ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 260/311/24
адміністративне провадження № К/990/26265/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Карпатського біосферного заповідника на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року (суддя Луцович М.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (головуючий суддя Нос С.П., судді: Кухтей Р.В., Шевчук С.М.) у справі №260/311/24 за позовом Карпатського біосферного заповідника до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
23 січня 2024 року Карпатський біосферний заповідник звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 12 грудня 2023 року №000/6272/07-16-07-07-02-00276104; №000/6270/07-16-07-07-02-00276104; №000/6269/07-16-07-07-02-00276104; №000/6268/07-16-07-07-02-00276104; №000/6264/07-16-07-07-02-00276104; №000/6261/07-16-07-07-02-00276104; №000/6259/07-16-07-07-02-00276104.
Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, позовну заяву залишив без розгляду на підставі статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то застосування підлягає норма пункту 56.19 статті 56 ПК України, яка прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Суд встановив, що рішенням Державної податкової служби України від 07 грудня 2023 року №36130/6/99-0006-03-02-06 податкові повідомлення-рішення від 19 жовтня 2023 року №000/5010/07-16-0702/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 24335,50 грн, №000/5011/07-1607-02/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 21224,57 грн, №000/5012/0716-07-02/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 58948,62 грн, №000/5013/07-16-07-02/ 00276104 у частині застосування штрафу у сумі 13229,23 грн, №000/5014/07-16-07-02/ 00276104 у частині застосування штрафу у сумі 31081,51 грн, №000/5015/07-16-07-02/ 00276104 у частині застосування штрафу у сумі 17334,31 грн, №000/5016/07-16-07-02/ 00276104 у частині застосування штрафу у сумі 1410,13 грн скасовані, в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Рішення Держаної податкової служби України про результати розгляду скарги від 07 грудня 2023 року №36130/6/99-00-06-03-02-06 направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який вручено позивачу 14 грудня 2023 року (а.с.89-90).
Також суд установив, що з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 07 грудня 2023 року №36130/6/99-00-06-03-02-06 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області 12 грудня 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення №000/6272/07-16-07-07-0200276104, №000/6270/07-16-07-07-02-00276104, №000/6269/07-16-07-07-02-00276104, №000/6268/07-16-07-07-02-00276104, №000/6264/07-16-07-07-02-00276104, №000/6261/07-16-07-07-02-00276104, №000/6259/07-16-07-07-02-00276104.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлені листом від 12 грудня 2023 року №14805/6/07-16-07-02 на адресу позивача. Рекомендований лист вручено позивачу 18 грудня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується позивачем.
З посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду..
Зазначені висновки стали підставою для застосування судом положень статті 240 - залишення позовної заяви без розгляду.
Апеляційний суд повністю підтримав висновки суду першої інстанції та визнав правильним застосування наслідків пропуску строку звернення до суду - залишення позовної заяви без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, Карпатський біосферний заповідник подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам позивача стосовно того, що він не ініціював процедуру адміністративного (досудового) оскарження податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2023 року, відтак відсутні підстави вважати, що позивачем не дотримано місячного строку звернення до суду.
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідач не скористався, що не перешкоджає її перегляду.
Верховний Суд ухвалою від 31 липня 2024 року відкрив касаційне провадження з підстав, визначених частиною другою статті 328 КАС України.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Оскільки позивач скористався досудовим порядком оскарження податкових повідомлень-рішень (процедурою адміністративного оскарження), тому застосуванню підлягає норма пункту 56.19 статті 56 ПК України, яка прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць.
Враховуючи, що спірні податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2023 року позивач отримав 18 грудня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тому саме з цього моменту (18 грудня 2023 року) слід пов`язувати початок відліку строку звернення до суду із цим позовом.
Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку звернення до суду, позивач на обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду покликається на введення в Україні воєнного стану.
Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним, оскільки скаржник не надав будь-яких належних доказів того, що він був залучений до обороноздатного процесу держави.
Ураховуючи викладене, позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об`єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом (протягом одного місяця з (18 грудня 2023 року по 19 січня 2024 року).
Щодо твердження позивача стосовно того, що він не ініціював процедуру адміністративного (досудового) оскарження саме податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2023 року, прийнятих за результатом розгляду скарги від 07 грудня 2023 року №36130/6/99-00-06-03-02-06, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем не дотримано місячного строку звернення до суду, колегія суддів враховує наступне.
Так, рішенням Державної податкової служби України від 07 грудня 2023 року №36130/6/99-0006-03-02-06 податкові повідомлення-рішення від 19 жовтня 2023 року №000/5010/07-16-0702/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 24335,50 грн, №000/5011/07-1607-02/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 21224,57 грн, №000/5012/0716-07-02/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 58948,62 грн, №000/5013/07-16-07-02/ 00276104 у частині застосування штрафу у сумі 13229,23 грн, №000/5014/07-16-07-02/ 00276104 у частині застосування штрафу у сумі 31081,51 грн, №000/5015/07-16-07-02/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 17334,31 грн, №000/5016/07-16-07-02/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 1410,13 грн скасовані, в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
З урахуванням рішення Державної податкової служби України від 07 грудня 2023 року №36130/6/99-00-06-03-02-06 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області 12 грудня 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення №000/6272/07-16-07-07-0200276104, №000/6270/07-16-07-07-02-00276104, №000/6269/07-16-07-07-02-00276104, №000/6268/07-16-07-07-02-00276104, №000/6264/07-16-07-07-02-00276104, №000/6261/07-16-07-07-02-00276104, №000/6259/07-16-07-07-02-00276104.
Прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2023 року є, фактично, формалізацією результатів адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2023 року.
Відповідно до пункту 56.10 статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
За змістом пункту 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.
Тобто, прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2023 року є результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2023 року.
Таким чином, у межах здійсненого Верховним Судом касаційного перегляду судових рішень установлено, що суди попередніх інстанцій, залишаючи без розгляду позовну заяву правильно застосували норми права, що регулюють спірні правовідносини, оскільки позивач, звернувшись до суду лише 23 січня 2024 року, пропустив строк звернення до суду за відсутності поважних причин такого пропуску. Не зазначено таких причин і в касаційній скарзі.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно залишив позовну заяву без розгляду.
Отже, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
Зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд