ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12851/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Колос І.Б.
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування", позивач, скаржник) - Собко О.В. (адвокат), Малярчук Ю.Б. (адвокат),
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" (далі - ТОВ "Інтер Вей Капітал", відповідач) - Свідло Є.В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АТ "Укргазвидобування"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 (головуюча - суддя Смирнова Ю.М.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 (головуюча - суддя Демидова А.М., судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)
у справі за позовом АТ "Укргазвидобування"
до ТОВ "Інтер Вей Капітал",
про стягнення 35 208 213,11 грн.
ВСТУП
Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 АТ "Укргазвидобування" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Інтер Вей Капітал" 35 208 213,11 грн, з яких: 4 050 427,27 грн - 3 % річних та 31 157 785,84 грн - інфляційні втрати, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем постанови Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024, закрито провадження у справі №910/12851/23 на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з відсутністю предмета спору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з судовими рішеннями, АТ "Укргазвидобування" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 у справі № 910/12851/23, що перешкоджають подальшому провадженню у справі, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (нова редакція)
4.1. Із посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: статей 601, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 231 ГПК України.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Інтер Вей Капітал" до Верховного Суду не надходив.
5.2. Від ТОВ "Інтер Вей Капітал" до Верховного Суду 28.08.2024 та 29.08.2024 надійшли пояснення та клопотання про закриття касаційного провадження (аналогічні за змістом), в якому міститься прохання про те, якщо суд дійде висновку щодо неможливості закриття даного касаційного провадження, то враховувати викладені в цих письмових поясненнях обставини під час розгляду касаційної скарги АТ "Укргазвидобування".
5.3. До Верховного Суду 02.09.2024 надійшли письмові пояснення від ТОВ "Інтер Вей Капітал".
5.4.АТ "Укргазвидобування" 03.09.2024 подало до Суду заперечення проти клопотання про закриття касаційного провадження.
5.5. Протокольною ухвалою Верховного Суду постановлено розглядати вказане клопотання про закриття касаційного провадження одночасно з доводами касаційної скарги.
5.6. Від АТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Інтер Вей Капітал" 09.09.2024 до Верховного Суду надійшли додаткові письмові пояснення.
5.7. Суд протокольною ухвалою долучив вказані пояснення, з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 у справі №910/12851/23 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/12851/23.
6.3. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.08.2024 №32.2-01/2013 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відпусткою суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
6.4. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 для розгляду справи №910/12851/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуюча), Булгакова І.В., Колос І.Б.
6.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
6.7. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх застосування. Обставини встановлені попередніми інстанціями. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 про закриття провадження у справі, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 у справі №910/12851/23.
7.2. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
7.3. Розглядаючи доводи касаційної скарги щодо дотримання/недотриманнями судами попередніх інстанцій застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, як форми закінчення розгляду справи, Верховний Суд виходить з такого.
7.4. Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
7.5. Колегія суддів звертається до правової позиції щодо означення закриття провадження, викладеної, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, відповідно до якої закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
7.6. Колегія суддів також звертається до постанови об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі №916/3006/23, яка прийнята після оскаржуваних судових рішень, у якій Суд виснував, що суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.
7.7. Верховний Суд також виходить з того, що ухвалою від 10.01.2024 Велика Палата Верховного Суду повернула справу №916/1042/22 колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, в якій зазначила таке:
"21. У постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 ОП КЦС ВС зробила висновок про те, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань.
22. Цей висновок сформульований ОП КЦС ВС у контексті поставлених перед нею питань колегією Першої судової палати КЦС ВС при передачі справи для відступу від висновку Другої судової палати КЦС ВС про те, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України наявні підстави для закриття провадження в справі лише в тому випадку, коли предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
23. ОП КЦС ВС, урахувавши висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, за змістом яких прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання, відступила від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої та Другої судових палат КЦС ВС, конкретизувавши його таким чином, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань".
"25. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що наявність спору може характеризуватися як об`єктивними (вчинення сторонами дій, спрямованих на врегулювання спірних питань; настання події, з якою пов`язується зміна або припинення правовідношення тощо), так і суб`єктивними чинниками (обізнаність сторони про вчинення іншою стороною певних дій або настання певної події, її ставлення до таких тощо)".
"30. Як правило, предмет спору визначає права й обов`язки сторін, які становлять зміст правовідносин. Водночас більшість з обставин можуть існувати як на момент відкриття провадження у справі, про які суду не відомо і які з`ясовуються після відкриття провадження у справі, так і можуть виникнути вже після відкриття провадження у справі. З урахуванням наведеного тотожність пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України щодо визначення відсутності предмета спору як правової підстави для закриття провадження у справі не є умовою для формування універсального підходу до визначення поняття "наявність предмета спору" на певній стадії судового процесу з огляду на очевидну відмінність (неподібність) майнових правовідносин, спори щодо яких підлягають вирішенню цивільними та господарськими судами".
7.8. Колегія суддів зазначає, що поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Така правова позиція викладена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23.
7.9. Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц, відповідно до якої позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову (пункт 53) .
7.10. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).
7.11. Отже, колегія суддів виходить з того, що предметом позову як певної матеріально-правової вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є фактично спосіб захисту цього права чи інтересу.
7.12. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем (пункт 4.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04, пункт 32 постанови Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 918/1090/20, постанова Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/144/18).
7.13. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 95)).
7.14. З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
7.15. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
7.16. Отже, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 4.14. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).
7.17. Колегія суддів за наведеного вище, зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. Таким чином, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору .
7.18. В цьому аспекті Верховний Суд виходить з того, що особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові.
7.19. При цьому порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
7.20. Колегія суддів зазначає, що, вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективним за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 906/1175/18, від 20.06.2023 у справі № 910/5529/19, від 12.04.2023 у справі № 916/156/22, від 22.02.2022 у справі № 910/2330/21, від 06.09.2022 у справі № 910/9228/21, від 29.11.2022 у справі № 910/745/20, від 04.11.2021 у справі № 910/18029/16, від 15.06.2021 у справі № 910/10440/19, від 01.07.2021 у справі № 910/7029/20, від 01.09.2020 у справі № 910/14065/18, від 18.08.2020 у справі № 910/7631/18, від 16.06.2020 у справі № 922/3371/19, від 10.12.2019 у справі № 906/43/19, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 05.11.2019 у справі № 926/746/19, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.
7.21. Предметом спору у цій справі є вимоги АТ "Укргазвидобування" до ТОВ "Інтер Вей Капітал" про стягнення з ТОВ "Інтер Вей Капітал" грошової суми у розмірі 35 208 213,11 грн, з яких: 4 050 427,27 грн - 3 % річних та 31 157 785,84 грн - інфляційні втрати, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем постанови Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15.
7.22. Як убачається зі змісту ухвали суду першої інстанції від 07.02.2024, закриваючи провадження у справі суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що зобов`язання ТОВ "Інтер Вей Капітал" перед АТ "Укргазвидобування" зі сплати інфляційних втрат у розмірі 31 157 785,84 грн та 3 % річних у розмірі 4 050 427,27 грн (що разом становить 35 208 213,11 грн), про стягнення яких заявлено позивачем у цій справі, припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяв ТОВ "Інтер Вей Капітал" № 24/01/03-1 від 03.01.2024, № 24/01/03-2 від 03.01.2024 та № 24/01/03-3 від 03.01.2024.
7.23. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін вказану ухвалу, у постанові від 10.06.2024 погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
7.24. Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, судами встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/14422/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021, стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 79 870 000,00 грн основного боргу за тілом кредиту, 20 048 464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14 731 091,51 грн 3 % річних, 92 169 980,00 грн інфляційних втрат. Здійснено розподіл судових витрат, за результатами якого, зокрема, присуджено до стягнення з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" судовий збір у розмірі 31 980,14 грн. У решті в позові відмовлено.
7.24.1. АТ "Укргазвидобування" 23.09.2021 (тобто після ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови від 09.09.2021 у справі №910/14422/15 про залишення рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 без змін) перерахувало ТОВ "Інтер Вей Капітал" грошові кошти у сумі 206 851 515,76 грн, присуджені до стягнення з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/14422/15.
7.24.2.Постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 14 731 091,51 грн 3 % річних, 92 169 980,00 грн інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту та судового збору - скасовано, в іншій частині судові рішення залишено без змін. Викладено резолютивну частину судового рішення в редакції, відповідно до якої, зокрема:
- заяву ТОВ "Інтер Вей Капітал" про збільшення розміру позовних вимог в частині 92 169 980,00 грн інфляційних втрат та 15 000 658,50 грн 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту залишено без розгляду;
- позов задоволено частково;
- стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 79 870 000,00 грн основного боргу за тілом кредиту, 20 048 464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 15 452,64 грн судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.
Цією ж постановою здійснено поворот виконання наказів Господарського суду міста Києва від 22.09.2021, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/14422/15, зокрема, шляхом: стягнення з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" 106 917 599,01 грн.
Також постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15 присуджено до стягнення з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" 446 667,90 грн судового збору за подання касаційної скарги.
7.24.3. З огляду на залишення Верховним Судом без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої ТОВ "Інтер Вей Капітал" у рамках справи №910/14422/15, ТОВ "Інтер Вей Капітал" ініціювало новий позов (справа №910/4596/22) про стягнення з АТ "Укргазвидобування":
- прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.10.2020 по 22.09.2021 у розмірі 18 748 661,45 грн;
- штрафу за порушення строків сплати процентів за користування коштами за період з 01.10.2020 по 22.09.2021 у сумі 9 584 400,00 грн, нарахованого на підставі п. 4.2 Кредитного договору в розмірі 1 % від суми кредиту за 12 випадків порушення договору;
- 3 % річних у розмірі 10 450 934,79 грн, нарахованих за період з 01.01.2015 по 22.09.2021 за порушення зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79 870 000,00 грн;
- інфляційних втрат у розмірі 102 736 781,00 грн, нарахованих за період з 01.01.2015 по 22.09.2021 за порушення зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79 870 000,00 грн.
7.24.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4596/22 стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 3 % річних у розмірі 10 450 934,79 грн, інфляційні втрати в розмірі 102 736 781,00 грн та судовий збір у розмірі 694 680,00 грн; в іншій частині позову відмовлено.
7.24.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №910/4596/22 рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Інтер Вей Капітал" та прийнято нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ТОВ "Інтер Вей Капітал" задоволено; присуджено до стягнення з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 3 % річних у розмірі 10 450 934,79 грн, інфляційні втрати у розмірі 102 736 781,00 грн, суму за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 18 748 661,45 грн, штраф за порушення строків сплати процентів за користування коштами у розмірі 9 584 400,00 грн, судовий збір у розмірі 868 350,00 грн; присуджено до стягнення з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 637 493,89 грн судового збору за подання апеляційної скарги (з урахуванням ухвали від 22.02.2023 про виправлення описок).
7.24.6. Постановою Верховного Суду від 25.04.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/4596/22 в частині стягнення суми за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 18 748 661,45 грн та штрафу за порушення строків сплати процентів за користування коштами у розмірі 9 584 400,00 грн скасовано та в цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/4596/22 залишено без змін. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №910/4596/22 залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" 1 736 700,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
7.24.7. За результатами розгляду справ № 910/14422/15 та № 910/4596/22 судами встановлено, що АТ "Укргазвидобування" зобов`язане було повернути кредитні кошти за Кредитним договором у сумі 79 870 000,00 грн у строк до 31.12.2014, проте, свого обов`язку належним чином не виконало, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому, судовими рішеннями у цих справах встановлено, що в результаті укладення договорів про відступлення права вимоги ТОВ "Інтер Вей Капітал" набуло прав кредитора за Кредитним договором у частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 79 870 000,00 грн разом із нарахованими штрафними санкціями, 3 % річних та інфляційними втратами (тобто всіма акцесорними зобов`язаннями). У ході розгляду справи № 910/4596/22 також встановлено, що грошове зобов`язання АТ "Укргазвидобування" за Кредитним договором з повернення суми кредиту у розмірі 79 870 000,00 грн було виконано в повному обсязі лише 23.09.2021.
7.24.8. У межах справи № 910/4596/22 сторони зверталися до суду із заявами про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню. За результатами розгляду цих заяв (ухвала Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі № 910/4596/22, яка набрала законної сили 24.10.2023 та в апеляційному порядку не оскаржена) встановлено, що 12.05.2023 АТ "Укргазвидобування" направило ТОВ "Інтер Вей Капітал" такі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог:
1) № 44/2/2-97-1-2336 від 12.05.2023, якою заявило про припинення:
- зобов`язання АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" на суму 106 917 599,01 грн, що складається із суми інфляційних втрат у розмірі 102 736 781 грн та частини 3 % річних у розмірі 4 180 818,01 грн за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/4596/22;
- зобов`язання ТОВ "Інтер Вей Капітал" перед АТ "Укргазвидобування" на суму 106 917 599,01 грн, що є сумою, на яку постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.02.2022 здійснено поворот виконання наказів Господарського суду міста Києва від 22.09.2021, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/14422/15;
2) № 44.2.2-97-1-2337 від 12.05.2023, якою заявило про припинення:
- зобов`язання АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" на суму 1 736 700,00 грн, що складається із частини 3 % річних у розмірі 1 736 700,00 грн за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/4596/22;
- зобов`язання ТОВ "Інтер Вей Капітал" перед АТ "Укргазвидобування" на суму 1 736 700,00 грн, що є судовим збором за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/4596/22;
3) № 44/2/2-97-1-2338 від 12.05.2023, якою заявило про припинення:
- зобов`язання АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" на суму 446 667,90 грн, що є частиною судового збору за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/4596/22;
- зобов`язання ТОВ "Інтер Вей Капітал" перед АТ "Укргазвидобування" на суму 446 667,90 грн судового збору за постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15.
7.24.9. Після проведення зарахування в АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" залишилися непогашені зобов`язання зі сплати 3 % річних у сумі 4 533 416,78 грн та судового збору в сумі 248 012,10 грн за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4596/22, залишеним без змін у відповідній частині постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 та постановою Верховного Суду від 25.04.2023.
7.24.10. У подальшому, додатковою постановою Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 910/4596/22 здійснено новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 910/4596/22 в суді апеляційної інстанції, та викладено пункт 5 резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у редакції, відповідно до якої присуджено до стягнення з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 248 908,19 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
7.24.11. АТ "Укргазвидобування" 29.06.2023 для погашення 3 % річних та судових витрат у справі № 910/4596/22 з урахуванням додаткової постанови Верховного Суду від 06.06.2023 перераховано на рахунок ТОВ "Інтер Вей Капітал" грошові кошти на загальну суму 5 030 337,07 грн.
7.24.12. Верховним Судом 18.07.2023 постановлено ухвалу, якою виправлено описку в постанові від 25.04.2023 у справі № 910/4596/22 та зазначено, що з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" підлягає стягненню 347 687,34 грн судового збору.
7.24.13. Внаслідок цього борг позивача перед відповідачем зі сплати частини 3 % річних, зарахованих раніше за заявою № 44.2.2-97-1-2337 від 12.05.2023, відновився в розмірі 1 389 012,66 грн та був погашений АТ "Укргазвидобування" 01.08.2023 шляхом перерахування ТОВ "Інтер Вей Капітал" грошових коштів у сумі 1 389 012,66 грн.
7.24.14. Судами встановлено, що предметом позову у справі № 910/12851/23 є вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати коштів у сумі 107 364 266,91 грн згідно з постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15, до якої включено:
- 106 917 599,01 грн - грошові кошти, присуджені до стягнення з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15 в якості повороту виконання наказів Господарського суду міста Києва від 22.09.2021, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/14422/15;
- 446 667,90 грн - судовий збір за подання касаційної скарги, присуджений до стягнення з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15.
7.24.15. В оскаржуваних ухвалах, суди зазначили, що матеріалами справи підтверджується, що в період з 07.02.2022 по 11.05.2023 з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати позивачу коштів у загальній сумі 107 364 266,91 грн, а тому позивачем правомірно на підставі статті 625 ЦК України нараховано відповідачу 3 % річних у розмірі 4 050 427,27 грн та інфляційні втрати у розмірі 31 157 785,84 грн за період з 07.02.2022 по 11.05.2023, про стягнення яких заявлено у цій справі.
7.24.16. Судами встановлено, що 05.01.2024 ТОВ "Інтер Вей Капітал" направило на адресу АТ "Укргазвидобування" такі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог:
1) № 24/01/03-1 від 03.01.2024, якою повідомило про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:
- зобов`язання АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" зі сплати інфляційних втрат у розмірі 29 814 860,31 грн та 3 % річних у розмірі 3 867 406,50 грн, що разом становить 33 682 266,81 грн, нарахованих з 08.02.2022 до 12.05.2023 за період прострочення АТ "Укргазвидобування" виконання грошового зобов`язання зі сплати коштів у розмірі 102 736 781,00 грн (підтвердженої судовими рішеннями у справі № 910/4596/22 суми інфляційних втрат, яка мала бути оплачена станом на 23.09.2021 разом із тілом кредиту), в рахунок часткового погашення,
- зобов`язання ТОВ "Інтер Вей Капітал" перед АТ "Укргазвидобування" зі сплати інфляційних втрат у розмірі 31 157 785,84 грн та 3 % річних у розмірі 4 050 427,27 грн, що разом становить 35 208 213,11 грн, нарахованих за період існування (з 07.02.2022 до 12.05.2023) встановленого постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15 зобов`язання зі сплати коштів у розмірі 107 364 266,91 грн, з яких 106 917 599,01 грн в якості повороту виконання рішення та 446 667,90 грн в якості судового збору;
2) № 24/01/03-2 від 03.01.2024, якою повідомило про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:
- зобов`язання АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" зі сплати інфляційних втрат у розмірі 20 010,05 грн та 3 % річних у розмірі 5 888,80 грн, що разом становить 25 898,85 грн, нарахованих з 15.02.2023 до 29.06.2023 за період прострочення АТ "Укргазвидобування" виконання грошового зобов`язання зі сплати коштів у розмірі 694 680,00 грн (судовий збір, стягнутий за розгляд справи №910/4596/22), в рахунок часткового погашення,
- зобов`язання ТОВ "Інтер Вей Капітал" перед АТ "Укргазвидобування" зі сплати інфляційних втрат у розмірі 31 157 785,84 грн та 3 % річних у розмірі 4 050 427,27 грн, що разом становить 35 208 213,11 грн (залишок після зарахування згідно із заявою ТОВ "Інтер Вей Капітал" про зарахування зустрічних однорідних вимог № 24/01/03-1 від 03.01.2024 - 1 525 946,30 грн), нарахованих за період існування (з 07.02.2022 до 12.05.2023) встановленого постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 зобов`язання зі сплати коштів у розмірі 107 364 266,91 грн, з яких 106 917 599,01 грн в якості повороту виконання рішення та 446 667,90 грн в якості судового збору;
3) № 24/01/03-3 від 03.01.2024, якою повідомило про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:
- зобов`язання ТОВ "Інтер Вей Капітал" перед АТ "Укргазвидобування" зі сплати інфляційних втрат у розмірі 31 157 785,84 грн та 3 % річних у розмірі 4 050 427,27 грн, що разом становить 35 208 213,11 грн (залишок після зарахування згідно із заявами ТОВ "Інтер Вей Капітал" про зарахування зустрічних однорідних вимог № 24/01/03-1 від 03.01.2024 та№ 24/01/03-2 від 03.01.2024 - 1 500 047,45 грн), нарахованих за період існування (з 07.02.2022 до 12.05.2023) встановленого постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15 зобов`язання зі сплати коштів у розмірі 107 364 266,91 грн, з яких 106 917 599,01 грн в якості повороту виконання рішення та 446 667,90 грн в якості судового збору, в рахунок часткового погашення,
- зобов`язання АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" зі сплати інфляційних втрат у розмірі 3 100 530,72 грн, нарахованих з 08.02.2022 до 01.08.2023 за період прострочення АТ "Укргазвидобування" виконання грошового зобов`язання зі сплати коштів у розмірі 10 450 934,79 грн (підтвердженої судовими рішеннями у справі № 910/4596/22 суми 3 % річних, яка мала бути оплачена станом на 23.09.2021 разом з тілом кредиту).
7.24.17. Суди зазначили, що сума коштів у розмірі 106 917 599,01 грн, присуджена до стягнення з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" в якості повороту виконання рішення, фактично включає в себе:
- 14 731 091,51 грн 3 % річних, нарахованих за період з 01.01.2015 по 23.02.2021 за прострочення виконання АТ "Укргазвидобування" зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79 870 000,00 грн за Кредитним договором (які були заявлені до стягнення у справі № 910/14422/15 шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка в подальшому залишена без розгляду постановою Верховного Суду від 07.02.2022);
- 92 169 980,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2015 по 23.02.2021 за прострочення виконання АТ "Укргазвидобування" зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79 870 000,00 грн за Кредитним договором (які були заявлені до стягнення у справі № 910/14422/15 шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка в подальшому залишена без розгляду постановою Верховного Суду від 07.02.2022);
- 16 527,50 грн - частина судового збору за розгляд справи № 910/14422/15 у суді першої інстанції.
7.24.18. Грошові кошти в сумі 14 731 091,51 грн (3 % за період з 01.01.2015 по 23.02.2021) та 92 169 980,00 грн (інфляційні втрати за період з 01.01.2015 по 23.02.2021) були сплачені АТ "Укргазвидобування" на виконання свого зобов`язання перед ТОВ "Інтер Вей Капітал", яке виникло з факту неналежного виконання Кредитного договору, а не з рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/14422/15. Вказаним рішенням суду було лише підтверджено факт існування такого зобов`язання. Тобто ТОВ "Інтер Вей Капітал" як стягувачем за наказами Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 (виданими на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/14422/15) грошові кошти у сумі 14 731 091,51 грн (3 % річних) та 92 169 980,00 грн (інфляційні втрати) були отримані не безпідставно, а як прийняття виконання конкретного зобов`язання - зобов`язання АТ "Укргазвидобування" перед "Інтер Вей Капітал" зі сплати 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення умов Кредитного договору та прострочення повернення кредитних коштів у сумі 79 870 000,00 грн.
7.24.19. Здійснюючи поворот виконання наказів у справі №910/14422/15, Верховний Суд фактично констатував відсутність підстав саме для примусового стягнення цих коштів, скасувавши рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/14422/15 у відповідній частині через порушення норм процесуального права при поданні та розгляді заяви про збільшення розміру позовних вимог. Проте, жодних висновків про відсутність підстав для сплати таких коштів взагалі (в контексті норм матеріального права) Верховним Судом зроблено не було. Навпаки, в подальшому, за результатами розгляду справи № 910/4596/22, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/4596/22, залишеним без змін у відповідній частині постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 та постановою Верховного Суду від 25.04.2023, підтверджено наявність в АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" грошового зобов`язання зі сплати 3 % річних у розмірі 10 450 934,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 102 736 781,00 грн, нарахованих за період з 01.01.2015 по 22.09.2021 за порушення зобов`язання з повернення тіла кредиту у сумі 79 870 000,00 грн. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що з моменту набрання законної сили постановою Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №910/14422/15 в частині повороту виконання рішення було фактично поновлено грошове зобов`язання АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" зі сплати 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення повернення тіла кредиту за Кредитним договором.
7.24.20. Суди також зазначили, що ще під час розгляду справи № 910/14422/15 як шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 24.02.2021, так і підтримуючи протягом розгляду справи свої вимоги в повному обсязі, ТОВ "Інтер Вей Капітал" (як кредитор) чітко та однозначно висловило та довело до відома АТ "Укргазвидобування" (боржника) свою вимогу про сплату суми заборгованості за Кредитним договором включно з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Наведене, спростовує доводи позивача стосовно того, що грошові зобов`язання АТ "Укргазвидобування" перед ТОВ "Інтер Вей Капітал" зі сплати 3 % річних та інфляційних втрат за період прострочення повернення тіла кредиту виникли лише після ухвалення постанови Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 910/4596/22.
7.25. З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на підставі заяв ТОВ "Інтер Вей Капітал" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.01.2024 № 24/01/03-1, № 24/01/03-2 та № 24/01/03-3 зустрічні зобов`язання сторін на суму 35 208 213,11 грн є припиненими.
7.26.Колегія суддів зазначає про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність предмету спору та наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.
7.27. У відповідності зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
7.28. Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
7.29. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 ГК України).
7.30. Аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.
7.31. Відтак, грошове зобов`язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
7.32.Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
7.33.Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.
7.34.За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
7.35.Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
7.36. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
7.37. Зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (частина перша статті 601 ЦК України).
7.38. Статтею 203 ГК України передбачено припинення господарського зобов`язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони, що кореспондується з нормами статті 601 ЦК України.
7.39. За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 ЦК України.
7.40. Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
7.41.Згідно з положеннями статті 601 ЦК України вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);
- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
7.42. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК України) таким чином:
- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;
- за дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним;
- заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог;
- наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника;
- наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
7.43. Верховний Суд, перевіряючи застосування судами положень статей 601, 602 ЦК України у контексті застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, виходить з того, що суди попередніх інстанцій, досліджуючи заяву відповідача про припинення грошових зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, не перевірили доводи позивача та не дослідили питання щодо підстав виникнення у АТ "Укргазвидобування" зобов`язання перед ТОВ "Інтер Вей Капітал", тобто не перевірили доводів позивача, в частині заперечень щодо відсутності предмету спору з огляду на зарахування зустрічних однорідних вимог в контексті заперечень про відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань; а також не перевірили питання про обставини щодо правомірності здійснення такого заліку, тобто не дослідити питання щодо відповідності вимог, які, згідно із заявою (заявами) відповідача, підлягають зарахуванню, таким умовам: як однорідність та безспірність, та чи існує між сторонами неузгодженість щодо цих вимог.
7.44. Верховний Суд зазначає, що наявність спору між сторонами щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань може свідчити про неврегульованість питань з приводу суми заборгованості в розмірі 35 208 213,11 грн. Вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 35 208 213,11 грн є можливим саме при розгляді позовних вимог по суті, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин щодо існування грошових зобов`язань за вказаними вище судовими рішеннями у справах №№910/14422/15, 910/4596/22 та чітко встановленого розміру таких зобов`язань, який, у свою чергу, повинен носити ясний та безспірний характер стану розрахунків між сторонами за судовими рішеннями в зазначених справах. Наведені обставини в сукупності унеможливлюють висновок щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі.
7.45. Колегія суддів звертається також до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.11.2021 у справі №910/18700/20, відповідно до якої положення пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України (відсутність предмета спору) можуть бути застосовані судом лише у разі встановлення обставин відсутності між сторонами спірного матеріального правовідношення. Отже, суд при наявності заяви сторони про закриття провадження у справі у зв`язку із направленням однієї із сторін заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог першочергово має встановити обставини щодо правомірності здійснення такого заліку . Тобто всебічно та повно дослідити питання щодо відповідності вимог, які, згідно із заявою відповідача, підлягають зарахуванню, таким умовам як однорідність та безспірність. Вказане питання є ключовим для подальшого розгляду справи.
7.46. Отже, колегія суддів приходить до: (1) висновку про передчасність висновків щодо закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та (2) висновку щодо недотримання судами пункту другого частини першої статті 231 ГПК України.
7.47.Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій не правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме статей 601, 602 ЦК України та порушили норму процесуального права, а саме пункт другий частини першої статті 231 ГПК України.
7.48. З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного перегляду справи.
7.49. Водночас, покликання скаржника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №924/532/19, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13 підлягають відхиленню у зв`язку з тим, що від викладених у них висновків об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19. А тому, доводи ТОВ "Інтер Вей Капітал" в цій частині приймаються Верховним Судом.
7.50. Доводи ТОВ "Інтер Вей Капітал" щодо дотримання судами пункту другого частини першої статті 231 ГПК України у взаємозв`язку зі статтями 601, 602 ЦК України, відхиляються колегією суддів з огляду на мотиви, викладені у розділі 7 цієї постанови.
7.51. Верховний Суд відмовляє ТОВ "Інтер Вей Капітал" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з огляду на предмет касаційного оскарження - ухвала про закриття провадження у справі, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, адже положення частини п`ятої статті 296 ГПК України не можуть бути застосовані під час касаційного перегляду судових рішень з процесуальних питань, як у даній справі.
7.52. Верховний Суд зазначає, що допущені судами попередніх інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, визначені положеннями статті 300 ГПК України, тому справу слід передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7.53. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
7.54. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
7.55. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, з огляду на доводи касаційної скарги та характер спірних правовідносин.