ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 570/3177/22
провадження № 61-5011св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19 вересня 2023 року у складі судді Гнатущенко Ю. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 06 травня 1995 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який розірвано рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 27 січня 2021 року.
Зазначав, що разом із відповідачкою та їх спільним сином проживали у будинку АДРЕСА_1 . З 06 травня 2021 року власником зазначеного будинку була ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на нього належить її матері ОСОБА_3 .
У 2021 року ОСОБА_2 зверталась до суду з позовом до нього про позбавлення права користування житловим приміщенням, у задоволенні якого було відмовлено рішенням Рівненського районного суду від 30 березня 2022 року.
Вказував, що спірне житлове приміщення є його єдиним житлом, в якому він зареєстрований та проживав на законних підставах, іншого він не має. На теперішній час у будинку проживають його син зі своєю дружиною, які періодично чинять йому перешкоди у користуванні житлом, не пускають до будинку.
Відповідачі змінили вхідні замки в будинку та в надвірних будівлях, він не має можливості навіть забрати особисті речі, що, у свою чергу, негативно впливає на його стан здоров`я, він є особою з інвалідністю ІІІ групи, вимушений періодично проживати у своїх знайомих, які йому допомагають.
Посилаючись на наведене, просив суд зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди в користуванні житлом по АДРЕСА_1 шляхом вселення до будинку з передачею йому ключів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 19 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житлом по АДРЕСА_1 шляхом вселення його у зазначене житлове приміщення з передачею ключів від будинку.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, встановивши, що відповідачі своїми діями чинить перешкоди позивачу у користуванні спірним майном, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення його позовних вимог про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19 вересня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим та не вбачав підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
04 квітня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року в справі № 161/16344/20, від 28 червня 2023 року в справі № 308/3560/21, від 07 грудня 2022 року в справі № 524/6094/19, від 09 листопада 2022 року в справі № 201/11867/21, від 27 жовтня 2021 року в справі № 128/2294/17, від 22 січня 2020 року в справі № 679/1657/18, від 14 лютого 2024 року в справі № 570/2575/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Зазначає, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Суди попередніх інстанцій не врахували, що вона, як власник житла, має право усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення особи, яка не є членом її сім`ї, та є кривдником відносно членів її сім`ї. Суди не звернули увагу на наявні у матеріалах справи докази систематичного порушення позивачем правил співжиття та створення умов, які роблять неможливим проживання з ним в одному будинку.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу № 570/3177/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення.
У травні 2024 року матеріали справи № 570/3177/22 надійшли до Верховного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року справу № 570/3177/22 призначено до судового розгляду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що з 06 травня 1995 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 27 січня 2021 року.
З 26 березня 1996 року ОСОБА_1 був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 .
На підставі договору дарування від 06 травня 2021 року ОСОБА_2 набула право власності на зазначений будинок з надвірними будівлями та земельну ділянки площею 0,2337 га, кадастровий номер №5624689500:05:020:0101, на якій він розташований.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 березня 2022 року, яке набуло чинності у справі № 570/2200/21, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення останнього права користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .
17 жовтня 2022 року ОСОБА_1 знятий з реєстрації у вказаному будинку за заявою власника житла ОСОБА_2 . Підстава - пункт 2 статті 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 листопада 2022 року власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 17 листопада 2022 року є ОСОБА_3 .
Станом 17 листопада 2022 року у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_5, 1996 року народження.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження у цій справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року в справі № 161/16344/20, від 28 червня 2023 року в справі № 308/3560/21, від 07 грудня 2022 року в справі № 524/6094/19, від 09 листопада 2022 року в справі № 201/11867/21, від 27 жовтня 2021 року в справі № 128/2294/17, від 22 січня 2020 року в справі № 679/1657/18, від 14 лютого 2024 року в справі № 570/2575/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.