ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 910/13345/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" - Мінченко Я.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура" - Мартиненко А.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс" - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 (суддя Привалов А.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 (колегія суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура"
про стягнення 499 344,19 грн
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура" (далі - ТОВ "Головна мануфактура")
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" (далі - ТОВ "Засоби промислового захисту"),
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс" (далі - ТОВ "Смарт Фабрікс")
про визнання недійсним договору.
СУТЬ СПОРУ
1. У 2020 році ТОВ "Смарт Фабрікс" (постачальник) і ТОВ "Головна мануфактура" (покупець) уклали усний договір поставки, на виконання якого ТОВ "Смарт Фабрікс" поставило футболки та жіночі халати. Факт поставки підтверджується складенням та підписанням сторонами видаткових накладних. ТОВ "Смарт Фабрікс" також склало й подало на реєстрацію податкові накладні.
2. ТОВ "Головна мануфактура" не розрахувалося за поставлений товар.
3. У 2023 році ТОВ "Засоби промислового захисту" (новий кредитор) і ТОВ "Смарт Фабрікс" (первісний кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги.
4. ТОВ "Засоби промислового захисту" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Головна мануфактура" про стягнення заборгованості, яка включає основний борг, 3% річних та інфляційні втрати. ТОВ "Головна мануфактура" подало зустрічний позов, просило визнати недійсним договір відступлення прав вимоги.
5. Суд першої інстанції первісний позов задовольнив частково: стягнув суму основного боргу, 3% річних, інфляційні втрати зменшив, в іншій частині позову відмовив; у задоволенні зустрічного позову відмовив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
6. ТОВ "Головна мануфактура" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, просило їх скасувати та передати справу на новий розгляд в частині первісного позову про стягнення заборгованості.
7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи повинен був суд апеляційної інстанції долучити як доказ подану разом з апеляційною скаргою заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та врахувати відповідну суму при стягненні заборгованості (застосування ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України);
- за яких умов договір відступлення прав вимоги може бути визнаний договором факторингу (застосування ч.1 ст.1077 Цивільного кодексу України);
- з якого моменту у покупця за усним договором постачання виникає обов`язок з оплати товару, якщо у видаткових накладних сторони чітко не вказали строк (терміни) такої оплати (застосування ч.2 ст.530 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України).
8. Верховний Суд у задоволенні касаційної скарги відмовив, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. 30.04.2020 на підставі усної домовленості ТОВ "Смарт Фабрікс" поставило ТОВ "Головна мануфактура" товар "Футболка" у кількості 1 609 штук загальною вартістю 80 321,28 грн, що підтверджується видатковою накладною №167.
10. 26.05.2020 ТОВ "Смарт Фабрікс" здійснило поставку ТОВ "Головна мануфактура" товару: "Халат білий жіночий" у кількості 820 штук, "Халат темний жіночий" у кількості 218 штук загальною вартістю 233 394,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №227.
11. Вказані видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.
12. ТОВ "Головна мануфактура" отриманий товар у встановлений законом (ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)) строк не оплатило.
13. ТОВ "Смарт Фабрікс" щодо поставки товару ТОВ "Головна мануфактура" склало та подало на реєстрацію податкову накладну №22 на загальну суму 80 321,28 грн (у тому числі ПДВ 20% - 13 386,88 грн). ТОВ "Смарт Фабрікс" також склало та подало на реєстрацію податкову накладну №51 на загальну суму 233 394,00 грн (в тому числі ПДВ 20% - 38 899,00 грн).
14. 14.08.2023 ТОВ "Засоби промислового захисту" (новий кредитор) і ТОВ "Смарт Фабрікс" (первісний кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги №14-08/1/23 (далі - Договір відступлення), відповідно до умов якого:
- первісний кредитор передає (відступає) на користь нового кредитора, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника щодо оплати суми боргу (грошового зобов`язання) у розмірі 313 715,28 грн (далі - заборгованість) (п.1.1);
- сума заборгованості підтверджується видатковою накладною №167 від 30.04.2020 на загальну суму 80 321,28 грн, видатковою накладною №227 від 26.05.2020 на загальну суму 233 394,00 грн (п.1.2);
- первісний кредитор у момент укладення цього договору передав новому кредитору документи, які засвідчують право вимоги, відступається згідно з договором, а саме: видаткову накладну №167 від 30.04.2020, видаткову накладну №227 від 26.05.2020, податкову накладну №22 від 30.04.2020, податкову накладну №51 від 26.05.2020 (п.2.1);
- заміна сторони у зобов`язанні вважається такою, що відбулась, а право вимоги, вказане в п.1.1 цього Договору, вважається відступленим первісним кредитором новому кредитору з моменту укладення цього Договору (п.2.4);
- цей Договір є укладеним та набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання (п.6.1).
15. 14.08.2023 ТОВ "Засоби промислового захисту" і ТОВ "Смарт Фабрікс" підписали додаток №1 "Акт прийому-передачі документів" до Договору відступлення, що підтверджує момент передачі прав вимоги.
16. Первісний кредитор (ТОВ "Смарт Фабрікс") засобами поштового зв`язку надіслав на адресу ТОВ "Головна мануфактура" повідомлення №14-08/1/23 про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор повідомив боржника, що до нового кредитора переходять усі права на суми грошових коштів, належні до сплати первісному кредитору боржником за видатковою накладною №167 від 30.04.2020 на загальну суму 80 321,28 грн, видатковою накладною №227 від 26.05.2020 на загальну суму 233 394,00 грн, що підтверджується описом вкладання та накладною Укрпошти №0319004938166 від 14.08.2023.
17. 17.08.2023 ТОВ "Засоби промислового захисту" звернулося до відповідача з вимогою за №17-08/5/23 про погашення заборгованості за видатковою накладною №167 від 30.04.2020 на загальну суму 80 321,28 грн, видатковою накладною №227 від 26.05.2020 на загальну суму 233 394,00 грн, що підтверджується описом вкладання та накладною Укрпошти №0311510283207 від 17.08.2023.
18. Відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.
Короткий зміст позовних вимог
19. ТОВ "Засоби промислового захисту" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Головна мануфактура" про стягнення заборгованості в розмірі 499 344,19 грн, з яких: 313 715,28 грн основного боргу, 30 556,05 грн 3% річних, 155 072,86 грн інфляційних втрат.
20. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що ТОВ "Смарт Фабрікс" здійснило поставку ТОВ "Головна мануфактура" товару на підставі видаткових накладних від 30.04.2020 №167 на суму 80 321,28 грн та від 26.05.2020 №227 на суму 233 394,00 грн. ТОВ "Смарт Фабрікс" і ТОВ "Засоби промислового захисту" уклали Договір відступлення, за яким первісний кредитор відступив право вимоги за видатковими накладними на суму 80 321,28 грн та 233 394,00 грн, про що було повідомлене ТОВ "Головна мануфактура" відповідним повідомленням від 14.08.2023 №14-08/1/23 шляхом його надсилання засобами поштового зв`язку; з огляду на порушенням строків виконання грошового зобов`язання здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
21. ТОВ "Головна мануфактура" подало зустрічний позов про визнання недійсним Договору відступлення.
22. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин має ознаки фіктивного та укладений за відсутності згоди боржника на заміну кредитора, за відсутності згоди загальних зборів учасників ТОВ "Засоби промислового захисту" на укладання значного правочину.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
23. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.01.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, первісний позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Головна мануфактура" на користь ТОВ "Засоби промислового захисту" заборгованість у розмірі 313 715,28 грн, 3% річних у розмірі 30 556,05 грн, втрати від інфляції у розмірі 154 995,47 грн; в іншій частині позовних вимог відмовив; у задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.
24. Судові рішення, зокрема, мотивовані тим, що на момент розгляду цієї справи обов`язок відповідача з оплати товару на загальну суму 313 715,28 грн настав; матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем зазначеної суми грошових коштів ТОВ "Засоби промислового захисту", яке набуло право вимоги на підставі Договору відступлення; перевіривши розрахунок інфляційних втрат, відповідна вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 154 995,47 грн; спірний договір містить всі необхідні істотні умови, передбачені законом: предмет, строки та порядок виконання зобов`язань, обсяг прав, що переходять новому кредитору, що узгоджується з вимогами ЦК; у подальшому зазначений договір був скріплений підписами уповноважених осіб і печатками підприємств; на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов, які передбачені нормами цивільного законодавства; позовні вимоги ТОВ "Головна мануфактура" до ТОВ "Засоби промислового захисту" та ТОВ "Смарт Фабрікс" про визнання недійсним Договору відступлення є необґрунтованими.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
25. 07.06.2024 ТОВ "Головна мануфактура" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024.
26. В уточненій касаційній скарзі ТОВ "Головна мануфактура" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, а справу передати на новий розгляд в частині первісного позову про стягнення заборгованості.
27. Скаржник у новій редакції касаційної скарги посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст.287, п.1 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та зазначає, що:
1) порушені вимоги процесуального закону - ст.80 та ч.3 ст.269 ГПК; не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.06.2022 у справі №902/90/21, від 22.05.2024 у справі №911/3450/21, щодо прийняття та врахування доказів, поданих у суді апеляційної інстанції;
2) не застосовані норми матеріального права - статті 601, 602 ЦК щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог на будь-якій стадії існування заборгованості; не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, від 08.09.2021 у справі №761/33621/18;
3) неправильно застосовано норму матеріального права - ч.1 ст.1077 ЦК щодо визначення, чи може бути визнана платою фактора різниця між фактично сплаченою новим кредитором сумою та сумою, що була ним стягнута зі скаржника у випадках, коли така різниця повністю складається зі штрафних санкцій, нарахованих за прострочення виконання зобов`язання; відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) неправильно застосовані норми матеріального права - ч.2 ст.692 та ч.2 ст.530 ЦК щодо необхідності застосування їх у взаємозв`язку між собою при визначенні строку (терміну) настання оплати за видатковими накладними за поставками без письмового договору; відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
28. 29.07.2024 надійшов відзив ТОВ "Засоби промислового захисту" на касаційну скаргу, у якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
29. У відзиві, зокрема, вказує:
1) щодо порушення вимог процесуального закону - ст.80, ч.3 ст.269 ГПК та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.06.2022 у справі №902/90/21, від 22.05.2024 у справі №911/3450/21: зазначені справи не є релевантними до справи, що переглядається; наведена підстава касаційного оскарження не знайшла свого підтвердження; доводи касаційної скарги (в цій частині) зводяться до переоцінки доказів та заперечень установлених судами фактичних обставин, що виходить за межі перегляду справи судом касаційної інстанції;
2) щодо незастосування норм матеріального права - статей 601, 602 ЦК та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, від 08.09.2021 у справі №761/33621/18: здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог можливо лише за умови, що вимоги є дійсними та безспірними, натомість у матеріалах справи, в тому числі додатках до апеляційної скарги, відсутні будь-які докази, які б підтверджували існування господарських операцій на користь ТОВ "Смарт Фабрікс"; саме по собі складання та надсилання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог по неіснуючих правовідносинах не породжує припинення грошових зобов`язань боржника; односторонній правочин (заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.02.2024) укладений на користь юридичної особи неповноважною особою; доводи касаційної скарги у зазначеній частині фактично стосуються переоцінки наданих сторонами доказів;
3) щодо неправильного застосування норми матеріального права - ч.1 ст.1077 ЦК та відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах: зважаючи на висновки, викладені у постанові від 07.03.2024 у справі №5015/118/11 (від 11.09.2018 у справі №909/968/16, від 16.03.2021 у справі №906/1174/18), стосовно розмежування договорів відступлення права вимоги та факторингу, беручи до уваги, що у цій справі сама по собі різниця між номінальною вартістю права вимоги, що відступається, та ціною продажу такої вимоги, визначеною сторонами в договорі відступлення права вимоги, не може вважатися платою за договором факторингу та зважаючи на відсутність інших притаманних договору факторингу ознак, зокрема, що підтверджують надання новим кредитором (ТОВ "Засоби промислового захисту") фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору (ТОВ "Смарт Фабрікс"), отже відсутні й підстави вважати спірний правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги; доводи відповідача (скаржника) щодо ст.1077 ЦК не були предметом розгляду в суді першої інстанції; доводи касаційної скарги у зазначеній частині фактично стосуються переоцінки наданих сторонами доказів;
4) щодо неправильного застосування норм матеріального права - ч.2 ст. 692 та ч.2 ст.530 ЦК та відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах: наявність зобов`язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч.1 ст.692 ЦК, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку ч.2 ст.530 ЦК (посилається на постанови від 19.08.2014 у справі №925/1332/13, від 28.02.2018 у справі №910/9075/17); висновок Верховного Суду існує, а доводи касаційної скарги (в цій частині) зводяться до вимог про переоцінку доказів та заперечень установлених судами фактичних обставин.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
30. Верховний Суд ухвалою від 19.07.2024 відкрив касаційне провадження у справі №910/13345/23 за касаційною скаргою ТОВ "Головна мануфактура", призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.08.2024.
31. Верховний Суд ухвалою від 21.08.2024 зупинив касаційне провадження у справі №910/13345/23 до завершення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/3006/23.
32. Верховний Суд ухвалою від 12.09.2024 поновив касаційне провадження у справі №910/13345/23, призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.09.2024.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
33. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Оскільки скаржник просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд у частині первісного позову ТОВ "Засоби промислового захисту", Верховний Суд здійснює касаційний розгляд лише в цій частині. У частині зустрічного позову ТОВ "Головна мануфактура" рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються та, відповідно, не переглядаються.
Щодо заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог
35. ТОВ "Головна мануфактура" стверджує, що суд апеляційної інстанції:
- порушив положення ст.80 та ч.3 ст.269 ГПК та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.06.2022 у справі №902/90/21, від 22.05.2024 у справі №911/3450/21, щодо прийняття та врахування доказів, поданих у суді апеляційної інстанції;
- не застосував статті 601, 602 ЦК щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог на будь-якій стадії існування заборгованості та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, від 08.09.2021 у справі №761/33621/18;
- не лише не надав оцінки заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог скаржника як доказу, а й не згадав цей доказ у тексті оскаржуваної постанови.
36. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, скаржник зазначає, що умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором. У постанові від 08.09.2021 у справі №761/33621/18 Верховний Суд зауважив, що тлумачення статей 601, 602 ЦК свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і, відповідно, не припиняє зобов`язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.
37. ТОВ "Засоби промислового захисту" у відзиві на касаційну скаргу вказує, що посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду у постановах від 21.06.2022 у справі №902/90/21, від 22.05.2024 у справі №911/3450/21 є необґрунтованим; ці справи не є релевантними до справи, що переглядається; доводи скаржника у цій частині зводяться до вимог про переоцінку доказів та заперечень установлених судами фактичних обставин, що виходить за межі перегляду справи судом касаційної інстанції.
38. ТОВ "Засоби промислового захисту" також зазначає, що здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог можливо лише за умови, що вимоги є дійсними та безспірними; в матеріалах справи, зокрема, додатках до апеляційної скарги, відсутні будь які докази, які б підтверджували існування господарських операцій на користь ТОВ "Смарт Фабрікс"; саме по собі складання та надсилання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог по неіснуючих правовідносинах не породжує припинення грошових зобов`язань боржника; односторонній правочин (заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.02.2024) укладено на користь юридичної особи неповноважною особою; доводи касаційної скарги у цій частині фактично стосуються переоцінки наданих сторонами доказів.
39. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.
40. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 2, 4, 5 ст.80 ГПК).
41. ТОВ "Головна мануфактура" наголошує, що суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки заяві про зарахуванням зустрічних однорідних вимог, не навів мотивів ані її прийняття, ані відхилення.
42. ТОВ "Головна мануфактура" вказує, що одним із доводів його апеляційної скарги була необхідність зменшення суми заборгованості у зв`язку із проведеним зарахуванням зустрічних однорідних вимог; заява про зарахування була долучена до матеріалів справи разом із апеляційною скаргою та 05.02.2024 направлена на адресу ТОВ "Смарт Фабрікс".
43. У ст.269 ГПК закріплені межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
44. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.269 ГПК).
45. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частини 2, 3 ст.269 ГПК).
46. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч.5 ст.269 ГПК).
47. Отже, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на підставі саме тих доказів, що містилися в матеріалах справи на момент ухвалення такого рішення та оцінка яким була надана судом першої інстанції. Лише у виняткових випадках (ч.3 ст.269 ГПК), суд апеляційної інстанції може прийняти докази, які не були подані до суду першої інстанції.
48. Як вже було зазначено, Верховний Суд ухвалою від 21.08.2024 зупинив касаційне провадження у цій справі до завершення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/3006/23.
49. У постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок (який підлягає врахуванню Верховним Судом відповідно до ч.4 ст.300 ГПК) щодо можливості прийняття на стадії апеляційного розгляду справи доказів та закриття провадження у справі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі: