Постанова суду № 920/1340/21 від 19.09.2024 про стягнення 1 231 576,61 грн

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/1340/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

за участі: секретаря судового засідання Іщука В.В.,

представників учасників справи:

позивача Національної служби здоров`я України - Сич О. А., Зінченка І. Ю.,

відповідача Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" - Сінько О. А.,

розглянувши касаційну скаргу позивача Національної служби здоров`я України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 (головуючий - суддя Євсікова О. О., судді: Майданевич А. Г., Корсак В. А.),

у справі

за позовом Національної служби здоров`я України

до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна клінічна спеціалізована лікарня"

про стягнення 1 231 576,61 грн

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Національна служба здоров`я України (далі - НСЗУ, Служба, позивач) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" (далі - КП "Обласна клінічна спеціалізована лікарня", Лікарня, відповідач) про стягнення 1 231 575,61 грн надмірної оплати за Договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 01.04.2020 № 1515-Е420-Р000.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував про те, що 10.02.2020 на його офіційному веб-сайті було опубліковано оголошення про укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій щодо надання медичних послуг "психіатрична допомога дорослим та дітям", в якому була визначена умова - під час заповнення заяви про укладення договору необхідним є зазначення статистичних даних за формою звітності № 20, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я (далі - МОЗ) України від 10.07.2007 № 378, за 2018 рік.

КП "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" було подано пропозицію щодо укладення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за напрямом "психіатрична допомога дорослим та дітям" від 24.02.2020, де вказана кількість пролікованих випадків із розладом психіки та поведінки у 2018 році - 3 166 випадків, за результатами розгляду якої між сторонами було укладено Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 01.04.2020 № 1515-Е420-Р000.

НСЗУ, аналізуючи подану КП "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" пропозицію, встановлено, що кількість пролікованих Лікарнею випадків із розладом психіки та поведінки у 2018 році становить не 3 166, як було зазначено Лікарнею, а 2 997 випадків, що свідчить про подання Лікарнею пропозиції з недостовірною інформацією щодо кількості пролікованих випадків за 2018 рік, не відповідно до форми звітності № 20, затвердженої МОЗ України, як було встановлено умовами оголошення.

Оскільки, у зв`язку з наведеним, запланована вартість медичних послуг за напрямом "психіатрична допомога дорослим та дітям" за договором у 2020 році мала складати не 17 273 576,40 грн, а 16 349 894,63 грн, НСЗУ вважає, що Лікарнею протягом II - IV кварталів 2020 року - I кварталу 2021 року отримано надмірну оплату за договором на загальну суму 1 231 575,61 грн, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Господарський суд Сумської області рішенням від 27.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, у задоволенні позову відмовив.

Верховний Суд постановою від 04.07.2023 касаційну скаргу НСЗУ задовольнив частково. Вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасував, справу передав на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

За результатами нового розгляду справи № 920/1340/21 Господарський суд Сумської області рішенням від 19.12.2023 позов НСЗУ задовольнив повністю. Стягнув з КП "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" на користь НСЗУ 1 231 575,61 грн надлишково сплачених коштів та 18 473,63 грн витрат по сплаті судового збору

Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.05.2024 вказане рішення місцевого господарського суду від 19.12.2023 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог НСЗУ відмовив. Стягнув з НСЗУ на користь КП "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" 22 168,36 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухваленою за результатами нового розгляду у справі постановою суду апеляційної інстанції від 08.05.2024, НСЗУ просить Суд вказану оскаржувану постанову скасувати, а рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2023 залишити в силі.

Підставою касаційного оскарження з урахуванням доводів скаржника, викладених в усних поясненнях у судовому засіданні, є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В обґрунтування підстави касаційного оскарження згідно пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України НСЗУ посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо процедури закупівлі медичних послуг, визначеної у постановах Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), а саме постанови КМУ "Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій" від 25.04.2018 № 410 (далі - Постанова КМУ № 410) у подібних правовідносинах, зокрема щодо особливості порядку укладення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

На думку НСЗУ, судом апеляційної інстанції за результатами нового розгляду справи не враховано та не надано належної оцінки механізму розрахунку запланованої вартості у вигляді глобальної ставки за договором, що була визначена як гранична сума оплати за певний період, оскільки вона була запланована Державним бюджетом на цей термін і у цьому розмірі.

Крім того, судом у порушенням глави 18 розділу ІІ Порядку "Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році", затвердженого Постановою КМУ від 05.02.2020 № 65 (далі - Порядок № 65) реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році та I кварталі 2021 році, за пакетом медичних послуг "Психіатрична допомога дорослим та дітям", апеляційний суд дійшов висновку про звуження норм права вже затверджених законодавцем в частині підстав для обчислення запланованої суми договору за надання медичних послуг за цим пакетом.

Скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки повноваженням НСЗУ, які визначені Законом України (далі - ЗУ) "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та Положенням про НСЗУ, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1101 (зі змінами) в частині укладання договорів про надання медичних послуг як замовника за пакетом "Психіатрична допомога дорослим та дітям" згідно вимог, визначених в оголошенні.

НСЗУ вказує, що судом апеляційної інстанції також не надано правової оцінки додатку до договору та самому договору "спеціальні умови надання медичних послуг" щодо інформації, зазначеної у ньому, яка підтверджує наведені обставини скаржника стосовно запланованої вартості медичних послуг відповідно до договору та проігноровано обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору, а саме визнання відповідачем факту внесення недостовірної інформації щодо об`єму наданих послуг за 2018 рік, на підставі якої скаржником було проведено оплату надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України.

Верховний Суд ухвалою від 22.08.2024 відкрив касаційне провадження у справі № 920/1340/21 та встановив строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 06.09.2024.

Відзив на касаційну скаргу відповідач через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду 17.09.2024, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на подання відзиву, посилаючись на те, що на території Сумської області часто відсутнє світло у зв`язку зі знаходженням області в зоні постійної повітряної тривоги, що є поважними причинами пропуску встановленого судом строку для подання відзиву.

У частині першій статті 295 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

За приписами статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Водночас частиною другою статті 119 ГПК України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми слідує, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).

Таким чином, Суд зазначає, що строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, з метою вчинення відповідної процесуальної дії, а не поновлений, тому клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу не підлягає задоволенню, при цьому відзив відповідача на касаційну скаргу залишається Судом без розгляду відповідно до вимог статті 118 ГПК України та долучається до справи як письмові пояснення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я України.

10.02.2020 року на офіційному веб-сайті НСЗУ було опубліковано оголошення про укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій щодо надання медичних послуг "психіатрична допомога дорослим та дітям", що підтверджується Наказом НСЗУ від 10.02.2020.

Як було вказано в оголошенні, під час заповнення заяви про укладення договору необхідно зазначити статистичні дані за формою звітності № 20, затвердженою Наказом МОЗ України від 10.07.2007 № 378, за 2018 рік, до яких належить інформація про кількість пролікованих випадків із розладами психіки та поведінки у 2018 році.

КП "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" подало пропозицію щодо укладення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, де вказало кількість пролікованих випадків із розладом психіки та поведінки у 2018 році - 3 166 випадки.

01.04.2020 року між НСЗУ та Лікарнею було укладено Договір № 1515-Е420-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (далі - Договір), строк дії якого сторони обумовили у пункті 48 з 01.04.2020 до 31.12.2020, який може бути продовжено за згодою сторін не більше, ніж на три місяці.

У подальшому між сторонами було укладено Договір № 1515-У420-Р000/02 про внесення змін до Договору № 1515-Е420-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до якого цей Договір діє з дати підписання обома сторонами до 31.03.2021, в частині подання звіту про медичні послуги та їх оплати Договір діє до повного його виконання, але не пізніше 31.12.2021.

Пунктами 2 - 5 розділу "Визначення термінів" Договору встановлено, що:

- звітний період - це період, визначений у додатках до цього договору;

- місце надання медичних послуг - місце провадження надавачем або його підрядниками господарської діяльності з медичної практики, в якому особам, на яких поширюються державні гарантії медичного обслуговування населення згідно із ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (далі - пацієнти), надаються медичні послуги;

- медичні послуги - послуги з медичного обслуговування населення (послуги з охорони здоров`я), що включені до програми державних гарантій медичного обслуговування населення (далі - програма медичних гарантій), які надавач зобов`язується надавати згідно з цим договором, перелік та обсяг яких визначений у додатках до цього договору;

- медична документація - медичні записи, записи про рецепти, записи про направлення, зведені відомості про надані послуги пацієнтам, первинна облікова документація, декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (далі - декларації).

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров`я, ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я, затвердженому постановою КМУ від 25.04.2018 № 411 (далі - Порядок № 411 (Офіційний вісник України, 2018, № 46, ст. 1604), та інших законодавчих актах.

Згідно з пунктом 8. Договору надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього Договору. Умови закупівлі та специфікації, визначені в оголошенні про укладення договору, є невід`ємною частиною Договору (пункт 9).

Відповідно до умов пункту 10 Договору медичні послуги надаються відповідно до Порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ України з обов`язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до цього Договору.

Згідно з пунктом 16 Договору замовник має право:

1) вимагати від надавача належного, своєчасного та у повному обсязі виконання своїх зобов`язань згідно з цим договором;

2) перевіряти відповідність надавача вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, умовам закупівлі, у тому числі щодо доступності медичних послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до законодавства;

3) проводити моніторинг виконання умов договору, зокрема шляхом звірки повноти та достовірності інформації, що внесена у звіт про медичні послуги за договором, з інформацією, що міститься в системі, медичною документацією та іншими даними, що свідчать про надання послуг згідно з цим договором, та у разі виявлення невідповідностей чи порушень умов цього Договору здійснювати перерахунок сплачених коштів за звітом про медичні послуги;

4) за результатами моніторингу складати висновок, до якого в разі виявлення порушень додається довідка із зазначенням відповідних пунктів договору;

5) зупиняти оплату за договором у випадках, встановлених законодавством та цим Договором;

6) відмовитись від цього Договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим Договором.

Пунктом 17. Договору обумовлено, що замовник зобов`язується:

1) належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання згідно з цим договором;

2) проводити на вимогу надавача звірки згідно з цим договором;

3) під час здійснення заходів з проведення моніторингу дотримання надавачем умов договору враховувати всі надані надавачем підтвердження щодо надання ним медичних послуг, у тому числі із залученням підрядників.

Надавач має право:

1) вимагати від замовника належного, своєчасного та у повному обсязі виконання ним своїх зобов`язань згідно з цим договором;

2) вимагати проведення звірки за договором;

3) вживати всіх заходів до реалізації свого права на оплату наданих ним послуг за договором у повному обсязі, у тому числі шляхом включення до договорів, що укладаються з підрядниками, умови щодо забезпечення доступу представників замовника до місць надання медичних послуг таких підрядників (пункт 18. Договору).

Відповідно до умов пункту 19. Договору надавач зобов`язується, серед іншого:

1) належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання згідно з цим Договором;

2) відповідати вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, умовам закупівлі, у т.ч. щодо доступності медичних послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до законодавства;

4) надавати якісні медичні послуги відповідно до специфікацій та встановлених законодавством вимог;

13) своєчасно вносити до системи повну та достовірну інформацію, в т.ч. медичну документацію та звіти про медичні послуги, медичні записи, записи про направлення і рецепти у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням положень специфікації;

24) не перешкоджати проведенню моніторингу згідно з цим Договором, зокрема надавати документи, що стосуються надання медичних послуг за Договором, на підставі яких вносилась інформація до системи та формувався звіт про медичні послуги;

25) повертати замовнику надміру сплачені кошти згідно з цим Договором, зокрема у випадках, передбачених пунктами 23, 35 і 38 цього Договору.

За умовами Договору надавач зобов`язаний скласти звіт про медичні послуги за формою, наданою замовником, у якому зазначаються назва звіту, дата його складення, найменування надавача, посади відповідальних осіб надавача та замовника із зазначенням їх прізвища, імені та по батькові, а також перелік та обсяг надання медичних послуг, які підлягають оплаті за звітний період. Звіт про медичні послуги є первинним документом, який формується на підставі інформації, що міститься в системі, медичної документації та інших документів, що підтверджують факт надання пацієнтам медичної допомоги відповідно до законодавства (пункт 21. Договору).

Відповідно до умов пункту 21-1. Договору включенню до звіту та оплаті за Договором підлягають медичні послуги з урахуванням таких умов:

1) медичні послуги надані пацієнту за направленням, запис про яке є в системі, крім випадків, коли згідно із законодавством направлення не вимагається;

2) медичні послуги надані в обсязі не меншому, ніж передбачено в специфікації;

3) до системи включено необхідну медичну документацію в порядку, передбаченому законодавством та специфікацією.

Згідно з пунктом 22. Договору надавач зобов`язаний подати замовнику звіт про медичні послуги у строки, встановлені у додатках до цього Договору.

Відповідно до пункту 23. Договору у разі виявлення невідповідностей між даними звіту про медичні послуги та інформацією, що міститься в системі, даними фінансової чи статистичної звітності, медичної документації замовник має право подати надавачеві заперечення до звіту про медичні послуги протягом десяти календарних днів з дати його надходження. Надавач зобов`язаний розглянути заперечення та подати уточнений звіт про медичні послуги з усунутими невідповідностями протягом трьох календарних днів з дати їх надіслання замовником.

У разі виявлення обставин, що призводять до збільшення або зменшення суми оплати за звітом про медичні послуги за попередні звітні періоди, за умови документального підтвердження таких обставин та узгодження їх сторонами сума оплати у поточному звіті про медичні послуги коригується на відповідну суму зменшення або збільшення суми оплати, що відображається у розділі "розрахунок-коригування" (пункт 24. Договору).

У пункті 35. Договору визначено, що у разі встановлення за результатами моніторингу розбіжностей між відомостями, поданими надавачем у звітах про медичні послуги, та інформацією або документами, що містяться в системі, статистичній звітності надавача, документам, які підтверджують надання медичних послуг, медичній документації, іншими фактичними даними про надання медичних послуг, а також виявлення декларацій, що подані з порушенням встановленого МОЗ України порядку їх подання, або у разі самостійного виявлення фактів надміру сплачених коштів за договором надавач зобов`язаний зменшити суму оплати за звітом про медичні послуги за поточний період на суму надміру сплачених коштів. У разі неможливості подання уточненого звіту про медичні послуги або здійснення перерахунку оплати за звітом про медичні послуги поточного періоду надавач повинен здійснити повернення надміру сплачених коштів протягом п`яти календарних днів з дати отримання відповідної вимоги замовника або самостійного виявлення факту надміру сплачених коштів.

У разі коли після оплати за звітом про медичні послуги буде встановлено невідповідність даних звіту про медичні послуги інформації, що міститься в системі, статистичній звітності надавача, документах, які підтверджують надання медичних послуг, деклараціям, іншим фактичним даним про надання медичних послуг, надавач зобов`язаний повернути замовнику надміру сплачені кошти протягом трьох календарних днів з дати надіслання повідомлення замовником. У разі неповернення надміру сплачених коштів замовник має право відповідно зменшити суму оплати у наступних звітних періодах (пункт 38. Договору).

Як встановлено судами, з урахуванням наданої у заяві інформації про кількість пролікованих випадків із розладами психіки та поведінки у 2018 році у Договорі була розрахована запланована вартість медичних послуг за напрямком "психіатрична допомога дорослим та дітям" а саме: 3 166 (надана кількість пролікованих випадків за 2018 рік) х 3/4 заокруглене до цілого числа = 2 375; 2 375 х 7 406,4 (базова ставка на пролікований випадок) х 0,982 (коефіцієнт за готовність надавати послуги без інтенсивної терапії) = 17 273 576,40 грн.

Відповідно до пункту 2. Спеціальних умов надання медичних послуг (Додаток № 19 до Договору) запланована вартість медичних послуг становить 17 273 576,40 грн.

Сторони можуть протягом строку дії Договору переглядати заплановану вартість медичних послуг з внесенням відповідних змін до нього.

Згідно з пунктом 4. Спеціальних умов звітним періодом згідно з цим додатком є календарний місяць. Надавач подає звіт про медичні послуги до 10 числа наступного звітного періоду.

Пунктом 6. Спеціальних умов встановлено, що надавач зобов`язується:

1) під час надання медичних послуг дотримуватися відповідних порядків надання медичної допомоги та галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я, примірних табелів матеріально-технічного оснащення, в т.ч. клінічних протоколів;

2) надавати медичні послуги в обсязі не меншому, ніж визначено в специфікації;

3) інші обов`язки, зокрема своєчасно вносити до системи медичну документацію про медичне обслуговування пацієнтів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач, надав до суду першої інстанції відзив, у якому заперечував позовні вимоги НСЗУ. На підтвердження надав до суду договори № 3587-Е920-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, № 1515-У420-Р000/02 про внесення змін до договору № 1515-Е420-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, № 5369-М020-Р000/02 про внесення змін до договору №5369-М020-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які мають застереження, що датою укладення Договору є дата його підписання.

Оскільки вказані договори не містять підписів сторін та доказів підписання цих договорів цифровими підписами сторін, судами попередніх інстанцій було встановлено факт укладення Договорів № 1515-У420-Р000/02 про внесення змін до Договору № 1515-Е420-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до якого цей договір діє з дати підписання сторонами до 31.03.2021, а в частині подання звіту про медичні послуги та їх оплати Договір діє до повного виконання, але не пізніше 31.12.2021. Вказаний факт не заперечується сторонами справи та не потребує додаткового доказування.

НСЗУ 14.09.2021 направлено Лікарні претензію вих. №19756/2-17-21 від 13.09.2021 з вимогою повернути 1 231 575,61 грн надміру сплачених коштів за Договором. НСЗУ вказувала, що 13.10.2020 співробітниками НСЗУ було проведено зустріч з начальником Управління охорони здоров`я Сумської Обласної державної адміністрації Сергієм Бутенком щодо фінансування КП "Обласна спеціалізована клінічна лікарня", під час якої було проаналізовано форму звітності № 20 "звіт юридичної особи незалежно від її організаційно-правової форми та фізичної особи-підприємця, які провадять господарську діяльність із медичної практики, за 2018 рік" Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради (далі - КНП СОР) "Перша обласна спеціалізована лікарня м. Ромни" (правонаступником якої є відповідач), за результатами чого встановлено, що кількість пролікованих відповідачем випадків із розладами психіки та поведінки у 2018 році становить не 3 166, а 2 997 випадки, що вказує на те, що Лікарнею було подано пропозицію з недостовірною інформацією щодо кількості пролікованих випадків за 2018 рік, не відповідно до форми звітності № 20, затвердженої МОЗ України.

Ураховуючи наведене, запланована вартість медичних послуг за напрямком: "психіатрична допомога дорослим та дітям" за Договором у 2020 році повинна була складати не 17 273 576,40 грн, а 16 349 894,63 грн, а саме: 2 997 (кількість пролікованих випадків за 2018 рік) х 3/4 заокруглене до цілого числа = 2248; 2248 х 7406,4 (базова ставка на пролікований випадок) х 0,982 (коефіцієнт за готовність надавати послуги без інтенсивної терапії) = 16 349 894,63 грн.

Проте, фактична оплата за 2020 рік за Договором була здійснена у сумі 17 273 576,40 грн. Різниця між сумою фактичної оплати і сумою, яка мала бути сплачена за Договором за 2020 рік за умови надання достовірної кількості пролікованих випадків за 2018 рік склала 923 681,77 грн (17 273 576,40 грн - 16 349 894,63 грн).

Запланована вартість медичних послуг за напрямком "психіатрична допомога дорослим та дітям" за договором у І кварталі 2021 року повинна була складати не 5 757 858,72 грн (1 919 286,24 (вартість медичних послуг за останній місяць 2020 року) х 3), а 5 449 964,88 грн. Фактичні оплати за Договором за І квартал 2021 року були здійснені у сумі 5 757 858,72 грн. Відповідно, різниця за І квартал 2021 склала 307 893,84 грн (5 757 858,72 грн - 5 449 964,88 грн).

Отже, загальна сума надлишково сплачених коштів за договором на думку позивача склала 1 231 575,61 грн (923 681,77 грн + 307 893,84 грн), яку Лікарня отримала протягом II кварталів 2020 року та І кварталу 2021 року як надмірну оплату за Договором.

18.10.2021 відповідачем було направлено НСЗУ заперечення на претензію від 13.10.2021 № 01-55/3727, у яких він не погоджується з доводами, викладеними у претензії, зокрема щодо обрахунків та пояснень, на підставі яких було здійснено розрахунок показників закладу в 2018 році, а саме: пролікованих випадків у кількості 2 997, оскільки згідно звіту № 20 за 2018 рік в закладі проліковано протягом 2018 року 3 155 випадків, що підтверджується даними розділу III "діяльність стаціонару", таблиця 3100.

У відповідь на вказані заперечення позивач зазначив, що Лікарнею 30.03.2020 подано до нього заяву про укладення Договору за пакетом: "психіатрична допомога дорослим та дітям", де в рядку 19.25 була вказана кількість пролікованих випадків із розладами психіки та поведінки у 2018 році - 3 166 випадків, у якому також було зазначено, що інформація надається за таблицею 3220 (рядок 6.0, сума стовпчиків 1 + 3 + 4 + 7). Крім того, відповідач повідомив, що у формі звітності № 20 "звіт юридичної особи незалежно від її організаційно-правової форми та фізичної особи - підприємця, які провадять господарську діяльність із медичної практики, за 2018 рік" у рядку 6.0 таблиці 3220 стовпчику 1 вказана кількість " 2831", у стовпчику 3 - " 1", у стовпчику 4 - " 165", у стовпчику 7 - " 0"; сума стовпчиків 1+3+4+7 рядку 6.0 таблиці 3220 становить " 2 997". Відповідно, запланована вартість медичних послуг за напрямком "психіатрична допомога дорослим та дітям" за Договором у 2020 році повинна була становити не 17 273 576,4 грн, а 16 349 894,63 грн, а саме: 2 997 (кількість пролікованих випадків за 2018 рік) х 3/4 заокруглене до цілого числа = 2248, 2248 х 7406,4 (базова ставка на пролікований випадок) х 0,982 (коефіцієнт за готовність надавати послуги без інтенсивної терапії) = 16 349 894,63 грн.

На вказаний лист від Лікарні відповіді не надходило.

Повноваження НСЗУ визначені ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та Положенням про НСЗУ, затвердженим Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1101.

Ураховуючи положення підпункту 25. пункту 19., пунктів 35, 38 Договору, НСЗУ звернулась до суду з цим позовом, у якому просила відповідача виконати свої зобов`язання належним чином та повернути на рахунок НСЗУ надміру сплачені кошти у розмірі 1 231 575,61 грн.

Ухвалюючи рішення під час попереднього розгляду справи, суди виходили з того, що сплачені за надані медичні послуги кошти не є надмірними, оскільки фактично за 2020 рік було проліковано не 3 166, а 5 667 випадків, про що свідчить звіт форми № 10 "звіт щодо надання психіатричної допомоги населенню за 2020", затверджений наказами МОЗ України від 30.11.2017 № 1504 та від 17.11.2020 № 2650, всі проліковані пацієнти внесені в систему та жодних заперечень щодо кількості пролікованих пацієнтів Лікарня не подавала. Отже, оскільки зобов`язання за Договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 01.04.2020 № 1515-Е420-Р000 виконані сторонами належним чином, а його виконання надавачем медичних послуг прийнято замовником, суди дійшли висновку про факт припинення зобов`язань за Договором у зв`язку з їх виконанням.

Верховний Суд під час попереднього розгляду справи з такими висновками судів погодився частково, зокрема вважав обґрунтованими висновки судів щодо безпідставності застосування до цих правовідносин норм статті 1212 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, які підлягають застосуванню тоді, коли одна сторона безпідставно утримує майно іншої сторони та при цьому в неї відсутнє відповідне договірне зобов`язання з повернення цього майна, оскільки ці кошти були передані відповідачу на підставі Договору, який є чиннимё а отже набуті на достатній правовій підставі.

Рішення судів попередніх інстанцій в цій частині скаржником не оскаржується, а відтак касаційним судом не переглядається.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Верховний Суд виходив із того, що НСЗУ укладає з відповідним суб`єктами господарювання договори на медичне обслуговування населення з урахуванням норм чинного законодавства, зокрема і Порядку № 410, при цьому суб`єкт господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ на визначених в оголошенні умовах, повинен забезпечити внесення до системи, надати актуальну інформацію, про яку зазначено в оголошенні, тобто це є його безпосереднім обов`язком, перевірку якої здійснює НСЗУ.

У разі невиявлення невідповідності поданої суб`єктом господарювання інформації, зокрема, щодо статистичних даних, про надання яких зазначено у оголошенні, розміщеному на офіційному веб-сайті НСЗУ, чи нездійснення такої перевірки НСЗУ, Служба може здійснити таку перевірку під час виконання умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з огляду на повноваження, якими законодавець наділив її відповідно до ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", Порядку № 410, що судами попередніх інстанцій, за висновком Верховного Суду, під час попереднього розгляду справи помилково не було враховано при вирішенні цього спору.

Верховний Суд зазначив, що підпункт 25. пункту 19., пункти 35., 38. укладеного сторонами Договору є ідентичними підпункту 25. пункту 19., пунктам 35., 38. Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, але суди попередніх інстанцій помилково не врахували вказані вище умови Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №1515-Е420-Р000 та не звернули увагу на те, що вказаними положеннями Договору не обмежується, а навпаки закріплюється право позивача і під час виконання договору про медичне обслуговування населення здійснювати відповідну перевірку і у випадку встановлення невідповідності поданих даних, за наслідками чого відбулося нарахування суб`єкту господарювання коштів у більшій сумі, ніж повинна була бути б нарахована - вимагати їх повернення.

Верховний Суд зазначив, що правовідносини щодо повернення надміру перерахованих коштів, які виникли між сторонами, регулюються також умовами укладеного між сторонами Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №1515-Е420-Р000.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що дія пунктів 35, 38 Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №1515-Е420-Р000 не поширюється на дані звітності та статистичні дані, які були подані відповідачем до початку дії договору, на думку Верховного Суду, свідчать про неправильне розуміння цих пунктів судами попередніх інстанції, а також норм Порядку № 410, оскільки позивач в оголошенні визначив одну з таких умов як надання статистичних даних за формою звітності № 20, затвердженою Наказом МОЗ України від 10.07.2007 № 378, за 2018 рік, до яких належить інформація про кількість пролікованих випадків із розладами психіки та поведінки у 2018 році.

Матеріали справи містять звіт лікувально-профілактичного закладу за 2018 рік (форма № 20, затверджена наказом МОЗ від 10.07.2007 № 378), де в таблиці 3220 "склад хворих у стаціонарі, строки та результати лікування (кількість) у графі "найменування класів та окремих хвороб" 6.0 зазначено - кількість виписаних хворих (графа 1) - 2 831, померли - 1 (графа 3), виписано хворих - 165 (графа 4), померлих (графа 7) - пуста, що становить 2 997 випадків.

Верховний Суд також зазначив, що суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки оголошенню про укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій щодо надання медичних послуг "психіатрична допомога дорослим та дітям", звіту лікувально-профілактичного закладу за 2018 рік, зокрема, інформації, яка міститься в таблиці 3220 ("склад хворих у стаціонарі, строки та результати лікування (кількість) у графі "найменування класів та окремих хвороб" 6.0 зазначено - кількість виписаних хворих (графа 1) - 2 831, померли - 1 (графа 3), виписано хворих - 165 (графа 4), померлих (графа 7) - пуста, що становить 2 997 випадків) та тому, що запланована кількість пролікованих випадків визначається відповідно до кількості послуг, зазначених у графах 1, 3, 4, 7 рядка 6.0 таблиці 3220 звіту, за винятком кількості пролікованих осіб, щодо яких застосовуються примусові заходи медичного характеру (Порядок № 65), а не беруться дані які містяться в таблиці 2000 звіту щодо надання психіатричної допомогу населення за 2020 рік (форма №10 (річна), що було помилково зроблено судами попередніх інстанцій при вирішенні питання надання/ненадання достовірної інформації відповідачем у цьому випадку.

А тому, за висновком Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку доводам позивача про те, що кількість пролікованих відповідачем випадків становить 2 997, що фактично визнається і останнім, а не 3 166, як було зазначено у поданій відповідачем інформації, чи 5 667, про що вказано у звіті щодо надання психіатричної допомоги населенню за 2020 рік; не врахували і того, що умовами оголошення було чітко визначено, на підставі якого звіту і яку інформацію повинен надати суб`єкт господарювання для укладення відповідного договору. Відповідність/невідповідність наданої суб`єктом господарювання інформації, необхідної для укладення договору про медичне обслуговування населення, може бути предметом дослідження НСЗУ і в процесі виконання цього договору, що свідчить про реалізацію нею однієї з основних функцій цього органу - здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій. У випадку виявлення такої невідповідності і факту надмірної сплати коштів навіть у процесі виконання укладеного між НСЗУ і суб`єктом господарювання договору у суб`єкта господарювання виникає обов`язок повернути такі кошти.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про скасування ухвалених судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з вказівкою на те, що суду необхідно належним чином дослідити зібрані у справі докази, встановити обставини щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 231 575,61 грн як надмірної оплати за Договором.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову під час нового розгляду справи, місцевий господарський суд виходив з того, що положеннями пунктів Типової форми договору, визначеної Порядком № 410, закріплено право НСЗУ під час виконання договору про медичне обслуговування населення здійснювати відповідну перевірку і у випадку встановлення невідповідності поданих даних, за наслідками чого відбулося нарахування суб`єкту господарювання коштів у більшій сумі, ніж повинна була бути нарахована, вимагати її повернення.

Апеляційний господарський суд під час нового розгляду справи, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що сплачені за надані медичні послуги кошти не є надмірними, оскільки фактично за 2020 рік відповідно до інформації, що міститься у звіті № 10 "Щодо надання психіатричної допомоги населенню за 2020 рік", затвердженому Наказом МОЗ України від 30.11.2017 № 1504 та Наказом МОЗ від 17.11.2020 № 2650, було проліковано не 3 166 випадків, а 5 667, дані про що було внесено до електронної системи звітності та не заперечувалось позивачем.

Оскільки НСЗУ не надав суду доказів невикористання чи неповного використання спірної суми на визначені цілі, а також судом не встановлено фактів нецільового використання цих коштів, апеляційний господарський суд вважав зобов`язання за Договором виконаними належними чином. Таке виконання надавачем медичних послуг було прийнято замовником, а отже суд дійшов висновку, що зобов`язання за цим Договором слід вважати припиненими.

Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції за результатами нового розгляду справи постановою, скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо питання застосування норм права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо процедури закупівлі медичних послуг, визначеної у постанові КМУ № 410 у подібних правовідносинах (щодо особливості порядку укладення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій).

Скаржник вважає, що апеляційним господарським судом за результатами нового розгляду справи не враховано та не надано належної оцінки механізму розрахунку запланованої вартості у вигляді глобальної ставки за договором, що була визначена як гранична сума оплати за певний період, оскільки вона була запланована Державним бюджетом на цей термін і у цьому розмірі.

Крім того, за доводами позивача, у порушенням глави 18 розділу ІІ Порядку № 65 щодо реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році та I кварталі 2021 році, за пакетом медичних послуг "Психіатрична допомога дорослим та дітям", апеляційний суд дійшов висновку про звуження норм права вже затверджених законодавцем в частині підстав для обчислення запланованої суми договору за надання медичних послуг за цим пакетом.

Також, судом апеляційної інстанції, на думку скаржника, не надано правової оцінки повноваженням НСЗУ, які визначені ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та Положенням про НСЗУ, затвердженим Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1101 (зі змінами) в частині укладання договорів про надання медичних послуг як Замовника за пакетом "Психіатрична допомога дорослим та дітям" згідно вимог, визначених в оголошенні.

Окрім наведеного, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки додаткам та Договору "Спеціальні умови надання медичних послуг" щодо інформації, зазначеної у ньому, яка підтверджує наведені обставини скаржника стосовно запланованої вартості медичних послуг відповідно до договору та проігноровано обставини, які мають суттєве значення, а саме визнання відповідачем факту внесення недостовірної інформації щодо об`єму наданих послуг за 2018 рік, на підставі якої скаржником було проведено оплату надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються нормами ЦК України, ГК України, ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров`я", ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та прийнятими на їх основі актами КМУ, Наказами МОЗ України.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 174 Господарського кодексу (далі - ГК) України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акта управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною третьою статті 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно з частиною четвертою статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого КМУ, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

КМУ, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого КМУ, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Статтею 18 ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров`я" визначено, що медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.

Вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, а також порядок укладання таких договорів та типова їх форма затверджуються КМУ.

Відповідно до статей 2, 7 ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" НСЗУ (Уповноважений орган) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, функціями якого є, зокрема укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення; здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходів з перевірки дотримання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення та про реімбурсацію, шляхом здійснення моніторингу у порядку, встановленому КМУ.

Згідно з частиною першою статті 8 указаного Закону договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров`я, реабілітаційним закладом незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем, яка у встановленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та/або має право на надання реабілітаційної допомоги згідно із законодавством та Уповноваженим органом.

Пунктом 1 Порядку укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого Постановою КМУ від 25.04.2018 № 410, визначено механізм укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ відповідно до ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення".

Дія цього Порядку поширюється на укладення, зміну та припинення договору між НСЗУ та закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності або суб`єктами господарювання (фізичними особами-підприємцями, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики).

Згідно з пунктами 10, 13 Порядку № 410 НСЗУ розміщує на офіційному веб-сайті оголошення, в якому зазначаються: 1) умови закупівлі за договором та специфікації і у разі потреби юридична адреса, за якою повинні надаватися медичні послуги; 2) інформація, що повинна бути зазначена у заяві про укладення договору (далі - заява) та внесена до системи, перелік та форма документів, які повинні бути додані до заяви, зокрема ті, що передбачені пунктом 14 цього Порядку (далі - пропозиція); 3) строк і спосіб подання пропозицій та строк їх розгляду НСЗУ; 4) залучення інших суб`єктів господарювання до надання частини медичних послуг за договором.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 410 (зі змінами) суб`єкт господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ на визначених в оголошенні умовах, подає до НСЗУ пропозицію та інформацію, визначену в пункті 11 цього Порядку.

У разі невідповідності умовам, зазначеним в оголошенні, або наявності в пропозиції недостовірної чи неповної інформації НСЗУ протягом трьох робочих днів від дати встановлення такої невідповідності або виявлення недостовірної чи неповної інформації надсилає відповідному суб`єкту господарювання повідомлення про необхідність виправлення помилки або подання необхідної інформації та документів (повідомлення про виправлення помилок). Суб`єкт господарювання повинен усунути недоліки та подати необхідну інформацію і документи до граничного строку подання пропозицій, визначеного в оголошенні (пункт 20 Порядку №410).

Договори на медичне обслуговування населення укладаються НСЗУ з відповідними суб`єктами господарювання відповідно до норм чинного законодавства, в т.ч. і згідно з Порядком №410.

Суб`єкт господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ на визначених в оголошенні умовах, зобов`язаний забезпечити внесення до системи та надання актуальної інформації, про яку зазначено в оголошенні, перевірку якої здійснює НСЗУ.

Пунктом 4 Типової форми договору про медичне обслуговування населення, затвердженої Постановою № 410, визначено, що медичні послуги - це послуги з медичного обслуговування населення (послуги з охорони здоров`я), що включені до програми державних гарантій медичного обслуговування населення (далі - програма медичних гарантій), які надавач зобов`язується надавати згідно з цим договором, перелік та обсяг яких визначений у додатках до цього договору.

Відповідно до норми статті 2 ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" Програма державних гарантій медичного обслуговування населення - це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік (абзац 1 частини п`ятої статті 4 вказаного Закону).

Згідно з вимогами статті 22 ЗУ "Про державний бюджет на 2020" реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється у порядку, встановленому КМУ.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 10 ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (у редакції, чинній на час дії договору) глобальні ставки - це такі, що передбачають сплату надавачам медичних послуг фіксованої суми за визначену кількість послуг чи визначений період.

Відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році, затвердженого постановою КМУ від 05.02.2020 № 65 (Порядок № 65), тариф на медичні послуги з надання психіатричної допомоги дорослим та дітям, передбачений специфікаціями, встановлюється як глобальна ставка на дев`ять місяців за готовність надати послуги з психіатричної допомоги, що розрахована на основі базової ставки на пролікований випадок та становить 7 406,4 гривні, до якої застосовуються коригувальні коефіцієнти (пункт 88).

Згідно з пунктом 89 Порядку № 65 коригувальні коефіцієнти залежно від спроможності закладу надавати медичні послуги в умовах інтенсивної терапії становлять: за готовність надавати послуги в умовах інтенсивної терапії відповідно до додаткових умов закупівлі - 1,102; за готовність надавати послуги без інтенсивної терапії - 0,982.

Пунктом 90 Порядку № 65 встановлено, що запланована вартість зазначених медичних послуг відповідно до договору розраховується як добуток 3/4 кількості пролікованих випадків згідно з інформацією, зазначеною у заяві, що розрахована за даними звіту, та базової ставки на пролікований випадок з урахуванням відповідних коефіцієнтів. Запланована кількість пролікованих випадків визначається відповідно до кількості послуг, зазначених у графах 1, 3, 4, 7 рядка 6.0 таблиці 3220 звіту, за винятком кількості пролікованих осіб, щодо яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до положень пункту 91 Порядку № 65 фактична вартість медичних послуг з надання психіатричної допомоги за один місяць за кожним договором розраховується як 1/9 запланованої вартості зазначених медичних послуг відповідно до договору, заокруглена до другого знака після коми.

Фактична вартість медичних послуг з надання психіатричної допомоги за останній місяць за кожним договором розраховується як різниця між запланованою вартістю зазначених медичних послуг відповідно до договору та сумою вартості медичних послуг за періоди до 1 числа останнього місяця.

Як встановлено умовами пункту 25 Договору оплаті підлягають медичні послуги, включені до звіту про медичні послуги, щодо якого замовник не подав заперечення відповідно до пункту 23 Договору.

Надавач подає звіт про медичні послуги до 10 числа наступного звітного періоду. Разом зі звітом про медичні послуги надавач подає рахунок, в якому зазначається сума за звітний період.

У разі здійснення авансового платежу надавач подає звіт про медичні послуги у строки, встановлені цим пунктом, але не пізніше ніж за два робочих дні до граничного строку для подання замовником підтвердних документів органам Казначейства відповідно до законодавства.

Разом із звітом про медичні послуги надавач подає рахунок, в якому зазначається сума до сплати за звітний період, крім сплаченої попередньої оплати за такі послуги. У разі здійснення авансового платежу у рахунку також зазначається сума авансу на наступний звітний період, який визначений у додатках до цього Договору. У Спеціальних умовах визначено, що звітним періодом є календарний місяць (квітень-грудень 2020 року, січень-квітень 2021 року).

Отже, період після 2018 року, дані щодо якого відповідно до умов Порядку № 65 використовуються для розрахунку запланованої вартості на наступний період, який слідує за ним, а не для здійснення такої оплати (за період 2018 рік). Вказаний період 2018 рік не оплачується НСЗУ згідно з Договором, а відомості щодо нього використовуються для визначення тарифу на медичні послуги, які планується надати за договором у майбутньому.

Медичні послуги - це послуги з медичного обслуговування населення (послуги з охорони здоров`я), що включені до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, які надавач зобов`язується надавати згідно з саме цим договором, перелік та обсяг яких визначений у додатках до нього.

Згідно з пунктами 35, 38 Договору Лікарня має повертати замовнику надміру сплачені кошти згідно з цим Договором у таких випадках:

- встановлення за результатами моніторингу розбіжностей між відомостями, поданими надавачем у звітах про медичні послуги, та інформацією або документами, що містяться в системі, статистичній звітності надавача, документах, які підтверджують надання медичних послуг, медичній документації, іншими фактичними даними про надання медичних послуг, а також виявлення декларацій, що подані з порушенням встановленого МОЗ України порядку їх подання, або у разі самостійного виявлення фактів надміру сплачених коштів за договором надавач зобов`язаний зменшити суму оплати за звітом про медичні послуги за поточний період на суму надміру сплачених коштів. У разі неможливості подання уточненого звіту про медичні послуги або здійснення перерахунку оплати за звітом про медичні послуги поточного періоду надавач повинен здійснити повернення надміру сплачених коштів протягом п`яти календарних днів з дати отримання відповідної вимоги замовника або самостійного виявлення факту надміру сплачених коштів;

- після оплати за звітом про медичні послуги встановлено невідповідність даних звіту про медичні послуги інформації, що міститься в системі, статистичній звітності надавача, документам, які підтверджують надання медичних послуг, деклараціям, іншим фактичним даним про надання медичних послуг, надавач зобов`язаний повернути замовнику надміру сплачені кошти протягом трьох календарних днів з дати надіслання повідомлення замовником. У разі неповернення надміру сплачених коштів замовник має право відповідно зменшити суму оплати у наступних звітних періодах.

Апеляційний господарський суд, приймаючи оскаржувану постанову, врахував вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2023, щодо того, що відповідність/невідповідність наданої суб`єктом господарювання інформації, необхідної для укладення договору про медичне обслуговування населення, може бути предметом дослідження НСЗУ і в процесі виконання цього договору, що свідчить про реалізацію неї однієї з основних функцій цього органу - здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; у випадку виявлення такої невідповідності і факту надмірної сплати коштів навіть у процесі виконання укладеного між НСЗУ і суб`єктом господарювання договору - у суб`єкта господарювання виникає обов`язок повернути такі кошти.

Суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, належним чином дослідивши зібрані у справі докази та встановивши обставини щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 231 575,61 грн як надмірної оплати за Договором, дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судами встановлено, що укладеним між позивачем та відповідачем Договором, сторони на підставі наданих Лікарнею відомостей за 2018 рік (таблиця " 3100", а не " 3220") визначили заплановану вартість медичних послуг на 2020 рік та І квартал 2021 року, в т.ч. зі встановленням граничних сум оплати за кожен місяць.

Узгоджена у Договорі запланована вартість медичних послуг не є платою за фактичну кількість пролікованих випадків у 2018 році. На підставі наведених даних Служба розрахувала заплановану вартість медичних послуг на майбутні визначені договором періоди (у 2020 та 2021 році).

Апеляційним судом встановлено, що подання Лікарнею невірних даних призвело до збільшення суми її фінансування на 2020 рік і на 1-й квартал 2021 року на суму, що є предметом спору у справі, що розглядається. Проте під час перевірки заявки і укладення договору Служба помилку не виявила та не скористалась процедурою, встановленою положеннями пункту 20 Порядку № 410. НСЗУ вказану вище помилку виявила пізніше відповідно до наданих їй чинним законодавством повноважень.

Оскільки між сторонами було укладено Договір № 1515-Е420-Р000/02 про внесення змін до Договору № 1515-Е420-Р000, яким збільшено фінансування планової вартості медичних послуг на 5 757 858,72 грн та розповсюджено дію Договору в частині планового фінансування вартості медичної допомоги на 1 квартал 2021, згідно з Постановою КМУ від 19.06.2020 № 513 "Про внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020, затвердженого постановою КМУ від 05.02.2020 № 65, було укладено договори про додаткове планове фінансування медичних послуг відповідача.

Зокрема, Договір № 3587-Е920-Р000 від 30.09.2020 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, яким визначено перехідне фінансове забезпечення на 9 місяців 2020 в розмірі 9 721 693,15 грн, та Договір № 5369-М020-Р000/02 про внесення змін до Договору № 5369-М020-Р000 від 04.10.2020 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, яким визначено перехідне фінансове забезпечення включаючи 3 місяці 2021 в розмірі 21 676 711,20 грн, передбачили віднімання планової глобальної ставки, що була визначена спірним Договором та Договором про внесення змін до нього, що призвело до зменшення фінансування за надані медичні послуги населенню.

Водночас встановлена в Договорі сума фінансування Лікарні відповідно до пунктів 11 13, 173 Порядку № 65 визначається як запланована вартість медичних послуг чи розрахункова загальна орієнтовна ціна договору, розрахована на підставі запланованої кількості пролікованих випадків згідно з вимогами пункту 90 цього Порядку, а тому є попередньою, такою, що гарантована (за затвердженим бюджетним призначенням), але може бути відкоригована за даними кожного звітного періоду (місяця) на підставі статистичних даних про проліковані випадки.

Умовами Договору передбачена можливість коригування загальної орієнтовної ціни договору шляхом внесення відповідних змін до нього відповідно до пункту 33.

Згідно з пунктом 29 Договору до закінчення останнього звітного періоду за договором сторони зобов`язались підписати договір про внесення змін до нього та зазначити в додатках таку заплановану вартість медичних послуг, що відповідає обсягу оплати за договором.

Отже, відповідно до положень ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", Порядку № 410, Порядку № 65 встановлена вимога законодавця щодо постійного моніторингу скаржником статистичної звітності, документів, які підтверджують надання медичних послуг, медичної документації, інших фактичних даних про надання медичних послуг під час дії договору та за необхідності коригування розмірів фінансування.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем за 2020 рік фактично проліковано 5 667 випадків, а не 3 166, що підтверджується звітом за формою № 10 "Звіт щодо надання психіатричної допомоги населенню за 2020", затверджений Наказами МОЗ України від 30.11.2017 № 1504 та від 17.11.2020 № 2650. Дані про вказані 5 667 випадків внесено до електронної системи звітності, що не заперечувалось позивачем. Отже, сплачена сума коштів за надані медичні послуги з огляду на вказане не є надмірно сплаченою. Доказів невикористання чи неповного використання спірної суми на визначені договором цілі чи взагалі нецільового її використання позивачем суду не надано.

Відповідно до вимог статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Як встановлено статтями 202 ГК України та 509 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною (частина перша статті 203 ГК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зобов`язання за Договором виконані сторонами належним чином, виконання надавачем медичних послуг прийнято замовником, а отже зобов`язання за договором припинені у зв`язку з його виконанням.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17).

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

З огляду на викладене, Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції постанови КМУ "Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій" від 25.04.2018 № 410, зокрема щодо особливості порядку укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, та глави 18 Порядку № 65.

Суд вважає, що апеляційним господарським судом під час нового перегляду цієї справи у повній мірі досліджено докази та надано їм належну правову оцінку.

Що стосується факту внесення недостовірної інформації щодо об`єму наданих послуг за 2018 рік, на підставі якої було проведено виплати коштів з Державного бюджету України у 2020 - 2021 роках, Суд відхиляє вказані доводи з огляду на вимоги статті 300 ГПК України, оскільки апеляційний суд дійшов висновку, що спірна сума не є надмірно сплаченими коштами.

Суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку про застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не надавати висновок щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому без відносно до конкретних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 311 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зазначене у сукупності свідчить, що скаржник не довів необхідності формування Верховним Судом відповідного висновку. Доводи скаржника в цій частині свідчать про незгоду останнього зі встановленими у справі фактичними обставинами, а також з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог. Проте відповідні доводи не є належним обґрунтуванням необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Підсумовуючи наведене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги в частині випадку, передбаченого пунктом 3 частиною другою статті 287 ГПК України.

................

Перейти до повного тексту