Постанова суду № 300/345/23 від 19.09.2024 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

справа №300/345/23

адміністративне провадження № К/990/40297/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року (суддя Григорук О.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (колегія у складі суддів Обрізко І.М., Іщук Л.П., Шинкар Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області), у якому просила:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1, як заступнику керівника ГУ ДПС в Івано-Франківській області, в розмірах, як і керівнику ГУ ДПС в Івано-Франківській області, так і іншим заступникам керівника вказаного управління:

- надбавки за інтенсивність праці за період з 01 до 31 жовтня 2022 року в розмірі 99% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливої роботи на період з 01 до 31 жовтня 2022 року в розмірі 30% від посадового окладу;

- надбавки за інтенсивність праці за період з 01 до 30 листопада 2022 року від посадового окладу в розмірі 99%; надбавки за виконання особливо важливої роботи за період з 01 до 30 листопада 2022 року в розмірі 50% від посадового окладу;

- надбавки за інтенсивність праці за період з 01 до 31 грудня 2022 року від посадового окладу в розмірі 99%; надбавки за виконання особливо важливої роботи за період з 01 до 31 грудня 2022 року в розмірі 60% від посадового окладу;

визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 наказу від 23 грудня 2022 року №96-Ф "Про надбавки" в частині встановлення позивачці за період з 01 до 31 грудня 2022 року надбавки за інтенсивність праці у розмірі - 0%, надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі - 0%;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці:

- надбавки за інтенсивність праці за період з 01 до 31 грудня 2022 року від посадового окладу в розмірі 99%; надбавки за виконання особливо важливої роботи на період з 01 до 31 грудня 2022 року в розмірі 60% від посадового окладу;

зобов`язати нарахувати з урахуванням установлених позивачу надбавки за інтенсивність праці, надбавки за виконання особливо важливої роботи: оплату лікарняних за листопад 2022 року; оплату часу відпусток, оплату компенсації за невикористані відпустки, оплату вихідної допомоги за грудень 2022 року; індексацію заробітної плати за жовтень-грудень 2022 року, та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою даних виплат за вказаний період.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила про незаконність підстав з яких відповідач не нараховував і не виплачував їй в указаний період сум надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи. Зауважила, що ці надбавки є складовими заробітної плати, а отже їх невиплата є зміною істотних умов державної служби, однак роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. До того ж, про зміну істотних умов праці керівник державної служби мав повідомити працівника не пізніш як за 30 календарних днів, однак цього не зробив. Позивачка наголосила, що в установленому законодавством порядку зазначені надбавки їй не скасовувалися і їх розмір не зменшувався. Із цих міркувань, позивачка вважає, що і решту виплат, про які вказано у позові, відповідач мав нараховувати і виплачувати їй з урахуванням розміру цих надбавок.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 07 квітня 2023 року позов задовольнив частково:

- визнав протиправною бездіяльність ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо невстановлення ОСОБА_1 надбавок за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи за період із жовтня до листопада 2022 року;

- визнав протиправними та скасував пункти 1, 2 наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 23 грудня 2022 року №96-Ф "Про надбавки" в частині встановлення ОСОБА_1 за період з 01 до 31 грудня 2022 року надбавок за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи в розмірі 0% згідно з додатками 1, 2 до наказу від 23 грудня 2022 року №96-Ф;

- зобов`язав ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняти рішення щодо встановлення ОСОБА_1 надбавок за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи за період з жовтня до грудня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог місцевий адміністративний суд відмовив.

Суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що з огляду на положення частини другої статті 346-1 Податкового кодексу України, надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи входять до складу заробітної плати заступника начальника ГУ ДПС незалежно від того чи така посада є позаштатною. У зв`язку із цим, оскільки єдиною підставою відсутності пропозицій щодо встановлення позивачці зазначених надбавок було її перебування на посаді за попереднім штатним розписом, суд вважав помилковими посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 як позаштатний працівник з жовтня до грудня 2022 року не координувала, не організовувала та не здійснювала жодної роботи в ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що встановлення згаданих надбавок є правом, а не обов`язком керівника, суд зауважив, що у розглядуваному випадку керівнику та іншим двом заступникам керівника ГУ ДПС в Івано-Франківській області такі надбавки було встановлено, водночас наведені вище підстави їх невстановлення позивачці не відповідають закону. Отже, за висновком суду першої інстанції, відповідач протиправно не встановив позивачці указані надбавки за період з жовтня до листопада 2022 року, а за грудень 2022 року - встановив їх у розмірі 0%.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати позивачці з урахуванням установлених надбавок за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи: оплату лікарняних за листопад 2022 року; оплату часу відпусток, оплату компенсації за невикористані відпустки, оплату вихідної допомоги за грудень 2022 року, індексацію заробітної плати за жовтень-грудень 2022 року, суд указав на передчасність цих вимог, зазначивши, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 серпня 2023 року скасував рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

За висновком суду апеляційної інстанції, згадані надбавки є виплатою індивідуального характеру, розмір яких залежить від особистого внеску та результатів роботи конкретно визначеного працівника, встановлення надбавок є диспозитивним правом, а не обов`язком керівника, яке реалізується останнім, виходячи з якості роботи конкретного працівника, його продуктивності праці, результатів роботи працівника - державного службовця. Зазначені повноваження є дискреційними і суд не може замість керівника вирішувати питання про їх встановлення і визначати їх конкретний розмір. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, тобто, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року в частині часткового задоволення позову і в частині відмови в задоволенні решти позовних вимога, а також постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Підставами касаційного оскарження позивачка зазначила пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Зокрема, посилання на пункт 1 названої норми обґрунтоване тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував пункт 9 Порядку встановлення, призупинення, зменшення чи скасування державним службовцям податкових органів надбавок за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи, за персональну кваліфікацію та за виконання особистих ключових показників ефективності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року №1346 (далі - Порядок №1346), без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №824/44/19-а та від 27 травня 2021 року у справі №340/347/20.

Доводи щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржниця мотивує відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм частини сьомої статті 50 Закону України "Про державну службу", частин другої, третьої статті 346-1 Податкового кодексу України, пунктів 1- 6, 9, 10 Порядку №1346, пунктів 3.1, 3.7 розділу 3, пункту 4.1 розділу 4 Порядку взаємодії структурних підрозділів Державної податкової служби України та її територіальних органів при встановлені деяких надбавок державним службовцям та працівникам, які виконують функції з обслуговування, Державної податкової служби України та її територіальних органів, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 26 червня 2019 року №9 (із змінами) у поєднанні зі статтями 1, 2, 13, 21, 22 Закону України "Про оплату праці" та пунктів 1.3, 1.8, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Галузевої угоди між Державною податковою службою України, Державною фіскальною службою України і Всеукраїнською професійною спілкою працівників органів державної податкової служби на 2020- 2025 роки, пункту 1.8, підпунктів 3.2.1, 3.2.2. пункту 3.2 Колективного договору між адміністрацією головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області і первинною профспілковою організацією працівників апарату Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на 2017-2019 роки.

Скаржниця зазначає, що в період з 17 червня 2020 року до дня звільнення 14 грудня 2022 року вона виконувала обов`язки заступника начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області, а тому мала право, зокрема, у жовтні-грудні 2022 року, на виплату відповідно до статті 346-1 Податкового кодексу України, пунктів 9, 10 Порядку №1346 надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи як складової заробітної плати в тих же розмірах як і керівник ГУ ДПС в Івано-Франківській області та два інші його заступники. Стверджує, що відповідач міг скасувати або зменшити розмір названих надбавок лише у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи позивачки, при цьому, в тому порядку, в якому її було встановлено, а тому вона мала легітимні очікування на їх отримання, навіть перебуваючи на посаді "за попереднім штатним розписом". У цьому контексті скаржниця ставить питання про те, чи мають виплачуватися надбавки за інтенсивність праці та виконання особливо важливої роботи працівникам, які перебувають на посадах за попереднім штатним розписом, а також чи можна позбавити таких працівників зазначених надбавок без установлення фактів несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і чи може бути скасовано / зменшено розмір указаних надбавок в іншому порядку, ніж їх було встановлено.

Наявність підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржниця вбачає у тому, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 353 КАС України), а саме наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 02 серпня 2022 року №325 "Про розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області". Його недопустимість як доказу скаржниця обґрунтовує тим, що в матеріалах справи немає доказів на підтвердження обставин ознайомлення позивачки із цим наказом в установленому законом порядку, крім цього, його не було погоджено з Головою ДПС.

Позиція інших учасників справи

У відзиві ГУ ДПС в Івано-Франківській області просить касаційну ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року - без змін.

Загалом, наведені у відзиві мотиви відтворюють висновки суду апеляційної інстанції про те, що надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи є виплатами індивідуального характеру, розмір яких залежить від особистого внеску та результатів роботи конкретно визначеного працівника, встановлення таких надбавок є правом, а не обов`язком керівника, яке він реалізує керуючись якістю роботи конкретного працівника, продуктивністю його праці, результатами роботи.

Відповідач наполягає на тому, що позивачка з моменту попередження про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням посади не виконувала обов`язків заступника начальника ГУ ДПС в Івано-Франківської області, а перебувала поза штатом до моменту її вивільнення, зокрема, у період із жовтня до грудня 2022 року вона не виконувала посадові обов`язки за своєю посадою, не підписувала/візувала жодного документу ГУ ДПС в Івано-Франківській області у межах діяльності та функцій контролюючого органу. Стверджує, що жодного особистого внеску на посаді заступника начальника ГУ ДПС в Івано-Франківської області за цей період ОСОБА_1 з урахуванням визначених у Порядку №1346 критеріїв, не здійснила, оскільки не обіймала посади заступника начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області в новій структурі, за нею не закріплювалися посадові обов`язки, згідно з наказом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 02 серпня 2022 року №325 "Про розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області". З огляду на наведене, відповідач вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, поновлено цей строк та відкрито касаційне провадження за поданою позивачкою касаційною скаргою.

Цією ж ухвалою витребувано з Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу №300/345/23.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року справу призначено до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

17 червня 2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області у порядку переведення з ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Наказом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 23 червня 2021 року №399 "Про розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області" (далі - Наказ №399) за позивачкою як заступником начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області було закріплено посадові обов`язки.

Зазначений наказ втратив чинність відповідно до наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 02 серпня 2022 року №325 "Про розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області" (далі - Наказ №325), яким затверджено розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за діючим (новим) штатним розписом. Апеляційний суд установив, що згідно із Наказом №325 за позивачкою в новій структурі посадові обов`язки не закріплювалися.

Наказом від 14 грудня 2022 року №1846-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1" припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1, заступника начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області, у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури/штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців, згідно з пунктом 1 часини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Виникнення спірних відносин зумовлено тим, що до звільнення позивачки начальник ГУ ДПС в Івано-Франківській області листами від 07 жовтня, 14 листопада та 15 грудня 2022 року подавав Голові ДПС України пропозиції погодити встановлення надбавки за інтенсивність праці та надбавки за виконання особливо важливої роботи за жовтень - грудень 2022 року.

Зокрема, за період з 01 до 31 жовтня 2022 року було запропоновано погодити надбавку за інтенсивність праці в розмірі 99 відсотків від посадового окладу та надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 30 відсотків від посадового окладу згідно зі штатним розписом начальнику Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, двом заступникам начальника управління ДПС в області з урахуванням фактично відпрацьованого часу. З 01 до 30 листопада за цими ж посадами - надбавку за інтенсивність праці в розмірі 99 відсотків від посадового окладу та за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків від посадового окладу, а з 01 до 31 грудня 2022 року - надбавку за інтенсивність праці в розмірі 99 відсотків від посадового окладу та за виконання особливо важливої роботи в розмірі 60 відсотків від посадового окладу.

Водночас стосовно позивачки пропозиції щодо встановлення надбавок за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи за указаний період відсутні в зв`язку з перебуванням заступника начальника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 на посаді за попереднім штатним розписом.

На підставі цих пропозицій у зазначений період було встановлено відповідні надбавки, зокрема, наказом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 24 жовтня 2022 року №81-Ф "Про надбавки" встановлено на період з 01 до 31 жовтня 2022 надбавку за інтенсивність праці керівному складу від посадового окладу згідно зі штатним розписом в розмірах згідно з додатком 1 (начальник ГУ ДПС - 99%; заступник начальника ГУ ДПС - 99%) та надбавку за виконання особливо важливої роботи керівному складу від посадового окладу згідно зі штатним розписом в розмірах згідно з додатком 2 (начальник ГУ ДПС - 30%; заступник начальника ГУ ДПС - 30%).

Наказом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 25 листопада 2022 року №87-Ф "Про надбавки" встановлено на період з 01 до 30 листопада 2022 року надбавку за інтенсивність праці керівному складу від посадового окладу згідно зі штатним розписом в розмірах згідно з додатком 1 (начальник ГУ ДПС - 99%; заступник начальника ГУ ДПС - 99%) та надбавку за виконання особливо важливої роботи керівному складу від посадового окладу згідно зі штатним розписом в розмірах згідно з додатком 2 (начальник ГУ ДПС - 50%; заступник начальника ГУ ДПС - 50%).

Наказом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 23 грудня 2022 року №96-Ф "Про надбавки" встановлено на період з 01 до 31 грудня 2022 року надбавку за інтенсивність праці керівному складу від посадового окладу згідно зі штатним розписом в розмірах згідно з додатком 1 (начальник ГУ ДПС - 99%; заступник начальника ГУ ДПС - 99%, позивачка - 0%.) та надбавку за виконання особливо важливої роботи керівному складу від посадового окладу згідно зі штатним розписом в розмірах згідно з додатком 2 (начальник ГУ ДПС - 60%; заступник начальника ГУ ДПС - 60%; позивачка - 0%).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 43 Основного Закону кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Відповідно до статті 1 Закону України 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Структуру заробітної плати згідно зі статтею 2 названого Закону становлять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 цього Закону державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до частин першої - третьої статті 50 Закону України "Про державну службу" держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).

За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; 3) місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Згідно із частиною сьомою статті 50 Закону України "Про державну службу" складові заробітної плати та особливості оплати праці державних службовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх територіальних органів визначаються Митним кодексом України та Податковим кодексом України.

За правилами частин другої, третьої статті 346-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заробітна плата державних службовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця або за спеціальне звання; 4) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) надбавки за інтенсивність праці; 6) надбавки за виконання особливо важливої роботи; 7) надбавки за персональну кваліфікацію; 8) надбавки за виконання особистих ключових показників ефективності; 9) премії.

Схема посадових окладів державних службовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій визначається Кабінетом Міністрів України та не включається до загальної схеми посадових окладів державних службовців. Порядок встановлення, призупинення, зменшення чи скасування надбавок, зазначених у пунктах 5- 8 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для інших категорій працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій умови оплати праці визначаються законодавством, що встановлює умови оплати праці для відповідних категорій працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року №1346 затверджено Порядок встановлення, призупинення, зменшення чи скасування державним службовцям податкових органів надбавок за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи, за персональну кваліфікацію та за виконання особистих ключових показників ефективності.

Пунктами 2, 4- 6 названого Порядку передбачено, що право встановлювати надбавки мають керівники податкових органів у межах фонду оплати праці.

Надбавки встановлюються згідно з наказом керівника відповідного податкового органу.

Надбавка за інтенсивність праці встановлюється у розмірі до 100 відсотків з урахуванням таких критеріїв: 1) якість і складність підготовлених документів; 2) терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів; 3) ініціативність у роботі.

Надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється у розмірі до 100 відсотків з урахуванням таких критеріїв: 1) забезпечення адміністрування податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи; 2) участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, проведення експертизи таких актів (якщо посадовою інструкцією передбачено виконання такої роботи); 3) забезпечення впровадження реформ, виконання роботи, що вимагає від посадової особи особливої організаційно-виконавчої компетентності та відповідальності, результатом якої є підвищення ефективності управління.

Для державних службовців територіальних органів ДПС надбавка за виконання особливо важливої роботи може встановлюватися залежно від навантаження під час виконання посадових обов`язків.

Згідно з пунктами 9, 10 цього Порядку у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи надбавки скасовуються або їх розмір зменшується.

Зменшення чи скасування державним службовцям податкових органів надбавок здійснюється у тому ж порядку, що їх встановлення.

Відповідно до пунктів 13, 15 Порядку №1346 керівникам територіальних органів ДПС, їх заступникам надбавки встановлюються керівниками таких органів за погодженням із суб`єктом призначення.

Пропозиції щодо встановлення надбавок керівникам територіальних органів ДПС та їх заступникам подаються до 15 числа місяця, з якого пропонується встановити надбавки, керівниками таких органів Голові ДПС на погодження за формою згідно з додатком із зазначенням періоду, на який їх пропонується встановити. ДПС здійснює опрацювання поданих пропозицій та не пізніше 25 числа місяця, з якого пропонується встановити надбавки, надсилає територіальним органам ДПС погоджені Головою ДПС пропозиції за формою згідно з додатком.

Зазначеним нормам кореспондують положення пунктів 3.1, 4.1 Порядку взаємодії структурних підрозділів Державної податкової служби України та її територіальних органів при встановлені деяких надбавок державним службовцям та працівникам, які виконують функції з обслуговування, Державної податкової служби України та її територіальних органів, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 26 червня 2019 року №9 (із змінами; далі за текстом - Порядок №9), якими за керівниками податкових органів закріплено право встановлювати надбавки у межах фонду оплати праці, а також визначено порядок встановлення цих надбавок.

................

Перейти до повного тексту