1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/784/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явились,

відповідача - не з`явились,

третьої особи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Троїцька 1"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 (головуючий суддя - Шутенко І.А., судді: Гребенюк Н.В., Слободін М.М.)

у справі №917/784/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Троїцька 1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради,

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи

1.1.Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Троїцька-1" (далі також - ОСББ "Троїцька-1") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" (далі також - ТОВ "Житлорембудсервіс"), в якому просило:

(1) визнати ОСББ "Троїцька-1" управителем будинку №1 по вул. Троїцькій в м. Кременчук Полтавської області;

(2) визнати договір від 18.07.2018 №1/635 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, розташованого за адресою: 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, 1, укладений між Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавські області та ТОВ "Житлорембудсервіс" розірваним з дати винесення судового рішення;

(3) зобов`язати ТОВ "Житлорембудсервіс" (39601 Полтавська область, м. Кременчук, вул. 1905 року, буд. 32, код ЄДРПОУ 35868968) передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Троїцька-1" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, 1, кв. 32, код ЄДРПОУ 43571571):

- наявну технічну документацію на будинок (проекти, креслення електромереж, креслення мереж водовідведення, водопостачання, теплопостачання, газопостачання, технічну документацію на ліфти);

- інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем за останні три роки;

- інформацію про виникнення аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за останні три роки;

- дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку за останні три роки.

1.2.В заявах, поданих на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач уточнив позовні вимоги, а саме визначив єдину вимогу про визнання ОСББ "Троїцька-1" управителем будинку №1 по вул. Троїцькій в м. Кременчук Полтавської області.

1.3.Господарський суд Полтавської області ухвалою від 07.06.2023 прийняв уточнені позовні вимоги та відкрив провадження у справі за вимогою позивача про визнання ОСББ "Троїцька-1" управителем будинку №1 по вул. Троїцькій в м. Кременчук Полтавської області.

1.4.В подальшому позивач подав заяву в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК) про зміну предмета позову, в якій просив визнати договір №1/635 від 18.07.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, розташованого за адресою: 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька,1, укладений між Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та ТОВ "Житлорембудсервіс", розірваним з дати винесення судового рішення та стягнути з ТОВ "Житлорембудсервіс" на користь ОСББ "Троїцька-1" витрати зі сплати судового збору.

1.5.В запереченнях на заяву позивача про зміну предмета позову відповідач вказував, що відповідна заява надійшла поза межами встановленого процесуальним законом строку.

1.6.Господарський суд Полтавської області ухвалою від 15.01.2024 прийняв заяву позивача про зміну предмета позову, мотивуючи своє рішення тим, що розгляд справи по суті не було розпочато, тому вважав наявною можливість прийняти заяву про зміну предмета позову та розглядати справу з вимогами про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Крім того, суд звернув увагу на те, що у первісно поданій позивачем заяві, яка була залишена без руху, також заявлялись, крім інших, вимоги про розірвання договору про надання послуг.

2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1.Господарський суд Полтавської області рішенням від 08.02.2024 у справі №917/784/23 позов задовольнив. Розірвав договір від 18.07.2018 №1/635 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, розташованим за адресою: 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, 1, що укладений між ТОВ "Житлорембудсервіс" та Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Кременчук, вул. Троїцька, буд. 1 в особі міського голови Малецького В.О Кременчуцької міської ради Полтавської області. Стягнув з ТОВ "Житлорембудсервіс" на користь ОСББ "Троїцька-1" 2 684 грн витрат по сплаті судового збору.

2.2.Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходи із обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності правових підстав для розірвання договору від 18.07.2018 №1/635 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком в судовому порядку.

2.3.Східний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 08.02.2024 у справі №917/784/23 скасував. Прийняв нове рішення, в позові відмовив. Стягнув з ОСББ "Троїцька-1" на користь ТОВ "Житлорембудсервіс" 3 220,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

2.4.Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що у суду були відсутні правові підстави для прийняття заяви про зміну предмета позову та, відповідно, для розгляду позову в редакції змінених позовних вимог, так як відповідно до вимог процесуального закону позивач мав право на подання заяви про зміну предмета позову до 10.08.2023, натомість подав її лише 23.11.2023, тобто більш ніж через три місяці після закриття підготовчого провадження.

2.5.Апеляційний суд зауважив, що позивач не навів жодних обґрунтувань порушення ним строків подання заяви про зміну предмета позову, а суд першої інстанції безпідставно посилався на те, що первісно подана позовна заява містила такі вимоги, адже провадження за такими вимогами не було відкрито, такі вимоги не були прийняті судом. Натомість, позивач уточнив їх та заявив вимоги про визнання ОСББ управителем будинку, які були прийняті судом та саме за такою вимогою відкрито провадження у справі.

2.6.За висновками апеляційного суду, такі порушення призвели до розгляду неправомірно заявлених вимог про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, при тому, що вимога, щодо якої у цій справі відкрито провадження, а саме вимога про визнання ОСББ "Троїцька-1" управителем будинку №1 по вул. Троїцькій в м. Кременчук Полтавської області залишилась нерозглянутою місцевим судом.

2.7.Відмовляючи у задоволенні вимоги, заявленої відповідно до процесуального закону, апеляційний суд виходив з того, що ця вимога не підтримувалася позивачем перед судом і не розглядалася судом по суті, адже позивач протиправно, поза межами процесуального строку змінив позовну вимогу, в силу чого свідомо самоусунувся від підтримання вимоги, заявленої відповідно до процесуального закону.

3.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Заперечення інших сторін

3.1.ОСББ "Троїцька-1" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою (в новій редакції), в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі №917/784/23 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 08.02.2024 у цій справі або направити справу на новий розгляд.

3.2.Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржник у касаційній скарзі (новій редакції) зазначає наявність випадку, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи, що судом не досліджено зібрані у справі докази. Також скаржник зазначає про наявність правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, від 27.06.2018 у справі №910/18802/17, від 28.03.2019 у справі №910/23066/17, від 10.09.2019 у справі №910/13267/18, від 26.11.2019 у справі №908/549/19, від 29.07.2021 у справі №908/2086/20, щодо застосування статті 46 ГПК, норм Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК).

3.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) скориставшись відсутністю судових засідань по суті розгляду цієї справи, позивач вирішив змінити предмет позову на інший, заявлений в первісному позові, направивши суду відповідну заяву;

(2) зважаючи на доведеність доводів позивача та врахувавши, що фактично розгляду цієї справи жодного разу не відбулося (засідання не проводились, а переносились), суд першої інстанції, в свою чергу, скористався своїми дискреційними повноваженнями та прийняв заяву позивача про зміну предмета позову після закінчення підготовчого засідання, розгляд якого відбувався формально, але до початку розгляду справи по суті, і в подальшому розглядав вже змінену вимогу позивача, яка містилась й у первісному позові;

(3) апеляційний суд в порушення норм матеріального права взагалі не дослідив матеріали справи й докази у ній, застосував надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства і скасував справедливе по суті й підтверджене нормами матеріального права рішення. При цьому, спростовуючи право позивача на зміну предмета позову, апеляційний суд взагалі не розглянув й первісну вимогу, за якою було відкрито провадження у цій справі;

(4) суд апеляційної інстанції мав всі повноваження щоб повноцінно розглянути позов за наявними у справі доказами якщо вважав, що суд першої інстанції неправомірно змінив предмет позову, зокрема, повинен був відмовити у задоволенні такої заяви та розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову, однак свідомо самоусунувся від цього;

(5) позивач не відмовлявся від розгляду своїх позовних вимог ані первісних, ані нових. Розгляд судом будь-якої з них захистив би права позивача на управління власним будинком. Зміна предмета позову була пов`язана виключно із меншими перепонами при практичному застосуванні рішення суду;

(6) законом чітко визначено порядок розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного з управителем, обраним на конкурсних засадах: шляхом його розірвання в односторонньому порядку після прийняття відповідного рішення співвласниками й направлення повідомлення про це колишньому управителю не пізніше як за два місяці до дня розірвання договору. Передбачене законодавством та нормами договору право співвласників будинку на розірвання договору з управителем не залежить від будь-яких інших умов крім наявності відповідного рішення співвласників будинку та направлення існуючому управителю повідомлення з додержанням вищевказаного строку.

3.4.ТОВ "Житлорембудсервіс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

3.5.Доводи відповідача зводяться до того, що:

(1) відповідач вважає законною та обґрунтованою постанову апеляційного суду, який виснував про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, які полягають у незаконному прийнятті заяви позивача про зміну предмета позову після закриття підготовчого провадження та поза межами всіх встановлених процесуальним законом строків підготовчого провадження, що призвело до розгляду неправомірно заявлених вимог про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та нездійснення розгляду вимоги, щодо якої було відкрито провадження у цій справі, а саме вимоги про визнання позивача управителем будинку;

(2) позивач не є стороною оспорюваного договору та в матеріалах справи відсутні будь-які рішення щодо надання повноважень від співвласників багатоквартирного будинку на вчинення дій щодо розірвання цього договору;

(3) спір щодо розірвання оспорюваного договору не може бути предметом розгляду в господарському суді, оскільки договір укладався в інтересах фізичних осіб - співвласників будинку. Відповідно за наявності між останніми та ТОВ "Житлорембудсервіс" спору щодо дії оспорюваного договору цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства;

(4) за умовами цього договору право розірвати цей договір належать виключно співвласникам багатоквартирного будинку з відповідним поданням протоколу загальних зборів, а не ОСББ.

4.Позиція Верховного Суду

4.1.Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою останній скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позову, а саме позовної вимоги про розірвання договору, та ухвалив нове рішення про відмову в позові, а саме позовної вимоги про визнання ОСББ управителем будинку.

4.2.Згідно зі статтею 162 ГПК у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

4.3.Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

4.4.Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

4.5.Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

4.6.Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №922/53/19).

4.7.Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

4.8.Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

4.9.Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

4.10.Як правильно вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Полтавської області ухвалою від 10.08.2023 закрив підготовче провадження у цій справі №917/784/23 та призначив її до судового розгляду по суті на 02.11.2023.

4.11.Отже, в силу вищенаведених норм, позивач мав право подати заяву про зміну предмета позову до 10.08.2023.

4.12.Проте, відповідну заяву про зміну предмета позову позивач подав 23.11.2023 (більше ніж через три місяці після закриття підготовчого провадження), тобто з пропуском визначеного частиною третьою статті 46 ГПК строку.

4.13.Відповідно до статті 177 ГПК завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

4.14.Як вбачається з матеріалів справи, станом на 10.08.2023 (дата закриття підготовчого засідання) визначений процесуальним законом строк підготовчого провадження також сплив. Суд першої інстанції цей строк не продовжував.

4.15.В контексті наведеного, апеляційний суд зазначив, що навіть з урахуванням можливого продовження строку підготовчого провадження з огляду на наступний розрахунок: 07.06.2023 (дата відкриття провадження у цій справі) + 60 днів (строк проведення підготовчого провадження) + 30 днів (строк, на який закон дозволяє продовжити підготовче провадження) = 09.09.2023, заяву про зміну предмета позову позивач подав поза межами підготовчого провадження (після закінчення підготовчого засідання), а саме у листопаді 2023 року.

4.16.Відповідно до частин першої, другої статті 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

4.17.Таким чином, право подати заяву про зміну предмета позову позивач втратив у зв`язку із пропуском визначеного законом строку для вчинення відповідних процесуальних дій, що має наслідком залишення відповідної заяви без розгляду.

4.18.Не врахувавши, що позивач пропустив визначений законом строк, не навів жодних причин його пропуску та взагалі не клопотав перед судом про поновлення такого строку, суд першої інстанції помилково вважав за можливе прийняти заяву позивача про зміну предмета позову до розгляду та здійснювати розгляд позову з урахуванням цієї заяви, а також безпідставно посилався на те, що розгляд справи по суті ще не розпочато, не врахувавши, що в силу норм ГПК право подати відповідну заяву позивач має до закінчення підготовчого засідання, а не до початку розгляду справи по суті.

4.19.З огляду на наведене, апеляційний суд цілком правильно виснував про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, яке полягає у протиправному (поза межами процесуального строку) прийнятті заяви позивача про зміну предмета позову, внаслідок чого суд першої інстанції розглянув вимогу позивача про розірвання договору, а не первісно заявлену вимогу про визнання ОСББ управителем будинку, щодо якої суд відкрив провадження у цій справі.

4.20.Проте, Суд вважає, що вказані порушення не могли бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції щодо розглянутої ним вимоги про розірвання договору (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні первісно заявленої вимоги про визнання ОСББ управителем будинку.

4.21.Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 277 ГПК, посилання на яку є в постанові апеляційного суду, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення дійсно є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

4.22.Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 277 ГПК).

4.23.Водночас, право суду апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції через порушення останнім норм процесуального права з прийняттям нового рішення не може виходити за межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, які визначені статтею 269 ГПК, зокрема частиною п`ятою, яка визначає, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

4.24.Проте, скасовуючи рішення суду першої інстанції щодо розглянутої вимоги про розірвання договору (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), апеляційний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні первісно заявленої вимоги про визнання ОСББ управителем будинку, яка не була предметом розгляду в суді першої інстанції, що є порушенням частини п`ятої статті 269 ГПК.

4.25.В контексті наведеного Суд звертає увагу на те, що повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду рішення суду першої інстанції мають реалізовуватися задля виправлення помилок і недоліків, але не для здійснення судового розгляду замість суду першої інстанції, такий перегляд не повинен підміняти собою розгляд справи судом першої інстанції, який, хоча й з порушенням процесуальних норм, здійснив розгляд вимоги про розірвання договору, а не про визнання ОСББ управителем будинку, яку вперше розглянув апеляційний суд.

4.26.При цьому, Суд вважає, що апеляційний суд в порушення норм процесуального права по суті взагалі не здійснив розгляд будь-якої вимоги позивача, ні вимоги про розірвання договору, яка була предметом розгляду в суді першої інстанції, ні вимоги про визнання ОСББ управителем будинку, яка, як вважав апеляційний суд, підлягала розгляду з огляду на допущені судом першої інстанції порушення щодо прийняття заяви про зміну предмета позову.

4.27.Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги, заявленої відповідно до процесуального закону, якою апеляційний суд очевидно вважав вимогу про визнання ОСББ управителем будинку, суд обмежився лише тим, що позивач таку вимогу не підтримував і суд її не розглядав по суті.

4.28.При цьому, відповідне рішення (висновки) про відмову у задоволенні позовної вимоги, заявленої відповідно до процесуального закону, апеляційний суд жодним чином не мотивував, в тому числі посиланням на відповідні законодавчі нормі, які б давали апеляційному суду підстави відмовити в задоволенні позову лише з огляду на те, що позивач, який очевидно вважав правомірним прийняття заяви про зміну предмета позову, не підтримує первісно заявлену вимогу.

4.29.Зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду не вбачається, що апеляційний суд взагалі з`ясовував чи позивач підтримує первісно подану позовну заяву чи, можливо, з огляду на встановлені порушення щодо прийняття заяви про зміну предмета позову, бажає відмовитись від такої позовної вимоги.

4.30.Наведене в сукупності свідчить про те, що суд апеляційної інстанції внаслідок прийняття оскаржуваної постанови фактично самоусунувся від здійснення правосуддя, чим допустив порушення права позивача (скаржника) на доступ до суду, яке гарантоване йому статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4.31.Верховний Суд акцентує увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

4.32.Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

4.33.З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

4.34.Відповідно до статті 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина друга). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина п`ята).

4.35.Частиною п`ятою статті 236 ГПК передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4.36.Згідно із частиною четвертою статті 238 ГПК в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

4.37.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

4.38.В порушення наведених вище приписів законодавства, апеляційний суд не здійснив розгляд позовної вимоги про розірвання договору, яка була предметом розгляду судом першої інстанції, хоча й прийнята з порушенням норм процесуального права, не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи та доводам сторін, наведеним в контексті цієї вимоги, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

4.39.Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, у зв`язку з чим оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.40.Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати належну правову оцінку доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а отже вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи.


................
Перейти до повного тексту