Постанова суду № 640/24557/20 від 20.09.2024 про визнання протиправними дій, скасування наказу, провадження в якій відкрито

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 640/24557/20

адміністративне провадження № К/990/23613/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,

суддів - Єресько Л.О., Радишевської О.Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 640/24557/20

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року, постановлену в складі: головуючого судді Панової Г.В., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,

УСТАНОВИВ:

Обставини справи

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у затримці виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суду Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 826/2778/14 про поновлення ОСОБА_1 на посаді;

- визнати протиправними дії відповідача щодо видання наказу від 27 березня 2020 року № 1307/к "Про звільнення" його з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту з 30 березня 2020 року за відсутності зазначеної посади у структурі підрозділу та штатному розпису;

- скасувати наказ відповідача від 27 березня 2020 року № 1307/к "Про звільнення" ОСОБА_1 з посади з припиненням державної служби як незаконний з часу його видання, поновити його на роботі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року, відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалами Верховного Суду від 22 лютого, 16 березня, 05 квітня, 24 квітня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 640/24557/20 були повернуті скаржнику.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у цій справі.

20 жовтня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшли заяви про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року за нововиявленими обставинами.

На обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного рішення суду у цій справі позивач зазначив таке. Суд першої інстанції дійшов висновку, що предметом спору у цій справі є правомірність наказу відповідача, яким ОСОБА_1 звільнено з 30 березня 2020 року з роботи у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців з припиненням державної служби відповідно до пункту 7 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" (внаслідок зміни структури та штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців).

Заявник наголошує на тому, що на час розгляду цієї справи йому не було відомо про фактичні обставини скорочення/нескорочення посади головного спеціаліста в Управлінні внутрішнього аудиту у 2014 році, у позовній заяві він лише звертав увагу суду на відсутність зазначеної посади у штатному розписі апарату Міністерства юстиції України на 2020 рік на підставі повідомлень відповідача.

Водночас на запит позивача в 2023 році відповідач надав витяг з наказу Міністерства юстиції України від 06 червня 2014 року № 1018/к "Про внесення змін до структури та штатної чисельності працівників апарату Міністерства юстиції України", відповідно до якого в Управлінні внутрішнього аудиту з 17 червня 2014 року зменшено кількість штатних одиниць за посадою "провідний спеціаліст", а саме: провідний спеціаліст з посадовим окладом 1378,00 грн та змінено найменування відділів Управління внутрішнього аудиту. Фактично кількість посад головний спеціаліст - 6 одиниць станом на 03 лютого 2014 року (дата звільнення), 06 червня 2014 року (скорочення чисельності працівників в апараті Міністерства юстиції України згідно з наказом № 1081/к), 17 червня 2014 року (затвердження штатного розпису) в Управлінні внутрішнього аудиту залишилася незмінною, що підтверджується витягами зі штатних розписів апарату Міністерства юстиції України від 14 січня 2014 року та від 17 червня 2014 року.

При цьому, штатним розписом на 2014 рік центрального апарату Міністерства юстиції України в Управлінні внутрішнього аудиту передбачено 12 посад, в тому числі 6 посад головного спеціаліста.

Згідно з штатним розписом на 2020 рік апарату Міністерства юстиції України в Управлінні внутрішнього аудиту передбачено 27 посад, в тому числі 21 посада головного спеціаліста.

Отже, займана позивачем посада, станом на 03 лютого 2014 року, не скорочена згідно з наказом Міністерства юстиції України від 06 червня 2014 року № 1018/к "Про внесення змін до структури та штатної чисельності працівників апарату Міністерства юстиції України".

Тож, на переконання заявника, нововиявленими обставинами в цій справі, що є підставою для перегляду рішення, є: 1) витяг з наказу Міністерства юстиції України від 06 червня 2014 року № 1018/к "Про внесення змін до структури та штатної чисельності працівників апарату Міністерства юстиції України", надісланий заявнику Міністерством юстиції України із супровідним листом від 22 вересня 2023 року № 125082/ПІ-Я-3979/14.9; 2) табель обліку використання робочого часу за лютий та березень 2020 року, надіслані заявнику Міністерством юстиції України із супровідним листом від 29 серпня 2023 року № 113789/ПІ-Я-3445/14.9.

Позивач уважає, що висновок суду про те, що він звільнений у зв`язку зі скороченням посади державної служби спростовується нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року в адміністративній справі № 640/24557/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування наказу відмовлено.

За висновками Київського окружного адміністративного суду, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, заявник помилково вважає, що його необізнаність на час розгляду справи №640/24557/20 про фактичні обставини скорочення/нескорочення посади головного спеціаліста в Управлінні внутрішнього аудиту у 2014 році є підставою для скасування судового рішення, яке винесено на підставі вивчених та досліджених матеріалів справи, доводи, факти та висновки покладені в основу рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року ґрунтуються на сукупності доказів, які містяться у справі. Суд дійшов висновку, що викладені у заяві про перегляд обставини, фактично є намаганням заявника порушити питання про переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, що, у силу норм пункту 1 частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до суду першої інстанції заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Позивач наполягає, що його необізнаність на час розгляду справи № 640/24557/20 про фактичні обставини скорочення/нескорочення посади головного спеціаліста в Управлінні внутрішнього аудиту у 2014 році є підставою для скасування судового рішення. Обставина нескорочення посади згідно з наказом відповідача від 06 червня 2014 року № 1018/к не була встановлена судом та не була і не могла бути відома позивачу. Така обставина має істотне значення для розгляду справи, є істотною для справи обставиною та підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Запевняє, що про наявність істотних для справи обставин йому стало відомо вже після ухвалення судового рішення.

ОСОБА_1 вчергове зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 06 червня 2014 року № 1018/к "Про внесення змін до структури та штатної чисельності працівників апарату Міністерства юстиції України" підтверджено відсутність факту скорочення посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту. Штатним розписом на 2014 рік від 14 січня 2014 року та від 18 червня 2014 року підтверджено нескорочення посади головного спеціаліста Управляння внутрішнього аудиту міністерства. Табель обліку використання робочого часу за лютий та березень 2020 року також підтверджує нескорочення посади, на яку позивача поновлено рішенням суду від 23 вересня 2019 року. Так само і повідомленням Міністерства юстиції України від 28 лютого 2024 року № 32111/ПІ-Я-1047/14.9 підтверджено факт нескорочення згаданої посади.

Позивач уважає, що вказані докази підтверджують наявність нововиявлених обставин - нескорочення посади головного спеціаліста Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга передана на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Прокопенку О.Б., суддям Єресько Л.О., Радишевській О.Р.

Ухвалою Суду від 08 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою, а ухвалою від 19 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Від Міністерства юстиції України надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому відповідач наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 навмисно спотворює фактичні обставини справи, зазначаючи про наявність нововиявлених обставин для перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року, за їх фактичної та об`єктивної відсутності, оскільки як у вказаному рішенні, так і у постанові Шостого апеляціного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 640/24557/20 наголошено, що факт скорочення посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України не заперечується позивачем, що підтверджується матеріалами позовної заяви та додатковими поясненнями.

Також відповідач звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є виключно видання наказу Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року № 1307/к "Про звільнення" ОСОБА_1 . Однак скаржник помилково вважає, що наказ цього міністерства від 06 червня 2014 року № 1018/к є доказом нововиявлених обставин.

Джерела права й акти їхнього застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства у силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені статтею 361 КАС України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Позиція Верховного Суду

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

За своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Отож це обставини, які впливають на їх юридичну оцінку, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення.

Отже, умовами для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору.

Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставиною, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено таке.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 23 вересня 2019 року у справі № 826/2778/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року - скасував. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнив частково: визнав протиправними дії Міністерства юстиції України щодо проведення 20 січня 2014 року атестації головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України ОСОБА_1 ; визнав незаконним та скасував наказ Міністерства юстиції України від 03 лютого 2014 року № 178/к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України за пунктом четвертим статті 40 Кодексу законів про працю України; поновив ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України з 03 лютого 2014 року; адміністративну справу № 826/2778/14 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 січня 2014 року по день постановлення рішення у справі, моральної шкоди та компенсації, пов`язаної з участю у судових засіданнях направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

На виконання постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 826/2778/14 Міністерство юстиції України видало наказ від 14 лютого 2020 року № 669/к, яким скасувало наказ Міністерства юстиції України від 03 лютого 2014 року № 178/к "Про звільнення ОСОБА_1" та поновило його на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України з 03 лютого 2014 року.

Листом від 21 лютого 2020 року № 1891/14.1/20 Міністерство юстиції України повідомило позивачу, що у зв`язку зі змінами у структурі апарату Міністерства юстиції України та внесенням змін до штатного розпису апарату Міністерства юстиції України посада, на яку його поновлено, скорочена. З огляду на викладене, ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Наказом Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року №1307/к позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України 30 березня 2020 року у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців з припиненням державної служби відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

На обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року в цій справі позивач зазначив про те, що у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що предметом спору у цій справі є правомірність наказу відповідача про звільнення позивача з роботи з 30 березня 2020 року у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців з припиненням державної служби відповідно до пункту 7 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" (внаслідок зміни структури та штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців).

Водночас на запит позивача в 2023 році відповідач надав витяг із наказу Міністерства юстиції України від 06 червня 2014 року № 1018/к "Про внесення змін до структури та штатної чисельності працівників апарату Міністерства юстиції України", з якого убачається, що в Управлінні внутрішнього аудиту з 17 червня 2014 року зменшено кількість штатних одиниць за посадою "провідний спеціаліст", а саме: провідний спеціаліст з посадовим окладом 1378,00 грн та змінено найменування відділів Управління внутрішнього аудиту. Фактично кількість посад головний спеціаліст - 6 одиниць станом на 03 лютого 2014 року (дата звільнення), 06 червня 2014 року (скорочення чисельності працівників в апараті Міністерства юстиції України згідно з наказом № 1081/к), 17 червня 2014 року (затвердження штатного розпису) в Управлінні внутрішнього аудиту залишилася незмінною, що підтверджується витягами зі штатних розписів апарату Міністерства юстиції України від 14 січня 2014 року та від 17 червня 2014 року.

Тож, на переконання заявника, нововиявленими обставинами в даній справі, що є підставою для перегляду рішення є: 1) витяг з наказу Міністерства юстиції України від 06 червня 2014 року № 1018/к "Про внесення змін до структури та штатної чисельності працівників апарату Міністерства юстиції України", надісланий заявнику Мінюстом із супровідним листом від 22 вересня 2023 року № 125082/ПІ-Я-3979/14.9; 2) табель обліку використання робочого часу за лютий та березень 2020 року, надіслані заявнику Мінюстом із супровідним листом від 29 серпня 2023 року № 113789/ПІ-Я-3445/14.9.

Позивач уважає, що висновок суду в справі про те, що його звільнено у зв`язку зі скороченням посади державної служби спростовується нововиявленими обставинами.

Як указує позивач, нововиявленою обставиною у цій справі є відсутність факту скорочення посади.

Доказами, що підтверджують нововиявлену обставину, є:

- наказ Міністерства юстиції України від 06 червня 2014 року № 1018/к "Про внесення змін до структури та штатної чисельності працівників апарату Міністерства юстиції України", наданий Міністерством юстиції України із супровідним листом від 22 вересня 2023 року № 125082/ПІ-Я-3979/14.9, яким підтверджується нескорочення посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту та який містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, відповідно до частини першої статті 94 КАС України. Позивач наголошує, що в матеріалах справи цього наказу немає, оскільки відповідачем, усупереч вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 44 КАС України, було приховано цей письмовий доказ на час розгляду справи по суті;

- табель обліку використання робочого часу за лютий та березень 2020 року (затверджено наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489, форма № П-5), який відноситься до первинної облікової документації роботодавця (постанова Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі № 2040/7558/18), наданий Міністерством юстиції України із супровідним листом від 29 серпня 2023 року № 113789/Ш-Я-3445/14.9, якими підтверджується наявність посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту у 2020 році;

- повідомлення Міністерства юстиції України від 28 лютого 2024 року № 32 Ш/ПІ-Я-1047/14.9 щодо нескорочення посади, а саме: "наказ/інший розпорядчий документ, яким виключено (скорочено) посаду головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерством юстиції України не видавався";

- постанова державного виконавця від 31 липня 2023 року про закінчення виконавчого провадження № 61441473 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту згідно з рішенням суду у зв`язку з його фактичним виконанням в повному обсязі, якою підтверджується наявність посади станом на 31 липня 2023 року.

Позивач уважає, що зазначеними письмовими доказами підтверджується достовірний матеріально-правовий факт:

- наявності посади, на яку його поновлено рішенням суду від 23 вересня 2019 року, на дату поновлення на посаді 14 лютого 2020 року, згідно з наказом № 669/к;

- відсутність факту скорочення посади станом на 06 червня 2014 року, згідно з наказом № 1018/к;

- невидання Міністерством юстиції України наказу/іншого розпорядчого документа, яким виключено (скорочено) посаду головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерством юстиції України;

- незаконність звільнення 30 березня 2020 року у зв`язку із скороченням посади за відсутності процедури скорочення посади.

Відтак, позивач наголошує, що звільнення 30 березня 2020 року без фактичної процедури скорочення посади, на яку здійснено поновлення 14 лютого 2020 року, проведено згідно з наказом відповідача від 27 березня 2020 року № 1307/к не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Проте, як установлено судами попередніх інстанцій та убачається із рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року, обставини, які позивач вважає нововиявленими були відомі на момент розгляду цієї справи і у вказаному рішенні їм була надана відповідна оцінка.

Як убачається з матеріалів справи № 640/24557/20, на виконання постанови Верховного Суду від 23 вересня 2019 року позивача було поновлено саме на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України з 03 лютого 2014 року, оскільки резолютивна частина цього рішення передбачає саме таке формулювання за відсутності будь-яких альтернативних варіантів.

При цьому у тексті рішення Окружний адміністративний суд міста Києва від 28 вересня 2022 року суд надав правову оцінку доводам позивача щодо його звільнення з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України за відсутності зазначеної посади у структурі підрозділу та штатному розписі.

З огляду на викладене, Суд погоджується з висновками судів першої на апеляційної інстанцій про помилковість доводів позивача щодо його необізнаність на час розгляду справи № 640/24557/20 про фактичні обставини скорочення/нескорочення посади головного спеціаліста в Управлінні внутрішнього аудиту в 2014 році є підставою для скасування судового рішення, яке винесено на підставі вивчених та досліджених матеріалів справи, доводи, факти та висновки покладені в основу рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року ґрунтуються на сукупності доказів, які містяться у справі.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції й про те, що обставини, які позивач вважає нововиявленими були відомі на момент розгляду цього спору, оскільки у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року, яке набрало законної сили, їм була надана відповідна правова оцінка.

Отже, доводи ОСОБА_1, викладені у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, фактично є намаганням заявника порушити питання про переоцінку доказів, вже оцінених судами у процесі розгляду справи, що, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року, за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 361 КАС України.

З огляду на викладене, Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій спірних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

................

Перейти до повного тексту