ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 826/7908/17
касаційне провадження № К/9901/30125/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 (головуючий суддя - Мельничук В.П., судді - Ісаєнко Ю.А., Костюк Л.О.) у справі за позовом Приватного підприємства "Купава" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Купава" (далі у тексті - позивач, Підприємство, платник) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі у тексті - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 10.02.2017 №0084140101.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про правомірність формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість та відсутність у нього обов`язку здійснювати коригування податкового кредиту по операціях, пов`язаних зі списанням кредиторської заборгованості по товарах та послугах. Вважає, що ним правомірно відображено податковий кредит з податку на додану вартість у звітному періоді, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг за господарськими взаємовідносинами з його контрагентами.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14.06.2019 у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що безнадійна кредиторська заборгованість як зобов`язання, яке не підлягає погашенню, включається до складу доходу за правилами Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі - П(С)БО №15), та відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призводить до зміни суми компенсації вартості за отримані товари/послуги та є підставою для корегування податкового кредиту відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, чого позивачем не було здійснено.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.10.2019 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 10.02.2017 №0084140101.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до заниження показників, задекларованих у рядку 1 Декларації "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів" на суму 1511131,00 грн, оскільки ці висновки суперечать положенням підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Позивачем на кінець звітних періодів 31.12.2014 та 31.12.2015 здійснено аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості по рахунку 63 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" і встановлено наявність заборгованості, по якій минув строк позовної давності, та здійснено її списання.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, подав до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржник доводить, що платником належним чином не відображено у податковому обліку списання ним безнадійної заборгованості по взаємовідносинам з його контрагентами. Скаржник вважає, що безнадійна кредиторська заборгованість, як зобов`язання яке не підлягає погашенню, включається до складу доходу за правилами П(С)БО №15 та є безумовною підставою для корегування податкового кредиту відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.11.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.09.2024 призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 19.09.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій установили, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт від 27.01.2017 №24/26-15-14-01-01/22925804 (далі - акт перевірки), яким установлено порушення платником вимог пунктів 198.3, 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1511131,00 грн, у тому числі: за березень 2015 року на суму 1036063,00 грн; за лютий 2016 року на суму 475068,00 грн та нараховано суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 755566,00грн.
В акті перевірки зазначено, що згідно з регістрами бухгалтерського та податкового обліку встановлено списання позивачем кредиторської заборгованості на загальну суму 9066785,00 грн.
Підприємством не було здійснено коригування попередньо віднесених до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі пункту 198.2 статті 198 ПК України по отриманих товарах і послугах на суму 1511131,00 грн, у тому числі по періодах: за березень 2015 року у сумі 1036063,00 грн; за лютий 2016 року у сумі 475068,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2017 №0084140101, яким позивачу за порушення вимог пунктів 198.3, 198.5 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього в сумі 2266697,00 грн, в тому числі: за основним платежем в сумі 1511131,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 755566,00 грн.
Фактичною підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про необхідність коригування платником податкового кредиту, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, зокрема, списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності по якій минув.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом Перейти до повного тексту