ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 440/15267/23
адміністративне провадження № К/990/18386/24
справа №440/15267/23
адміністративне провадження
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2024 року (судді: Подобайло З.Г., Присяжнюк О.В. Ральченко І.М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ГРУП 77"
до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ГРУП 77" (надалі також - Позивач, ТОВ "АЛЬФА ГРУП 77") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - Скаржник, ГУ ДПС), Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 27 вересня 2023 року №9599099/40218394; №9599102/40218394; №9599114/40218394; №9599128/40218394; №9599129/40218394; №9599130/40218394; №9599131/40218394; №9599132/40218394; №9599133/40218394; №9599098/40218394; №9599097/40218394; №9599096/40218394; №9599095/40218394; №9599094/40218394; №9599127/40218394; №9599126/40218394; №9599125/40218394; №9599124/40218394; №9599115/40218394; №9599116/40218394; №9599117/40218394; №9599118/40218394; №9599101/40218394; №9599100/40218394; №9599103/40218394; №9599104/40218394; №9599105/40218394; №9599106/40218394; №9599107/40218394; №9599108/40218394; №9599109/40218394; №9599110/40218394; №9599122/40218394; №9599123/40218394; №9599113/40218394; №9599112/40218394; №9599111/40218394; №9599119/40218394; №9599120/40218394; №9599121/40218394 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 2 квітня 2023 року №51; від 4 квітня 2023 року №52; №17; від 5 квітня 2023 року №43; від 6 квітня 2023 року №44; від 7 квітня 2023 року №54; №13; від 9 квітня 2023 року №55; від 10 квітня 2023 року №45; №46; від 11 квітня 2023 року №47; від 14 квітня 2023 року №50; №59; №49; від 16 квітня 2023 року №138; №139; №140; від 18 квітня 2023 року №101; №100; від 19 квітня 2023 року №103; №102; №142; №141; №104; від 20 квітня 2023 року №143; №105; №145; від 21 квітня 2023 року №147; №106; №107; від 23 квітня 2023 року №146; №148; від 24 квітня 2023 року №108; від 26 квітня 2023 року №150; №149; від 27 квітня 2023 року №203; №151; від 28 квітня 2023 року №154; №110; №109, складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ГРУП 77", датою їх фактичного подання.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року задоволено адміністративний позов ТОВ "Альфа груп 77" до ГУ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 4 березня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС, яка підписана ОСОБА_1, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 440/15267/23 повернув скаржнику.
Роблячи висновок про те, що представник апелянта не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво, та повертаючи апеляційну скаргу з підстав її підписання особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, апеляційний суд виходив з того, що:
- усталеною практикою Верховного Суду, сформульованою, зокрема, в ухвалах від 21 грудня 2021 року у справі № 320/7683/20, від 23 грудня 2021 року у справі № 480/507/21, від 28 грудня 2021 року у справі № 280/797/20, від 2 березня 2023 року у справі № 380/2518/22, від 6 березня 2023 року у справі № 640/15331/21, від 8 травня 2023 року у справі № 520/5268/22 та постанові від 11 грудня 2023 року у справі №200/658/21, визначено, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва;
- з матеріалів справи встановлено, що апеляційна скарга від імені ГУ ДПС підписана представником - ОСОБА_1, який на підтвердження своїх повноважень надає до апеляційної скарги витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - витяг з ЄДР). Відповідно до витягу з ЄДР ОСОБА_1 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг) - представник;
- доказів щодо уповноваження ОСОБА_1 на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені ГУ ДПС у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надано.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
ГУ ДПС не погоджується із рішенням суду апеляційної інстанції та вказує на те, що судом не було враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що сформульований Верховним Судом у постанові від 7 вересня 2023 року у справі № 320/508/23.
Скаржник зазначає, що в матеріалах справи наявно достатньо документів, що підтверджують повноваження представника ОСОБА_1, а саме, до суду було подано, крім іншого, накази ГУ ДПС від 14 січня 2021 року № 107 "Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника" із змінами, внесеними наказом від 19 березня 2021 року № 355, №370-0 від 22 вересня 2023 року "Про призначення ОСОБА_1" та наказ Державної податкової служби України №355 від 19 вересня 2021 року "Про внесення змін до наказу ДПС від 14.01.2021 №107".
Також покликається на те, що судом апеляційної інстанцію було допущено порушення принципу законності та положень статті 129 Конституції України, статей 6, 9, 72, 90, 242, 298 КАС України, що полягає в неповному з`ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм процесуального права.
Позивач процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №440/15267/23 задоволено позов ТОВ "Альфа груп 77" до ГУ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене судове рішення ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, яка в порядку самопредставництва юридичної особи підписана ОСОБА_1, який на підтвердження своїх повноважень додав до апеляційної скарги витяг з ЄДР.
Відповідно до витягу з ЄДР ОСОБА_1 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року повернуто Скаржнику, з покликанням на те, що підписант апеляційної скарги ОСОБА_1 діяв в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії витягу з ЄДР його повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.
ГУ ДПС повторно подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 440/15267/23.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року задоволено клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження, поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року по справі №440/15267/23 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без задоволення, а рішення без змін.
У контексті викладених у касаційній скарзі доводів дослідженню підлягає питання чи нівелює можливість діяти в порядку самопредставництва юридичної особи наявність у витягу з ЄДР даних щодо відповідної особи про обмеження повноважень (в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).
Правова позиція щодо зазначеного питання викладена Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 вересня 2024 року у справі 440/14831/23 та полягає в наступному.
Відповідно до статті 1 КАС України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, з аналізу статті 55 КАС України висновується таке:
1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника;
2) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);
3) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.
Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Таким чином, КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.
З огляду на імперативні вимоги статей 1, 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника).
Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.
Водночас пункт 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що в ЄДР містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
При цьому, згідно з частиною першою статті 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України. Також Велика Палата Верховного Суду в цій справі звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Окрім цього, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), у якій Велика Палата аналізувала положення Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними статтям 55, 59 КАС України, а також відповідним статтям та вказала, що "з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень".
Указаний підхід Великої Палати Верховного Суду підтримано в постанові Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 420/16521/21, тощо.
Отже, з аналізу наведеного вбачається, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах].
Як було зазначено, особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.
За наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 вересня 2024 року у справі 440/14831/23 відступив від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 200/658/21-а та у інших справах, у яких Верховний Суд дійшов висновків, що за умови обмеження в ЄДР певних повноважень особа (працівник), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не може уважатися такою, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи, та сформував правовий висновку про те, що обмеження повноважень в ЄДР (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) особи (працівника), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень).
Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга від імені ГУ ДПС підписана її представником - ОСОБА_1, який на підтвердження своїх повноважень надав до апеляційної скарги витяг з ЄДР. Відповідно до витягу з ЄДР ОСОБА_1 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).
На підставі аналізу зазначеного витягу з ЄДР суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підписант апеляційної скарги - ОСОБА_1, діяв в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії витягу з ЄДР його повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, не підтверджено.
Верховний Суд, враховуючи правові висновки Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 11 вересня 2024 року у справі 440/14831/23, не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи містяться документи (т. 2 а. с. 201- 205) на підтвердження повноважень ОСОБА_1, що подавалися до суду першої інстанції, а саме копії: витягу з ЄДР, наказу Державної податкової Служби України від 14 січня 2021 року № 107 "Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника" із змінами внесеними наказом від 19 березня 2021 року № 355, Положення про ГУ ДПС у Полтавській області, затверджене наказом ДПС України від 12 листопада 2020 року № 6113, наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій".
Також ГУ ДПС до Другого апеляційного адміністративного суду було подано заяву про усунення недоліків, зареєстровану за вх. № 7206 15 лютого 2024 року, до якої було додано сформовану за допомогою системи "Електронний суд" довіреність, та копії: наказу ГУ ДПС від 22 вересня 2023 року № 370-о "Про призначення ОСОБА_1" та наказу Державної податкової Служби України від 14 січня 2021 року № 107 "Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника" із змінами внесеними наказом від 19 березня 2021 року № 355 (т. 4, а.с. 32, 35-42)
Відповідно до наказу ДПС України від 14 січня 2021 року № 107 "Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника" із змінами внесеними наказом від 19 березня 2021 року № 355, ОСОБА_1, головний державний ревізор-інспектор відділу супроводжування в судах податкових спорів з іншої категорії справ Управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Полтавській області, внесений до Переліку осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника (т. 2 а. с. 202-203).
За змістом частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що наведені норми й обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 представляти ГУ ДПС у Полтавській області в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку самопредставництва.
З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги у зв`язку з її підписанням особою, повноваження якої на самопредставництво відповідача (заявника) не підтверджені.
За наведеного правового регулювання, обставин справи та враховуючи правові висновки Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 11 вересня 2024 року у справі 440/14831/23, Верховний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.