ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 346/2344/22
провадження № 61-14683св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація",
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2023 року у складі судді Коваленка Д. С. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О., Фединяка В. Д.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" (далі - ТОВ "ФК "Інновація"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Д. М., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є спадкоємцем майна померлої матері ОСОБА_4, яка була власником нежитлової будівлі АДРЕСА_1 .
Вказану будівлю ОСОБА_4 передала в іпотеку на забезпечення виконання зобов`язань позичальником ОСОБА_5 за кредитним договором № 014/0321/44/05413 від 10 жовтня 2007 року.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_5 своїх зобов`язань за кредитним договором, останній кредитор - ТОВ "ФК "Інновація" відчужило предмет іпотеки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з договорами купівлі-продажу часток нежитлової будівлі, посвідчених 04 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. за реєстровими № 303 та № 306.
Зазначені договори позивач вважав недійсними, оскільки іпотекодержатель в порушення вимог статей 33 та 35 Закону України "Про іпотеку" належним чином не повідомив його матір, як іпотекодавця, про необхідність усунення нею порушення основного зобов`язання ОСОБА_5 та про обраний іпотекодержателем спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а також не повідомив про зміну всіх кредиторів, починаючи з ТОВ "ФК "Вендор", ТОВ "ФК "Фінанс Транс Груп" до ТОВ "ФК "Інновація". Отже, іпотекодержатель не набув право звернути стягнення на предмет іпотеки і, як наслідок, не мав права укладати оспорювані договори. Крім того, приватний нотаріус, який посвідчував ці договори не встановив цивільної правоздатності та дієздатності ТОВ "ФК "Інновація", як іпотекодержателя, необхідної для їх посвідчення.
Враховуючи викладене, позивач просив визнати недійсними:
договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі площею 358 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1, який укладений між ТОВ "ФК "Інновація" та ОСОБА_3, посвідчений 04 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д. М. за реєстровим № 303,
договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі площею 358 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1, який укладений між ТОВ "ФК "Інновація" та ОСОБА_2, посвідчений 04 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д. М. за реєстровим № 306.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2023 року повністю відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "ФК "Інновація", третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Д. М., про визнання недійсними: договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі площею 358 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1, який укладений між ТОВ "ФК "Інновація" та ОСОБА_3 та посвідчений 04 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д. М. за реєстровим № 303; договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі площею 358 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1, який укладений між ТОВ "ФК "Інновація" та ОСОБА_2, та посвідчений 04 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д. М. за реєстровим № 306.
Повністю скасовано заходи забезпечення позову у цій справі, вжиті ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Коваленка Д. С. від 18 липня 2022 року.
Повністю відмовлено ОСОБА_1 у розподілі судових витрат у вигляді судового збору, у розмірі 992,40 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 вимога іпотекодержателя була вручена 04 квітня 2017 року, а ОСОБА_4 31 березня 2017 року, тому 30-денний строк на сплату боргу спливав 04 квітня 2017 року. Тобто вже з 05 травня 2017 року, у ТОВ "ФК "Інновація" виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №014/0321/44/05413/01 від 10 жовтня 2017 року шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Такі договори були укладені ТОВ "ФК "Інновація". Позивач не оспорював дійсність права ТОВ "ФК "Інновація" на дату укладення договорів купівлі-продажу предмета іпотеки, як і не надав суду доказів того, що ОСОБА_5 та/або ОСОБА_4 виконали вимогу іпотекодержателя у встановлений ним строк, а також, що приватний нотаріус, який посвідчував ці договори не встановив цивільної правоздатності та дієздатності ТОВ ФК "Інновація", як іпотекодержателя та продавця. ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 померла, але ОСОБА_1 є її спадкоємцем за законом першої черги. Отже, позивачем не доведено факт того, що оспореними договорами купівлі-продажу, були порушені, невизнані або оспорені будь-які цивільні права позивача чи його законні інтереси, в тому числі й при спадкуванні.
Суд не погодився з тим, що ТОВ ФК "Інновація" чи нотаріус порушили частину 1 статті 33 чи частину 35 Закону України "Про іпотеку" за якими у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 33); у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина 1 статті 35). Жодні аргументи позивача не знайшли свого доказового підтвердження.
Встановлені судом обставини прямо вказують на те, що право власності за договорами купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі було набуто і ОСОБА_3, і ОСОБА_2 правомірно, тобто на підставі пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, зокрема на підставі нотаріально посвідчених договорів (правочинів) щодо вчинення яких, в силу положень частини 1 статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, яку позивач з підстав, вказаних у позові, спростувати не зміг.
Встановлені обставини прямо вказують на те, що на момент смерті матері позивача ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), право власності на вказану будівлю, яка була предметом іпотеки, їй вже не належало.
Отже, це право не увійшло до складу спадщини, а тому у позивача відсутнє право чи законний інтерес, які необхідно було б захистити у судовому порядку.
Додатковим рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2023 року заяву представниці відповідача ТОВ "ФК "Інновація" Пінчук О. С. про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7750 грн.
У стягненні зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Інновація" судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн - відмовлено повністю.
Повністю відмовлено ОСОБА_1 у розподілі судових витрат у вигляді судового збору, у розмірі 992,40 грн та 496,20 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суд відмовив у задоволенні позову, з позивача можуть бути стягнені понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу. Відповідач та його представник долучили до матеріалів справи на підтвердження розміру витрат: договір про надання правової допомоги, укладений між ними і підписаний 11 січня 2021 року, додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги № 11-01/2021, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 по Договору про надання правової допомоги № 11-01/2021 від 11 січня 2021 року по справі № 346/2344/22, укладений між ними і підписаний 27 лютого 2023 року.
З вказаних документів вбачається, що на виконання пунктів 1.1. та 1.2. вказаного договору адвокат надала, а позивачка отримала такі види правничої допомоги, з розрахунку 1000 грн - вартість однієї години (що передбачено додатковою угодою № 2): заява про направлення копії позовної заяви - 15 хв - 250 грн; клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - 15 хв - 250 грн; участь у судових засіданнях призначених на 12 жовтня 2022 року - 1 год - 1000 грн, 26 жовтня 2022 року - 1 год - 1000 грн, складання та направлення заперечення на відповідь на відзив - 1 год - 1000 грн; складання та направлення Електронним судом клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача - 15 хв - 250 грн. Щодо цих витрат заперечення від позивача та/або його представника не надходили.
Але зважаючи на заперечення позивача, який оспорив інші заявлені суми (розмір) правничої допомоги та їх суть, суд застосував положення частини 4 статті 137 ЦПК України. І з огляду на це, суд погодився з аргументами позивача у тій частині, що витрачання часу адвокатом на формування правової позиції взагалі не передбачено договором про надання правової допомоги чи додатковою угодою. А тому такі витрати не можуть підлягати розподілу шляхом їх стягнення з позивача. Витрачення часу у вигляді 5 год на складання та направлення відзиву на позовну заяву, вочевидь не є співмірним із складністю такого питання та категорією спору. Тож за такий вид правової допомоги, до стягнення з позивача підлягає тільки 3000 грн, виходячи з вартості 1 год роботи адвоката 1000 грн та співмірно витрачених нею трьох годин роботи.
Що стосується представництва інтересів відповідача у суді (судових засідань), то тут суд погодився з представником позивача у тому, що судове засідання, яке відбулось 23 грудня 2022 року тривало тільки 1 год і витрачений час на судове засідання не складає 4 год 30 хв. А тому за такий вид правової допомоги, до стягнення з позивача підлягає тільки 1000 грн, виходячи з вартості 1 год роботи адвоката 1000 грн.
Інші види наданої правової допомоги відповідач прямо не оспорював, як щодо розміру, так і по суті, а тому з огляду на положення частини 6 статті 137 ЦПК України суд оцінює їх як належні.
Тож, з огляду на викладене, суд вважав, що до стягнення із позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 7750 грн, а у стягненні таких витрат в більшому розмірі (6500 грн) слід відмовити.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційну скаргу представника ТОВ "ФК "Інновація" - адвоката Пінчук О. С. задоволено частково.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2023 року та додаткове рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину судових рішень в редакції цієї постанови.
Апеляційний суд виходив з того, що вимоги позивача щодо порушення відповідачем порядку досудового врегулювання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договірного застереження безпідставні, оскільки письмову вимогу про сплату заборгованості, яка виникла у зв`язку із невиконанням боржником умов кредитного договору № 014/0321/44/05413 від 10 жовтня 2017 року, майновий поручитель ОСОБА_4 отримала.
Твердження позивача щодо неправильно зазначеної адреси поручителя, як підстави для визнання факту порушення, не заслуговує на увагу, оскільки факт отримання ОСОБА_4 спірного повідомлення позивачем не спростовано.
З огляду на підстави позову, позивач не оспорював дійсність права ТОВ "ФК "Інновація" на дату укладення договорів купівлі-продажу предмета іпотеки. Щодо заміни кредиторів внаслідок уступки права вимоги, то відповідні договори не визнано недійсними, а доказів виконання зобов`язання першому кредитору також не представлено.
Як на підставу позову ОСОБА_1 посилався на наявність наведених вище неточностей, як підстав для визнання договорів недійсними. Однак такі вимоги спростовано, а інших підстав невідповідності договорів вимогам статті 215 ЦК України позивач не навів.
Разом з тим, встановивши ці обставини, суд першої інстанції відмовив у позові з іншої підстави, а саме, що позивачем не доведено факт порушення його права як спадкоємця. На думку колегії суддів такий висновок помилковий, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
ОСОБА_1 є її спадкоємцем за заповітом. За заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини відкрито спадкову справу № 5/2020.
У даній справі позивач звернувся як спадкоємець - правонаступник прав та обов`язків матері. При цьому, ОСОБА_4 зверталася з позовом з приводу спірного майна. Зокрема, 04 червня 2018 року ОСОБА_4 зверталася з позовом до ТОВ "ФК "Інновація", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування 1/2 частки нежитлової будівлі площею 358 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1, як набутої без достатньої правової підстави. Ухвалою суду у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 ОСОБА_1 було залучено у справі № 346/2581/18 як правонаступника.
Рішенням суду від 28 грудня 2021 року у справі № 346/2581/18 позов у даній справі було задоволено. Постановою апеляційного суду від 21 червня 2022 року рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові. При цьому апеляційний суд зазначив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що стало самостійною підставою для відмови у позові.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом про визнання договорів недійсними. Тому в даному випадку не можна стверджувати, що зі смертю ОСОБА_4 відпав приватний інтерес, який стосувався особисто її волі та особи, оскільки до спадкоємця перейшли всі права та обов`язки, які належали ОСОБА_4 на момент смерті.
З огляду на наведене, колегія суддів рішення суду змінила, виклала мотиви відмови в позові з підстав викладених у даній постанові.
Ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції вважав, що представник відповідача не витрачала час на проїзд до суду та очікування початку засідання, оскільки брала участь у розгляді справи за допомогою відеоконференції, тому вирішив стягнути за представництво інтересів відповідача в суді з позивача 1 000 грн.
Разом з тим, перевіривши доводи скарги в цій частині, апеляційний суд погодився з твердженням апелянта щодо неправильно встановлених обставин. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та представлених апелянтом доказів, представник апелянта була особисто присутня в приміщенні суду та брала участь у судовому засіданні, судове засідання відбувалося не в режимі відеоконференції. Суд оголошував перерву в засіданні у зв`язку з відсутністю електропостачання та продовжив о 14:00 год. В цей час адвокат очікувала в приміщенні суду.
Однак висновок суду щодо розміру та суті наданої правової допомоги в цьому випадку правильний, оскільки перерва сталася вимушено, а участь у судовому засіданні судом оцінена, що є співмірним та адекватним в даній ситуації.
Тому додаткове рішення також слід змінити тільки в частині мотивів відмови в задоволенні вимоги про стягнення правової допомоги в сумі 4 000 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
скаржник погодився з висновками суду апеляційної інстанції в частині встановлення факту неналежного направлення іпотекодержателем вимоги іпотекодавцю (майновому поручителю) та з висновками, що ОСОБА_1 є належним позивачем, тобто таким який успадкував права на спірне майно, тому в цій частині постанова апеляційного суду не оскаржується;
суди не звернули уваги, що іпотекодержатель не виконав вимоги закону щодо належного надсилання вимоги іпотекодавцю за адресою його реєстрації місця проживання, оскільки вимога надіслана без опису вкладення та тільки за однією з двої зазначених в іпотечному договорі адрес, до того ж на дату направлення вимоги іпотекодержателю була відома фактична адреса реєстрації іпотедавця, однак на таку адресу іпотекодержатель вимоги не направляв;
суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що обидві вимоги були вручені адресатам особисто, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення заповнено з порушенням положень пункту 105 та 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, а саме: адреса, зазначена в повідомленні, на території м. Коломия не присвоювалась, підпис зазначений в графі "підпис працівника поштового зв`язку", тому не може належати ОСОБА_4 .
Аргументи інших учасників справи
У листопаді 2023 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_6 .
В обгрунтування відзиву зазначили, що доводи касаційної скарги про ніби то порушення ТОВ "ФК "Інновація" порядку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження є непереконливими, оскільки ОСОБА_4, ознайомившись зі змістом договору іпотеки, в якому було зазначено дві адреси, підписала його без зауважень. Суди правильно встановили, що майновий поручитель отримала письмову вимогу про сплату заборгованості. Неточна адреса майнового поручителя, зазначена в повідомленні кредитора, не стала перешкодою для вручення рекомендованого поштового відправлення особисто ОСОБА_4 .
У грудні 2023 року ТОВ "ФК "Інновація" подало відзив на касаційну скаргу за підписом представника Пінчук О. С., в якому просило відмовити в задоволенні касаційної скарги, судові рішення залишити без змін.
В обгрунтування відзиву зазначило, що є невірним та не відповідає обставинам справи зазначення позивачем оскарження в частині, в той час як фактично судові рішення оскаржуються повністю. Правові висновки, на які посилається позивач, зроблені за інших фактичних обставин та не є подібними до справи, що переглядається. Суди зробили вірний висновок, що боржник та іпотекодавець отримали вимоги в порядку статей 35 та 38 Закону України "Про іпотеку".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 346/2344/22,витребувано справу із суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року відмовлено.
У листопаді 2023 року матеріали справи № 346/2344/22 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року зазначено, що доводи касаційної скарги містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 754/8547/19, від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19, від 12 травня 2022 року у справі № 756/15123/18, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, від 20 жовтня 2021 року у справі № 911/3001/20, від 31 жовтня 2018 року у справі № 369/382/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 10 жовтня 2007 року ВАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_5 уклали письмовий кредитний договір з фізичною особою № 014/0321/44/05413 за яким товариство, як кредитор, відкриває ОСОБА_5, як позичальнику, невідновлювальну кредитну лінію у сумі 100 000 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 09 жовтня 2017 року включно, зі сплатою 12,5 % річних.
У цей же день, 10 жовтня 2007 року, ВАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_4 (адреса місця проживання у преамбулі договору: АДРЕСА_2 ; адреса місця проживання у розділі реквізити договору: АДРЕСА_2 ) уклали письмовий договір іпотеки № 014/0321/44/05413/01, за яким ОСОБА_4, як іпотекодавець, надала в іпотеку нерухоме майно у вигляді нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ВАТ "Ерсте Банк", як іпотекодержателю, для забезпечення його вимог, що витікають із вказаного вище кредитного договору, а також додаткових угод до нього. І цей договір був посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № Д-1535.
При цьому, за вказаним договором, його сторони передбачили, що у разі порушення основного зобов`язання, умов кредитного договору або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику письмову вимогу про усунення порушення.
В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про його виконання у не менш ніж 30 денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом цього строку вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (пункт 5.1); іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту або при повній або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди сум неустойки (пункт 5.2); іпотекодержатель має право дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем або позичальником обов`язків, встановлених цим договором або кредитним договором (пункт 5.3); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" (пункт 5.4); право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, встановлених пунктом 5 цього договору, належить іпотекодавцю (пункт 5.6); всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм (пункт 8.6).
04 січня 2010 року ВАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_5 уклали письмовий договір у вигляді додаткової угоди № 1 до вказаного вище кредитного договору, яким серед іншого, передбачили, що: повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється позичальником щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з графіком погашення, наведеним у додатку № 1 до цієї додаткової угоди (пункт 1.7); в разі отримання вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів на умовах кредитного договору, в тому числі цієї додаткової угоди, кошти мають бути повернені/сплачені протягом 30 днів з моменту надіслання кредитором на адресу позичальника відповідного листа повідомлення вимоги (пункт 3.2); кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи прострочену та поточну заборгованість позичальника за кредитом, прострочену заборгованість позичальника за процентами, та/або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та неустойки (пеню, штрафи), у випадку порушення позичальником пункту 1.7 цієї додаткової угоди (пункт 5.1).
01 лютого 2012 року ВАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_5 уклали ще один письмовий договір у вигляді додаткової угоди № 1 до вказаного вище кредитного договору, яким у пункті 1, серед іншого, передбачили, що: повернення кредиту (основної позичкової заборгованості) та сплата процентів (відсотків) за користування ним, здійснюється позичальником щомісячно до 15 числа кожного місяця, згідно з графіком погашення, наведеним у додатку № 1 до цієї додаткової угоди. При цьому зберігають силу умови кредитного договору та усіх змін та доповнень до нього.
29 вересня 2014 року між ПАТ "Фідобанк", як правонаступником ВАТ "Ерсте Банк", та ТОВ "ФК "Вендор" укладений договір № 5 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор ПАТ "Фідобанк" передав (відступив) новому кредитору ТОВ "ФК "Вендор" право вимоги за кредитним договором № 014/0321/44/05413 від 10 жовтня 2017 року. Також, в цей же день, між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Вендор" укладений договір № 7 про відступлення права за договорами іпотеки, відповідно до умов якого ПАТ "Фідобанк" передав (відступив), а ТОВ "ФК "Вендор" отримав, серед іншого, й всі права вимоги за іпотечним договором № 014/0321/44/05413/01 від 10 жовтня 2017 року.
18 травня 2015 року ТОВ "ФК "Вендор" на підставі договору про відступлення права вимоги (факторингу) № 112 та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 014/0321/44/05413/01 від 10 жовтня 2017 року, відступило права вимоги за вказаним вище кредитним договором та договором іпотеки новому кредитору ТОВ "Фінанс Траст Груп".
09 лютого 2017 року ТОВ "Фінанс Траст Груп", на підставі договору про відступлення права вимоги (факторингу) № 19 та Договору про відступлення права за договором іпотеки № 014/0321/44/05413/01 від 10 жовтня 2017 року, відступило права вимоги за кредитним договором № 014/0321/44/05413 від 10 жовтня 2017 року та договором іпотеки № 014/0321/44/05413/01 від 10 жовтня 2017 року новому кредитору ТОВ "ФК "Інновація".
23 березня 2017 року ТОВ "ФК "Інновація" направила боржнику ОСОБА_5 та майновому поручителю ОСОБА_4 письмову вимогу про сплату заборгованості, яка виникла у зв`язку із невиконанням боржником умов кредитного договору № 014/0321/44/05413 від 10 жовтня 2017 року, з повідомленням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку неповернення кредитних коштів у 30 денний строк з моменту отримання цієї вимоги.