ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 500/620/20
адміністративне провадження № К/990/24804/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року (головуючий суддя Баранюк А.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року (головуючий суддя Довга О.І., судді: Глушко І.В., Запотічний І.І.) у справі № 500/620/20 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2020 році ОСОБА_2 (далі також позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі також відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити перераховану пенсію з врахуванням розміру 89 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 500/620/20 позов задоволено.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в розмірі 89 відсотків грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 із урахуванням проведених виплат.
20 червня 2022 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника адвоката Самуляка Михайла Юрійовича звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 500/620/20, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 14 вересня 2020 року, а саме стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року, у задоволенні заяви відмовлено.
13 вересня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року і прийняти нову постанову, якою заяву задовольнити.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ДОВОДИ ЗАЯВИ
Заява вмотивована тим, що після ухвалення рішення у справі № 500/620/20 ОСОБА_2 звернувся із заявою від 16 вересня 2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просив виплатити йому пенсію, виходячи з основного розміру пенсії за вислугу років - 89% від грошового забезпечення з 01.01.2016 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області № 4610-4799/3-03/8-1900/20 від 22 вересня 2020 року ОСОБА_3 повідомлено, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 500/620/20 нараховано доплату в сумі 48730,85 грн за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2020 року. Виплата доплати буде проведена після виділення коштів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_2, що підтверджується відомостями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 липня 2021 року. Після смерті батька ОСОБА_1 звернувся із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, однак свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію нотаріусом не видано.
20 грудня 2021 року ОСОБА_1 як спадкоємець звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області про виплату недоотриманої пенсії, у зв`язку із смертю пенсіонера.
Листом Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області № 900-0202-8/1827 від 17 січня 2022 року повідомлено, що у разі смерті заявника рішення суду може бути повторно подано до виконання спадкоємцем разом з ухвалою суду про заміну сторони її правонаступником.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 500/620/20 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії задоволено.
Розглядаючи справу по суті позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача від перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2016, з урахуванням розміру пенсії 89% грошового забезпечення та призначення пенсії з урахуванням 70% грошового забезпечення, звужує права позивача. При перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому суд зобов`язав відповідача здійснити такий перерахунок.
Розглядаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, судами попередніх інстанцій встановлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі рішення суду був проведений, однак пенсія не була виплачена у повному обсязі.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій зазначили, що положення частини третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 1227 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) узгоджуються з положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
За позицією судів попередніх інстанцій, у разі невизнання права ОСОБА_1 на отримання пенсії після смерті ОСОБА_2, у тому числі з урахуванням її розміру встановленим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/620/20, такий спір буде мати приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Скаржник наполягає на порушенні судами норм процесуального права.
Вважає, що має право на отримання донарахованих сум пенсії на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року як спадкоємець.
На думку скаржника, у суду відповідно до вимог статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) були підстави для заміни сторони стягувача у виконавчому листі.
Покликається на правові висновки Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 3065/1539/11, від 02 жовтня 2020 року у справі № 169/380/17, від 22 грудня 2020 року у справі № 2а-3938/11.
Наполягає на тому, що правові висновки Верховного Суду, на які покликаються суди попередніх інстанцій, сформовані за правовідносин, які не є подібними, оскільки заявник не звертався до суду з позовом про стягнення успадкованої суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат чи про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування за законом.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Згідно із частинами 1 та 4 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 2а/0612/649/11, від 03 травня 2018 року у справі № 2-а-1864/10, від 13 грудня 2018 року у справі № 2-а-1710/11, від 29 січня 2020 року у справі № 815/1303/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
Водночас Верховний Суд зазначає, що стаття 379 КАС України розмежовує заміну сторони виконавчого провадження після відкриття виконавчого провадження та заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, оскільки це відбувається на різних стадіях виконання рішення.