ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10673/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави" - не з`явився,
Міністерства аграрної політики та продовольства України - Штокмана А.І.,
Фонду державного майна України - Хайновського О.О.,
Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/10673/23
за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави"
до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Фонду державного майна України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький",
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 910/10673/23 касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у частині зміни мотивувальної частини рішення у справі № 910/10673/23 залишено без задоволення. Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 910/10673/23 залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 910/10673/23 залишено без змін.
02.09.2024 Колективне сільськогосподарське підприємство "Ліктрави" (далі - КСП "Ліктрави") через систему "Електронний суд" надіслало до Суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/10673/23, про що було заявлено позивачем у відзивах на касаційні скарги Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики та продовольства України.
КСП "Ліктрави" просило стягнути з Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики та продовольства України на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 60 000,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.09.2024 призначено до розгляду заяву КСП "Ліктрави" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/10673/23 у відкритому судовому засіданні на 11.09.2024.
КСП "Ліктрави", Державне підприємство Радгосп "Лісовогринівецький" у судове засідання своїх представників не направило, хоча були повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявою до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їх представників у судове засідання не зверталися.
Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції за відсутності представників КСП "Ліктрави" та Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький".
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідачів, дослідивши наведені у заяві доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Як свідчать матеріали справи, 19.04.2023 між адвокатом Керницькою О.В., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000089 від 10.10.2018, виданого на підставі рішень Ради адвокатів Хмельницької області № 10-2.1/17 від 12.07.2017 та № 12-9/18 від 12.09.2018 (адвокат) та КСП "Ліктрави" (клієнт) укладено договір № 24 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу клієнту у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується оплатити послуги адвоката (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1).
Згідно з пунктом 3.1 договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги за договором. На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта.
Винагорода адвоката за надання правової допомоги (гонорар) обчислюється, виходячи з витрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи адвоката встановлюється сторонами у додатку до цього договору (пункт 3.2 договору).
Відповідно до пункту 3.3 договору у будь-якому випадку гонорар адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до цього договору.
У разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно до пункту 3.2 цього договору (за погодинною оплатою) розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, встановлений сторонами у відповідному додатку, оплаті підлягає гонорар, який розрахований відповідно до пункту 3.2 цього договору (пункт 3.4 договору).
За умовами пункту 3.5 договору вартість однієї години роботи адвоката та фіксований розмір гонорару можуть бути змінені за домовленістю сторін, що оформляється відповідною додатковою угодою.
Факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому має міститись опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У відповідному акті також може міститись посилання на конкретну судову справу (номер справи, назва суду), в межах якої адвокатом надавалася правова допомога клієнту (пункт 3.6 договору).
Згідно з пунктом 3.7 договору клієнт сплачує адвокату гонорар протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). За домовленістю сторін гонорар може сплачуватися в інші строки (в т.ч. в момент-підписання цього договору).
Гонорар сплачується у будь-який не заборонений законодавством спосіб. На підтвердження сплати суми гонорару готівкою адвокат видає клієнту на його вимогу укладений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (пункт 3.8 договору).
Адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати фіксованого розміру гонорару, встановленого у відповідному додатку. У разі збільшення в процесі розгляду справи розміру гонорару виходячи із вартості однієї години роботи адвоката понад фіксований розмір гонорару, а неоплачена частина гонорару (різниця між розміром гонорару, розрахованого виходячи із вартості години роботи адвоката, та сплаченим фіксованим розміром гонорару) сплачується у порядку, передбаченому пунктом 3.7 договору (пункт 3.9 договору).
19.04.2023 сторони підписали додаток до договору, у пункті 1 якого погодили, що вартість однієї години роботи адвоката відповідно до пункту 3.2 договору встановлено в такому розмірі (у межах судової справи за позовом КСП "Ліктрави" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Фонду державного майна України про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння):
- 4 000,00 грн за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою в суді першої інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо, а також під час досудового врегулювання спору;
- 5 000,00 грн за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді апеляційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо;
- 6 000,00 грн за представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді касаційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо.
Згідно з пунктом додатку гонорар адвоката відповідно до пункту 3.3 договору про надання правової допомоги в межах представництва інтересів клієнта в суді в межах судової справи за позовом КСП "Ліктрави" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Фонду державного майна України про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння, не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 60 000,00 грн.
У разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно пункту 1 цього додатку (за погодинною оплатою) розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, оплаті підлягає гонорар, який розрахований, виходячи з вартості години роботи адвоката (пункт 3 додатку).
28.08.2024 сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги № 24 від 19.04.2023, згідно з яким за період з 28.05.2024 по 28.08.2024 на підставі зазначеного договору, у межах представництва інтересів клієнта в суді касаційної інстанції у справі № 910/10673/23, адвокатом були надані такі послуги (виконані роботи):
- підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу Фонду державного майна України від 14.08.2024 у справі № 910/10673/23; підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2024 у справі № 910/10673/23; час, витрачений адвокатом - 5 годин; вартість однієї години роботи адвоката - 6 000,00 грн; вартість виконаних робіт (наданих послуг) - 30 000,00 грн;
- представництво інтересів КСП "Ліктрави" у судових засіданнях у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду під час розгляду справи № 910/10673/23; дата судового засідання: 28.08.2024; час, витрачений адвокатом - 30 хвилин; вартість однієї години роботи адвоката - 6 000,00 грн; вартість виконаних робіт (наданих послуг) - 3 000,00 грн;
- усього 33 000,00 грн.
У пункті 2 акта визначено, що загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом при обрахунку за погодинною оплатою складає 33 000,00 грн.
За змістом пункт 3 акта, враховуючи пункти 3.3, 3.4 договору про надання правової допомоги, укладеного між сторонами, та пункти 2, 3 додатку до договору, винагорода адвоката (гонорар) за надання правничої допомоги клієнту у визначений період складає 60 000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, КСП "Ліктрави" дотрималося вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена позивачем у відзивах на касаційні скарги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 169 ГПК).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Міністерства аграрної політики та продовольства України та Фонд державного майна України у судовому засіданні 11.09.2024 заперечили проти стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, посилаючись лише на неспівмірність заявлених до стягнення сум витрат на правничу допомогу. Іншими доводами заперечення відповідачів обґрунтовано не було.
Проаналізувавши подані позивачем документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, Суд зазначає, що розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим і підтвердженим належними доказами.
З огляду на подані позивачем докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що підтвердженими документально є витрати позивача на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 33 000,00 грн, що відповідає принципам розумності у цих правовідносинах, є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та підлягає стягненню з відповідачів. При цьому у пунктах 1, 2 акта від 28.08.2024 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги № 24 від 19.04.2023 наведено обсяг та зміст правової допомоги, що відповідає фактичним діям представника позивача у судовому процесі в суді касаційної інстанції, з огляду на що, витрачений час відповідає змісту наданих послуг, а обсяг та вартість наданих послуг відповідають складності справи та витраченому адвокатом часу, такі понесені витрати відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.
Разом із тим Суд констатує, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, не є обов`язковими для суду касаційної інстанції, тому оцінивши інші суми витрат, які позивач мотивує лише посиланням на умови договору про надання правової допомоги № 24 від 19.04.2023, укладеного між ним та адвокатом, Суд вважає їх не доведеними, не обґрунтованими і не підтвердженими належними доказами.
Такі висновки узгоджуються з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку, що доведеними є витрати позивача на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 33 000,00 грн та підлягають стягненню з кожного відповідача по 16 500,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд