ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа №440/7429/23
адміністративне провадження № К/990/16785/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 440/7429/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Спаскіна О.А., Жигилія С.П..
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач, касатор, ГУНП в Полтавській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Полтавській області яка полягає у невключенні при розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби індексації грошового забезпечення у розмірі 106,99 грн;
- зобов`язати ГУНП в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 36 повних календарних років служби відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 106,99 грн та попередньо виплаченої суми.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Полтавській області щодо неврахування індексації грошового забезпечення при розрахунку одноразової допомоги, зобов?язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу одноразову допомогу з урахуванням індексації.
3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу ГУНП в Полтавській області залишено без руху через пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з обґрунтуванням такого пропуску причинами, які, за оцінкою суду, є неповажними та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків.
3.1. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Суд цієї інстанції зауважив, що після надходження документа в системі "Електронний суд" останній підлягає обов`язковій реєстрації у встановленому законодавством порядку, а відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов`язку із реєстрації вхідної кореспонденції, у даному випадку, покладається безпосередньо на відповідача.
3.2. З матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення Полтавського окружного адміністративного суду прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 14.08.2023. Згідно з довідкою про доставку електронного листа (а.с. 59), копію зазначеного судового рішення було доставлено до електронного кабінету відповідача (ГУНП в Полтавській області) 14.08.2023 о 18:26 (неробочий час), тобто датою вручення копії вказаного рішення вважається 15.08.2023 (наступний робочий день). Тож, останнім днем строку на апеляційне оскарження відповідно до частини другої статті 295 КАС України є 14.09.2023. Однак апеляційну скаргу подано відповідачем до суду 25.01.2024 (сформовано в системі "Електронний суд"), тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України.
3.3. За оцінкою суду апеляційної інстанції причини, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку з посиланням на те, що в електронні кабінети представників ГУНП в Полтавській області вказане рішення не надходило, що підтверджує відповідними скрин-шотами із особистих кабінетів працівників відповідача, є неповажними, оскільки відсутність вказаного рішення у особистому електронному кабінеті працівника, жодним чином не спростовує обставину щодо отримання такого безпосередньо юридичною особою (ГУНП в Полтавській області), яка, відповідно до Положення № 1845/0/15-21 самостійно реєструє власний електронний кабінет.
3.4. На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, наведені ГУНП в Полтавській області в означеному клопотанні, не пояснюють причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому це клопотання не може бути задоволено з наведених у ньому підстав. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подачі уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 440/7429/23, з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, доданому до апеляційної скарги, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку. Одночасно роз`яснено цьому учаснику справи, що у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
4. На виконання вимог зазначеної ухвали ГУНП в Полтавській області подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої апелянт повторно зазначив про відсутність повідомлень в електронних кабінетах представників ГУНП в Полтавській області про надходження копії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 440/7429/23, про що складено відповідний акт.
5. Враховуючи, що апеляційний суд вже надавав оцінку поважності пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з цих підстав, то ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою ГУНП в Полтавській області.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
6. Не погодившись з рішеннями попередніх інстанцій, ГУНП в Полтавській області звернулося до Верховного Суду (далі - Суд) з касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024 у справі № 440/7429/23, де просив скасувати оскаржуване судове рішення, а справу № 440/7429/23 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6.1. На обґрунтування доводів касаційної скарги ГУНП в Полтавській області посилається на порушення судом норм процесуального права та наполягає на тому, що копія рішення суду першої інстанції до ГУНП в Полтавській області не надходила ні в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, ні засобами поштового зв?язку. ГУ НП в Полтавській області додав скрин-шоти, що доводять відсутність копії рішення в електронних кабінетах представників ГУ НП. Встановлено відсутність повідомлень про надходження копії рішення суду від 14.08.2023 у справі № 440/7429/23 в електронних кабінетах представників ГУ НП Полтавської області, що підтверджено актом від 05.01.2024.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.06.2024 відкрито касаційне провадження № К/990/16785/24 за цією касаційною скаргоюю.
8. Копію цієї ухвали ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв?язку 15.06.2024, що підтверджується поштовим відправленням за штрих-кодовим ідентифікатором " 0600270698759". Правом подати відзив на касаційну скаргу ГУ НП у Волинській області не скористалося, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 18.11.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
10. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
11. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
12. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
13. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
14. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
15. Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
15.1. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
15.2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
15.3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
16. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
17. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
18. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
19. Отже, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
20. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
21. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
22. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
23. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
24. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
25. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
26. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
27. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
28. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
29. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
30. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
31. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
32. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
33. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
34. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
35. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
36. За доводами касаційної скарги ГУНП в Полтавській області повторює ті самі причини, якими обґрунтовувала пропуск строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, уважаючи, що апеляційний суд формально підійшов до оцінки наведених підстав.
37. Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до визначення Положенням № 1845/0/15-21) та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) такі дії вчиняються в такому порядку, - суд вручає судові рішення в паперовій формі.
38. Також положеннями частин п`ятої та шостої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
39. Днем вручення судового рішення є, зокрема, 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
40. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
41. Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує ЄСІТС.
42. Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб?єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов?язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
43. Таким чином, ця норма визначає суб?єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов?язковою, до якого, серед інших, належить ГУНП в Полтавській області.
44. Частиною сьомою статті 18 КАС України передбачено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
45. Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 8 статті 18 КАС України).
46. Вища рада правосуддя 17.08.2021 затвердила Положення № 1845/0/15-21 (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв?язок). З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв?язку.
47. Пунктом 42 підрозділу 2 розділу III Положення № 1845/0/15-21 встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
48. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
49. Пунктом 17 підрозділу 2 розділу III "Підсистема "Електронний кабінет" Положення № 1845/0/15-21 визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
50. З аналізу наведених норм законодавства слідує, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом.
51. За обставинами цієї справи ГУНП в Полтавській області зареєстровано в підсистемі "Електронний суд" і листування судом першої інстанції із відповідачем здійснювалося за допомогою підсистеми "Електронний суд", зокрема шляхом надіслання рішення суду першої інстанції від 26.05.2023 в електронній формі.
52. Касатор заперечує отримання оскаржуваного рішення від 14.08.2023 через "Електронний кабінет" та засобами поштового зв?язку, підтверджуючи цю обставину скрин-шотами про відсутність повідомлення про надходження копії судового рішення від 14.08.2023 в електронні кабінети представників ГУ НП Полтавської області та актом від 05.01.2024.
53. У цьому зв`язку Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що надані скрин-шоти та акт не відображають комплексного та цілісного уявлення, оскільки касатор не показав, які документи знаходяться у "Електронний кабінет" справи № 440/7429/23 у розділах "Мої справи", "Документи, що надійшли від суду" та "Документи по справі".
54. Суд апеляційної інстанції урахував наявну в матеріалах справи довідку Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, за змістом якої документ в електронному вигляді "Рішення повне (задоволення позову)" від 14.08.2023 по справі № 440/7429/23 (суддя А.Б. Головко) надіслано одержувачу ГУНП в Полтавській області в його електронний кабінет 14.08.2023 о 18:26 (а.с. 59).
55. Ця довідка є належним підтвердженням вручення учаснику копії судового рішення у розумінні статті 251 КАС України, а тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність вказаного рішення в особистому електронному кабінеті представників ГУНП в Полтавській області не спростовує обставину отримання цього рішення безпосередньо ГУ НП в Полтавській області, яка за Положенням № 1845/0/15-21 самостійно реєструє власний електронний кабінет.
56. Неперевірка уповноваженими працівниками надходження документів у справі №440/7429/23 до усіх розділів "Електронний кабінет" (в тому числі "Мої справи", "Документи, що надійшли від суду" та "Документи по справі") є суто суб`єктивною причиною та не є обставиною, яка є об`єктивно непереборною та не залежить від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язаною з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
57. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанова Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22).
58. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, за відсутності причин, які б свідчили про поважність пропуску такого строку, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
59. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
60. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
61. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
62. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд