ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/233/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Мосійчука Ю. С. (адвоката),
відповідача - Остапенка О. П. (адвоката, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (колегія суддів: Радіонова О. О. - головуючий, Істоміна О. А., Медуниця О. Є.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріно Сервісес"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл"
про стягнення заборгованості у сумі 2 034 403,09 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 06.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріно Сервісес" (далі - ТОВ "Ріно Сервісес") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (далі - ТОВ "Сервіс Ойл") про стягнення заборгованості за договором про надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП у розмірі 2 034 403,09 грн, з яких: 1 603 329,12 грн - сума основного боргу, 80 166,45 грн - 5 % штрафу, 81 163,45 грн - 3 % річних, 269 744,07 грн - інфляційні втрати.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що належним чином надав послуги відповідачу відповідно до договору надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП (з використанням операції щодо гідравлічного розриву пласта на свердловині № 336 Яблунівського родовища та надав в оренду дві ємності для ГРП 70 м3 (сталеві)). Разом з тим відповідач свої зобов`язання щодо оплати за отримані послуги не виконав.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/233/24 (суддя Сірош Д. М.) у позові ТОВ "Ріно Сервісес" відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем докази не підтверджують наявності у відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі саме 1 606 329,12 грн; надання послуг не підтверджується первинними документами та є недоведеним. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався на обґрунтування позовних вимог, тому зазначив, що правових підстав для задоволення позову з наведених позивачем підстав немає.
2.3. Господарський суд Полтавської області ухвалив додаткове рішення від 06.05.2024 у справі № 917/233/24 (суддя Сірош Д. М.), яким заяву ТОВ "Сервіс Ойл" про ухвалення додаткового рішення задовольнив.
Стягнув з ТОВ "Ріно Сервісес" на користь ТОВ "Сервіс Ойл" 8500,00 грн витрат на правничу допомогу.
2.4. Суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав доказів про надмірність понесених відповідачем витрат на правову допомогу, тому дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим і співмірним зі складністю цієї справи та підлягає відшкодування в повному обсязі.
2.5. Згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 917/233/24 рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/233/24 скасоване. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "Сервіс Ойл" на користь ТОВ "Ріно Сервісес" заборгованість у розмірі 2 034 403,09 грн, з яких: 1 603 329,12 грн - сума основного боргу, 80 166,45 грн - 5 % штрафу, 81 163,45 грн - 3 % річних, 269 744,07 грн - інфляційні втрати, 30 516, 05 грн - судовий збір за подання позовної заяви.
Стягнуто з ТОВ "Сервіс Ойл" на користь ТОВ "Ріно Сервісес" 36 619,26 грн - судового збору за подання апеляційної скарги.
2.6. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем виконано зобов`язання за договором про надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП. Втім, як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідач не надав позивачу жодних зауважень щодо вказаних / отриманих в актах послуг, а також установив, що, незважаючи на неодноразові звернення позивача, відповідач не повідомив про причини непідписання актів приймання-передачі наданих послуг, за виконані позивачем роботи не розрахувався. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для стягнення заборгованості у розмірі 1 603 329,12 грн. Суд апеляційної інстанції, перевіривши правові підстави та період нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та 5 % штрафу відповідно до пункту 5.4 договору, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 01.06.2022 до 31.12.2023 у розмірі 269 744,07 грн та 3 % річних за період з 01.06.2022 до 06.02.2024 у розмірі 81 163,45 грн.
2.7. Східний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову від 17.06.2024 у справі № 917/233/24, якою заяву ТОВ "Ріно Сервісес" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково.
Стягнув з ТОВ "Сервіс Ойл" на користь ТОВ "Ріно Сервісес" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовив.
2.8. Суд апеляційної інстанції, дослідивши надані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, керуючись принципами верховенства права, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оцінюючи дійсність та необхідність понесення адвокатських витрат та розумність їхнього розміру, використовуючи дискреційні повноваження, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Ріно Сервісес" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ТОВ "Сервіс Ойл" на користь ТОВ "Ріно Сервісес" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.9. Згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 917/233/24 скасовано додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 06.05.2024 у справі № 917/233/24.
2.10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 917/233/24 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/233/24, то додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 06.05.2024 у справі № 917/233/24 також втрачає силу та підлягає скасуванню.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. ТОВ "Сервіс Ойл" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 917/233/24 і залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 та додаткове рішення від 06.05.2024 у справі № 917/233/24.
3.2. ТОВ "Сервіс Ойл", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував положення частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16. ТОВ "Сервіс Ойл" стверджує, що 28.05.2024 ТОВ "Ріно Сервісес" подало до суду додаткові пояснення у справі, до яких було додано докази, що не досліджувалися судом першої інстанції та не були додані до апеляційної скарги. Тому скаржник вважає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 прийнята на підставі недопустимих доказів, а саме: договору від 20.10.2021 № 20-10/2021 про надання послуг спеціальною та автотранспортною технікою з додатками, заявки від 10.02.2022 № 02/02 про надання послуг спеціальною та (або) автотранспортною технікою, акта № 10/02 приймання-передачі обладнання в оренду від 10.02.2022.
3.3. ТОВ "Ріно Сервісес" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, залишити без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 917/233/24. Позивач зазначає, що в додатках до пояснень ТОВ "Ріно Сервісес" було подано первинні документи, які вже містилися в матеріалах справи, а також документи, що уточнювали факт виконання зобов`язань. Тому позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника.
3.4. Розпорядник майна ТОВ "Сервіс Ойл" арбітражний керуючий Гусар Іван Олексійович звернувся до Верховного Суду з клопотанням про залучення його до участі у справі № 917/233/24 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
3.5. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 10.09.2024 у справі № 917/233/24 відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна ТОВ "Сервіс Ойл" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича про залучення до участі у справі № 917/233/24 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 20.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "БУРІЗМА СЕРВІС" (змінило найменування на ТОВ "Ріно Сервісес") та ТОВ "Сервіс Ойл" уклали договір надання сервісних послуг обладнанням № 2008/20-ГРП.
4.2. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору позивач зобов`язувався надати сервісні послуги обладнанням на свердловинах, де відповідач є підрядником з виконання операцій з інтенсифікації притоку вуглеводнів, в тому числі гідравлічному розриву пласта (ГРП) (далі - послуги), а відповідач зобов`язувався прийняти надані сервісні послуги i своєчасно та в повному обсязі здійснити їх оплату на умовах, що визначаються цим договором. Надання послуг за цим договором може включати роботу насосної установки, пропантовозу, водогрійної установки та іншого обладнання, в тому числі роботу оператора.
4.3. Згідно з пунктом 1.2 договору надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП перелік та вартість послуг, що можуть надаватися на умовах цього договору, визначені в додатках до договору, які є невід`ємною частиною договору.
4.4. В пункті 1.4 цього договору зазначено, що перелік обладнання, необхідний для надання послуг, обсяг, орієнтовний термін надання послуг, місцезнаходження об`єкта, а також інші умови визначаються у відповідній заявці відповідача, направленій електронною поштою позивачеві. Терміни подачі заявок, а також електронні пошти сторін узгоджені умовами цього договору. Заявка оформлюється в довільній формі з обов`язковим вказанням вищеперерахованих в цьому пункті даних.
4.5. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що на початку лютого 2022 року відповідачем було надіслано на адресу позивача заявки на надання послуг ГРП та оренду супутнього обладнання (ємностей).
Позивачем на виконання умов договору надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП виконано заявку відповідача, а саме на адресу відповідача доставлено все необхідне спеціальне обладнання, що підтверджується товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) та польовими актами.
4.6. Відповідно до пункту 2.19 договору надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП виконавець не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) календарних днів після завершення надання сервісних послуг на підставі польового акта готує по два примірники актів прийому-передачі наданих послуг, підписує їх та направляє замовнику.
4.7. Позивач на підставі зазначених документів склав акт надання послуг від 11.02.2022 № 20, який підписаний директором позивача та у двох примірниках наданий на підпис відповідачу.
4.8. Відповідно до акта № 20 ТОВ "Ріно Сервісес" надало на користь ТОВ "Сервіс Ойл" сервісні послуги обладнанням на свердловині № 336 Яблунівського родовища на суму 896 231,52 грн, в тому числі ПДВ- 20 %, що становить 149 371,92 грн.
4.9. Позивач також надав в оренду відповідачу спеціальне обладнання: водні ємності в кількості 2-х штук.
4.10. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що факт отримання в оренду відповідачем вказаного обладнання підтверджується ТТН та польовим актом приймання-передачі обладнання в оренду від 10.02.2022 № 10/02, на підставі якого позивач оформив та належним чином підписав акт приймання-передачі обладнання в роботу від 10.02.2022 № 1, спеціальне обладнання знаходилось в оренді, а позивачем нараховувалася плата, що підтверджується актами надання послуг від 28.02.2022 № 21, від 31.03.2022 № 22, від 30.04.2022 № 28, від 13.05.2022 № 30.
4.11. Вказане обладнання використовувалося відповідачем до моменту отримання повідомлення від відповідача (лист від 13.05.2022 № 01/500) та його переміщення силами позивача з території свердловини № 336 Яблунівського родовища на базу в м. Полтаві, що підтверджується листуванням та ТТН.
4.12. Пунктом 2.20 договору від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП передбачено, що замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів після отримання актів приймання-передачі наданих послуг, за умови відсутності обґрунтованих зауважень, приймає надані належним чином сервісні послуги, підписує акти приймання-передачі наданих послуг i повертає виконавцю один примірник підписаного акта приймання-передачі наданих послуг, або в той самий строк письмово надає обґрунтовану відмову від підписання цих актів.
4.13. Як зауважили суди попередніх інстанцій, позивач зазначав, що станом на момент подання позовної заяви відповідач не надав позивачу жодних зауважень, щодо вказаних / отриманих в актах послуг, та не повідомив причини непідписання актів приймання-передачі наданих послуг.
4.14. Відповідно до листа-заявки від 18.02.2022 № 17/399 позивач надав відповідачу додаткове обладнання в оренду, а саме: водні ємності в кількості 4 штуки. Доставка та приймання-передача обладнання підтверджується ТНТ та актом від 19.02.2022 № 2. Вказане обладнання знаходилось та використовувалось відповідачем, що підтверджується також актом надання послуг від 21.02.2022 № 12. Зазначений акт підписано обома сторонами.
4.15. Відповідно до пункту 3.1 договору надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП замовник зобов`язувався протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг здійснити оплату вартості наданих виконавцем послуг, розрахованих відповідно до додатків до цього договору.
4.16. Як зауважили суди попередніх інстанцій, позивач зазначав, що не виконаними є зобов`язання відповідача щодо оплати за отримані послуги, які підтверджуються:
- актом надання послуг від 11.02.2022 № 20 - послуги обладнанням надавалися в лютому 2022 року;
- актами надання послуг від 28.02.2022 № 21, від 31.03.2022 № 22, від 30.04.2022 № 28, від 13.05.2022 № 30 - послуги оренди 2-х ємностей надавалися до моменту отримання від відповідача листа від 13.05.2022 № 01/500, який надійшов на електронну пошту позивача 13.05.2022.
4.17. Після подальшого листування між сторонами обладнання (ємності 2 шт. № 252005, № 252013) були переміщенні власними силами позивача та сторони підписали акт приймання-передачі обладнання з оренди від 10.08.2022 № 4/08.
4.18. 14.09.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію від 14.09.2023 № 02-09/23, проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.
4.19. Суди попередніх інстанцій установили, що протягом жовтня - листопада 2023 року на рахунок позивача надійшли кошти на загальну суму 45 619,20 грн. За розрахунком позивача, відповідач не провів оплату за надані послуги позивачу на суму 1 603 329,12 грн - основний борг.
4.20. На підставі пункту 5.4 договору надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП за недотримання строків оплати наданих послуг позивач нарахував відповідачеві штраф у розмірі 80 166,45 грн.
4.21. Спір виник у зв`язку із наявністю чи відсутністю правових підстав для стягнення заборгованості за зобов`язаннями, передбаченими договором надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги ТОВ "Ріно Сервісес" до ТОВ "Сервіс Ойл" про стягнення заборгованості за договором від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП. Позивач зазначав, що належним чином надав послуги відповідачу відповідно до договору надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП (з використанням операції щодо гідравлічного розриву пласта на свердловині № 336 Яблунівського родовища та надав в оренду дві ємності для ГРП 70 м3 (сталеві)). Разом з тим відповідач свої зобов`язання щодо оплати за отримані послуги не виконав.
5.4. Колегія суддів зазначає, що за змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, зокрема, є договори та інші правочини.
5.5. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України).
5.6. За змістом пункту 3 частини 1 статті 3, частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони, керуючись загальними засадами цивільного законодавства, зокрема свободою договору, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.7. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
5.8. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
5.9. Підставою виникнення правовідносин між сторонами у цій справі, що розглядається, є договір про надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП, згідно з яким позивач розпочинає надання послуг / виконання робіт тільки після отримання вказівки від відповідача на їх виконання, що відображається у заявці, оформленій належним чином та надісланій позивачу.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
5.11. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України).
5.12. За змістом статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
5.13. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.14. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем докази не підтверджують наявності у відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі саме 1 606 329,12 грн. Суд першої інстанції зазначив, що надання послуг не підтверджується первинними документами та є недоведеним. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався на обґрунтування заявлених позовних вимог, тому зазначив, що правових підстав для задоволення позову з наведених позивачем підстав немає.
5.16. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що позивачем виконано зобов`язання за договором надання сервісних послуг обладнанням від 20.08.2020 № 2008/20-ГРП. Як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідач не надав позивачу жодних зауважень щодо вказаних / отриманих в актах послуг, а також установив, що, незважаючи на неодноразові звернення позивача, відповідач не повідомив про причини непідписання актів приймання-передачі наданих послуг, за виконані позивачем роботи не розрахувався. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для стягнення заборгованості у розмірі 1 603 329,12 грн. Суд апеляційної інстанції, перевіривши правові підстави та період нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та 5 % штрафу відповідно до пункту 5.4 договору, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 01.06.2022 до 31.12.2023 у розмірі 269 744,07 грн та 3 % річних за період з 01.06.2022 до 06.02.2024 у розмірі 81 163,45 грн.
5.17. Не погодившись, зокрема, із постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, ТОВ "Сервіс Ойл" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. ТОВ "Сервіс Ойл", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.18. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
5.19. Касаційну скаргу з посиланням на положення пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 917/233/24 застосував положення частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16.
ТОВ "Сервіс Ойл" стверджує, що 28.05.2024 ТОВ "Ріно Сервісес" подало до суду додаткові пояснення у справі, до яких було додано докази, що не досліджувалися судом першої інстанції та не були додані до апеляційної скарги. Тому скаржник вважає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 прийнята на підставі недопустимих доказів, а саме: договору № 20-10/2021 про надання послуг спеціальною та автотранспортною технікою від 20.10.2021 з додатками, заявки від 10.02.2022 № 02/02 про надання послуг спеціальною та (або) автотранспортною технікою, акта № 10/02 приймання-передачі обладнання в оренду від 10.02.2022.
5.20. Колегія суддів установила, що у постанові Верховного Суду від 01.07.2024 у справі № 46/603, на яку посилається скаржник, Верховний Суд сформулював, зокрема, такі висновки: