 2020 року вбачається, що електромонтеру з ремонту та обслуговування електроустаткування 5 розряду СПЦ-3 ОСОБА_1 згідно з довідкою МСЕК 12ААБ № 657713 з 07 жовтня 2020 року встановлена третя група інвалідності. Згідно з індивідуальною програмою реабілітації ОСОБА_1 визнана обмежено працездатним, без значних фізичних, тривалих статично-динамічних навантажень. Від усіх наявних на підприємстві вакансій ОСОБА_1 відмовляється за станом свого здоров`я, про що свідчить його особистий підпис, що він з актом ознайомлений. Будь яких зауважень до змісту зазначеного акту не надав.
До матеріалів справи додано "Зведення про комплектацію персоналу на 08 жовтня 2020" в якій зазначені всі наявні вакантні посади у відповідача.
Також до матеріалів доданий Акт від 12 жовтня 2020 року відповідно до якого наявність вакансій, які були запропоновані ОСОБА_1 08 жовтня 2020 року станом на 12 жовтня 2020 року не змінилися.
Згідно зі статтею 170 КЗпП України працівників, які потребують за станом здоров`я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.
Відповідно до вимог законодавства позивачу було запропоновано продовжити роботу на підприємстві на інших робочих місцях, які б відповідали висновку МСЕК. Але він категорично відмовився від всіх запропонованих вакансій, в тому числі від вакансій з нормальними умовами праці, які спеціально створені для осіб з інвалідністю, як то робітник зеленого будівництва, аргументуючи тим, що йому важко рухатися за станом здоров`я і забажав звільнитись в той же день (08 жовтня 2020 року), підписався в акті, що відмовляється від всіх запропонованих йому вакансій.
Лише в разі, якби позивач погодився на переведення на будь-яку з запропонованих вакансій з урахуванням рекомендацій МСЕК, то він був би направлений в структурний підрозділ, в якому знаходиться вакансія, для ознайомлення з умовами праці. Якщо б умови праці його задовольнили, то він був би направлений на позачерговий медичний огляд до Університетської клініки, з якою у ПрАТ "Дніпроспецсталь" укладено відповідний договір, для визначення його придатності за новою професією. Тільки за результатами даного огляду підприємство змогло би допустити позивача до іншої роботи
09 жовтня 2020 року до цехкому СПЦ-3, заступником Голови Правління директором з персоналу та начальником ВН та РП було направлено лист щодо розгляду питання про розірвання трудового договору з ініціативи власника та надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 40 КЗпП України внаслідок виявленої невідповідності виконуваній роботі за станом здоров`я. До листа додана копія Довідок МСЕК та акт.
Відповідно до виписки із протоколу цехового комітету СПЦ-3 3 10 від 09 жовтня 2020 року, було постановлено дати згоду розірвання трудового договору з ОСОБА_1, відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України.
12 жовтня 2020 року Розпорядженням Заступника Голови Правління "Про звільнення за станом здоров`я" Електромонтеру з ремонту та обслуговування електроустаткування 5 розраду СПЦ-3 ОСОБА_1 згідно з довідкою МСЕК 12 ААБ N 657713 встановлена 3 група інвалідності. Згідно з індивідуальною програмою реабілітації позивача визнано обмежено працездатним, без значних фізичних, тривалих статично-динамічних навантажень. Від усіх наявних на підприємстві вакансій позивач відмовляється за станом свого здоров`я, та на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України позивач звільнений з 12 жовтня 2020 року згідно з пунктом 2 статті 40 КЗпП України внаслідок виявленої невідповідності виконуваній роботі за станом здоров`я з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, що підтверджується копією розпорядження від 12 жовтня 2020 року N 3573-к.
З огляду на викладене, встановивши на підставі доказів, наданих сторонами й належним чином оцінених судами попередніх інстанцій, що у матеріалах справи містяться докази, які підтверджують невідповідність позивача займаній посаді або виконуваній ним роботі за станови здоров`я, йому пропонувалися всі вакантні посади, що були на підприємстві на зайняття яких він свою згоду не надав, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов до обгрунтованого висновку, що відповідач мав підстави для розірвання із позивачем трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України.
Також, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки судом не встановлено порушення прав позивача, підстав для покладення на відповідача згідно зі статті 235 КЗпП України обов`язку виплатити працівникові середній заробіток за час вимушеного прогулу немає, та не має підстав для відшкодування моральної шкоди.
Висновки суду судів попередніх інстанцій не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, які викладені у постановах, що зазначені заявниками у їх касаційних скаргах.