Постанова
Іменем України
11 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 201/5972/22
Провадження № 14-132цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Воробйової І. А.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М.,
Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І.,
Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В.,
Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
розглянула цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, про встановлення факту самостійного виховання дитини
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2022 року у складі судді Наумової О. С.та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст вимог заяви про встановлення факту
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини, заінтересовані особи:
ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 .
2. Заяву мотивовано тим, що 02 червня 2017 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .
3. З лютого 2022 року він та його дружина почали проживати окремо,
син залишився проживати з ним, а мати дитини виїхала за кордон.
4. У травні 2022 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків батьків, згідно з яким визначено місце проживання дитини разом із батьком.
5. 06 липня 2022 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ у справі № 201/3829/22 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 .
6. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня
2022 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано.
7. Указував, що він разом із сином ОСОБА_3 і його дочкою від першого шлюбу ОСОБА_4 проживають за адресою:
АДРЕСА_1 .
8. Мати дитини з лютого 2022 року не бере участі в житті дитини,
не спілкується з нею, матеріально не утримує.
9. Стверджував, що він є батьком, який самостійно виховує дитину. Встановлення факту самостійного виховання дитини потрібно йому
для оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги
як батьку, що самостійно виховує дитину, реєстрації місця проживання дитини, вирішення інших питань щодо проживання та перебування дитини, отримання відстрочки від мобілізації.
10. Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд встановити юридичний факт самостійного виховання ним дитини - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. РішеннямЖовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня
2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обоє батьків беруть участь у вихованні дитини, оскільки відповідно до судового наказу від 06 липня
2022 року стягнуто з матері ОСОБА_2 на користь батька ОСОБА_1 аліменти на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3, також між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено
25 травня 2022 року договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків батьків, а тому суд вважав, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .
13. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2022 року -
без змін.
14. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1, оскільки заявник не довів, що мати дитини не здійснює прав та не виконує обов`язків щодо своєї неповнолітньої дитини. Вимога, викладена у заяві
про встановлення факту, що має юридичне значення, є необґрунтованою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У червні 2023 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про встановлення факту самостійного виховання дитини.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування
висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 591/1371/19, від 20 жовтня 2021 року у справі № 127/15014/20 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України). Заявник також указує, що суди не дослідили зібраних
у справі доказів та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
17. Заявник посилається на те, що суди не врахували інтересів дитини, а також того, що мати дитини фактично усунулася від виконання своїх обов`язків
з виховання і утримання дитини, а отже, саме він як батько здійснює виховання дитини самостійно, тому суд мав встановити факт самостійного виховання дитини батьком.
18. Відмовляючи у встановленні факту самостійного виховання дитини, суди посилалися на норми законодавства України, які зобов`язують батьків виховувати своїх дітей, водночас суди не надали оцінки доказам, які свідчать про те, що матір дитини фактично не виконує своїх обов`язків щодо виховання дитини.
Позиція інших учасників справи
19. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції, підстави передачі справи на розгляд Великої Паплати Верховного Суду
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 201/5972/22 із суду першої інстанції.
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2022 року справу № 201/5972/22 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 вересня 2023 року передано справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, зокрема у зв`язку з тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права
та формування єдиної правозастосовчої практики.
23. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду керувався тим, що існує правова проблема, яка постала під час дії правового режиму воєнного стану, у значній кількості поданих заяв, позовів на території України про встановлення факту самостійного виховання дитини (інших фактів, які пов`язані з реалізацією права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації) чи оскарження рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що перебували та перебувають на розгляді в судах та рішення
у яких можуть бути винесені найближчим часом.
24. За змістом висновків колегії суддів виключна правова проблема полягає
у визначенні предметної юрисдикції та можливості розгляду справ про встановлення фактів за правилами адміністративного судочинства.
25. Так, між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (який заявник вказав зацікавленою особою) може виникнути спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (про що заявник вказав у заяві) і не пов`язаний з виникненням чи реалізацією цивільних прав та обов`язків заявника, їх виникненням, існуванням
та припиненням. За предметом та можливими правовими наслідками цей спір може стосуватися лише сфери публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
26. У цій справі заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення факту самостійного виховання дитини, зокрема, з метою (згідно з доводами заявника) отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, а також отримання відстрочки від мобілізації.
27. На думку колегії суддів, заявлені у справі вимоги, враховуючи їх мету, пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження)
за особою певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням
та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідкамитакі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника
з державою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28. 02 червня 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб
у Чечелівському районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації
актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області, актовий запис № 418.
29. Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 29 вересня 2020 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3, батьком якого є ОСОБА_1, а матір`ю - ОСОБА_2 .
30. 25 травня 2022 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О. І. посвідчено договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків батьків, відповідно до якого мати дитини ОСОБА_2 бере участь у вихованні дитини. Мати нарівні з батьком вправі вільно спілкуватися з дитиною у визначеному сторонами порядку, допускається спільний відпочинок дитини з батьками, сторони зобов`язуються повідомляти про стан здоров`я дитини, брати участь у вихованні дитини тощо (пункти 2-7 договору).
31. У пунктах 8, 14 договору сторони домовились, що ОСОБА_1 бере
на себе усі зобов`язання, пов`язані з утримання дитини, її фінансовим
та матеріальним забезпеченням. У випадках, не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством. Спори, що виникають між сторонами, вирішуються шляхом перемовин, а в разі неможливості вирішити конфлікт у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
32. 06 липня 2022 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська
у справі № 201/3829/22 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27 червня 2022 року.
33. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2022 року у справі № 201/3212/22 розірвано шлюб між ОСОБА_1
та ОСОБА_2, зареєстрований 02 червня 2017 року у Чечелівському районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
під актовим записом № 418.
34. Згідно з актом, підписаним головою правління ОК ЖБК "Оранж-парк" ОСОБА_8, мешканцем квартири № 131 ОСОБА_5, мешканкою квартири № 136 ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1 мешкають: ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_4, - власник; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, - донька; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, - син.
35. Відповідно до довідки від 05 вересня 2022 року, підписаної директором
ТОВ "Амеда Софіївська" (медичного центру, сімейної клініки), ОСОБА_3 був на профілактичних оглядах за віком у лікаря-педіатра 11 лютого, 23 травня,
та 30 серпня 2022 року. Огляди дитини були проведені у присутності та за згодою батька, мати присутня не була.
36. Згідно з актом, складеним фахівцем із соціальної роботи Служби у справах дітей та сім`ї Вишневської ОТГ ОСОБА_7 за заявою ОСОБА_1, спеціаліст виходом на адресу:
АДРЕСА_1, де мешкають: ОСОБА_1, його донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_3, встановила, що діти проживають разом
з батьком та знаходяться на його утриманні.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
37. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
38. У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України вказано,
що, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
39. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, перевірила доводи, наведені в касаційній скарзі, і вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково.
40. Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
41. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
42. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право
в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
43. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
44. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає
в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
45. Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо
це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка
та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
46. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується
із наступним вирішенням спору про право.
47. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
48. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року
у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок,
що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення,
зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту
не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
49. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ,
<