ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 495/6296/22
провадження № 61-5423св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 серпня 2023 року у складі судді Боярського О. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що вони працюють у Державному підприємстві "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", зокрема ОСОБА_1 - на посаді в. о. директора, ОСОБА_2 - на посаді в. о. першого заступника директора та ОСОБА_3 - на посаді в. о. начальника служби юридичної та договірної роботи.
ОСОБА_4 із 22 червня 2021 року до 31 березня 2022 року працювала на посадах в. о. заступника директора з економіки та інвестицій, в. о. головного бухгалтера та звільнилась за власним бажанням згідно заяви за частиною першою статті 38 КЗпП України.
Після звільнення з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" відповідач, маючи намір створити умови, спрямовані на їх (позивачів) звільнення, почала поширювати серед компетентних органів, правоохоронних органів недостовірну інформацію, тобто таку, яка не відповідає дійсності та негативно впливає на рівень ділової репутації позивачів, ганьбить їх честь та гідність, перешкоджає їм повно і своєчасно використовувати своє особисте немайнове право на відповідний соціальний рівень авторитетності у суспільстві.
Посилаючись на наведене, просили суд:
- визнати, що поширені ОСОБА_4, зокрема, але не виключно, відомості про те, що: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у цивільному шлюбі; ОСОБА_2 є цивільним чоловіком ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 має цивільного чоловіка " ОСОБА_5"; розіслані відомості з мережі Інтернет щодо ОСОБА_3 ; інші неправдиві відомості, які будуть отримані судом на підставі додатково отриманих витребуваних доказів, не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивачів;
- зобов`язати ОСОБА_4 припинити розповсюдження недостовірної інформації, яка принижує їх честь, гідність та ділову репутацію;
- зобов`язати ОСОБА_4 спростувати розповсюджену нею недостовірну інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачів, шляхом відкликання поданих нею заяв до Фонду державного майна України, Національного агентства з питань запобігання корупції України, Національного антикорупційного бюро України, Управління Служби безпеки України в Одеській області.
Короткий зміст судових рішень:
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2023 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_4 припинити розповсюджувати недостовірну інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 . В іншій частині вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2023 року в частині зобов`язання ОСОБА_4 припинити розповсюдження недостовірної інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, скасовано та в цій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У червні 2023 року до суду звернулась представник ОСОБА_4 - адвокат Нікіпелова К. Є. з клопотанням про ухвалення додаткового рішення у справі, в якому просила стягнути з позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46 556,00 грн, транспортні витрати та добові у розмірі 15 000,00 грн та гонорар успіху у розмірі 50 000 грн, загалом 111 556,00 грн.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 серпня 2023 року клопотання адвоката Нікіпелової К. Є. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
В іншій частини заявлених вимог відмовлено.
Стягуючи в порядку ухвалення додаткового рішення судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, суд першої інстанції виходив із того, що заявлена представником відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 46 556 грн є непропорційною обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); стягнення з позивачів на користь відповідача суму у розмірі 20 000,00 грн, що складається з витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду, є співмірною та розумною, виходячи з обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Постановою Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 серпня 2023 року змінено, доповнено мотивувальну частину додаткового рішення в редакції цієї постанови.
В іншій частині додаткове рішення суду залишено без змін.
Доповнюючи мотивувальну частину додаткового рішення в редакції цієї постанови, апеляційний суд зазначив, що, оскільки предметом заявленого позову є захист честі, гідності та ділової репутації, кожна заявлена вимога може містити множину відомостей та фактів, які поширені відносно позивачів. У зв`язку з чим, у позивачами було заявлено три вимоги немайнового характеру. Тобто суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив на 1/3 частину та відповідно відмовив у задоволені на 2/3 частини заявлених вимог. Виходячи з сутності і множинності кожної із заявлених вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, процесуальної поведінки учасників справи, складності справи, обсягу професійної правничої допомоги, яка надана адвокатом клієнту, та необхідності і пропорційності даних витрат щодо фактично задоволених вимог, і, як слідство, вимог у задоволенні яких було відмовлено судом, розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 20 000,00грн є співмірним, оскільки не перевищує розміру пропорційному 2/3 частин від обсягу необхідних послуг адвоката наданих відповідачу, вартість яких становить 46 556 грн (46 556*2/3).
У решті апеляційний суд погодився з додатковим рішенням місцевого суду як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У лютому 2024 року ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивачів на свою користь судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в апеляційному суді у загальному розмірі 47 130,00 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено частково. Прийнято додаткову постанову.
Стягнуто у рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн, тобто по 4 000,00 грн із кожного.
В іншій частині заяви відмовлено.
Задовольняючи частково витрати на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що сторона позивачів скористалася наданим правом на заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням того, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу, транспортні та поштові витрати підтверджені належними та допустимими доказами, апеляційний суд, при визначенні суми відшкодування, виходив із критерію реальності адвокатських послуг, а також критерію розумності їхньої вартості. Враховуючи те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення в розмірі 12 000,00 грн, тобто по 4 000,00 грн із кожного з позивачів.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
11 квітня 2024 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, а 27 травня 2024 року - на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нові судові рішення про відмову у задоволенні клопотання адвоката Нікіпелової К. Є. про стягнення витрат на правову допомогу адвоката.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявники зазначають неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 липня 2021 року в справі № 922/2604/20, від 28 вересня 2023 року в справі № 686/31892/19, від 19 квітня 2021 року в справі № 748/41/20, від 27 липня 2022 року в справі № 686/28627/18, від 18 березня 2021 року в справі № 910/15621/19, від 28 квітня 2021 року в справі № 910/12591/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційні скарги аргументовані тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні клопотань адвоката відповідача про стягнення витрат на правову допомогу .
Зазначають, що до клопотань про стягнення витрат на правову допомогу не надано доказів, які підтверджують приймання-передачу наданих адвокатом послуг клієнтом Красновою І. В. та погодження клієнта на оплату будь-якої вартості послуг; ні договором, ні додатковою угодою взагалі не передбачено порядок (процедуру) виконання своїх зобов`язань клієнтом, зокрема порядок, форма та строки оплати клієнтом професійної правничої допомоги, в тому числі гонорару адвоката (попередня оплата, післяплата, готівкова, безготівкова оплата, часткова), в поданих документах відсутні будь-які реквізити для перерахування коштів клієнтом адвокату; до клопотання не додано інформацію та доказів про те, чи були понесені клієнтом будь-які грошові на правову допомогу адвоката як авансовий платіж, до пред`явлення вимоги про їх відшкодування; умовами договору та/або додатковою угодою між сторонами не передбачено порядок оплати правової допомоги (попередня оплата, післяплата), строки та форма оплати гонорару адвоката (готівкова, безготівкова), також в поданих документах відсутні будь-які реквізити для перерахування коштів клієнтом адвокату; до клопотання не подано доказів, які на сплату зазначеної вартості послуг, документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, і оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При ухваленні оскаржуваних судових рішень про відшкодування витрат на правову допомогу не враховано, що за поданими до клопотання документами представником відповідача ОСОБА_4 не підтверджено, що ці кошти будуть спрямовані саме адвокату за надані правові послуги.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційні скарги не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 31 травня 2024 року та 20 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області цивільну справу № 495/6296/22 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації.
13 червня 2024 року справа № 495/6296/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження додаткових рішення та постанов судів першої та апеляційної інстанції є посилання заявників на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 липня 2021 року в справі № 922/2604/20, від 28 вересня 2023 року в справі № 686/31892/19, від 19 квітня 2021 року в справі № 748/41/20, від 27 липня 2022 року в справі № 686/28627/18, від 18 березня 2021 року в справі № 910/15621/19, від 28 квітня 2021 року в справі №910/12591/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.