Постанова суду № 910/11334/23 від 10.09.2024 про стягнення 7 944 000,00 грн

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11334/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача - Валенко К.П.,

відповідача-1 - Щегель Т.О.,

відповідача-2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "АЗС Онлайн"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 15.04.2024 та

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

від 01.05.2024

у складі колегії суддів: Владимиренко С.В., Сітайло Л.Г., Шаптала Є.Ю.

за позовом Приватного підприємства "АЗС Онлайн"

до Київської митниці, Державної казначейської служби України

про стягнення 7 944 000,00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "АЗС Онлайн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської митниці та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди у порядку статті 1173 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій Київської митниці позивачу було завдано шкоду на суму 7 944 000,00 грн, що становить розмір сплачених Приватним підприємством "АЗС Онлайн" штрафних санкцій внаслідок понаднормового простою транспортних засобів перевізника.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

13 січня 2020 року між Приватним підприємством "ТРАНС ПЕТРОЛЬ" (надалі - Перевізник) та Приватним підприємством "АЗС Онлайн" (надалі - Експедитор) укладено договір на перевезення вантажів № АЗС-2020/1 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Експедитор доручає, а Перевізник, діючи на підставі замовлень та вказівок Експедитора, зобов`язується здійснити перевезення автотранспортними засобами (тягач з автоцистерною) вантажів (нафтопродуктів), надалі - послуги з перевезення вантажу (товару), а Експедитор зі своєї сторони зобов`язуються розрахуватися з Перевізником за надані послуги.

Згідно з пунктом 1.2 Договору Перевізник приступає до перевезення вантажу за отриманням письмового замовлення Експедитора, оформленого у вигляді заявки.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що усі організаційні питання щодо: навантаження, розвантаження вантажу з/на автотранспортний засіб, перевірка кількості, якості вантажу, перевірка супровідних документів на вантаж, складених виробником/вантажовідправником, митні процедури, за перетином кордонів у тому числі розмитнення вантажу та передачу його вантажоодержувачу, здійснюється Експедитором.

Згідно з пунктом 2.8 Договору нормативний час простою транспортного засобу (тягач з автоцистерною) при проходженні митних процедур з експорту, імпорту (випуску товару/вантажу у вільний обіг) та подальшого проїзду транспортних засобів за маршрутом, не повинен перевищувати однієї доби. Відлік простою транспортних засобів при здійсненні митних процедур щодо товару у режимі експорту починається з часу навантаження товару на транспортні засоби, а у режимі імпорту - з часу взяття товару під митний контроль за проходженням транспортних засобів через прикордонну митницю/пост у країні імпорту.

У пункті 2.9 Договору сторони домовились, що документами, у яких фіксується час прибуття/вибуття транспортного засобу є: товаросупровідні документи на вантаж: ТТН, СМR з відмітками вантажовідправника, вантажоотримувача, акти простою, складені вантажовідправником, вантажоотримувачем, сторонами договору, митні декларації (МД) зі штампом митниці або завірені митним брокером, якщо МД подавались у електронному вигляді, документ з доставкою (ДКД), який складається митним постом за перевезенням партії товарів між митницями, інші документи, складені повноважними органами, установами.

Відповідно до пункту 6.4 Договору Експедитор за понаднормові простої транспортного засобу під завантаженням, розвантаженням, перетину державних кордонів країни (імпорту, експорту, транзиту переміщення товарів/вантажу), якщо вони сталися не з вини Перевізника, сплачує Перевізнику штрафні санкції/штраф із розрахунку: 150,00 грн за одну годину, але не більше, ніж 1 200,00 грн за добу понаднормативного простою транспортних засобів під завантаженням, розвантаженням, перетину кордону, визначений пунктами 2.6, 2.7 Договору.

Згідно з пунктом 6.5 Договору Експедитор за понаднормові простої транспортного засобу при здійсненні митних процедур у режимі експорту, імпорту (випуску з-під митного контролю), якщо ці простої сталися не з вини Перевізника, сплачує Перевізнику штрафні санкції/штраф із розрахунку: 1 200,00 грн за одну добу понаднормативного простою одного транспортного засобу. Строк нормативного простою транспортних засобів при проходженні митних процедур щодо товару визначений у пункті 2.8 Договору.

Пунктом 8.1 Договору сторони погодили, що у випадку виникнення обставин непереборної сили (до яких відносяться: стихійне лихо, бурі, циклони, повені, землетруси, війни, військові дії, страйки, блокади, масові безпорядки тощо) сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час цих обставин.

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та, з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2022 № 4, діє до 31.12.2023.

У додатковій угоді від 12.11.2020 № Ц-19 до Договору Експедитор та Перевізник погодили умови та вартість послуг з перевезення вантажів, зокрема визначили, що кількість задіяних транспортних засобів для перевезення вантажу становить 15 одиниць; загальний обсяг вантажу - 376 тонн; найменування вантажу - "олива антикорозійна ЕСО-4".

На виконання умов Договору Експедитор звернувся до Перевізника із заявками від 12.11.2020 № 20-11/12, від 15.11.2020 № 20-11/15, від 16.11.2020 № 20-11/, від 19.11.2020 № 20-11/19, від 20.11.2020 № 20-11/20, від 22.11.2020 № 20-11/22 (надалі - Заявки) на перевезення вантажу - ЕСО-4 (надалі - Товар) за маршрутом: місто Рига, Латвійська Республіка - місто Коростень, Україна. Загальна кількість задіяних транспортних засобів (сідловий тягач з напівпричепом цистерною) для перевезення вантажу - 15 одиниць. Подача транспортних засобів: 16, 19, 20, 23, 24 та 26 листопада 2020 року. Адреса місця навантаження: st. Maskavas 461, Riga, Latvija.

На виконання Заявок Перевізником до місця навантаження в обумовлені строки та порядку були надані відповідні транспортні засоби у кількості 15 одиниць (надалі - Транспортні засоби).

Компанією SIA "D&P" (надалі - Вантажовідправник) на перевезення Товару Транспортними засобами були оформлені товарно-транспортні документи (CMR), а саме: від 16.11.2020 № AN 87820, від 19.11.2020 № AN 88820, від 19.11.2020 № AN 88920, від 19.11.2020 № AN 89020, від 19.11.2020 № AN 89120, від 20.11.2020 № AN 89620; від 20.11.2020 № AN 89720, від 20.11.2020 № AN 90020, від 20.11.2020 № AN 90120, від 23.11.2020 № AN 90620, від 23.11.2020 № AN 90720, від 23.11.2020 № AN 90820, від 24.11.2020 № AN 91520, від 26.11.2020 № AN 92520, від 26.11.2020 № AN 92920.

Після в`їзду транспортних засобів в Україну через пункт пропуску "Виступовичі - Нова Рудня" митниця взяла Товар під митний контроль.

У період з 23.11.2020 по 30.11.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтез Груп Україна", яке діяло на підставі укладеного з Приватним підприємством "АЗС Онлайн" договору про надання послуг митного брокера від 16.09.2020 № 16/09, були подані основні митні декларації на Товар, а саме: №№ UA100060/2020/398246 від 24.11.2020, UA100060/2020/398245 від 23.11.2020, UA100060/2020/398248 від 23.11.2020, UA100060/2020/398247 від 23.11.2020, UA100060/2020/398244 від 26.11.2020, UA100060/2020/398220 від 26.11.2020, UA100060/2020/397517 від 16.11.2020, UA100060/2020/397831 від 19.11.2020, UA100060/2020/397832 від 19.11.2020, UA100060/2020/397834 від 19.11.2020, UA100060/2020/397833 від 19.11.2020, UA100060/2020/397840 від 20.11.2020, UA100060/2020/397839 від 20.11.2020, UA100060/2020/397809 від 20.11.2020, UA100060/2020/397813 від 20.11.2020, для митного контролю та митного оформлення у режимі імпорту з визначенням коду УКТЗЕД товару: 2710199100.

Водночас митне оформлення Товару на етапі його класифікації (визначення коду УКТЗЕД) було зупинене, Транспортні засоби з придбаним Приватним підприємством "АЗС Онлайн" Товаром розміщені в зоні митного поста "Столичний" митниці за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 58.

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації Товару, згідно з УКТ ЗЕД, взято проби (зразки) для проведення досліджень (аналізу, експертизи), які в подальшому разом з супровідними листами були направлені до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

За висновками Дніпровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 19.10.2020 №1420003101-0250, від 30.11.2020 № 1420003700-0682, від 01.12.2020 №1420003700-0685, від 01.12.2020 №1420003700-0688, від 01.12.2020 № 1420003700-0686, від 02.12.2020 № 1420003700-0690, від 02.12.2020 № 1420003700-0691, від 02.12.2020 № 1420003700-0694, від 02.12.2020 № 1420003700-0695 Товар являє собою сумішевий продукт, який складається із важкої нафтової фракції "газойль", з додаванням масляної фракції переробки нафти та триацетину. Товар не відноситься до оливи антикорозійної, оскільки відсутні антиокислювальні та антиоксидантні присадки, та Товар виготовлений на основі продуктів первинної переробки нафти "газойль". За визначеним показником "відсотковий вміст нафтопродуктів" Товар не відповідає ТУ 19.2-001:2020. Зазначене суперечить відомостям про Товар, що містяться у товаросупровідних документах та в технічній специфікації на Товар.

Згідно з висновками управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 04.12.2020 № 1420003101-0281, від 18.12.2020 № 1420003101-0291, від 18.12.2020 № 1420003101-0289, від 18.12.2020 № 1420003101-0287, від 18.12.2020 № 1420003101-0286, від 18.12.2020 № 1420003101-0290, від 18.12.2020 № 1420003101-0288, за результатами досліджень надана проба являє собою сумішевий продукт, який складається із важких фракцій нафти (дизельного палива, CAS № 64742-54-7) та не містить біс (2-етилгексил) адипату. Антикорозійних присадок не виявлено. Зазначене суперечить відомостям про Товар, що містяться у товаросупровідних документах та в технічній специфікації на Товар і паспорті безпеки.

Відділом кодування та класифікації товарів митниці були винесені рішення про визначення коду товару, а саме: від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0225-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0226-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0227-2020,від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0228-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0229-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0230-2020,від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0236-2020, від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0237-2020; від 08.12.2020 № КТ-UА100000-0239-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0246-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0247-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0248-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0249-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0250-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0251-2020, за якими заявлений у митних деклараціях код "2710199100" було змінено на "2710199900", а назву Товару з "олива антикорозійна, низької в`язкості ЕСО-4, ТУ 19.2-001:2020" було змінено на "сумішевий продукт, який складається із важкої нафтової фракції "газойль" з додаванням масляної фракції переробки нафти та триацетину".

З урахуванням відмінності заявленого в митних деклараціях та визначених відділом кодування Київської митниці коду УКТЗЕД, митницею було складено та направлено для суду адміністративні протоколи про порушення директором Приватного підприємства "АЗС Онлайн" правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Приватне підприємство "АЗС Онлайн", не погодившись із вищенаведеними рішеннями Київської митниці щодо зміни коду УКТЗЕД, звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з відповідними позовами.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29.06.2021 у справі № 240/2545/21, залишеним без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом постановою від 10.11.2021, та рішенням від 28.12.2021 у справі № 240/2676/21, залишеним без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом постановою від 13.04.2022 у відповідній частині, визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці про визначення коду Товару, а саме: від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0225-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0226-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0227-2020,від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0228-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0229-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0230-2020,від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0236-2020, від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0237-2020; від 08.12.2020 № КТ-UА100000-0239-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0246-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0247-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0248-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0249-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0250-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0251-2020; зобов`язано Київську митницю Держмитслужби утриматися від визначення для товару олива антикорозійна (низької в`язкості) ЕКО-4, ТУ 19.2-001:2020 коду згідно УКТ ЗЕТ, відмінного від задекларованого Приватним підприємством "АЗС Онлайн" - 2710 19 91 00.

Солом`янський районний суд міста Києва постановами від 03.08.2021 у справах № 760/11249/21, № 760/11256/21, № 760/11262/21, № 760/11264/21, № 760/11267/21, № 760/11324/21, № 760/11328/21, № 760/11331/21, № 760/11333/21, № 760/11335/21, № 760/11336/21, від 24.09.2021 у справах № 760/11395/21, № 760/11394/21, № 760/11390/21, № 760/11392/21, які залишені без змін відповідними постановами Київського апеляційного суду, провадження відносно керівника Приватного підприємства "АЗС Онлайн" за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України закриті у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 13.01.2021 у справі № 757/628/21-к наклав арешт на Транспортні засоби та Товар в рамках кримінального провадження № 62020100000002465.

Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 03.12.2021 у справі № 757/63595/21-к скасував арешт, раніше накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.01.2021 у справі № 757/628/21-к.

Печерський районний суд міста Києва ухвалою слідчого судді від 10.12.2021 у справі № 757/65661/21-к повторно наклав арешт із забороною розпоряджатися, користуватися або іншим чином змінювати майно - Транспорті засоби та Товар.

Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 22.06.2022 у справі № 757/14700/22-к скасував арешт, накладений на Транспортні засоби і Товар ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 10.12.2021 у справі № 757/65661/21-к.

Внаслідок прийнятих Київською митницею рішень про визначення коду товару були зупинені митні процедури щодо Товару, внаслідок чого відбулись понаднормові простої транспортних засобів, за фактом простою транспортних засобів, 24.02.2022 між Приватним підприємством "АЗС Онлайн" та Приватним підприємством "Транс Петроль" складені відповідні акти № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, №13, № 14, №15 щодо простою за загальний період з 20.11.2020 по 24.02.2022.

30 березня 2022 року Приватне підприємство "Транс Петроль" звернулося до Приватного підприємства "АЗС Онлайн" з претензією № 7 щодо сплати штрафних санкцій на суму 8 196 000,00 грн, нарахованих внаслідок наднормативного простою транспортних засобів.

30 березня 2022 року між Приватним підприємством "АЗС Онлайн" (надалі - Сторона-1) та Приватним підприємством "Транс Петроль" (надалі - Сторона-2) укладено угоду про зупинення перебігу строків; визнання претензій, нарахування/сплати штрафних санкцій, встановлених Договором, та позовної давності (в порядку статті 259 Цивільного кодексу України) (надалі - Угода), за умовами якої Сторона-2 погоджується на зупинення перебігу строків визнання Стороною-1 претензій, сплати штрафних санкцій, встановлених Договором, з огляду, що наднормативні простої Транспортних засобів за зупиненням митного оформлення Товару відбулися через протиправну поведінку Київської митниці, вина Сторони-1 відсутня, що підтверджується зазначеними судовими рішеннями. Сторони домовилися збільшити строк спеціальної позовної давності на стягнення штрафних санкцій за пред`явленою претензією/вимогою, встановлений пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 2 "Прикінцевих положень" Угоди остання набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін.

Сторони встановити термін дії Угоди 1 календарний рік з дня її укладення.

Листом-повідомленням від 02.05.2023 № 2/05-1 Приватне підприємство "АЗС Онлайн" надіслало Приватному підприємству "Транс Петроль" повідомлення про згоду з претензією у повному обсязі, а в подальшому, відповідно до платіжної інструкції від 17.05.2023 № 1711 Експедитор сплатив на користь Перевізника нараховані штрафні санкції у розмірі 8 196 000,00 грн.

На підставі наказу Командувача сил логістики збройних сил України (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.03.2022 № 71 "Про примусове відчуження майна" для забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану було примусово відчужено Транспортні засоби - вантажні автомобілі (тягачі з напівпричепами-цистернами) у кількості 15 одиниць та вантажем, який знаходиться у них (сумішевий продукт із важкої нафтової фракції - "газоль", з додаванням триацетину, вміст нафтопродуктів більше 70%, належні Приватному підприємству "АЗС Онлайн", які зберігалися та обліковувалися Київською митницею (ВП 43997555, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-А) згідно з актами про примусове відчуження або вилучення майна від 30.03.2023, накладної (вимоги) № КИЇІМ21 від 30.03.2022, акта приймання-передачі № 13 від 13.03.2022, актами приймання-передачі транспортних засобів від 08.03.2022, від 10.03.2022, від 11.03.2022, від 12.03.2022, від 13.03.2022, від 06.03.2022, від 07.03.2022, від 07.03.2022.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/11334/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- позивачем до матеріалів справи не було долучено належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності визначених приписами статті 1173 Цивільного кодексу України елементів цивільного правопорушення, необхідних та достатніх для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме, неправомірності дій Київської митниці;

- з огляду на недоведеність позивачем належними та допустимими доказами як розміру невідворотно понесених ним збитків, які були спричинені протиправними діями митних органів, так і власне протиправної поведінки Київської митниці, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із завданими позивачу збитками, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог;

- зважаючи на встановлену недоведеність позовних вимог, не вбачається підстав для застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/11334/23 скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "АЗС Онлайн" 708 000,00 грн збитків. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- встановлені адміністративними судами у низці судових рішень обставини підтверджують протиправну поведінку Київської митниці, яка призвела до понесених позивачем збитків, внаслідок понаднормованого простою транспортних засобів з товаром через прийняття Київською митницею рішень про визначення коду товару, скасованих адміністративним судом, відносно якого не було завершено митне оформлення;

- рішення Київської митниці, якими змінено код товару позивача визнано протиправними та скасовані у судовому порядку, отже саме з дати прийняття Київською митницею протиправних рішень, які свідчать про протиправність її дій з визначення коду товару та назви, митне оформлення яких не було завершено, почався відлік наднормованого простою транспортних засобів та товару у зоні дії митного поста "Столичний", що сталися за перевезенням товару за відповідним маршрутом;

- здійснивши власний розрахунок наднормового простою транспортних засобів через неправомірні дії Київської митниці внаслідок прийняття нею неправомірних рішень, судом апеляційної інстанції встановлено, що загальна кількість днів такого простою склала 590 днів;

- враховуючи умови Договору, укладеного між Експедитором та Перевізником, яким передбачено штраф у розмірі 1 200,00 грн за одну добу понаднормативного простою одного транспортного засобу, розмір збитків, завданих позивачу внаслідок понаднормового простою Транспортних засобів через неправомірні дії митниці становить 708 000,00 грн (590 днів * 1 200,00 грн);

- матеріалами даної справи підтверджено протиправну поведінку Київської митниці, яка полягала у прийняті протиправних рішень щодо зміни коду Товару та назви, що призвело до наднормового простою Транспортних засобів з Товаром у 590 днів, та як причинно-наслідковий наслідок понесення позивачем реальних збитків у розмірі 708 000,00 грн, сплачених позивачем Перевізнику;

- строк позовної давності не пропущений, з огляду на приписи пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України.

Додатковою постановою від 01.05.2024 Північний апеляційний господарський суд частково задовольнив заяву представника Приватного підприємства "АЗС Онлайн" адвоката Валенко Катерини Павлівни про розподіл судових витрат. Присудив до стягнення з Київської митниці на користь Приватного підприємства "АЗС Онлайн" 1 158,61 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- врахувавши критерії розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складність, виконані адвокатом роботи (надані послугу), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та значенням справи для сторони, у тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 13 000,00 грн є обґрунтованим;

- судом апеляційної інстанції враховано, що за результатами розгляду справи № 910/11334/23 позовні вимоги задоволено частково, а тому витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягають стягненню пропорційно задоволених позовних вимог на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України на суму 1 158,61 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 залишити без змін, скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у даній справі, та здійснити розподіл судових витрат понесених позивачем при розгляді справи у всіх інстанціях.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- суд апеляційної інстанції застосував статтю 86, частину 5 статті 236, статтю 237 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19, від 02.12.2020 у справі № 910/14341/18, від 11.02.2021 у справі № 910/18996/16, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20 у подібних правовідносинах;

- суд апеляційної інстанції застосував статтю 1173 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 569/1799/16, від 21.09.2022 у справі № 903/692/21;

- суд апеляційної інстанції не застосував частину 5 статті 124 Конституції України, частину 2 статті 14, частину 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, частину 1 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20, від 01.03.2023 у справі № 569/6288/22;

- судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, що встановлюють та регулюють триваючу протиправну поведінку суб`єкта владних повноважень, викладених у постановах від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, від 21.06.2018 у справі № 910/11153/17, від 23.11.2018 у справі № 489/4756/16-а, від 18.12.2018 у справі № 9901/657/18, від 11.11.2019 у справі № 487/4899/15-а, від 30.01.2020у справі № 133/1173/17, від 28.04.2020 у справі № 822/973/17, від 15.05.2020 у справі № 361/6571/16-а, від 01.04.2021 у справі № 280/4453/18, від 29.04.2021 у справі № 910/4676/19, від 21.09.2022 у справі № 903/692/21;

- відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 4 статті 255 Митного кодексу України;

- щодо касаційного оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у цій справі скаржник послався на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21, стосовно додаткового судового рішення.

Київська митниця подала відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просила залишити її без задоволення.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 56 Конституції України надає право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України (такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).

Звертаючись з позовом у даній справі, Приватне підприємство "АЗС Онлайн" зазначало, що внаслідок неправомірних дій Київської митниці, зокрема, щодо зміни коду Товару Приватного підприємства "АЗС Онлайн" та не завершення митного оформлення Товару, позивачу було завдано шкоду на суму 7 944 000,00 грн, що становить розмір сплачених Приватним підприємством "АЗС Онлайн" штрафних санкцій внаслідок понаднормового простою транспортних засобів Перевізника.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина 2 статті 69 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 69 Митного кодексу України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.01.2020 між Приватним підприємством "ТРАНС ПЕТРОЛЬ" та Приватним підприємством "АЗС Онлайн" було укладено Договір, відповідно до умов якого Експедитор доручає, а Перевізник, діючи на підставі замовлень та вказівок Експедитора, зобов`язується здійснити перевезення автотранспортними засобами (тягач з автоцистерною) вантажів (нафтопродуктів), надалі - послуги з перевезення вантажу (товару), а Експедитор зі своєї сторони зобов`язуються розрахуватися з Перевізником за надані послуги.

На виконання умов Договору Експедитор звернувся до Перевізника із заявками від 12.11.2020 № 20-11/12, від 15.11.2020 № 20-11/15, від 16.11.2020 № 20-11/, від 19.11.2020 № 20-11/19, від 20.11.2020 № 20-11/20, від 22.11.2020 № 20-11/22 (надалі - Заявки) на перевезення вантажу - ЕСО-4 (Товар) за маршрутом: місто Рига, Латвійська Республіка - місто Коростень, Україна. Загальна кількість задіяних транспортних засобів (сідловий тягач з напівпричепом цистерною) для перевезення вантажу - 15 одиниць. Подача транспортних засобів: 16, 19, 20, 23, 24 та 26 листопада 2020 року. Адреса місця навантаження: st. Maskavas 461, Riga, Latvija.

На виконання Заявок Перевізником до місця навантаження в обумовлені строки та порядку були надані відповідні транспортні засоби у кількості 15 одиниць (Транспортні засоби).

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29.06.2021 у справі № 240/2545/21, залишеним без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом постановою від 10.11.2021, та рішенням від 28.12.2021 у справі № 240/2676/21, залишеним без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом постановою від 13.04.2022 у відповідній частині, визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці про визначення коду Товару, а саме: від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0225-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0226-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0227-2020,від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0228-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0229-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0230-2020,від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0236-2020, від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0237-2020; від 08.12.2020 № КТ-UА100000-0239-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0246-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0247-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0248-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0249-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0250-2020; від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0251-2020; зобов`язано Київську митницю Держмитслужби утриматися від визначення для товару олива антикорозійна (низької в`язкості) ЕСО-4, ТУ 19.2-001:2020 коду згідно УКТ ЗЕТ, відмінного від задекларованого Приватним підприємством "АЗС Онлайн" - 2710 19 91 00.

Судом апеляційної інстанції у даній справі № 910/11334/23 встановлено, що зазначені судові рішення судів адміністративної юрисдикції підтверджують неправомірність дій Київської митниці щодо складання рішень про визначення коду Товару від 08.12.2020 № КТ-UА100000-0239-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0246-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0247-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0248-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0249-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0250-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0251-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0225-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0226-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0227-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0228-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0229-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0230-2020, від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0236-2020, від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0237-2020.

Внаслідок чого суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що встановлені адміністративними судами обставини підтверджують протиправну поведінку Київської митниці, яка призвела до понесених позивачем збитків, внаслідок понаднормованого простою Транспортних засобів з Товаром через прийняття Київською митницею рішень про визначення коду Товару, скасованих адміністративними судами, відносно якого не було завершено митне оформлення.

Відповідно до частин 1-3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 248 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з статтею 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією згідно з цим Кодексом; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу. У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання. Не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки митних органів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. При виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що: 1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази; 2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що рішення Київської митниці, якими змінено код Товару Приватного підприємства "АЗС Онлайн" від 08.12.2020 № КТ-UА100000-0239-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0246-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0247-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0248-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0249-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0250-2020, від 22.12.2020 № КТ-UА100000-0251-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0225-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0226-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0227-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0228-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0229-2020, від 02.12.2020 № КТ-UA100000-0230-2020, від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0236-2020, від 04.12.2020 № КТ-UA100000-0237-2020 визнано протиправними та скасовані у судовому порядку, дійшов висновку про те, що саме з дати прийняття Київською митницею протиправних рішень, які свідчать про протиправність дій Київської митниці з визначення коду Товару та назви, митне оформлення якого не було завершено, почався відлік наднормованого простою Транспортних засобів та Товару у зоні дії митного поста "Столичний", що сталися при перевезенні Товару за маршрутом: місто Рига, Латвійська Республіка - місто Коростень, Житомирська область, Україна.

Судом апеляційної інстанції встановлено наявність трьох умов для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, зокрема, неправомірні дії Київської митниці (прийняття протиправних рішень щодо зміни коду Товару та назви), наявність шкоди (збитків) та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою (сплата позивачем Перевізнику грошових коштів, що спричинено понаднормового простою Транспортних засобів з Товаром, внаслідок прийняття Київською митницею протиправних рішень).

Суд зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності необхідних умов для притягнення Київської митниці у вигляді стягнення шкоди (збитків) не оскаржуються та не є предметом даного касаційного провадження.

У той же час, звертаючись до Суду з касаційною скаргою позивач не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Тобто, в частині розміру шкоди (збитків), які суд апеляційної інстанції не присудив до стягнення.

Так, як вбачається з оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції, перевіряючи розмір збитків, завданих позивачу внаслідок понаднормового простою Транспортних засобів через неправомірні дії Київської митниці, встановив, що загальна кількість днів понаднормового простою транспортних засобів через неправомірні дії Київської митниці, внаслідок прийняття нею неправомірних рішень, склала 590 днів * 1 200,00 грн = 708 000,00 грн, навівши відповідний розрахунок.

Як вбачається із відповідного розрахунку розміру збитків, наведеного в оскаржуваному судовому рішенні, суд апеляційної інстанції рахував дні простою відповідних транспортних засобів за період між датами складення протиправних рішень Київської митниці та датами прийняття Печерським районним судом міста Києва ухвал про накладення арешту, та період між датами скасування відповідних арештів ухвалами Печерського районного суду міста Києва та знову накладення арешту відповідними ухвалами районного суду.

Суд зазначає, що за змістом статті 86, частини 5 статті 236, статті 237 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Такий правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 910/14341/18, від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, від 11.02.2021 у справі № 910/18996/16, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, на які посилається скаржник.

Визначаючи розмір матеріальних збитків, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок шкоди (збитків), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу (підпункт "в" пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України).

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати.

Однак попри викладене, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові взагалі не зазначив мотивів, правового обґрунтування в частині неправильності розрахунку розміру збитків, наведеного позивачем.

Так, наводячи власний розрахунок, суд апеляційної інстанції не зазначив мотивів, правового обґрунтування не врахування днів простою Транспортних засобів за період існування відповідних арештів.

При цьому, Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 255 Митного кодексу України не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки митних органів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.

Однак, суд апеляційної інстанції не досліджував та не встановлював обставин у зв`язку з чим накладався арешт на Транспортні засоби та Товари відповідними ухвалами Печерського районного суду міста Києва. Тобто, чи здійснювалися такі арешти в рамках виконання процедур митного контролю щодо Товару, чи ні.

Суд також зазначає, що відповідно до пунктів 21, 29 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митна процедура - це зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Як зазначалось вище, у частині 1 статті 248 Митного кодексу України визначено початок митного оформлення, а у частині 1 статті 255 Митного кодексу України визначено строк завершення митного оформлення.

При цьому, у частині 2 статті 255 Митного кодексу України передбачено, що строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією згідно з цим Кодексом; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 255 Митного кодексу України при виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що: 1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази; 2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 Митного кодексу України).

Із оскаржуваного судового рішення, вбачається, що суд апеляційної інстанції не досліджував питання дотримання/недотримання Київською митницею строку завершення митного оформлення, у тому числі, з урахуванням наявності/відсутності виконання Київською митницею відповідних формальностей, у розумінні частин 2, 6 статті 255 Митного кодексу України.

За наведених обставин у Суду відсутні правові підстави для висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в розумінні положень статей 86 і 236 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, зокрема, про застосування судом апеляційної інстанції приписів статей 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм права, викладеного у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, та про порушення судом апеляційної інстанції, у тому числі, зазначених норм процесуального закону.

Суд зазначає, що допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України). Тому, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що постанова суду апеляційної інстанції по суті спору у цій справі є частково скасованою, то за правилами Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, має бути здійснений судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково.

З огляду на викладене додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у даній справі, підлягає скасуванню.

................

Перейти до повного тексту