ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 372/4156/18
провадження № 61-10402св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація, ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Голуб С. А., Слюсар Т. А., Таргоній Д. О. від 19 червня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовною заявою до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Обухівська РДА) та ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про визнання розпорядження недійсним та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що розпорядженням голови Обухівської РДА від 07 квітня 2008 року № 506 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на землю загальною площею 0,12 га. У подальшому, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03 грудня 2009 року за № 3312 відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_1, шляхом постановлення 24 вересня 2011 року на державному акті на право власності серії ЯЖ № 217208 відмітки про перехід права власності. Проте встановлено, що громадяни, яким безоплатно надано у власність земельні ділянки, накладаються на водне плесо річки Стугна, що суперечить нормам чинного законодавства.
Ураховуючи викладене, перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації просив суд визнати недійсним розпорядження Обухівської РДА від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проєкту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради" в частині передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 . Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0008, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Короткий зміст ухвалених по справі судових рішень
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано недійсним розпорядження Обухівської РДА від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проєкту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради" в частині передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 .
Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0008, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено, рішення Обухівського районного суду Київської області залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовлено, рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року ОСОБА_3, як особа, яка не була залучена до участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про її права та обов`язки, звернулась із апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, ОСОБА_3 посилалася на те, що вона є власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 24 березня 2011 року між нею та ОСОБА_1 . Проте вона не була залучена до участі у справі в якості відповідача, що є підставою для скасування рішення суду і відмови в задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року у справі № 372/4156/18 - закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку наявні відомості про спірну земельну ділянку, власник ОСОБА_1 . За відсутності реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, відсутності таких даних в Державному земельному кадастрі, у позивача були відсутні підстави для залучення її до участі у справі в якості відповідача. Апеляційний суд зазначив, що на час ухвалення судом першої інстанції рішення ОСОБА_3 не була власником земельної ділянки, тобто у неї не виникло права на користування, володіння та розпорядження спірною земельною ділянкою, отже рішенням суду не вирішувалось питання про її права та обов`язки.
Узагальнені доводи аргументів касаційної скарги
У липні 2024 року особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року, які у подальшому уточнила, та просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного провадження та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального та порушення судом норм процесуального права.
ОСОБА_3 указує на те, що апеляційний суд не застосував статті 4, 204, 210, 328, 334 та 657 ЦК України, не врахував пріоритетність положень ЦК України над іншими нормативно-правовими актами, які регулюють питання набуття права власності на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, та того факту, що до 01 січня 2013 року право власності на земельні ділянки переходило до особи не моменту державної реєстрації відповідного права, а з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину, на підставі якого набувається відповідне право власності на землю
Зазначає, що апеляційний суд приймаючи оскаржувану ухвалу порушив положення частини четвертої статті 263 ЦПК України, а саме, не врахував та не застосував до спірних взаємовідносин ряду висновків Верховного Суду, в тому числі Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постановах від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 15 лютого 2023 року у справі № 334/1153/21, від 06 липня 2022 року у справі № 372/3737/19, від 01 червня 2022 року у справі № 405/8859/19, щодо відсутності впливу державної реєстрації права на нерухоме майно (до 01 січня 2013 року) на виникнення в покупця нерухомого майна, в тому числі земельної ділянки, прав власника на це майно.
Указує на те, що апеляційний суд порушив частину першу статті 352 та пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України, а саме, безпідставно закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, чим неправомірно позбавив заявника права на апеляційне оскарження рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року, яким фактично вирішено питання про право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 372/4156/18 та витребувано цивільну справу з Обухівського районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що на підставі державного акту серії ЯЖ № 217208 про право власності на земельну ділянку, виданого начальником управління (відділу) земельних ресурсів Обухівського району 21 травня 2008 року, ОСОБА_2 належить земельна ділянка загальною площею 0,1200 га, з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада.
Указаний державний акт виданий на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проєкту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради".
Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100141.
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2009 року № 3312 відчужив належну йому земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0008 на користь ОСОБА_1 шляхом проставлення 24 вересня 2011 року на державному актів на право власності серії ЯЖ № 217208 відмітки про перехід права власності.
24 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва.
З даного договору купівлі-продажу вбачається, що земельна ділянка, що відчужується, належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 217208, виданого управлінням земельних ресурсів в Обухівському районі на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 506 від 07 квітня 2008 року. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100142 від 21 травня 2008 року. На державному акті про право власності на земельну ділянку зроблена відмітка приватним нотаріусом КМНО Лазарєвою Л. І. про посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки 30 грудня 2009 року за реєстровим номером 3309, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до ОСОБА_1, що зареєстровано в поземельній книзі 24 березня 2011 року за реєстровим номером 3223151000060140013:3:051.
Обґрунтовуючи наявність права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, - ОСОБА_3 надала суду копію договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 24 березня 2011 року.