ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/4237/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача - Кикіш С.-М. Р. (адвокат), Рівний Є. О. (адвокат);
відповідача - Мельник О. В. (адвокат);
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"
до Акціонерного товариства "Київгаз"
про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (далі - ТОВ "Атем Груп", Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Київгаз" (далі - АТ "Київгаз", відповідач, скаржник) про визнання дій АТ "Київгаз" по встановленню об`єму розподіленого та спожитого Товариством у лютому 2022 року природного газу понад 1 313 853 куб.м. незаконними; зобов`язання АТ "Київгаз" здійснити облік фактично спожитого природного газу Товариством за лютий 2022 року на підставі даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ), а саме в розмірі 1 313 853 куб.м.; зобов`язання АТ "Київгаз" скорегувати на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - оператор ГТС) інформацію про обсяги спожитого (розподіленого) природного газу Товариством, шляхом направлення уточненої інформації оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг фактично спожитого (розподіленого) природного газу (остаточну алокацію) за лютий 2022 року в об`ємі згідно з даними комерційного вузла обліку газу (ВОГ), а саме: в розмірі 1 313 853 куб.м. (із урахуванням заяви про зміну предмета позову).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач усупереч вимог закону, без розгляду акта про порушення відповідною комісією, без складання акта - розрахунку, розмістив на інформаційній платформі оператора ГТС недостовірну інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого позивачу (спожитого ним) природного газу за лютий місяць 2022 року.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 (суддя Чинчин О. В.) зі справи № 910/4237/23 у задоволенні позовних вимог Товариства до АТ "Київгаз"про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено у повному обсязі.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що дії АТ "Київгаз" щодо встановлення об`єму розподіленого та спожитого Товариством у лютому 2022 року природного газу понад 1 313 853 м.куб. вчинені у відповідності до положень Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), Закону України "Про ринок природного газу" та у межах наданих повноважень відповідно до норм чинного законодавства України.
2.3. Також суд першої інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту про визнання незаконними дій є неефективним, оскільки не призводить до захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, а задоволення заявлених позивачем позовних вимог не призведе до відновлення його прав. Тобто, спрямований лише на встановлення певного факу та не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
2.4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.05.2024 (колегія суддів: Михальська Ю. Б., Іоннікова І. А., Тищенко А. І.) рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у цій справі скасував; прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю; визнав дії АТ "Київгаз" по встановленню об`єму розподіленого та спожитого Товариством у лютому 2022 року природного газу понад 1 313 853 куб.м. незаконними; зобов`язав АТ "Київгаз" здійснити облік фактично спожитого природного газу Товариством за лютий 2022 року на підставі даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ), а саме: в розмірі 1 313 853 куб.м.; зобов`язав АТ "Київгаз" скорегувати на інформаційній платформі оператора ГТС, інформацію про обсяги спожитого (розподіленого) природного газу Товариством, шляхом направлення уточненої інформації оператору ГТС, в якій відобразити обсяг фактично спожитого (розподіленого) природного газу (остаточну алокацію) за лютий 2022 року в об`ємі згідно з даними комерційного вузла обліку газу (ВОГ), а саме: в розмірі 1 313 853 куб.м.; стягнув з АТ "Київгаз" на користь Товариства 8 052,00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 12 078,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
2.5. Постанову суду мотивовано з посиланням на те, що обраний позивачем спосіб захисту права не суперечить закону і забезпечує поновлення його порушеного права.
2.6. Зокрема, з огляду на наявність розбіжностей у частині визначення об`єму природного газу, спожитого позивачем у лютому 2022 року, необґрунтованої зміни порядку розрахунків обсягу розподіленого газу, передбаченого Кодексом ГРМ та, відповідно, необґрунтованого завищення обсягів розподіленого газу до 2 180 786 куб.м. (за відсутності жодного документального і нормативного обґрунтування таких нарахувань і підстав для неврахування визначених ВОГ обсягів розподіленого природного газу у розмірі 1 313 853 куб.м.) реалізація обраного позивачем способу захисту права має наслідком: здійснення відповідачем розрахунку розподіленого газу відповідно до положень Кодексу ГРМ та умов Договору на підставі даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ), а також призведе до можливості відобразити на інформаційній платформі оператора ГТС обсяг фактично спожитого (розподіленого) природного газу (остаточну алокацію) за лютий 2022 року (в об`ємі згідно даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ), інформація з якої використовується іншими суб`єктами ринку природного газу (у тому числі і постачальником природного газу).
2.7. За висновками суду апеляційної інстанції, обов`язковою умовою для нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості є рішення комісії про задоволення (повністю або частково) акта про порушення та відповідний акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Відсутність складеного згідно зі встановленим порядком та підписаного всіма членами комісії рішення про задоволення акта про порушення, свідчить про порушення АТ "Київгаз" вимог Кодексу ГРМ, та про відсутність підстав для сплати споживачем вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу.
2.8. Матеріалами справи підтверджуються та відповідачем не спростовані обставини, що об`єм спожитого природного газу в розмірі 2 180 786 м.куб., який відповідач, як він стверджує, визначав на підставі середнього розрахунку спожитого газу за попередні три аналогічні періоди (лютий місяць попередніх трьох років 2019 - 2021 років) було визначено АТ "Київгаз" без дотримання встановленої Кодексом ГРМ процедури.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. АТ "Київгаз" не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 зі справи № 910/4237/23 та залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга АТ "Київгаз" подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.1.2. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми:
- статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 2, 5, 175 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 918/662/21;
- положень абзацу 3 підпункту 3 пункту 2 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 927/718/20, від 15.06.2022 у справі № 914/2295/21;
- положень абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу Х, пункту 4 та абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21.
4.1.3. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування положень підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ та пункту 10 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ, у контексті вирішення питань, зокрема:
- "в якому порядку спростовується встановлений Оператором ГРМ факт роботи ВОГ в позаштатному режимі?";
- " чи може споживач самостійно спростувати встановлений Оператором ГРМ факт роботи ВОГ в позаштатному режимі самостійно, без залучення представників Оператора ГРМ шляхом проведення дослідження спеціаліста або експерта?";
- "Якщо спростування встановленого Оператором ГРМ факту роботи ВОГ в позаштатному режимі можливе без залучення представників Оператора ГРМ до відповідної перевірки та дослідження, чи буде відповідальним Оператор ГРМ за обставини функціонування ВОГ, що визнаний ним таким, що працює в позаштатному режимі?".
4.1.4. Із посиланням на положення пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник вважає, що суд апеляційної інстанцій встановив обставини, що мають значення, на підставі недопустимих доказів.
4.1.5. За твердженням відповідача, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді.
4.1.6. У вирішенні питання правомірності / неправомірності дій з визначення обсягів розподіленого та спожитого газу, суд апеляційної інстанції не врахував зміст положень абзацу 3 підпункту 3 пункту 2 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ та умов, укладеного між сторонами договору, а також фактичних обставин спору (щодо відсутності доказів припинення газопостачання на об`єкті, відсутності у позивача дублюючого ЗВТ та не встановлення останнім на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ).
4.1.7. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції також неправильно застосував у спірних правовідносинах положення пункту 10 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ, внаслідок чого, помилково не врахував, що пломбування комерційного ВОГ та його складових проводиться виключно в його робочому стані, водночас неопломбування Оператором ГРМ ВОГ із зазначенням підстав невчинення цих дій, робить неможливим використання даних обліку такого ВОГ для розрахунків.
4.1.8. У цьому аспекті скаржник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції, у спірному випадку, не застосував положення пункту 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ щодо обов`язку власника комерційного ВОГ або суб`єкта господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечення належного технічного стану комерційного ВОГ та його складових з дотриманням правил експлуатації, у тому числі і проведення періодичної повірки. За наведеного, вважає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишились обставини функціонування ВОГ в позаштатному режимі.
4.1.9. Також за твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно врахував, як належний та допустимий доказ висновок експертів від 31.01.2022 № 9277/24553-24612, складений за результатами проведеного комісійно - інженерного дослідження та, відповідно не навів мотивів щодо встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
4.1.10. У цьому аспекті скаржник зазначає про те, що позивач, як ініціатор проведення цього дослідження, не надав у розпорядження експертам погоджену Оператором ГРМ проектну документацію у відповідності до вимог глави 2 розділу V Кодексу ГРМ. Тобто експертами проектна документація не досліджувалася, а тому, висновки експертів не спростовують доводів АТ "Київгаз" щодо відсутності комерційного обліку розподілу (постачання) природного газу на об`єкті позивача в період з 18.02.2022 до 28.02.2022. При цьому, факт відсутності у позивача погодженої Оператором ГРМ проектної документації, як на дату складання акта про порушення та акта обстеження вузла обліку газу від 18.02.2022, так і на дату прийняття оспорюваного рішення судом апеляційної інстанції є неспростованим.
4.1.11. Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що спірний висновок експертизи складений 31.01.2022, тобто, до дати перевірки відповідачем ВОГ та встановлення факту його функціонування в позаштатному режимі, а тому такий висновок не відповідає вимогам статті 98, 101 ГПК України.
4.1.12. 17.09.2024 від АТ "Київгаз" надійшло клопотання про передачу справи № 910/4237/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновку, який викладений у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3866/21 та від 09.08.2023 у справі № 922/2344/22 щодо застосування положень статті 20 ГК України, статей 15, 16 ЦК України у подібних правовідносинах.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість і просить Суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Сторонами у справі 01.12.20217 укладено договір розподілу природного газу № 14407 (далі - Договір), за умовами якого відповідач (Оператор ГРМ) зобов`язався надати позивачу (Споживач) послугу з розподілу природного газу, а позивач - прийняти послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
5.2. За умовами Договору:
- цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк (пункт 1.3);
- облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.1);
- визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором;
- якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об`єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем;
- для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача (пункт 5.2);
- при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України;
- при здійсненні обліку спожитого природного газу Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем;
- у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем та Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.3);
- порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору;
- після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період (пункт 5.4);
- після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт·год, в - Гкал, в - МДж;
- дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором;
- Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику;
- визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником;
- за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (пункт 5.6).
5.3. Суди також встановили, що 26.04.2021 представниками АТ "Київгаз" за участю представника Споживача складено Акт перевірки вузла обліку газу № Ч120/21, згідно з яким на об`єкті Споживача за адресою вул. Промислова, 4б здійснено обстеження вузла обліку газу та встановлено, що пломби, встановлені раніше представниками АТ "Київгаз" цілі та непошкоджені; витоків газу не виявлено; ВОГ працює в штатному режимі; отримані необхідні роздруківки; надані документи згідно з переліком чинного Кодексу ГРМ; виявлено невідповідність встановленого ГСО (газоспоживаюче обладнання) наданому робочому проекту (частина ГСО демонтована); перелік ГСО з наявністю відмітки про встановлене /демонтоване ГСО додається. Рекомендовано внести зміни до заяви-приєднання (оскільки перелік встановленого на об`єкті ГСО не відповідає переліку вказаного позивачем ГСО в заяві-приєднанні). Не надано уповноваженому представнику Оператора ГРМ доступ згідно з підпунктом 1 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ на територію об`єкта в місце встановлення комерційного ВОГ.
5.4. 18.02.2022 представниками АТ "Київгаз" за участю представника Споживача складено Акт обстеження вузла обліку газу № Ч50/22, згідно з яким: на об`єкті Споживача за адресою вул. Промислова, 4б, здійснено обстеження вузла обліку газу та встановлено, що газоспоживаюче обладнання не відповідає наданому проекту. Разом з перевіркою ВОГ було проведено розпломбування для усунення витоків газу, виявлених на коренному крані та зафіксовано показники лічильника газу 138 998 м.куб.
5.5. В Акті обстеження вузла обліку газу від 18.02.2022 № Ч50/22 зазначено таке:
- під час перевірки не надано оригінали проектної документації "Робочий проект газопостачання другої черги (3 етапу будівництва) пускового комплексу виробництва керамічної плитки на території майданчика ТОВ "РМ-Інвест" по вул. Промислова, 4б в м. Києві", яка містить останні погодження АТ "Київгаз" 25.08.2016, що є порушенням пункт 3 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ. При цьому надано робочий проект, погоджений АТ "Київгаз" від 26.11.2013;
- змонтований ВОГ не відповідає наданому проекту;
- виявлено у протоколі параметризації ВОГ невідповідність діапазонів вимірювання перепаду тиску на вимірювальних трубопроводах погодженій проектній документації 2013 року так і 2016 року;
- представник Споживача відмовився забезпечити огляд ділянок до та після ЗП та лічильника газу;
- виявлено невідповідність ГСО узгодженій проектній документації та заяві-приєднання;
- не надано акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, передбачений пунктом 4 глави 4 розділу Х Кодексу ГРМ;
- за перелічених порушень відсутня можливість вважати існуючий ВОГ придатним для комерційних розрахунків, внаслідок чого немає підстав для пломбування складових після усунення витоків газу та відповідно до розділу 3 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ експлуатація такого ВОГ і його складових не допускається.
5.6. Товариством висловлені заперечення до акта обстеження вузла обліку газу від 18.02.2022 № Ч50/22, які викладені на 6-ти аркушах. Зокрема, позивач вказує, що витоків газу виявлено не було; ВОГ працює у штатному режимі; у зв`язку зі зміною головного енергетика своєчасно надати діючий проект не було можливості, разом із тим, такий проект існує; щодо проектно-виконавчої документації, то для проведення перевірки була надана та сама документація, яка надавалась представником АТ "Київгаз" при проведенні усіх попередніх перевірок.
5.7. За наслідками проведеного огляду представниками АТ "Київгаз" складено Акт про порушення від 18.02.2022 № 1100, згідно з яким встановлено порушення Кодексу ГРМ, зокрема:
- підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС - витоки газу на елементах ВОГ, а саме на імпульсній лінії до БПД;
- пункту 3 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ - відсутність оригіналів документів;
- підпункту 3 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ - не відповідає наданій проектній документації;
- також в Акті міститься інформація про те, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього Акта буде проводити засідання "31" березня 2022 року о 15:30;
- на зворотному боці Акта міститься пам`ятка щодо розгляду акта про порушення з посиланнями на главу 5 розділу XI Кодексу ГРМ.
5.8. У подальшому, 25.02.2022 комісією у складі представників ТОВ "Атем Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки Вітязь", складено Акт про припинення споживання природного газу. Зокрема, зафіксовано такі показники вузла обліку газу - всього спожито з 01.02.2022 - 1 313 853 куб.м.
5.9. На зворотному боці акта про припинення споживання природного газу міститься роздруківка відомості обліку споживання природного газу з 01.02.2022 до 28.02.2022, складеного обчислювачем вузла обліку природного газу (з 01.02.2022 до 25.02.2022 позивачем спожито 1 313 853 м.куб. газу, після 25.02.2022 газ не споживався, про що свідчать нульові показники у відомості).
5.10. Заявою б/н б/д позивач повідомив АТ "Київгаз" про припинення газопостачання о 10 годині 25.02.2022.
5.11. Також 09.03.2022 на підставі листа замовника - ТОВ "Атем Груп", відповідачем складено Акт на відключення газу за адресою: вул. Промислова, 4б.
5.12. На виконання умов Договору відповідач склав Акт приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 1 248 995,04 грн; фактичний об`єм спожитого газу за лютий 2022 року - 2 180 786,00 м.куб.
5.13. На Акті приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 28.02.2022 за лютий 2022 року містяться заперечення Споживача щодо фактичного об`єму спожитого газу за лютий 2022 року. Зокрема, Споживач в Акті зазначив, що фактичний об`єм спожитого Товариством природного газу за лютий 2022 року складає 1 313 853 куб.м.
5.14. У квітні (25.04.2022) відповідач звернувся до позивача з листом від 22.04.2022 № 638/09-3 щодо підписання Акта приймання-передачі послуг з розподілу природного газу за лютий 2022 року в обсязі 2 180 786,00 м.куб. у якому вимагав повернути один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою позивача.
5.15. У відповідь на цей лист позивач листом від 28.07.2022 № 220728/1 повторно просив відповідача підписати акт приймання - передачі послуг з розподілу природного газу за лютий 2022 року з фактичним об`ємом спожитого Товариством природного газу за лютий 2022 року у розмірі 1 313 853 куб.м.
5.16. У подальшому у період з травня 2022 року до жовтня 2022 року між сторонами проводилось листування щодо відновлення газопостачання; про необхідність усунення порушень умов Договору, Кодексу ГРМ та Правил безпеки систем газопостачання; приведення документації і приладового/комерційного обліку споживання природного газу на об`єкті у відповідність до вимог діючого законодавства.
5.17. Листами від 02.08.2022 № 1879/09-3 та від 17.10.2022 № 2854/09-3 від 17.10.2022 АТ "Київгаз" повторно просило підписати акти приймання - передачі послуг з розподілу природного газу за лютий 2022 року від 28.02.2022.
5.18. Також суди встановили, що 08.08.2022 відповідач затвердив позивачу технічні умови на реконструкцію системи газопостачання об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4б.
5.19. 05.09.2022 сторонами затверджений план-графік реконструкції системи газопостачання об`єкту газопостачання Товариства за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4б.
5.20. У жовтні 2022 позивач листом від 13.10.2022 №221013/2 повторно просив відповідача підписати примірник акта приймання - передачі послуг з розподілу природного газу за лютий 2022 року з фактичним об`ємом спожитого Товариством природного газу за лютий 2022 року у розмірі 1 313 853 куб.м.
5.21. У листопаді 2022 року АТ "Київгаз", за результатами розгляду поданого позивачем на погодження проекту "Реконструкція системи газопостачання комплексу виробництва керамічної плитки ТОВ "Атем Груп" за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4Б. Газопостачання внутрішнє" зазначило про виявлені зауваження та недоліки й відмовило у його погодженні у запропонованій позивачем редакції
5.22. Листом від 07.06.2023 № 230607/1 позивач звернувся до відповідача та просив направити представника для розпломбування газоспоживаючого обладнання.
5.23. Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що всупереч вимогам закону, без розгляду Акта про порушення відповідною комісією та без складання акта-розрахунку, відповідач у акті приймання-передачі послуг з розподілу природного газу за лютий 2022 року безпідставно зазначив обсяги природного газу у розмірі 1 313 853 куб.м., донараховані на підставі акта про порушення від 18.02.2022 № 1100, а не обсяги природного газу в об`ємі згідно з даними комерційного вузла обліку газу (ВОГ). Також безпідставно розмістив на інформаційній платформі оператора ГТС недостовірну інформацію щодо загального об`єму та обсягів розподіленого позивачу (спожитого ним) природного газу за лютий місяць 2022 року. Вказані незаконні дії відповідача призвели до подання постачальником газу позову до Товариства про стягнення вартості спожитого природного в обсягах та об`ємах які фактично не споживалися останнім.
5.24. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував, що 18.02.2022 Оператором ГРМ розпломбовано комерційний ВОГ для усунення зафіксованих витоків газу на елементах ВОГ. Саме за виявлених і перелічених в Акті огляду порушень (виявлення обставин непридатності ВОГ для комерційних розрахунків) комерційний ВОГ і не було опломбовано, а тому, по закінченню звітного місяця відповідач у відповідності до регламентних процедур Кодексу ГРМ та з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" здійснив розрахунок фактичного об`єму спожитого газу за лютий 2022 року та виставив акти приймання - передачі послуг з розподілу природного газу від 28.02.2022.
5.25. При цьому, відповідач також наголошував на тому, що позивач і на теперішній час не усунув, виявлених відповідачем 18.02.2022 порушень (у тому числі під час виконання реконструкції системи газопостачання на об`єкті).
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3. У зв`язку з відпусткою суддів Жайворонок Т. Є. та Колос І. Б. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024, який наявний в матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Причиною спору в даній справі стало питання про законність / незаконність дій відповідача щодо включення, до акта приймання-передачі послуг з розподілу природного газу за лютий 2022 року, додаткових обсягів розподіленого природного газу об`ємом 1 313 853 куб.м. та зобов`язання здійснити облік фактично спожитого природного газу позивачем на підставі даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ) та зобов`язання АТ "Київгаз" скорегувати на інформаційній платформі оператора ГТС інформацію про обсяги спожитого (розподіленого) природного газу, шляхом направлення уточненої інформації оператору ГТС, в якій відобразити обсяг фактично спожитого (розподіленого) природного газу (остаточну алокацію) за лютий 2022 року в об`ємі згідно з даними комерційного вузла обліку газу (ВОГ) - 1 313 853 куб.м.
7.2. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.
7.3. У розгляді доводів та вимог касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
7.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України
7.5. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
7.6. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
7.7. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
7.8. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
7.9. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
7.10. У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.
Щодо обраного позивачем способу захисту із застосуванням якого може бути відновлене порушене право та інтерес позивача у спорі, Суд зазначає таке.
7.11. Скаржник у касаційній скарзі з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про те, що суд апеляційної інстанції у застосуванні положень статті 20 ГК України, статті 16 та статей 2, 5, 175 ГПК України не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 918/662/21.
7.12. Зміст ухвалених у справі рішень свідчить, що:
- відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, у тому числі заначив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не призведе до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення;
- натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає змісту порушеного права та забезпечує ефективний захист його прав та інтересів з урахуванням положень статті 16 ЦК України та статті 20 ГПК України.
7.13. У аспекті порушених скаржником у касаційній скарзі питань та висновків суду апеляційної інстанції Верховний Суд виходить з такого.
7.14. Частинами першою, другою статті 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
7.15. Згідно із пунктами 1, 3 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є: визнання права; припинення дії, яка порушує право.
7.16. Згідно з частиною другою статті 20 ГК України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.
7.17. В силу положень частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
7.18. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
7.19. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав.
7.20. Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
7.21. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
7.22. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
7.23. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18.
7.24. Верховний Суд зазначає, що, як встановили суди, спір у даній справі між сторонами виник з приводу визначення відповідачем обсягу розподіленого газу у лютому 2022 року. Позивач у цій справі прагне захистити порушене, на його думку, право, шляхом зобов`язання відповідача до вчинення дій - здійснити перерахунок обсягів розподіленого природного газу у лютому 2022 та здійснити облік фактично спожитого природного газу на підставі даних комерційного вузла обліку (ВОГ) у тому числі скорегування на інформаційній платформі оператора ГТС інформації про обсяги спожитого (розподіленого) природного газу та шляхом виключення додаткових обсягів розподіленого природного газу об`ємом 1 313 853 куб.м., донарахованих на підставі акта про порушення від 18.02.2022 № 1100.
7.25. У аспекті наведеного Суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц. Так, у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.
7.26. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема у таких випадках:
- кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;
- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. Водночас у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.
Ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду з огляду на принцип процесуальної економії.
7.27. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновки про те, що спосіб захисту, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, є превентивним способом захисту інтересу особи у правовій визначеності шляхом заявлення позову про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку у боржника.
7.28. Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
7.29. У цій справі позивач заявив вимогу про зобов`язання відповідача припинити дії з нарахування та включення спірних обсягів розподіленого газу до первинних документів, якими оформлюються послуги з розподілу.
7.30. Тобто, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції предметом спору у цій справі є вимоги позивача про визнання дій відповідача незаконними (необґрунтоване завищення відповідачем обсягів розподіленого газу) та зобов`язання здійснити перерахунок розподіленого газу відповідно до приписів абзацу 3 підпункту 3 пункту 2 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ.
7.31. Суд зазначає, що заявлені у цій справі вимоги по суті є вимогою про визнання відсутнім права та, відповідно, відсутнім кореспондуючого цьому праву обов`язку з оплати такого обсягу, що є належним способом захисту у разі, зокрема, якщо у спірних правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом кредитор може вжити (вживає) поза волею боржника заходи для реалізації спірного права, одержання виконання спірного обов`язку і ці заходи матимуть вплив на права боржника.
7.32. Отже, з огляду на наявність розбіжностей у частині визначення об`єму природного газу у акті за лютий 2022 року у тому числі і наявність судового спору між позивачем та постачальником природного газу стосовно обсягів та вартості спожитого Товариством у лютому 2022 року саме на підставі інформації з інформаційної платформи оператора ГТМ, суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на положеннях пунктів 1, 3 частини другої статті 16 ЦК України та абзацу 2 частини п`ятої статті 20 ГК України висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту права не суперечить закону і забезпечує поновлення його порушеного права.
7.33. Як вже було зазначено вище, висновки суду апеляційної інстанцій у цій справі № 910/4237/23 повністю відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у зазначеній постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц щодо обраного способу захисту.
7.34. З огляду на наведене, Суд відхиляє посилання скаржника на необґрунтоване неврахування судом апеляційної інстанцій висновків щодо необхідності застосування ефективного способу захисту, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/15 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 918/662/21, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними в істотних аспектах зі справою, що розглядається (зокрема, в проаналізованому вище аспекті існування реальних наслідків для прав позивача відображення відповідачем у первинних документах спірних обсягів розподіленого природного газу), а висновки Верховного Суду у означених скаржником постановах щодо необхідності застосування ефективного способу захисту сформовані з урахуванням конкретних обставин кожної справи та змісту правовідносин, які є відмінними від правовідносин сторін у цій справі.
7.35. У цьому контексті Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 не робила висновки про неефективність позовної вимоги про зобов`язання припинити дії, спрямовані на нарахування додаткових обсягів розподіленого природного газу у об`ємі, донарахованому на підставі акта про порушення. У наведеній Велика Палата Верховного Суду досліджувала питання можливості зобов`язання відповідача виконати умови договору купівлі-продажу електроенергії шляхом надання актів приймання-передачі електроенергії за наступні періоди. Велика Палата Верховного Суду вказала, що акт приймання-передачі електроенергії за відповідним договором купівлі-продажу не може бути предметом позову, оскільки такий акт є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмета договору, тобто доказом виконання сторонами обов`язків за договором, а підписання акту не може розглядатись як окремий обов`язок щодо виконання сторонами договірних зобов`язань.
7.36. У постанові від 15.07.2022 у справі № 918/662/21 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформовано правову щодо застосування пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України щодо можливості самостійного розгляду вимог у господарському суді. У означеній постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду досліджувала питання можливості визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, шляхом виставлення рахунка. У прийнятті постанови суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що фактично заявлений позов містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (встановлення факту відсутності в абонента обов`язку здійснювати плату за скид стічних вод) та не стосується захисту цивільного права; заявлені позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі; встановлення таких обставин як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право. Верховний Суд також у названій постанові вказав на те, що ефективним способом захисту прав та інтересів позивача у цій справі слід вважати "вимоги про визнання протиправними та такими, що не підлягають виконанню рахунки, як нарахування за скид понаднормативних забруднень з урахуванням коефіцієнту кратності".
7.37. У наведеній справі об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 918/662/21, сформовано правову щодо застосування пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України щодо можливості самостійного розгляду вимог у господарському суді яка і була застосована судом першої інстанції під час розгляду справи.
7.38. Колегія суддів при розгляді клопотання АТ "Київгаз" про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що означені вище висновки об`єднаної плати та Великої Палати Верховного Суду у контексті ефективності способу захисту, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України є релевантними до цієї справи (№910/4237/23), а висновки суду апеляційної інстанції у повній мірі їм відповідають.
7.39. Разом з тим, АТ "Київгаз" у клопотанні про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, вважає, що необхідно відступити від висновку, наведеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3866/21 та від 09.08.2023 у справі № 922/2344/22 .
7.40. У цьому контексті Суд наголошує, що висновки, які містяться в судових рішеннях об`єднаної палати Касаційного господарського суду та Великої Палати Верховного Суду у забезпеченні єдності судової практики мають ієрархаїчну перевагу.
7.41. Отже, враховуючи, що відступу від висновків, викладених, як у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 918/662/21, так і у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц не було, то наведені в них висновки щодо застосування пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України у подібних правовідносинах за означеною вище ієрархією забезпечення єдності судової практики підлягають врахуванню у цьому спорі, оскільки мають перевагу над висновками колегії суддів Верховного Суду, які викладені у постановах від 05.07.2022 у справі № 904/3866/21 та від 09.08.2023 у справі № 922/2344/22.
7.42. З огляду на викладене, у задоволенні клопотання АТ "Київгаз" про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів відмовляє.