ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 402/1163/18
провадження № 61-13228св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватного підприємства "ТРЕЙДСЕРВІС";
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного підприємства "ТРЕЙДСЕРВІС" на постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2023 року в складі колегії суддів: Письменного О. А., Голованя А. М., Єгорової С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства "ТРЕЙДСЕРВІС" (далі - ПП "ТРЕЙДСЕРВІС") про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та інших коштів за затримку розрахунку за оренду землі.
Позов мотивований тим, що згідно із договором оренди землі зареєстрованого в Ульяновському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центру державного земельного кадастру" про що у Розділі 4 "Записи державної реєстрації договорів оренди землі" книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у Грушківській сільській раді вчинено запис від
23 серпня 2010 року № 040038400027, на підставі якого в оренду ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" передано земельну ділянку № 0949, згідно "Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організації території КСП ім. Шевченка на території Грушківської сільської ради Ульянівського району Кіровоградської області", загальною площею 2,72 гектари, в тому числі ріллі 2,72 гектари. Кадастровий номер земельної ділянки 3525581300:02:000:0949. Земельна ділянка належала орендодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку І-КР № 042577.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, спадщину після смерті прийняла дочка ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 9 зазначеного договору, орендна плата виплачується орендареві за згодою сторін у формі та строки визначені у додатку № 1 або № 2, що є невід`ємними частинами даного договору. Річна орендна плата за всю ділянку становить одна тисяча двісті гривень, що складає 3,5161 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до додатку № 2 спірного договору період виплати орендної плати погоджено з 01 серпня до 31 грудня кожного поточного року.
Відповідно до пункту 11 договору, передача продукції, коштів та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними бухгалтерськими документами згідно чинного законодавства.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу).
В порушення 4 розділу "Орендна плата" договору, до теперішнього часу орендодавцю не сплачено орендну плату за 2016 та 2017 роки, не зважаючи на неодноразові усні та письмові звернення до ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" з проханням розрахуватись належним чином, але відповідач не отримує поштові відправлення, уникає будь-яких зустрічей з орендодавцем та категорично відмовляється розрахуватись з позивачкою.
Відповідно до уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передана у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3525581300:02:000:2071, проіндексована нормативна грошова оцінка станом на 01 січня 2017 року становить 89 741,00 грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, після уточнень, просила:
- достроково розірвати договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" зареєстрований в Ульяновському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центру державного земельного кадастру" про що у Розділі 4 "Записи державної реєстрації договорів оренди землі" Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у Грушківській сільській раді вчинено запис від 23 серпня 2010 року за № 040038400027.
- стягнути з ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" на користь ОСОБА_1 9 466,14 грн боргу за оренду земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки.
- стягнути з ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" на користь ОСОБА_1 21 296,25 грн пені за період з 01 січня 2016 року до 29 січня 2019 року за затримку розрахунку за оренду землі.
- стягнути з ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми за період з 01 січня 2016 року до 29 січня 2019 року за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 590,50 грн.
- стягнути з ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" на користь ОСОБА_1 3 391,67грн інфляційних втрат за період з 01 січня 2016 року до 29 січня 2019 року.
- стягнути з ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" на користь ОСОБА_1 500 грн на поховання ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що сторона позивача, у встановленому законом порядку повідомлена про час та місце розгляду справи, в судові засідання 07 грудня 2022 року, 12 січня 2023 року та 31 січня 2023 року не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за відсутності позивача та її представника не подано, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року скасовано й передано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду без додержання норм процесуального права та те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повторну неявку сторони позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.
Позивака має бути належно і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого (відразу після першого) судових засідань, в які вона не з`явилася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2023 року ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, на зазначене судове рішення, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати й залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 квітня
2019 року у справі № 757/23967/13, від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано її матеріали із Голованівського районного суду Кіровоградської області.
18 жовтня 2023 року справа № 402/1163/18 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду суд першої інстанції правильно виходив із наявності певних обставин в їх сукупності, а саме: факти неявки позивачки або її представника - адвокатки Бойко З. С. у судові засідання відповідно: 07 грудня 2022 року (ухвала про участь сторони в режимі ВКЗ не виносилась), 12 січня 2023 року та 31 січня 2023року; про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; заяви про розгляд справи за їх відсутності у будь-який спосіб не подали; справа знаходилася на стадії розгляду справи по суті (підготовче засідання закрито незважаючи на письмове клопотання відповідача про продовження строку на 10 днів для надання відзиву на заяву позивача про збільшення позовних вимог), ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті від 08 листопада 2023року.
Звертає увагу, що відповідач забезпечив явку свого представника в усі вище вказані судові засідання.
Заперечення представника відповідача, висловлені під час апеляційного розгляду щодо факту його присутності у судовому засіданні, що не відбулося через неявку позивача колегія суддів до уваги не взяла.
Звертає увагу, що в матеріалах цивільної справи наявний протокол судового засідання Голованівського районного суду від 12 січня 2023 року у справі № 402/1163/18 в якому засвідчено явку представника відповідача та факт нез`явлення позивача та її представника, при належному повідомленні сторін.
Водночас, колегія суддів не надала жодної оцінки факту неявки сторони позивача і у наступне судове засідання призначене на 31 січня 2023 року, що незважаючи на клопотання адвокатки про відкладення розгляду справи, мало наслідком ухвалення судом першої інстанції рішення про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Вважає, що суд першої інстанції правильно застосував вище вказані наслідки.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 07 грудня 2022 року та 12 січня 2023 року представник позивачки Бойко З. С. мала намір приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EASYCON", однак зв`язатись з представником позивача не виявилось можливим.
Судове засідання призначене на 12 січня 2023 року на 13:30 не відбулося через припинення електропостачання у суді, про що були складені довідка та відповідний акт. Тобто, повторної неявки сторони позивача не відбулося.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга ПП "ТРЕЙДСЕРВІС" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України).
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Отже, норми частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, посилаючись на вказані положенні, виходив із того, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи позивачка не з`явилась в підготовчі судові засідання, які були призначені на 07 грудня 2022 року, 12 січня 2023 року та 31 січня
2023 року; розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за відсутності позивача та її представника не подано.
Ухвалюючи судове рішення, апеляційний суд виходив із того, що висновки суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду є помилковими, оскільки судові засідання у справі, призначені на 07 грудня 2022 року, 12 січня 2023 року та 31 січня 2023 року, відкладались з різних причин, зокрема,
07 грудня 2022 року та 12 січня 2023 року за клопотаннями представника позивачки ОСОБА_1 адвокатки Бойко З. С., яка мала намір приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EASYCON", однак зв`язатись з представником позивачки суду першої інстанції не виявилось можливим.
В матеріалах справи наявні клопотання представника позивачки від
05 грудня 2022 року та від 19 грудня 2022 року про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надіслані на електронну пошту суду, які були призначені судом першої інстанції на 07 грудня 2022 року та на 12 січня 2023 року.
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2022 року клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 12 січня 2023 року задоволено.
Відповідно до довідки від 12 січня 2023 року складеної секретарем судового засідання Голованівського районного суду Кіровоградської області розгляд справи не проводився у зв`язку з відключенням електропостачання, яке відбулося без попередження, з причин незалежних від працівників апарату суду.
Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.
З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо в судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.
Судове засідання призначене на 12 січня 2023 року на 13:30 не відбулося через припинення електропостачання у суді, про що були складені довідка та відповідний акт. Тобто, повторної неявки сторони позивачки не відбулося, тому суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про повторну неявку саме позивачки в судове засідання.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, апеляційний суд правильно виходив із того, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повторну неявку сторони позивачки у судове засідання без поважних причин або неповідомлення нею про причини неявки.
Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки останній ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.
Посилання заявника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13, від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у зазначеній справі суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Інші доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду