ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 420/9330/20
адміністративне провадження № К/9901/4408/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №420/9330/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року (головуючий суддя - Танцюра К.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Ступакової І.Г., суддів - Бітова А.І., Лук`янчук О.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невірного розрахунку ОСОБА_1 посадового окладу (8740 грн) та окладу за військовим званням (1480 грн) для нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2018 року, у тому числі щомісячної та грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік, одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби; грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки як учаснику бойових дій відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі №420/3693/20; видачі ОСОБА_1 невірної довідки про розміри щомісячних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2018 року з використання розміру посадового окладу (8740 грн) та розміру окладу за військовим званням (1480 грн) для нарахування пенсії;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2018 року, у тому числі щомісячного та грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік, одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби та грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки як учаснику бойових дій відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі №420/3693/20 з використанням розміру посадового окладу 9230 грн та розміру окладу за військовим званням 1560 грн та виплатити різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2018 року, у тому числі щомісячного та грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік, одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби та грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 роки як учаснику бойових дій відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі №420/3693/20;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку "Про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії" за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2018 року з використання розміру посадового окладу (9230 грн) та розміру окладу за військовим званням (1560 грн);
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 березня по 20 серпня 2018 року.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 01 серпня 2018 року №471 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 серпня 2018 року №159 - виключено зі списків ІНФОРМАЦІЯ_1 та знято з усіх видів забезпечення, у тому числі, з грошового при Військовій частині НОМЕР_2 .
3. Указував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправно не застосовано Примітку 1 Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 (далі - Постанова №704) при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленого законом на 01 січня 2018 року.
4. Зазначив, що 10 серпня 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_1 надано відповідь від 03 серпня 2020 року, на запит позивача, про відмову у перерахунку грошового забезпечення із посиланням на пункт 4 Постанови №704.
5. Переконував, що у постанові, яка регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців існує юридична колізія між пунктом 4 Постанови №704 та приміткою 1 Додатку 1, приміткою до Додатку 14 до указаної постанови Кабінету Міністрів України. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини указував, що при проведенні розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням слід виходити із розрахункової величини - 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, оскільки у примітці 1 до Додатку 1 та у примітці до Додатку 14 застосовано словесну конструкцію "але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року", а тому просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій установили, що пункт 4 Постанови №704 (у редакції Постанови №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року", тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 01 січня календарного року.
8. Суди зазначили, що на момент набрання чинності Постановою №704, пункт 4 указаного нормативного акту викладений у редакції згідно з пунктом 6 Постанови №103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
9. У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.
10. Суди констатували, що лише з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї з величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою-мінімальний розмір заробітної плати.
11. Зауважили, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII пунктом 3 розділу ІІ якого установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
12. З урахуванням викладеного суди зазначили, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
13. При цьому суди урахували висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно яких: "за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають".
14. За таких обставин, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати.
15. Суд апеляційної інстанції, відповідаючи на доводи позивача щодо існування колізії між пунктом 4 Постанови №704 та приміткою 1 Додатку 1, приміткою до Додатку 14 до указаної постанови, зауважив, що Примітка, як складова частина нормативно-правового акту, не може містити в собі нормативних положень. Зазначив, що примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, у даному випадку з пунктом 4 Постанови №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
16. За наведених обставин, колегія суддів констатувала, що Примітка у Додатку 1 та Додатку 14 Постанови №704 не може мати нормативного характеру, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають саме положення основної норми Постанови №704 пункту 4, яка має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
18. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовця (посадового окладу та окладу за військовим званням) виходячи з 50% мінімальної заробітної плати, установленої на 01 січня календарного року, а не прожиткового мінімуму, визначеного на 01 січня 2018 року.
19. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги переконує, що суди попередніх інстанцій помилково застосували норми пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який містить відповідні норми права для працівників, а не для військовослужбовців, та урахували зазначений Закон як правовий акт, що має вищу юридичну силу над Постановою №704, яка є частиною спеціального законодавства для військовослужбовців.
20. Зазначає, що установлення Постановою №103 залежності посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців та деяких інших осіб від прожиткового мінімуму установленого законом на 01 січня 2018 року, що є кількісним вимірювальним показником, звузило обсяг існуючих прав на грошове забезпечення військовослужбовців у порівнянні з початковою редакцією пункту 4 Постанови №704.
21. Вважає, що розрахункова величина для визначення посадових окладів та окладів за військовим званням змінюється щороку, а тому такою величиною має бути або прожитковий мінімум для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, або не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 01 січня календарного року, які зазначені у примітці 1 Додатку 1 та в примітці 14 Додатку 14 до Постанови №704.
Позиція інших учасників справи
22. 25 березня 2021 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому, посилаючись на об`єктивність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
23. 11 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
24. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2021 року для розгляду справи №420/9330/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Чиркіна С.М., суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.
25. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року задоволено заяви суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М. про самовідвід від розгляду справи №420/9330/20 у зв`язку із порушенням порядку визначення складу суду (не ураховано спеціалізацію суддів).
26. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2021 року для розгляду справи №420/9330/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
27. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №420/9330/20 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
28. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року закінчено підготовчі дії, справу №420/9330/20 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
29. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 01 серпня 2018 року №471 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 серпня 2018 року №159 - виключено зі списків ІНФОРМАЦІЯ_1 та знято з усіх видів забезпечення.
30. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі №420/3693/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 :
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 20 серпня 2018 року №159 пункту стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 Військовою частиною НОМЕР_2 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 років, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення 20 серпня 2018 року, у розмірі 36 674 грн 29 коп.;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2015-2018 років, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення 20 серпня 2018 року, у розмірі 36 674 грн 29 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
31. ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою про перерахунок грошового забезпечення, виходячи із положень примітки 1 у Додатку 1, примітки у Додатку 14 до Постанови №704 та тарифних коефіцієнтів тарифним розрядом та військовим званням "капітан 1 рангу".
32. Листом помічника командувача ВМС ЗСУ від 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що підстави для перерахунку грошового забезпечення, згідно з пунктом 4 Постанови №704 відсутні.
33. Не погоджуючись із такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.