ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 820/3760/18
адміністративне провадження № К/9901/441/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 (суддя - Спірідонов М.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 (головуючий суддя - Мельнікова Л.В., судді - Бенедик А.П., Донець Л.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Харківської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 16.03.2018 №UA807000/2018/000175/2.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність дій Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ним за першим методом митної оцінки, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 26.06.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, позов задовольнив повністю: скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 16.03.2018 №UA807000/2018/000175/2.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару документи містили усі відомості про визначення митної вартості товару, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню рішення про коригування митної вартості товару.
Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною Контракту. Вважає, що позивачем не надано митному органу всіх документів щодо вартості придбаних товарів, в тому числі і додатково витребуваних, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті та такі товари, а надані документи містять недоліки та неповну інформацію щодо відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.01.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.09.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 19.09.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та компанією Shaoxing City Jinqiao Textile Co, LTD укладено зовнішньоекономічний Контракт від 10.05.2017 №7 (далі - Контракт), предметом якого є придбання товару (текстиль) в асортименті, кількості, за ціною, у строки та на умовах, зазначених у додатках до контракту на кожну партію товару.
Додатком від 05.12.2017 №3 до Контракту та інвойсом визначено ціну, кількість та асортимент товару загальною вартістю 57408,42 доларів США з оплатою товару до моменту доставки товару у порт Одеси на умовах GIF у відповідності до Інкотермс 2010.
Відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті від 07.12.2017 №51, від 05.02.2018 №5 Товариство сплатило продавцю вартість товару в сумі 57408,42 доларів США.
Вказаний товар в порту призначення (м. Одеса) отримано перевізником 27.02.2018 для доправлення його до Харківської митниці ДФС для митного оформлення товарів
Для здійснення митного контролю та митного оформлення ТОВ "УКРІНВЕСТ 3000" до митного поста "Харків-центральний" Харківської митниці ДФС подана електронна митна декларація типу ІМ-40 № UA807170/2018/011215 від 13.03.2018 на товар, поставлений за Контрактом.
З метою розмитнення вказаного товару позивач подав відповідачу: Контракт від 10.05.2017 №7, додаток № 3 від 05.12.2017 до Контракту, інвойс № 20180116 від 16.01.2018, пакувальний лист від 16.01.2018, платіжні доручення в іноземній валюті № 51 від 07.12.2017, № 5 від 05.02.2018, експортна декларація продавця, лист про технічні характеристики товару, сертифікат ССРІТ, страховий поліс №12919003900382616378 від 19.01.2018, калькуляції ціни товару від 05.12.2017 року, сертифікат походження товару №18С3306С2137/00006, коносамент №OOLU2101128230.
Після розгляду документів, поданих позивачем для митного оформлення товарів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2018 №UA807000/2018/000175/2.
Під час здійснення митним органом митного оформлення митного контролю електронної митної декларації від 16.03.2018 №UA807000/2018/000175/2 спрацював ризик, згенерований АСАУР, на підставі результату застосування системи управління ризиками по вказаній декларації посадовою підрозділу митного оформлення направлений запит щодо вирішення питання правильності визначення митної вартості товару до спеціалізованого підрозділу Харківської митниці ДФС.
За результатами аналізу контролюючим органом встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару за вищевказаною митною декларацією менша, ніж митна вартість по фактам митних оформлень Харківською митницею ДФС ідентичних товарів, в тому числі товарів, оформлених Товариством.
Між митним органом та декларантом проведена процедура консультації з метою обміну наявної у кожного з них інформації та вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Позивачем на адресу митного органу надано лист № 79 від 22.11.2017, в якому повідомлено, що додатковий пакет документів, крім наданих раніше, надати можливість відсутня, також позивач просив надати рішення щодо митної вартості товару та випустити товар у вільний обіг.
За результатами перевірки митної декларації, у зв`язку з невірним визначенням митної вартості товару та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2018 №UA807000/2018/000175/2, митним органом прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення № UA807170/2018/00117.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 ц