ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 640/14583/22
адміністративне провадження № К/990/27955/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Єресько Л.О.,
Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022 (суддя-доповідач - І.В. Смолій)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 (суддя-доповідач - О.Є. Пилипенко, судді - Я.Б. Глущенко, Є.В. Чаку)
у справі № 640/14583/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив:
- визнати неправомірними дії поліцейського Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 08.03.2022 у вигляді тимчасового обмеження права позивача на свободу пересування і місцезнаходження; не надання інформації про причину затримання; без зазначення свого прізвища, посади, спеціального звання та не пред`явлення на вимогу позивача службового посвідчення; не складення протоколу особистого огляду та огляду речей, затримання та вилучення майна затриманого; без виклику медичної допомоги за результатом нападу на ОСОБА_1 організованою групою осіб, не повідомлення матері позивача про стан здоров`я затриманого, заволодіння персональними даними, а саме: фотографування на власний телефон обличчя, документів, в тому числі, двох банківських карт з обох сторін ОСОБА_1, застосування оперативно-розшукових (слідчих) дій, тобто, поліграфу без отримання від позивача письмової згоди та складання процесуальних документів, поширив серед поліцейських та інших невідомих осіб персональних даних, поза встановлений законом порядок;
- зобов`язати поліцейського Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві протягом 30 календарних днів, з моменту ухвалення судового рішення, письмово повідомити ОСОБА_1 прізвища, ім`я, по батькові осіб добового наряду, які вчинили напад з затриманням та тих, хто приймав участь у допиті в кімнаті для затриманих у службовому приміщенні чергової частини Деснянського відділу поліції 08.03.2022; підстави проведення ними затримання із застосуванням спеціальних засобів та отримання персональних даних затриманого під час допиту.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
3. При постановленні ухвали суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані позивачем у цій справі дії поліцейських не належать до управлінських функцій в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та можуть бути оскаржені в порядку Кримінального процесуального кодексу України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати повністю рішення судів попередніх інстанцій, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що звертаючись до суду з цим позовом позивачем реалізовано право на забезпечення судового захисту своїх прав та законних інтересів під час затримання невстановленими особами, а з рештою і працівниками Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції, які отримали персональну інформацію позивача, доступ до його речей та документів в незаконний спосіб. Зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що оскаржувані позивачем дії працівників органу поліції підлягають розгляду в порядку Кримінального процесуального кодексу України. Зауважує, що Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає подання заяв про вчинення саме кримінального правопорушення, а не протиправні дії поліцейських під час адміністративного затримання.
Позиція інших учасників справи
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
7. Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 640/14583/22.
8. Матеріали справи № 640/14583/22 надійшли до Верховного Суду 13.09.2024.
9. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Релевантні джерела права (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
10. Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
11. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. Адміністративною справою у розумінні пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
13. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
14. За приписами пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
15. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
17. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
18. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
19. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
20. За змістом статті 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
21. Основні обов`язки поліцейського визначено у статті 18 Закону України "Про Національну поліцію".
22. Основні повноваження поліції передбачено статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію".
23. Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) визначає Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376.