ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11504/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Сухацького А.В.,
відповідача - Найденка І.О., Поляка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
у справі №910/11504/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 2 176 388,75 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст обставин справи та оскаржуваних судових рішень
1.1.Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 18.04.2024 у справі №910/11504/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (далі також ТОВ "Корнет Холдинг) задовольнив повністю. Стягнув з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі також АТ "НАЕК "Енергоатом") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" 100 000 грн витрат на правову допомогу.
1.2.Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позов у цій справі задоволено повністю, а відповідачем не було наведено переконливих аргументів щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, наявні підстави для задоволення поданої позивачем заяви про відшкодування витрат на правову допомогу в повному обсязі.
1.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.06.2024 апеляційну скаргу АТ "НАЕК "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 задовольнив частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 скасував частково, виклавши резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 у наступній редакції: "1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" задовольнити частково. 2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01054, м. Київ, вул. Івана Франка, 31; ідентифікаційний код 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (01021, місто Київ, вул. Грушевського Михайла, будинок 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) 50 000 грн витрат на правову допомогу." 3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручив Господарському суду міста Києва.
1.4.Апеляційний суд зазначив, що у разі установленого договором фіксованого розміру гонорару, співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, у зв`язку з чим, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат та урахувавши заперечення відповідача щодо заявленого їх розміру, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у суді першої інстанції та наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення ТОВ "Корнет Холдинг" розміру витрат на професійну правничу допомогу зі 100 000,00 до 50 000,00 грн.
2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
2.1.АТ "НАЕК "Енергоатом" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/11504/23 і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
2.2.Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 126 ГПК, зокрема, яким чином суди визначають співмірність із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тобто, які механізми у дослідженні годин праці суд застосовує.
2.3.ТОВ "Корнет Холдинг" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про безпідставність викладених у скарзі доводів, та просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.
3.Позиція Верховного Суду
3.1.Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
3.2.Статтею 16 ГПК передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
3.3.У силу положень пункту 12 частини третьої статті 12 ГПК однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
3.4.Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
3.5.Згідно із положеннями статті 123 ГПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
3.6.Частинами першою, другою статті 126 ГПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
3.7.Згідно з пунктом 5 частини першої статті 237 ГПК в числі питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, зазначено розподіл між сторонами судових витрат.
3.8.Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
3.9.Отже, з аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.
3.10.Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
3.11.Так, відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3.12.Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
3.13.Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
3.14.Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).
3.15.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
3.16.За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
3.17.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).
3.18.У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
3.19.Крім того, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може також відступити від вказаного у частині четвертій статті 129 ГПК загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
3.20.Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
3.21.Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
3.22.Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
3.23.Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду міста Києва 10.11.2023 від ТОВ "Корнет Холдинг" надійшла заява, за змістом якої заявник просив стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" ДП "НАЕК "Енергоатом" на свою користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.
3.24.На підтвердження такої заяви ТОВ "Корнет Холдинг" зазначило, що між ним та Адвокатським бюро "Стеценко та партнери" 07.07.2023 укладено договір №2307 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язався надати правові (юридичні) послуги позивачу, а позивач оплатити їх вартість. Вартість послуг, які надаються адвокатським бюро, установлюється додатковими угодами до даного договору (пункт 3.1 договору).
3.25.Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 додаткової угоди №1 від 07.07.2023 до договору №2307 вартість послуг складає 100 000,00 грн, що включає згідно з підпунктом 1.1 представництво інтересів клієнта у господарському суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов`язана зі справою (включаючи підготовку, збір доказів тощо).
3.26.На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги №2307 від 07.07.2023, додаткової угоди №1 від 07.07.2023, акта приймання-передачі наданих послуг від 20.10.2023, додатку №1 до акта приймання-передачі наданих послуг від 20.10.2023, розрахунку-фактури №231020 від 20.10.2023, платіжної інструкції №103 від 23.10.2023.
3.27.Згідно з додатком №1 до акта приймання-передачі наданих послуг від 20.10.2023 загальна сума послуг правової допомоги складає 100 000,00 грн: аналіз первинних документів, що підтверджують заборгованість за договором №53-129-08-23-02817 від 30.03.2023; підготовка, надсилання сторонам та подача до суду через канцелярію позовної заяви з доданими документами; підготовка та подача до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви; участь адвоката в судових засіданнях; аналіз відзиву на позовну заяву; підготовка та надсилання сторонам та до суду відповіді на відзив; аналіз клопотання про відмову в нарахуванні річних та інфляційних втрат; підготовка та надсилання сторонам та до суду заперечення проти клопотання про відмову в нарахуванні річних та інфляційних втрат; аналіз заяви про надання відстрочки виконання рішення суду; підготовка та надсилання сторонам та до суду заперечення проти заяви про надання відстрочки виконання рішення суду.
3.28.Відповідачем у відзиві та заяві від 26.04.2024 заперечувалось проти задоволення вимоги про стягнення професійної правничої допомоги у заявленому позивачем розмірі з огляду на неспівмірність таких витрат зі складністю справи.
3.29.Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, які були понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції, апеляційний суд врахував, що:
- позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №53-129-08-23-02718 від 30.03.2023, отже, предметом розгляду даної господарської справи є стягнення коштів за договором поставки;
- розгляд спорів за договорами поставки є типовими, а отже, не потребують значних зусиль при розгляді справ та складанні позовної заяви про стягнення за даними договорами;
- послуга з підготовки та подачі до суду клопотання про усунення недоліків не може бути покладена на іншу сторону, оскільки саме представником позивача при поданні позовної заяви не було дотримано вимог ГПК;
- позовна заява складається з констатування укладення між сторонами договору, наведення пунктів договору та зазначення умов виконання договору позивачем, що займає пів сторінки позовної заяви, цитування норм законодавства, що регулюють дані відносини та відповідний розрахунок відповідальності боржника;
- у разі установленого договором фіксованого розміру гонорару співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
3.30.З огляду на вказані обставини, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, та урахувавши заперечення відповідача щодо заявленого їх розміру, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у суді першої інстанції та наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення ТОВ "Корнет Холдинг" розміру витрат на професійну правничу допомогу з 100 000,00 до 50 000,00 грн.
3.31.Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду та вважає, що такий висновок є належним чином мотивованим.
3.32.Водночас колегія суддів враховує, що у попередніх судових інстанціях відповідач не зазначав та не обґрунтовував інший, ніж той, що визначив апеляційний суд, конкретний розмір витрат на правову допомогу, який, на його думку, відповідав би критеріям розумності та справедливості, а також не наводив механізм можливого розрахунку таких сум.
3.33.Доводи скаржника про те, що для позивача не були неминучими витрати на професійну правничу допомогу, оскільки представництво могло здійснюватися у суді через директора або через своїх штатних юристів (працівників) у порядку самопредставництва, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки можливість сторони брати участь у судовому процесі в порядку самопредставництва не позбавляє таку сторону права на правову допомогу та на відшкодування витрат, пов`язаних з її наданням у разі ухвалення судом рішення на її користь.
3.34.Так, відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
3.35.Статтею 16 ГПК встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
3.36.Частинами першою, другою статті 56 ГПК передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
3.37.Щодо доводів скаржника про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 126 ГПК, а саме, яким чином суди визначають співмірність із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тобто, які механізми у досліджені годин праці суд застосовує, колегія суддів зазначає, що оцінка співмірності понесених стороною витрат на правову допомогу здійснюється судом у кожній конкретній справі з огляду на сукупність обставин, які були проаналізовані судом для прийняття рішення щодо відшкодування стороні понесених витрат на правову допомогу.
3.38.Такими обставинами можуть бути категорія справи, наявність сталої судової практики у спірних правовідносинах, кількість питань, які поставлені на вирішення суду, кількість матеріалів справи, зміст доводів та заперечень сторін тощо. Водночас колегія суддів зазначає, що положення законодавства не визначають чітких критеріїв визначення складності справи та часу, об`єктивно необхідного для складання в ній процесуальних документів та вчинення інших дій з правової допомоги, натомість наділяють суд певною свободою розсуду в оцінці таких обставин.
3.39.Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами приписів процесуального права не знайшли підтвердження.